Рішення

від 06.11.2018 по справі 910/3536/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2018Справа № 910/3536/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М. , при секретарі судового засідання Шкорупеєва А.Д. , розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Національного банку України (01601, м. Київ, ВУЛИЦЯ ІНСТИТУТСЬКА, будинок 9; код ЄДРПОУ 00032106)

до Приватного підприємства "Центр Електробезпеки" (04070, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПОЧАЙНИНСЬКА, будинок 57/59, квартира 106 код ЄДРПОУ 36865774)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІРІН" (04211, м. Київ, ВУЛИЦЯ МАТЕ ЗАЛКИ, будинок 2/12, квартира 125; код ЄДРПОУ 23501650)

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 248 287,83 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Донченко О.Г. - довіреність № 18-0014/16209 від 22.03.18 року;

від відповідача: Романюк Р.Г. - довіреність № 29/05/18-03 від 29.05.18 року;

від третьої особи: Білоус Г.М. - довіреність № б/н від 20.07.18 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Центр Електробезпеки" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 248 287,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № К-7907 від 11.07.2017 року із змінами згідно Додаткового договору №К-8008 від 21.08.2017 року не в повному обсязі надав відповідачу послуги, передбачені умовами вищевказаних договорів, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 248 287,83 грн. нарахованих штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3536/18 та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2018 року за результатами розгляду заяви відповідача із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження судом постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 17.07.2018 року.

Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю КВІРІН (04211, м. Київ, ВУЛИЦЯ МАТЕ ЗАЛКИ, будинок 2/12, квартира 125; код ЄДРПОУ 23501650).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року на підставі ст. 202 ГПК України підготовче засідання у справі № 910/3536/18 відкладалось на 31.07.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів в порядку, передбаченому ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання згідно ст. 183 ГПК України на 28.08.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2018 року відкладено підготовче засідання на 12.09.2018 року.

В судовому засіданні 12.09.2018 року, враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 02.10.2018 року.

В судових засіданнях 02.10.2018 року та 16.10.2018 року на підставі ст. 216 ГПК України судом оголошено перерву до 16.10.2018 року та 06.11.2018 року відповідно.

В судові засідання 02.10.2018 року, 16.10.2018 року та 06.11.2018 року з'явились уповноважені представники позивача, відповідача та третьої особи.

06.06.2018 року через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на фактичне виконання передбачених умовами спірного Договору робіт та послуг, про що ПП "Центр Електробезпеки" було складено відповідні акті приймання виконаних будівельних робіт та направлено на адресу позивача як замовника для підписання та подальшої оплати фактично наданих послуг. Проте, в зв'язку з відмовою позивача від такої оплати відповідач керуючись п.6.2.3 договору відповідач повідомив про дострокове розірвання договору з 03.11.2017 року. При цьому, за твердженнями відповідача, належних та допустимих доказів того, що саме фактично надані відповідачем послуги містять недоліки, а отже наявні підстави для їх неоплати та нарахування штрафних санкцій, позивачем до суду не надано. Окрім того, позивачем не виконано своїх зобов'язань за договором згідно п. 6.3.10, а саме не надано списки працівників та необхідні документи для працевлаштування підприємством у власний штат на постійне місце роботи працівників банку, які раніше залучалися до надання послуг за Договором, що унеможливило виконання відповідачем зобов'язань відповідно до п.6.1.3 договору.

29.08.2018 року третьою особою через канцелярію суду подані письмові пояснення, в яких ТОВ "КВІРІН" підтримав заперечення відповідача проти позовних вимог, посилаючись на належне виконання товариством як субпідрядною організацією за укладеним з ПП "Центр Електробезпеки" договором від 11.07.2017 року № 39/17 ТО своїх зобов'язань в частині здійснення протягом серпня 2017 року технічного обслуговування та і ремонту установки пожежної автоматики на об'єктах НБУ, на підтвердження чого надано відповіді докази.

Також 28.08.2018 року через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме документів на підтвердження фактичного надання послуг за договором. Клопотання судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.

28.08.2018 року через канцелярію суду позивачем надане клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 06.11.2018 року уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача в судовому засіданні 06.11.2018 року проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Уповноважений представник третьої особи в судовому засіданні 06.11.2018 року проти позову заперечував з підстав, викладених в пояснення щодо позову.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 06.11.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

11 липня 2017 року між Національним банком України (замовник за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством "Центр Електробезпеки" (виконавець за договором, відповідач у справі) укладено Договір № К-7907 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого виконавець зобов'язується на власний ризик, власними силами та, у разі потреби, з залученням субпідрядних організацій, надати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги з технічного обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Національного банку України, згідно з Додатком 40 до цього договору.

Перелік та кількість обладнання, стосовно якого надаються послуги, зазначено в Додатку 41 до цього Договору (п.1.2 Договору).

Строк надання послуг - 12 календарних місяців з дати підписання цього Договору уповноваженими особами сторін (п.2.1 Договору).

Згідно п.2.2 Договору місце надання послуг - об'єкти Національного банку України за адресами згідно з Додатком 40 до цього Договору, а саме 39 об'єктів, що знаходяться в м. Київ, м. Вінниця, м. Житомир, м. Ужгород, м. Львів, м. Івано - Франківськ, м. Черкаси, м. Чернігів, м. Рівне, м. Тернопіль, м. Миколаїв, м. Чернівці, м. Хмельницький, м. Луцьк, м. Одеса, м. Херсон, м. Запоріжжя, м. Дніпро, м. Кропивницький, м. Суми, м. Полтава, м. Харків тощо.

Відповідно до п.2.3 Договору послуги з технічного обслуговування систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Національного банку України надаються щомісячно, один раз на три місяці, один раз на шість місяців та один раз на рік на протязі 12 календарних місяців згідно з графіками з технічного обслуговування, розробленим виконавцем для кожного об'єкта Національного банку України (Додаток 42 до цього договору) окремо для кожної із систем, змонтованих на об'єкті, зазначенням періодичності та переліку послуг з технічного обслуговування кожного елементу обладнання згідно з Переліком регламентних робіт технічного обслуговування систем протипожежного захисту (Додаток 43 до цього договору), складеного замовником відповідно до вимог додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Графіки з технічного обслуговування є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.9 Договору вартість обладнання, комплектуючих, запасних частин та інших матеріалів, необхідних для ремонту систем пожежної сигналізації пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей також вартість послуг з усунення збоїв у програмному забезпеченні адрес систем пожежної сигналізації та пожежогасіння (власними силами або сил субпідрядних організацій) включається до акту про приймання-передавання наданих послуг за відповідний місяць.

Згідно п.4.1 Договору загальна вартість цього Договору становить 1 499 000,00 грн., у тому числі ПДВ, і становить суму вартостей послуг з технічного обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей згідно з розрахунками вартості (договірними цінами), складеними на кожний об'єкт Національного банку України (Додатки 1-39 до цього договору), і включає в себе усі податки і збори та всі інші витрати, пов'язані з наданням послуг.

У відповідності до п. 4.2 Договору загальна вартість цього договору складається з вартості послуг з технічного обслуговування систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Національного банку України і вартості обладнання, комплектуючих, запасних частин, інших матеріалів, що можуть бути використані для відновлення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Національного банку України, та послуг з усунення збоїв у програмному забезпеченні адресних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння (10% від вартості послуг з технічного обслуговування систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Національного банку України).

Окрім цього, сторонами узгоджено та підписано щодо кожного об'єкту на 2017 рік Договірну ціну на технічне обслуговування систем протипожежного захисту, а також Локальний кошторис на будівельні роботи на технічне обслуговування № 2-1-1, копії яких наявні в матеріалах справи.

За умовами п.2.11 Договору після надання послуг з технічного обслуговування, виходячи фактичних обсягів надання послуг, щомісячно складається акт про приймання - передавання наданих послуг в двох примірниках - один для замовника, один - для виконавця, які підписуються уповноваженими особами сторін і передаються замовнику для оплати.

При цьому як узгоджено сторонами в п. 3.1 Договору виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких забезпечує безперебійну роботу систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах замовника і відповідає діючим в Україні нормативним документам, в тому числі Правилам пожежної безпеки в Україні, ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Неякісно надані послуги за даним договором замовником не приймаються і не оплачуються (п. 3.2 Договору).

Порядок проведення розрахунків за спірним Договором сторонами узгоджений в розділі 5 Договору.

Так, згідно п.п.5.1, 5.2 Договору оплата за технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей здійснюється щомісячно згідно з фактичним обсягом наданих послуг протягом 15 робочих днів від дати підписання уповноваженими особами сторін акта про приймання-передавання наданих послуг. Оплата за актом про приймання-передавання наданих послуг здійснюється виходячи з кількості обладнання, що фактично пройшло технічне обслуговування в минулому місяці.

Відповідно до 5.3 Договору в загальній сумі за актом про приймання-передавання наданих послуг враховується вартість обладнання, комплектуючих, запасних частин, інших матеріалів, що були використані під час надання послуг з відновлення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, та послуг з усунення збоїв у програмному забезпеченні адресних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння (у разі їх надання).

Суд зазначає, що за приписами ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Сторонами узгоджено в п. 15.1 Договору, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 11 липня 2018 року включно.

Окрім цього, сторонами підписано 21 серпня 2017 року Додатковий договір № К-8008 до Договору від 11.07.2017 року № К-7907, за умовами якого Сторони погодилися внести до Договору такі зміни, зокрема, пункт 4.1 Договору викласти в такій редакції: "Загальна вартість цього договору становить 1 460 441,21 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 243 406,87 грн. і становить суму вартостей послуг з технічного обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей згідно з розрахунками вартості (договірними цінами), складеними на кожний об'єкт Національного банку України (Додатки 1-37 до цього договору), і включає в себе усі податки і збори та всі інші витрати, пов'язані з наданням послуг".

Також згідно вказаного Додаткового договору викладено в новій редакції додатки 38, 39, 40 до Договору.

Вказаний Договір та Додатковий договір до нього підписані представниками замовника та виконавця та засвідчені печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником відповідача, у відповідності до умов п. 2.11 Договору відповідачем як виконавцем 31 серпня 2017 року було складено:

1. Акт № 1 від 31 серпня 2017 року про передавання-приймання наданих послуг з технічного обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Національного банку України за Договором.

2. За формою № КБ-2в від 31 серпня 2017 року Акти приймання виконаних будівельних робіт за кожним об'єктом НБУ відповідно до додатку № 38 до Договору: №8-11-01, №К-7907, №8-11-02, №8-11-03, №8-11-04, №8-11-05, №8-11-06, №8-11-07, №8-11-08, №8-11-09, №8-11-10, №8-11-11, №8-11-12, №8-11-14, №8-11-15, №8-11-16, №8-11-17, №8-11-18, №8-11-19, №8-11-20, №8-11-21, №8-11-22, №8-11-23, №8-11-24, №8-11-25, №8-11-26, №8-11-27, №8-11-28, №8-11-29, №8-11-30, №8-11-31, №8-11-32, №8-11-33, №8-11-34, №8-11-35, №8-11-36, №8-11-37, №8-11-38, копії яких наявні в матеріалах справи.

Зазначені акти були направлені на адресу позивача 06 вересня 2017 року листом №0609/17-2, та отримані позивачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням від 07 вересня 2017 року про вручення зазначеного листа НБУ.

У відповідь на вказаний лист відповідача НБУ листом № №61-0024/64204 від 19 вересня 2017 року повідомив виконавця, що надіслані Акти не містять повного обсягу послуг відповідно до умов Договору та не можуть бути погодженими, а тому банк направляє їх підприємству на доопрацювання. Також позивач у зазначеному листі додатково повідомив, що оплата буде здійснена лише після надання якісних послуг.

В свою чергу відповідач листом № 2709/-01 від 27 вересня 2017 р. повідомив позивача про належне виконання підприємством своїх зобов'язань щодо надання послуг за Договором та відсутність будь-яких порушень умов виконання Договору зі сторони ПП "Центр електробезпеки", а також той факт, що направлені підприємством та отримані банком акти містять фактичний обсяг послуг за Договором, а отже є такими, що підлягають оплаті.

Окрім того, оскільки відповідачем не отримувалась оплата за фактично надані послуги за Договором, дії позивача було визнано недобросовісними, у зв'язку з чим подальше продовження правовідносин за Договором відповідач визнав неможливим та повідомив НБУ про дострокове розірвання спірного Договору з 03 листопада 2017 року листом №0310/17-1 від 03 жовтня 2017 року., який згідно вхідного регістраційного штампу НБУ було отримано 05.10.2017 року.

Поряд із цим НБУ звернувся до відповідача з претензією Претензію №61-0015/78626 від 20 листопада 2017 року, в якій банк вимагав сплатити нараховані згідно п.8.6 Договору штрафні санкції у розмірі 227 269,90 грн., а також листом №61-0015/83581 від 12 грудня 2017 року банк повідомив відповідача про дострокове розірвання Договору.

За результатами розгляду вказаних листів ПП "Центр Електробезпеки" листом №1912/17-01 від 19 грудня 2017 року, який позивачем було отримано 21.12.2017 року, повідомив НБУ про безпідставність і необґрунтованість претензій банку та фактичне розірвання спірного правочину з ініціативи ПП "Центр Електробезпеки" згідно п.6.2.3 Договору з 03 листопада 2017 року.

Окрім цього про неправомірність вимог НБУ про сплату пені у розмірі 8203,72 грн. за несвоєчасне надання послуг за Договором та штрафу у розмірі 219 066,18 грн. за відмову в односторонньому порядку від виконання умов Договору та розірвання спірного правочину з ініціативи виконавця відповідачем було повідомлено позивача також листом № 2712/17-1 від 27 грудня 2017 року.

Судом встановлено також, що відповідач звертався до позивача з претензію №1601/18-1 від 16 січня 2018 року про сплату заборгованість за Договором у розмірі 11 353,08 грн., пені у розмірі 999,07 грн., процентів річних у розмірі 114,00 грн. та втрат від інфляції у розмірі 471,49 грн., однак НБУ у задоволенні зазначеної претензії відповідача було відмовлено, про що повідомлено останнього листом №61-0018/9048 від 14 грудня 2018 року.

Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідачем як виконавцем за Договором були надані тільки послуги з первинного обстеження технічних засобів і систем пожежогасіння, димовидалення і опссистема водяного (пінного) і газового пожежогасіння з одним напрямком, що є тільки першім етапом при наданні послуг з технічного обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, в зв'язку з чим позивач прийшов до висновку про порушення відповідачем умови зазначеного вище Договору та не надання позивачу послуг в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, та, відповідно, наявність підстав для застосування до відповідача як виконавця за Договором штрафних санкцій, передбачених п.8.2 Договору.

Так, згідно п.8.2 Договору у разі несвоєчасного надання послуг згідно з графіками з технічного обслуговування виконавець на вимогу замовника сплачує пеню протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості несвоєчасно наданих послуг за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов'язань.

На підставі зазначеного пункту Договору позивачем було нараховано відповідачу за порушення строків надання послуг з 12.08.2017 року по 09.01.2018 року пеню в сумі 29 221,65 грн., яку позивач просив суд стягнути згідно наданого розрахунку.

Окрім того, посилаючись на невиконання відповідачем умов п.6.1.6 та п.6.1.13 Договору, згідно яких виконавець зобов'язується не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку надання послуг за цим договором надавати замовникові списки працівників, які залучаються до надання послуг, із зазначенням найменування послуг, дати, часу та місця їх надання, паспортних даних (прізвище, ім'я та по батькові, серія, номер паспорта, ким і коли виданий), а також прийняти у власний штат на постійне місце роботи працівників, які раніше знаходились у штаті замовника і виконували технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на його об'єктах, згідно з законодавством України, відповідно до наданих списків працівників (за умови попереднього погодження з працівниками) на строк дії договору на умовах виконавця, позивачем як замовником було нараховано відповідачу штраф у розмірі 15% від загальної вартості Договору.

Зокрема, згідно п. 8.6 Договору у разі відмови виконавцем в односторонньому порядку виконувати підписаний уповноваженими особами сторін договір, крім випадку, передбаченого пунктом 6.2.3 цього договору, він сплачує замовнику штраф у розмірі 15% від загальної вартості договору протягом трьох робочих днів з дати отримання вимоги від замовника про таку сплату.

Тобто, враховуючи вказані обставини невиконання відповідачем умов Договору та односторонньої відмови від його виконання позивачем нараховано відповідачеві та пред'явлено до стягнення 219 066,18 грн. штрафу. Загальна сума штрафних санкцій становить 248287,83 грн.

Таким чином, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язань щодо надання послуг, в обсязі та на умовах, передбачених спірним Договором, у позивача виникло право застосування до відповідача штрафних санкцій згідно вказаного правочину в загальній сумі 248 2587,83 грн., з вимогами про стягнення яких позивач звернувся до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З урахуванням предмету та суб'єктного складу сторін Договору, які є основними ознаками договору та дають змогу кваліфікувати вид договору незалежно від того, яке найменування привласнили йому сторони, судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України, з елементами договору підряду, який регулюється нормами §1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що можливість укладення сторонами змішаних договорів та узгодження ними умов в таких договорах не суперечить приписам ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як зазначалось судом вище, предметом спірного правочину є послуги з технічного обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Національного банку України.

Перелік послуг по кожному з об'єктів НБУ узгоджено сторонами в локальних кошторисах, які є невід'ємною частиною Договору.

За умовами п. 2.11 Договору після надання послуг з технічного обслуговування, виходячи з фактичних обсягів надання послуг, щомісячно складається акт про приймання- передавання наданих послуг в двох примірниках - один для замовника, один - для виконавця, які підписуються уповноваженими особами сторін і передаються замовнику для оплати.

При цьому обов'язку виконавця надати послуги якісно та своєчасно у строки, встановлені цим Договором (п.п.6.1.1 п.6.1), кореспондує передбачені п.п. 6.3.1, 6.3.2 п.6.3 Договору обов'язки замовника приймати надані послуги згідно з актом про приймання-передавання наданих послуг, підписаним уповноваженими особами сторін, своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за фактичне надані послуги на умовах цього договору.

Судом встановлено за матеріалами справи, що відповідачем за результатами фактичного виконання робіт були складені Акт № 1 від 31 серпня 2017 року про передавання-приймання наданих послуг з технічного обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Національного банку України за Договором, а також за формою № КБ-2в від 31 серпня 2017 року Акти приймання виконаних будівельних робіт за кожним об'єктом НБУ відповідно до додатку № 38 до Договору, які у відповідності до умов правочину були направлені для підписання замовнику - НБУ.

Факт отримання зазначених актів позивачем підтверджується матеріалами справи та позивачем не заперечувався.

За правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, умовами спірного Договору, а саме п.2.11, передбачено обов'язок виконавця після надання послуг з технічного обслуговування, виходячи з фактичних обсягів надання послуг, щомісячно складати акт про приймання - передавання наданих послуг в двох примірниках, що і було належним чином виконано відповідачем шляхом складання відповідних актів.

Відповідно, замовник зобов'язаний приймати вказані послуги згідно актів приймання - передавання (п.п.6.3.1 п.6.3 Договору) та здійснити оплату фактично наданих протягом місяця послуг (п. 5.1, п. 6.3.2. Договору).

При цьому спірним Договором не визначено обов'язок виконавця щодо складання актів приймання - передачі всього обсягу послуг , передбаченого умовами Договору.

За умовами п.3.1 Договору виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких забезпечує безперебійну роботу систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Замовника і відповідають діючим в Україні нормативним документам, в тому числі Правилам пожежної безпеки в Україні, ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

В свою чергу саме на замовника приписами ст. 853 ЦК України та умовами п. п. 6.4.2, 6.4.3 п.6.4 Договору покладено обов'язок зі здійснення протягом усього строку надання послуг контролю за відповідністю якості та обсягу наданих послуг умовам цього договору, контролю надання послуг у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до частини 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Пунктом 3.2 Договору передбачено можливість неприймання та неоплати замовником неякісно наданих послуг за даним договором Замовником.

Натомість позивач відмовився від підписання вказаних актів, складених відповідачем за результатами фактично наданих послуг та виконаних робіт, не надавши належних та допустимих доказів на підтвердження наявних недоліків послуг та їх фактичної невідповідності умовам Договору.

Як зазначено в п. 6 оглядового Листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року за № 01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду , відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта,

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Також судом встановлено за матеріалами справи, що у відповідності до умов Договору, згідно якого з метою виконання передбачених договором робіт виконавець має право залучення субпідрядних організацій, 11 липня 2017 року ПП "Центр Електробезпеки" як замовником укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "КВІРІН" Договір №39/17 ТО на технічне обслуговування та забезпечення працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Національного банку України, предметом якого є виконання робот по технічному обслуговуванню та забезпеченню працездатності систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єктах Національного банку України.

Відповідно до п.4.2 вказаного Договору всі виконані роботи по технічному обслуговуванню фіксуються до Журналу реєстрації робіт по технічному обслуговуванню і ремонту , один екземпляр якого знаходиться у замовника.

На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором №39/17 ТО від 11.07.2017 року ТОВ КВІРІН здійснено протягом серпня місяця 2017 року технічне обслуговування і ремонт установки пожежної автоматики на об'єктах НБУ, тобто третьою особою здійснено обстеження та технічне обслуговування пожежної автоматики на 48 об'єктах НБУ у 22 містах, що підтверджується даними Журналу реєстрації робіт по технічному обслуговуванню і ремонту, записи в якому засвідчені представником замовника.

Огляд системи пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в м. Полтава, м. Кропивницький, м. Черкаси, м. Дніпро, м. Миколаїв, м. Херсон та м. Одеса також підтверджено відповідними актами, підписаними представником НБУ.

Будь - які листи претензії, звернення тощо стосовно обсягу, якості, повноти та своєчасності наданих послуг стосовно технічного обслуговування та забезпечення працездатності пожежної сигналізації на об'єктах НБУ на адресу виконавця не надходили.

Тобто судом встановлено за матеріалами справи виконання ТОВ КВІРІН в повному обсязі своїх зобов'язань за Договором №39/17 ТО від 11.07.2017 року, що додатково свідчить про безпідставність та бездоказовість доводів позивача щодо несвоєчасності та неповноти наданих відповідачем послуг.

Отже, замовник, який у порушення вимог ст. 853 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

При цьому суд зауважує, що позивачем, як замовником, не було прийнято роботу, виконану відповідачем та не надано доказів письмового звернення до відповідача щодо недоліків чи неякісності виконаних робіт (наданих послуг).

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України).

Зокрема, сторонами було узгоджено договірну ціну передбачених умовами Договору послуг з технічного обслуговування систем протипожежного захисту по кожному з об'єктів НБУ та локальні кошториси робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Будь - які заперечення під час укладення Договору та Додаткового договору до нього та під час виконання останнього щодо ціни послуг з боку сторін відсутні.

Згідно частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, змовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому сторонами узгоджено в розділі 5 Договору, що оплата за технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей здійснюється щомісячно згідно з фактичним обсягом наданих послуг протягом 15 робочих днів від дати підписання уповноваженими особами сторін акта про приймання-передавання наданих послуг. Оплата за актом про приймання-передавання наданих послуг здійснюється виходячи з кількості обладнання, що фактично пройшло технічне обслуговування в минулому місяці.

Окрім цього, згідно п. 6.3.2 Договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за фактичне надані послуги на умовах цього договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що позивачем в порушення умов Договору, зокрема, п. 5.1., п. 6.3.1, п. 6.3.2 не прийнято фактично надані відповідачем за Договором та не здійснено оплату таких послуг, що стало підставою розірвання спірного Договору за ініціативою відповідача згідно п.6.2.3 Договору.

Окрім цього судом критично оцінюються посилання позивача в обґрунтування позовних вимог в частині ухилення відповідача від належного виконання своїх зобов'язань за Договором, на порушення останнім п. 6.1.13. Договору, оскільки банку не надано будь-яких відомостей про підтвердження прийняття у штат відповідача працівників позивача, які в минулому проводили технічне обслуговування систем протипожежного захисту в м. Києві,

Так, згідно п.6.1.13 Договору виконавець зобов'язаний прийняти у власний штат на постійне місце роботи працівників, які раніше знаходились у штаті замовника і виконували технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на його об'єктах, згідно з законодавством України, відповідно до наданих списків працівників (за умови попереднього погодження з працівниками) на строк дії договору на умовах виконавця.

Частиною 1 ст. 613 Цивільного кодексу України регламентовано, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч.2 ст. 613 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте з огляду на зміст п.6.3.10 Договору, згідно якого замовник зобов'язаний передати виконавцю списки працівників та необхідні документи для працевлаштування виконавцем у власний штат на постійне місце роботи працівників замовника, які раніше залучалися до надання послуг (за умови попереднього погодження з працівниками) на строк дії договору на умовах виконавця, саме недотримання вказаного обов'язку з боку НБУ унеможливило виконання ПП "Центр Електробезпеки" своєї частини відповідних зобов'язань.

Враховуючи фактичні обставини справи суд зазначає, що саме НБУ як замовником не виконано своїх зобов'язань за Договором, а саме не надано списки працівників та необхідні документи для працевлаштування відповідачем у власний штат на постійне місце роботи працівників банку, які раніше залучалися до надання послуг за Договором, не прийнято фактично надані відповідачем послуги за Договором та не підписано Актів приймання - передачі за відсутності повідомлення про виявлені недоліки, а також не здійснено оплату фактично наданих послуг протягом встановленого Договором терміну.

Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 9 названого Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином позивачем не надано належних допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності правових підстав для застосування до відповідача як виконавця за Договором штрафних санкцій згідно п.п. 8.2, 8.6 Договору (пені та штрафу), стягнення яких в загальній сумі 248287,83 грн. є предметом даного спору, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений не здійснив належним чином надання послуг у визначених строках та обсязі, а отже, як помилково стверджує позивач, за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Згідно частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі ГарсіяРуїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі ХіроБалані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та МесропМовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а також зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-80, 86,129, 233, 236 - 238, 240, 241, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимоги відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення та ст. 256 Господарського процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 13.12.2018 року.