Рішення

від 27.06.2007 по справі 14/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"27" червня 2007 р.                                                                            Справа  № 14/257

за позовом          Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізотоп"  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Інвестжитлобуд"       

про стягнення в сумі 4 843 грн. 59 коп.

                                                                                                              Суддя  

Представники:

Від позивача  :  директор Мосійчук А.Г.

Від відповідача :  не з'явився;    

СУТЬ СПОРУ:     

Позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Інвестжитлобуд" про стягнення 4013 грн. 09 коп. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи по договору підряду №10/08/06 від 10.08.2006 року, 340 грн. 18 коп. пені за період з 05.10.2006 року по 04.04.2007 року, 187 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань та 82 грн. 46 коп. - 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. У поданому відзиві на позов, проти стягнення суми основного боргу не заперечив, в решті позову просить відмовити в задоволенні, посилаючись на те, що роботи позивачем виконані поза межами договору підряду №10/08/06 від 10.08.2006 року, а відтак права на стягнення  340 грн. 18 коп. пені, 187 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань та 82 грн. 46 коп. - 3% річних позивач не має.

Керуючись ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються його вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи,  господарський суд  прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Між позивачем та відповідачем укладений договір підряду №10/08/06 від 10.08.2006 року, згідно якого позивач зобов'язувався виконати будівельно-монтажні роботи по водопостачанню, опланню, газифікації житлового будинку в м. Рівне по вул. Соборній, 1, а відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006 року та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2006 року, підписаних обома сторонами, вартість виконаних робіт становить 7920 грн. 84 коп.

Відповідно до п. 5.5 договір підряду №10/08/06 від 10.08.2006 року оплата за виконані роботи проводиться на протязі 5-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт. Таким чином, обов'язок оплати виконаних робіт у відповідача виник 06.10.2006 року.

Відповідач свій обов'язок по оплаті виконаних робіт виконав лише частково на суму 3907 грн. 75 коп., внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 4013 грн. 09 коп.

26.02.2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію №23 про погашення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків, яку відповідач залишив без задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, пункт 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України визначає, що кщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 4013 грн. 09 коп. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи по договору підряду №10/08/06 від 10.08.2006 року правомірні, грунтуються на законі та договорі, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві ставить вимогу про стягнення 340 грн. 18 коп. пені за період з 05.10.2006 року по 04.04.2007 року, 187 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань та 82 грн. 46 коп. - 3% річних.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. В договорі підряду №10/08/06 від 10.08.2006 року відсутній такий вид відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, як стягнення або нарахування пені, тобто між сторонами не дотримано письмової форми правочину, в якому зазначено про можливість нарахування та стягнення штрафних санкцій, таким чином дані штрафні санкції не можуть бути застосовані.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що в частині стягнення пені у розмірі 340 грн. 18 коп. слід відмовити.

Як зазначено в ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Але позивачем при поданні позову невірно нараховано суму інфляційних нарахувань, оскільки індекс інфляції нараховується тільки на суму основної заборгованості. Після перерахунку, зробленого судом, індекс інфляції становить 184 грн. 56 коп. Таким чином вимоги про стягнення втрат внаслідок інфляції підлягають задоволенню лише частково на суму 184 грн. 56 коп.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача правомірні, гшрунтуються на законі та договорі, а відтак підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України, на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Інвестжитлобуд" (м. Рівне, вул. Погоринська, 82, р/р 26005449024001 в РФ КБ "Приватбанк" м. Рівне МФо 333391, код ЄДРПОУ 30841150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізотоп" (м. Рівне, вул. Курчатова, 18 Ж, р/р 26003501 в РОФ "РБ АВАЛЬ" м. Рівне МФО 333227, код ЄДРПОУ 13974703) 4013 грн. 09 коп. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, 184 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань, 82 грн. 46 коп. - 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по державному миту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити в задоволенні.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                

підписано "05" липня 2007 р.