Рішення

від 10.12.2018 по справі 826/7226/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2018 року № 826/7226/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-пілон" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю А-пілон (далі - позивач та/або ТОВ А-пілон ) з позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач та/або ДАБІ України) та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України №053/40-212-10/2421 від 25.03.2016 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що норми закону, які нібито було порушено ТОВ А-пілон та зазначені в постанові Державної архітектурно-будівельної інспекції України №053/40-212-10/2421 від 25.03.2016 року не містять чітких і конкретних вимог, які на думку відповідача порушено позивачем або не дотримано.

Крім того, ТОВ А-пілон вважає, що ним не було допущено порушень статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а висновки про вказані порушення зроблені ДАБІ України без розгляду поданих позивачем документів, матеріалів і пояснень осіб, яких відповідач до прийняття рішення мав би вислухати, а докази дослідити, або повідомити за три дні до початку розгляду справи, чого, в свою чергу, ДАБІ України здійснено не було.

Поряд з цим, ТОВ А-пілон вважає, що постанова Державної архітектурно-будівельної інспекції України №053/40-212-10/2421 від 25.03.2016 року винесена не уповноваженою на те особою, а перевірка проводилася без відповідальної особи позивача, чим порушено вимоги Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Водночас, позивач мотивуючи позовні вимоги вказував, що постанова Державної архітектурно-будівельної інспекції України №053/40-212-10/2421 від 25.03.2016 року прийнята передчасно, оскільки строк виконання припису від 10.03.2016 року не сплив.

При цьому, відповідачем, на думку ТОВ А-пілон , було порушено принцип територіальності.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.02.2016 року №62 Про проведення позапланових перевірок Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві наказано провести позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського значення по вулиці Князів Коріатовичів (колишня - Свердлова), 116, по вулиці Князів Коріатовичів, 118, по вулиці Князів Коріатовичів, 120 у місті Вінниці та по вулиці Монастирській, б/н у місті Винниці (т. 1, а.с. 104).

Державною архітектурно-будівельною інспекцією видано направлення №09.02.2016 року №212-6/027/40-212-10/998 для здійснення позапланової перевірки багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (житловий будинок №3) по вулиці Князів Коріатовичів, 120, у місті Вінниці на підставі наказу (розпорядження) Держархбудінспекції від 09.02.2016 року №62 та колективного письмового звернення ОСОБА_1 та інших (т. 1, а.с. 105).

За наслідком здійснення позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року (т. 1, а.с. 16-20).

Зі змісту акту перевірки слідує, що в ході перевірки встановлено наступні порушення, що допущені ТОВ А-пілон : проектна документація, яка розроблена проектною організацією ТОВ Апілон , під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат серія НОМЕР_1) та головного інженера проекту - ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат серії НОМЕР_2), яка, в свою чергу, була передана замовнику, для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Свердлова, 120 у місті Вінниця (житловий будинок №3), була розроблена без виконання інженерних вишукувань та без отримання відповідних технічних умов, чим порушено частину 2 статті 26 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" та статтю 26 Закону України Про архітектурну діяльність, що є істотними порушеннями вимог законодавства, містобудівної документації та вихідних даних для проектування об'єкту містобудування.

Приймаючи до уваги зазначені висновки, відповідачем прийнято припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 року (т. 1, а.с. 21-25).

Надалі, 25.03.2016 року ДАБІ України прийнято постанову №053/40-212-10/2421 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою товариство з обмеженою відповідальністю А-пілон визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - оскаржувана та/або спірна постанова).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Частиною 1 статті 6 вказаного Закону передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю, в контексті приписів частини 3 статті 6 Закону №3038-VI належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Підпунктом 1 пункту 2 вказаного Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (п. 3 Порядку №553).

При цьому, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку №553).

В розрізі приписів пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

В силу приписів пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Аналізуючи наведені положення чинного законодавства суд приходить до висновку, що уповноваженими суб'єктами, які здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль є, зокрема, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

При цьому, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення, серед іншого, позапланової перевірки на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Як стверджує позивач, йому не відомі підстави для проведення позапланової перевірки, що ставить під сумнів законність її проведення.

Суд критично ставиться до зазначених доводів ТОВ А-пілон , оскільки в матеріалах справи наявне відповідне звернення громадянина ОСОБА_1 та інших вх. №40-508-кол від 08.02.2016 року (т. 1, а.с. 102).

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що чинним законодавством не передбаченого обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю надсилати суб'єктам містобудування відповідні звернення, адресовані безпосередньо органу.

Крім того, суд не бере до уваги твердження позивача про порушення пункту 5 Порядку №553, мотивуючи це наступним.

Так, згідно з частиною другою статті 7 Закону №3038-VI у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі призначаються на посади та звільняються з посад центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, за погодженням у випадках, передбачених законом, із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (ч. 3 ст. 7 Закону №3038-VI).

Відповідно до підпункту 1 пункту 91 Перехідних положень Закону №3038-VI установлено, що на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Суд звертає увагу, що матеріли справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження створення органу державної архітектурно-будівельного контролю в місті Вінниці станом на час проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 пня 2014 року №294 (далі - Положення) державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (п. 3 Положення).

Підпунктом 2 пункту 4 Положення визначено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

Таки чином, в контексті приписів частини 3 статті 6, частини 2 статті 7, підпункту 1 пункту 91 Перехідних положень Закону №3038-VI, пункту 3, підпункту 2 пункту 4 Положення суд вважає доводи позивача щодо порушення пункту 5 Порядку №553 безпідставними.

Щодо доводів ТОВ А-пілон про порушення відповідачем пункту 9 Порядку №553 суд звертає увагу на наступне.

Як зазначено вище, пунктом 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

На думку суду, зазначеною нормою визначено право суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва бути присутнім під час здійснення державного-архітектурно будівельного контролю, а не обов'язок.

При цьому, Закон №3038-VI не вимагає від органів державного-архітектурно будівельного контролю завчасно повідомити про проведення позапланової перевірки суб'єкта містобудування.

З урахуванням вищевикладеного суд не вбачає наявними підстави вважати допущення відповідачем при проведенні позапланової перевірки позивача порушень п. 9 Порядку №553.

Що ж стосується обгрунтування позовних вимог ТОВ А-пілон в частині прийняття спірної постанови не уповноваженою особою слід вказати наступне.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначена Законом України від 14.10.1994 року №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон № 208/94-ВР).

Пунктом 2 частини 2 статті 3 Закону №208/94-ВР визначено, що накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №224 затверджено Порядок накладенні штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок №224).

Відповідно до пункту 2 Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Приписи пункту 22 Порядку №244 визначають, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Аналізуючи наведені обставини суд приходить до висновку, що у головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_4, в контексті приписів Закону №208/94-ВР та Порядку №244 були наявні повноваження для прийняття спірної постанови, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Оцінюючи доводи ТОВ А-пілон щодо порушення відповідачем пункту 17 Порядку №224 суд виходить з наступного.

Так, згідно з пунктом 17 Порядку №224 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Аналізуючи наведене суд зазначає, що розгляд справи може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб, не прибуття яких у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи слідує, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 року було скеровано позивачу 12.03.2016 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тобто, фактично ДАБІ України дотримано вимоги визначені пунктом 17 Порядку №224.

Отримання позивачем поштового відправлення лише 06.04.2016 року не свідчить про протиправність дій відповідача, а тому, враховуючи наведене, доводи ТОВ А-пілон щодо порушеного його права в цій частині, у тому числі, щодо розгляду справи без відповідних документів та заслуховування їх представника є безпідставними.

Що ж стосується тверджень ТОВ А-пілон щодо не зазначення відповідачем у спірній постанові чітко, яке саме правопорушення було ним допущено, суд зверне увагу на наступне.

Так, в оскаржуваній постанові вказано, що позивачем порушено частину 2 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статтю 26 Закону України Про архітектурну діяльність та розкрито зміст правопорушення, а відтак суд вважає, що доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Оцінюючи ж інші доводи ТОВ А-пілон про протиправність спірної постанови суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року слідує, що строк його виконання встановлено до 11.04.2016 року.

Згідно з частиною 6 статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Суд звертає увагу, що позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а не частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР, а тому, доводи ТОВ А-пілон щодо прийняття спірної постанови передчасно не відповідають нормам чинного законодавства.

Суд акцентує увагу на тому, що вказані порушення є відмінними, як за складом так і за розміром відповідальності, яка застосовується за їх допущення.

Оцінюючи ж наявність порушення як такого суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №3038-VI суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI).

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначає Закон України від 20.05.1999 року №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV).

Згідно з частиною першою статті 1 вказаного Закону суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.

Статтею 26 Закону №687-XIV передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Зі змісту статті 26 Закону №687-XIV вбачається, що проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту розроблення проектної документації TOB А-пілон на об'єкт будівництва з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема, без отримання відповідних технічних умов, наявні запит ДАБІ України від 15.02.2016 року за40-212-10/1011 до КП Вінницяоблводоканал , у якому запитувалось щодо видачі вказаною установою технічних умов на каналізацію, зокрема, на об'єкт Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Свердлова, 120 у м. Вінниці житловий будинок № 3. Проте, з листа КП Вінницяоблводоканал від 17.02.2016 року №2/227 вбачається, що на вказаний об'єкт будівництва їхньою установою технічних умов на каналізацію не видавалось.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: експертна організація - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Суд звертає увагу, що позовна заява не містить в собі правового обгрунтування на спростування факту допущеного правопорушення по суті, доказів на підтвердження відсутності порушення як такого ТОВ А-пілон до суду не надано.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю А-пілон (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Артема, б. 88, код ЄДРПОУ 33283412) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 3741912) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя М.А. Бояринцева