Постанова

від 05.12.2018 по справі 916/3229/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3229/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лавриненко Л.В

суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2018 р.

по справі № 916/3229/17

за позовом Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД м. Одеса

про стягнення 811 294,79грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2

час та місце ухвалення рішення: 08.05.2018 р., м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

повний текст складено та підписано: 18.05.2018 р.

за участю представників сторін:

від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС м. Одеса: адвокат ОСОБА_3, ордер серії ОД № 363725, дата видачі: 09.10.18;

від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС м. Одеса: адвокат ОСОБА_4, ордер серії ОД № 315806, дата видачі: 05.12.18

від Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця: адвокат ОСОБА_5, ордер серії ВН № 056093, дата видачі: 26.09.18

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 р., колегією суддів у складі головуючого судді Філінюка І.Г., суддів-учасників колегії ОСОБА_6, ОСОБА_7 відкрито апеляційне провадження у справі № 916/3229/17 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2018 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2018 р. призначено до розгляду.

Указом Президента України від 28.09.2018 р. Про переведення суддів № 295/2018 суддю Одеського апеляційного господарського суду Філінюка І.Г. переведено на роботу на посаду судді Південно-західного апеляційного господарського суду.

03.10.2018 р. в газеті Голос України опубліковано повідомлення про початок роботи Південно-західного апеляційного господарського суду, у звязку з чим, Одеський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 ГПК України та ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, повязані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 р. визначено колегію суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів-учасників колегії ОСОБА_8, ОСОБА_9

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2018 р. прийняти до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г. та призначено до розгляду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Приватне акціонерне товариство ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю МАРІН-ТРАНС 811 294,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

Між приватним акціонерним товариством ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю МАРІН-ТРАНС (Експедитор) було укладено Договір на організацію перевезення ТЕО №020212-01 від 02.02.2012р.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, Експедитор зобов'язується у відповідності із інструкціями Замовника за узгодженням із Замовником розробити оптимальний маршрут конкретного перевезення вантажу/контейнерів з вантажем Замовником.

Згідно п. 2.1.2. Договору Експедитор зобов'язується організовувати та контролювати транспортування вантажу, приймання/видачу вантажу в/з місць відвантаження та перевалки: (Порт(у) навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР), зберігання вантажу, транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), ведення документального обліку приймання/видачі вантажу, та інші види робіт у відповідності з митним законодавством України та Правилами, діючими на окремих видах транспорту.

У відповідності до п.2.1.5. Договору, в залежності від конкретних інструкцій Замовника приймати вантаж/контейнери з вантажем Замовника в місці, вказаному Замовником, та або перевалки (Порту) згідно кількості місць та за вагою, що зазначена Вантажовідпавником в товаротранспортних документах (коносаментах, накладних, ТТН та ін.)

Згідно п.2.1.6. Договору, Експедитор за окремою заявкою Замовника надавати послуги по організації стафірування/розстафірування вантажу у/з контейнеру(ів) у відповідності з письмовими вказівками Замовника.

14.09.2017р. на території Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК було проведено приймання комплектуючих виробів, які надійшли від постачальника ZHEJIANG LANGDI GROUP CO., LTD за контрактом № 38 від 24.05.17р., за транспортною накладною B/L No SZZY17080054В, та постачальника ZHEJIANG NEW VISION IMP. AND EXP. CO. LTD згідно контракту № 47 від 01.06.17р. за транспортною накладною B/L No SZZY17080054A.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначив, що під час приймання товару позивачем було виявлено при зовнішньому огляді контейнера № ZIMU1324889, що знаходився на автомобілі наявні видимі сліди замокання контейнера висотою 500 мм зі слідами іржі. При відкритті контейнеру виявлено замокання нижніх рядів упаковок, їх пошкодження та випадання комплектуючих з упаковок. При розкритті таких упаковок має місце деформація комплектуючих, сольовий білий наліт, наявність води в поліетиленових пакувальних чохлах, заклинювання двигунів і підшипників вентиляторів, наявність початкової корозії на металевих деталях.

Під час подальшої перевірки обумовлені дефекти виявлені в наступних комплектуючих, які непридатні для подальшого виробництва:

Switches RK1-23 16 A, 250V, Т100 (case - grey, 2 rocker - grey) - 1500 шт.;

Switches RK1-23 16 A, 250V, T100 (case -grey, 2 rocker - grey colour of a luminescence - red) - 5000 hit.;

Switches RK1 -03 16 A, 250V T100, (case - grey, 1 rocker - grey without light+ grey waterproof cover) - 5000 hit.;

Indicator light NIC07 T160°C, 250VAC, lens colour -red, L- 200 mm - 30 000 шт.;

Indicator light NIC07 T100 °С, 250VAC, lens colour - green, L= 200 mm - 3 000 шт.;

Ventilator YJF61, - 230V, - 50 Hz , 65 W, (2x300) - 400 шт.;

Ventilator GLS60303В1 AHYZ, -230V, 50 Hz, 45W, (60x300) - 700 шт.

Решта комплектуючих виробів на працездатність не перевірялися.

На інших упаковках і пакувальних чохлах також присутні сліди вологи.

Про результати приймання та висновки було складено відповідний ОСОБА_5 огляду контейнеру №056/2010 від 15.09.2017р.

На замовлення позивача, Вінницькою торгово-промисловою палатою було проведено незалежну експертизу з метою визначення фактичного стану вантажу, про що складено відповідний Експертний висновок №В-498 від 14.09.2017р.

Зі змісту зазначеного висновку, вбачається що пред'явлений контейнер №ZIMU1324889, та товар, що знаходився в ньому, а саме:

вимикачі: RK1-23 16A 250 V T100- 1500 шт.; RK1-23 16 A 250 V T100 - 5000 шт.; RK1-03 16 A 250 V T100 - 5000 шт.;

індикатори лампи: - NIC07 T160 0C 250 V AC - 30 000 шт.; NIC07 T100 0C 250 V AC - 3000 шт.;

вентилятори: YJF61 230 V 50 Hz 65 W (2x300) - 400 шт.; GLS 60303B1 AHYZ - 230 V 50 Hz 45 W (60x300) - 700 шт. - мають дефекти зовнішнього вигляду, що утворилися в результаті підмочки, та непридатності для подальшого використання у виробництві. Інші комплектуючи вироби, що знаходились в контейнері, на працездатність не перевірялись, на прохання замовника експертизи.

Позивач зазначає, що загальна вартість пошкодженого товару становить 811 294,79 грн.

З врахуванням наведеного позивач звернувся до відповідача з претензією №71/2012 від 20.09.17р.

В свою чергу, відповідачем надіслано позивачу копію листа направленого відповідачем компанії ZIM INTERGRATED SHIPPING SERVISES LTD , яка надає послуги морського перевезення вантажу Клієнтів (згідно укладеного сторонами Договору №55/01-17Н від 01.01.2017р.), в якому повідомляє компанію про надходження претензії та зазначає що факт пошкодження вантажу зафіксовано та підтверджено документально належним чином, та претензія є обґрунтованою та вимагає компанію-перевізника провести службове розслідування та відшкодувати Експедитору вартість пошкодженого вантажу в сумі 811 294,79 грн.

З врахуванням наведеної відповіді, позивач дійшов висновку, що відповідачем визнано вимоги заявленої претензії та використано право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, яка спричинила шкоду.

Проте, відшкодування позивачу відповідач не здійснив, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість в сумі 811 294,79 грн., що в свою чергу й зумовило звернення Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК до суду із даним позовом.

З метою повного та об'єктивного розгляду справи з урахуванням можливого впливу судового рішення на права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД суд, відповідно до ст. 50 ГПК України, ухвалою від 23.01.2018р. залучив останнього до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

19.02.2018р. на адресу Господарського суду Одеської області від позивача надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК (вх.№3674/18), в якій останній, користуючись своїми правами вважає за необхідне змінити підстави позову шляхом подання позовної заяви у новій редакції та відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 811 294,79 грн., а також витрати пов'язані з розглядом даної справи.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2018 р. у позові відмовлено повністю. Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 12 169,42 грн. у справі покладено на Приватне акціонерне товариство ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК . Стягнуто з Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН-ТРАНС витрати на оплату правничої допомоги в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що позивач отримав вантаж від відповідача без зауважень, що підтверджується відповідною відміткою на CMR №0020602 від 13.09.2017р. Під час приймання вантажу позивачем за CMR №0020602 від 13.09.2017р., вантаж (контейнер ZIMU1324889 зі справною пломбою відправника) був оглянутий та прийнятий без зауважень, що підтверджується відміткою в графі CMR № 0020602 від 13.09.2017 та відсутністю будь-яких зауважень позивача щодо зовнішнього вигляду контейнеру. Подальший огляд контейнеру ZIMU1324889, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та на підставі яких виявлений факт пошкодження вантажу, здійснювались після приймання вантажу та без участі Експедитора (відповідача).

Не погодившись з наведеним рішенням, Приватне акціонерне товариство ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця оскаржило його до Одеського апеляційного господарського суду.

В поданій апеляційній скарзі позивач посилається на порушення місцевим господарський судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.

Зокрема апелянт зазначає, що під час прийомки вантажу не мав об'єктивної можливості виявити недоліки та зазначити про це в CMR № 0020602 від 13.09.2017 р., оскільки вантаж знаходився в непошкодженому контейнері з непошкодженими пломбами і мав бути прийнятий позивачем без перевірки маси, стану вантажу та кількості вантажних місць. Недоліки вантажу були виявлені лише після відкриття контейнера 14.09.2017 р.

Крім того, апелянт стверджує, що судом не було прийнято в якості належного та допустимого доказу пошкодження вантажу наданий позивачем експертний висновок № В-498 від 14.09.2017 р. проведений експертом Вінницької торгово-промислової палати, щодо фактичного стану вантажу.

На думку апелянта лист відповідача № 4617 від 25.10.2017 р. направлений на адресу третьої особи ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД свідчить про визнання відповідачем наявності вини в діях третьої особи щодо пошкодження вантажу.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

02.02.2012 р. між Приватним акціонерним товариством ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН-ТРАНС (Експедитор) було укладено Договір на організацію перевезення та ТЕО № 020212-01 (далі по тексту - Договір № 020212-01).

Відповідно до п. 2.1.1. Договору № 020212-01, Експедитор зобов'язується у відповідності із інструкціями Замовника за узгодженням із Замовником розробити оптимальний маршрут кокетного перевезення вантажу/контейнерів з вантажем Замовником.

Згідно п. 2.1.2. Договору 020212-01, Експедитор зобов'язується організовувати та контролювати транспортування вантажу, приймання/видачу вантажу в/з місць відвантаження та перевалки: (Порт(у) навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР), зберігання вантажу, транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), ведення документального обліку приймання/видачі вантажу, та інші види робіт у відповідності з митним законодавством України та Правилами, діючими на окремих видах транспорту.

У відповідності до п. 2.1.5. Договору № 020212-01, в залежності від конкретних інструкцій Замовника приймати вантаж/контейнери з вантажем Замовника в місці, вказаному Замовником, та або перевалки (Порту) згідно кількості місць та за вагою, що зазначена Вантажовідпавником в товаротранспортних документах (коносаментах, накладних, ТТН та ін.)

Згідно п. 2.1.6. Договору № 020212-01, Експедитор за окремою заявкою Замовника надавати послуги по організації стафірування/розстафірування вантажу у/з контейнеру(ів) у відповідності з письмовими вказівками Замовника.

Відповідно до п. 3.8. Договору № 020212-01, передача вантажу в місці призначення здійснюється до визрузкі вантажу з транспортного засобу шляхом зовнішнього огляду вантажу Замовником або вказаними ним особою. За результатами приймання вантажу Замовником робиться відповідна відмітка на копії CMR за підписом уповноваженої особи Замовника та печаткою. Відмітка про приймання вантажу Замовником на копії CMR є підтвердженням виконання Експедитором своїх зобов'язань перед Замовником .

Пунктом 5.3. Договору № 020212-01 передбачено, що Експедитор несе відповідальність за пересортицю, псування вантажу, пошкодження пакування, лише у випадках, коли Експедитор здійснює стафірування вантажу у контейнер за дорученням Замовника і таке пошкодження є результатом недотримання та/або порушення Експедитором попередньо узгоджених, викладених письмових вказівках доручень замовника.

Як зазначено в п. 5.4. Договору № 020212-01, Експедитор не несе відповідальності за внутршньотарну нестачу змісту вантажних місць, переданих в справній тарі та з справними пломбами на контейнері, у разі якщо Експедитор не проводив робіт з стафірування.

Як встановлено судом першої інстанції, 24.05.2017 р. між Приватним акціонерним товариством ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК та ZHEJIANG LANGDI GROUP CO LTD укладено № 38. Умовами даного контракту передбачено, що Продавець поставляє Покупцю продукцію на умовах FOB - Ningbo (ОСОБА_7).

Відповідно до умов контракту № 47 від 01.06.2017р., укладеного між Приватним акціонерним товариством ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК та ZHEJIANG NEW VISION IMPORT&EX?ива CO LTD останній мав поставити товар на умовах FOB - Ningbo (ОСОБА_7).

У відповідності до правил ІНКОТЕРМС, умови FOB передбачають, що продавець зобов'язаний доставити товар у порт і завантажити на вказане покупцем судно; витрати з доставки товару на борт судна лягають на продавця.

Free on Board (FOB) Вільно на борту Вільно на борту означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання стосовно поставки з моменту переходу товару крізь поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець повинен нести всі витрати й ризики загибелі чи ушкодження товару. Даний термін може бути застосований лише для морських контейнерних перевезень.

Ризик випадкової загибелі майна або його пошкодження покладається на продавця - до моменту перетину товаром борту судна, і на покупця - з зазначеного моменту.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця до відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС м. Одеса з заявками, передбаченими п. 2.1.6. Договору № 020212-01 на проведення стафірування вантажу в контейнер (завантаження товару у контейнер) - не звертався, у в'язку з чим представники Експедитора не проводили стафірування вантажу у контейнер та не були присутні при таких діях продавців (ZHEJIANG LANGBI GROUP CO LTD та ZHEJIANG NEW VISION IMPORT&EX?і п CO LTD), які як встановлено судом самостійно завантажували товар у контейнер та здійснювали його опламбування.

Так само, з підстав відсутності заявок позивача, відповідач не здійснював розстафірування в Одеському порту із подальшим завантаженням товару на автомобільний транспорт.

Згідно п. 1 ст. 4 Конвенції OОH Про морське перевезення вантажів 1978 року (далі по тексту - Конвенція), відповідальність перевізника за вантаж на підставі цієї Конвенції охоплює період, протягом якого вантаж знаходиться у веденні перевізника в порту навантаження, під час перевезення і в порту розвантаження.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Конвенції (Підстави відповідальності), перевізник несе відповідальність за шкоду, що є результатом втрати або пошкодження вантажу, а також затримки в здачі, якщо обставини, що викликали втрату, пошкодження або затримку, мали місце в той час, коли вантаж перебував у його віданні, як це визначено в статті 4, якщо тільки перевізник не доведе, що він, його службовці або агенти вжили всіх заходів, які могли розумно вимагатися, щоб уникнути таких обставин і їх наслідків.

Як визначено ч. 1 ст. 19 Конвенції (Повідомлення про втрату, пошкодження або затримки), якщо повідомлення про втрату чи пошкодження, конкретно вказує на загальний характер такої втрати або пошкодження, не зроблено в письмовій формі вантажоодержувачем перевізнику не пізніше робочого дня, наступного за днем передачі вантажу вантажоодержувачу, така передача є доказом prima fade здачі перевізником вантажу відповідно до опису в транспортному документі або, якщо такий документ не видавався, в хорошому стані.

Відповідно до ч .2 ст. 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р., якщо стан вантажу був належним чином перевірений одержувачем та перевізником, докази, що суперечать результатам цієї перевірки, допускаються тільки у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними і за умови, що одержувач належним чином зробив перевізнику заяву у письмовій формі протягом семи днів від дня перевірки, виключаючи недільні та святкові дні.

Статтею 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є:

- відомості про сторони договору:

для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;

- вид послуги експедитора;

- вид та найменування вантажу;

- права, обов'язки сторін;

- відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили;

- розмір плати експедитору;

- порядок розрахунків;

- пункти відправлення та призначення вантажу;

- порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;

- строк (термін) виконання договору;

а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

міжнародна автомобільна накладна (CMR);

накладна СМГС (накладна УМВС);

коносамент (Bill of Lading);

накладна ЦІМ (CIM);

вантажна відомість (Cargo Manifest);

інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

У відповідності до ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність для міжнародних перевезень використовується товарно-транспортна накладна особливої, міжнародної форми (CMR).

За результатами прийомки вантажу робиться відповідна відмітка на копії CMR за підписом уповноваженої особи Замовника з печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи Приватним акціонерним товариством ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця отримано вантаж від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС м. Одеса без зауважень, що підтверджується відповідною відміткою на CMR № 0020602 від 13.09.2017р.

Під час приймання вантажу позивачем за CMR № 0020602 від 13.09.2017р., вантаж (контейнер ZIMU1324889 зі справною пломбою відправника) був оглянутий та прийнятий без зауважень, що підтверджується відміткою в графі CMR № 0020602 від 13.09.2017 та відсутністю будь-яких зауважень позивача щодо зовнішнього вигляду контейнеру.

Подальший огляд контейнеру ZIMU1324889, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та на підставі яких виявлений факт пошкодження вантажу, здійснювались після приймання вантажу та без участі Експедитора (ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС ).

В матеріалах справи міститься виставлений ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС рахунок на оплату № 381 від 07.09.2017 р. за міжнародне морське перевезення вантажу контейнеру ZIMU1324889. Даний рахунок Приватним акціонерним товариством ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК був оплачений в повному обсязі в розмірі 78 985,44грн., що підтверджується банківською випискою від 24.10.2017 р.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт надання послуг № 364 від 13.09.2017 р., підписаний Приватним акціонерним товариством ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС , підписи скріплені печатками підприємств.

Зі змісту акту № 364 від 13.09.2017р. про надання послуг, вбачається, що він підписаний позивачем без жодних зауважень, та вказано, що у Замовника відсутні будь-які претензії щодо об'єму, якості та строків виконання робіт.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що до матеріалів справи також додано акт звіряння взаємних розрахунків за період: 2017 р. між Приватним акціонерним товариством ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС , підписаний та скріплений печатками підприємств.

В зазначеному акті звіряння взаємних розрахунків за період 2017р. вказано, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН-ТРАНС не має жодної заборгованості перед Приватним акціонерним товариство Вінницький завод МАЯК .

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивачем подано до матерілів справи копію коносаменту № SZZY17080054A з перекладом лише титульної сторінки, відповідно до якого отримувачем вантажу є позивач, а вантажовідправниками - ZHEJIANG LANGBI GROUP CO LTD та ZHEJIANG NEW VISION IMPORT&EX?атн CO LTD.

Відповідно до ст. 134 Кодекс торговельного мореплавства України договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі.

Згідно п. 2. ч. 2 цієї статті, коносамент - є документом, що підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення вантажу.

Проте, додана позивачем копія коносаменту № SZZY17080054A надана суду не в повному обсязі та не містить відомості про умови відповідальності перевізника.

Стаття 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність встановлює, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України (435-15), іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зі змісту ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як визначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. 2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 909 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За приписами ст. 934 Цивільного кодексу України, за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для віднесення відповідальності за пошкодження вантажу на відповідача.

В позовній заяві Приватне акціонерне товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК в обґрунтування вимог зазначає, що 14.09.2017р. під час прийняття товару у контейнері ZIMU1324889, на контейнері були помітні видимі сліди замокання.

При відкритті контейнера виявлено замокання нижніх рядів упаковок, їх пошкодження та випадання комплектуючих з упаковок та проведено інші оглядові дії.

На підтвердження зазначеного, позивачем подано до матеріалів справи висновок експерта Вінницької торгово-промислової палати №В-498 від 14.09.2017р. в якому за заявою позивача ставилось завдання проведення експертизи щодо визначення фактичного стану вантажу шляхом проведення зовнішнього огляду.

Дослідивши наданий висновок експерта Вінницької торгово-промислової палати №В-498 від 14.09.2017р. колегія суддів апеляційног господарського суду зазначає наступне.

Експертом ОСОБА_10 огляд контейнера ZIMU1324889 здійснювався в денний час доби при природному освітленні на території Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК .

В експертному висновку відсутні відомості (відмітки) щодо присутності при здійсненні огляду представників відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС . Також матеріали справи не містять доказів запрошення представників відповідача бути присутніми при здійсненні огляду експертом.

Як зазначено в експертному висновку до експертизи пред'явлений контейнер № ZIMU1324889 з товаром: вентилятори, вимикачі, індикаторні лампи, загалом 197850шт. в 388 ящиках картонних.

В пункті 5 експертного висновку зазначено, що при вивантаженні та подальшому огляді товару та упаковки з наявними дефектами виявлені наступні комплектуючі, які непридатні для подальшого використання у виробництві: вимикачі, індикаторні лампи, вентилятори - 45600шт.

В пунктах 6, 7 експертного висновку зазначено, що інші комплектуючі вироби (152250шт.) на працездатність не перевірялися, на прохання замовника експертизи, на інших упаковках та поліетиленових упаковках наявні сліди вологи, на прохання замовника експертизи дані упаковки не розпаковувалися.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, зі звіту експерта не можливо встановити чи є несправною перевірена частина товару наслідком його замокання, чи взагалі весь товар є несправним внаслідок будь-яких інших дефектів, оскільки в експертному висновку № В-498 від 14.09.2017р. зазначається, що інші комплектуючи вироби на працездатність не перевірялись.

З врахуванням наведеного та того, що експертне дослідження проводилось без проведення технічного випробування всієї партії вантажу та без участі відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неналежність та недопустимість означеного доказу - експертного висновку № В-498 від 14.09.2017р.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

При цьому, висновок експерта Вінницької торгово-промислової палати ОСОБА_10 № В-498 від 14.09.2017 р. не містить визначення вартості пошкодженого вантажу.

Щодо посилань позивача на лист відповідача № 4617 від 25.10.2017р., направлений на адресу ZIM INTEGRATED SHIPPING SERVICES LTD, як на доказ визнання претензії позивача, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Суд зазначає, що наведений лист відповідача за своїм змістом не є відповіддю на претензію позивача та був адресований компанії ZIM INTEGRATED SHIPPING SERVICES LTD, яка здійснювала за коносаментом морське перевезення вантажу, з метою повідомлення про пошкодження вантажу, а тому не є належним доказом визнання відповідачем претензії позивача.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відшкодування збитків передбачено також і ст. 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки,

- збитків,

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,

- вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця про стягнення збитків у розмірі 811 294,79грн.

Враховуючи той факт, що доводи Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2018 р. по справі № 916/3229/17, у суду апеляційної інстанції відсутні.

З огляду на те, що апеляційний господарський суд обмежений у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України доводами апеляційної скарги, а Приватне акціонерне товариство ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця не оскаржує судове рішення в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на оплату правничої допомоги, Південно-західний апеляційний господарський суд перевірив правомірність винесеного рішення судом першої інстанції тільки в частині відмови у позові про стягнення збитків.

Додатково колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця заявлено про наявність судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000,00грн., які відповідач просив стягнути з позивача.

Додатково ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС до матеріалів справи долучено банківську виписку за період з 22.08.2018 р. по 22.08.2018 р. про підтвердження фактично понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Стосовно вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МАРІН - ТРАНС витрат на правничу допомогу відповідачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги № 01/01 від 05.01.2018р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю МАРІН-ТРАНС та адвокатським об'єднанням Мітрас ; копію додаткової угоду № 2 від 21.08.2018 р. до договору про надання правової допомоги №01/01 від 05.01.2018р.; ордер серії ОД № 363721 від 27.08.2018р.; банківську виписку за період з 22.08.2018 р. по 22.08.2018 р. про перерахування товариством з обмеженою відповідальністю МАРІН-ТРАНС адвокатському об'єднанню Мітрас грошових коштів у розмірі 10 000,00грн. (як оплата за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції).

За таких обставин, враховуючи відсутність доводів сторін щодо неспівмірності витрат, апеляційний господарський суд вважає, що сплачені відповідачем ОСОБА_11 об'єднанню Мітрас 10 000,00грн. в якості оплати витрат на правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а тому вимоги відповідача про покладення понесених ним витрат на правничу допомогу на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272-282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2018 р. по справі № 916/3229/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД МАЯК м. Вінниця без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.12.2018 р.

Головуючий суддя: Л.В. Лавриненко

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_9