Ухвала

від 12.12.2018 по справі 640/19367/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 грудня 2018 року м. Київ № 640/19367/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі

за позовомГромадської організації Квартал Пушкінська-Велика Васильківська доКиївської міської ради провизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача:

- Орган самоорганізації населення Будинковий комітет Квартал Пушкінська-Червоноармійська ;

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація Квартал Пушкінська-Велика Васильківська звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Орган самоорганізації населення Будинковий комітет Квартал Пушкінська-Червоноармійська , в якому просила суд:

- визнати бездіяльність Київської міської ради в частині дострокового припинення повноважень Органу самоорганізації населення Будинковий комітет Квартал Пушкінська-Червоноармійська протиправною та зобов'язати Київську міську раду прийняти рішення про дострокове припинення повноважень Органу самоорганізації населення Будинковий комітет Квартал Пушкінська-Червоноармійська .

Ухвалою суду від 23 листопада 2018 року відкрито провадження у справі суддею Амельохіним В.В. та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

07 грудня 2018 року третьою особою через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян подано заяву про відвід судді Амельохіну В.В.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що суддею Амельохіним В.В. безпідставно відкрито провадження у справі №826/19367/18, оскільки позивач зловживає своїми процесуальними правами, що виражається у зверненні до суду з кількома аналогічними позовними заявами.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 11 грудня 2018 року для вирішення питання про відвід судді Амельохіну В.А. визначено суддю Шейко Т.І.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Вирішуючи заяву про відвід судді Амельохіну В.В., суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

У постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, щоб ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Так, заявник, заявляючи відвід судді Амельохіну В.В., зауважував на тому, що суддя упереджено віднісся до питання відкриття провадження у справі №826/19367/18, не врахувавши при цьому вимоги статей 122, 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, на думку суду, таке твердження є безпідставним, виходячи з наступного.

Так, відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місце неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Отже, враховуючи європейську судову практику та обставини, викладені у заяві про відвід судді Амельохіну В.В., суд дійшов висновку, що твердження позивача щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді є власним судженням третьої особи - Органу самоорганізації населення Будинковий комітет Квартал Пушкінська-Червоноармійська , які не ґрунтуються на будь-яких об`єктивних та належних доказах, що не може свідчити про наявність підстав для відводу судді, передбачених статтею 36 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При цьому, частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви третьої особи - Органу самоорганізації населення Будинковий комітет Квартал Пушкінська-Червоноармійська та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись положеннями статей 36, 37, 39, 40, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви третьої особи - Органу самоорганізації населення Будинковий комітет Квартал Пушкінська-Червоноармійська про відвід судді Амельохіну В.В. від розгляду адміністративної справи № 826/19367/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Шейко