Рішення

від 12.12.2018 по справі 904/4159/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4159/18 За позовом Синельниківської міської ради, м. Синельникове Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Море-2007", м. Дніпро

про стягнення збитків у розмірі 91 932,53 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-25/2716 від 12 липня 2018 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 10 жовтня 2018 року, представник; ОСОБА_3, довіреність від 10 жовтня 2018 року, представник

С У Т Ь С П ОР У:

Синельниківська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Море-2007" збитки у розмірі 91 932,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у користуванні ТОВ "Море-2007" знаходиться земельна ділянка (площею 1,0299 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, форма власності - комунальна), що розташована за адресою: м. Синельникове, вул. Миру, 5. Відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомості, не вчиняв жодних дій з приводу оформлення прав на користування зазначеною земельною ділянкою, у зв'язку з чим позивач поніс збитки у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати при оформленні відповідачем права користування земельною ділянкою у вигляді договору оренди землі з відсотковою ставкою 6%.

При цьому позивач посилається на положення статей 83,116,120,125,152,156 Земельного кодексу України, статті 22, 1166 Цивільного кодексу України та статті 224,225 Господарського кодексу України та Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Море-2007", проти позову заперечує та зазначає, що придбав у власність нежитлову будівлю, яка розміщена на земельній ділянці, а відтак з урахуванням принципу нерозривності земельної ділянки та нерухомого майна, яке розміщується на земельній ділянці користується даною земельною ділянкою. Відповідач звертався до позивача з клопотанням (вих.№17/01/17-2 від 17.01.2017) з приводу надання в користування (оренду) земельної ділянки для змішаного використання (на той час було можливе), до якого додавалися відповідні документи, а саме технічний паспорт на нежитлову будівлю, виписка з ЄДРПОУ із зазначенням видів діяльності відповідача, проте своїм листом №01-15/410 від 02.02.2017 позивач відмовив відповідачу у наданні земельної ділянки у користування з підстав незгоди з видом використання земельної ділянки. Відповідач зазначає, що позивач запропонував йому коефіцієнт використання земельної ділянки, який був у попереднього землекористувача, що на час виникнення спору не відповідав фактичній ситуації та намірам відповідача. Також відповідачем вчинялися інші дії, що є доказом намірів укладення договору оренди земельної ділянки, а саме замовлення та отримання витягу з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, замовлено та отримано витяг про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Крім того, відповідачем за час користування земельною ділянкою (2016-2018 роки) сплачувався земельний податок.

13 листопада 2018 року до господарського суду від Синельниківської міської ради надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що розмір збитків у вигляді неодержаного міською радою доходу за час користування відповідачем земельною ділянкою був визначений виходячи із нормативної грошової оцінки за відповідний рік. Твердження відповідача стосовно правомірності та законності користування земельною ділянкою позивач вважає безпідставними, оскільки, в силу положень ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, до набувача переходить право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Море-2007" зверталося до позивача з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для змішаного використання. Листом від 02.02.2017 відповідачу було надано відповідь, що земельна ділянка площею 1,0299га, розташована за адресою: м. Синельникове, вул. Миру,5, відповідно до Генерального плану міста знаходиться в зоні багатоповерхової забудови (селищна територія). Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, змішане використання земельних ділянок відсутнє. Виконавчим комітетом Синельниківської міської ради листом від 22.09.2017 № 01-15/3479 "Про врегулювання питання користування земельною ділянкою" було проінформовано ТОВ "Море-2007", що станом на 20.09.2017 спірна земельна ділянка не оформлена, запрошено директора або представника до управління житлово-комунального господарства та комунальної власності міської ради для врегулювання питання оплати та користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, але жодних дій відповідачем не було здійснено. За доводами позивача, відповідач мав оформити договір оренди земельної ділянки для провадження підприємницької та іншої діяльності та сплачувати відповідно до рішення Синельниківської міської ради від 26.03.2015 №913-50/VІ 6% від нормативної грошової оцінки відповідно до функціонального використання земельної ділянки, а саме для комерційного використання.

29 листопада 2018 року до господарського суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що:

- позивач жодним доказом не довів, що не укладення відповідачем договору оренди земельної ділянки якось обмежує позивача в праві розпорядження чи користування цією земельною ділянкою, що є обов'язковим для обґрунтування неодержаного доходу;

- позивач не надав доказів, що він мав альтернативні документально підтверджені пропозиції щодо надання цієї земельної ділянку в оренду іншій особі, та таким чином міг одержати дохід в розмірі, який він розрахував в якості збитків для відповідача;

- враховуючи фактичний та юридичний зв'язок земельної ділянки та розташованої на ній будівлі відповідача, відсутність зареєстрованих речових прав на земельну ділянку за відповідачем не свідчить про відсутність достатньої правової підстави для користування відповідачем земельною ділянкою і не може вважатися її тимчасовим незаконним зайняттям з боку відповідача;

- за період використання земельної ділянки в органів Державної фіскальної служби України при перевірці поданих відповідачем декларацій не виникало жодних запитань та зауважень до товариства стосовно не правильності чи не повноти нарахування та сплати плати за землю до бюджету міста Синельникове.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 відкрито провадження у справі №904/4159/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.10.2018. З 16.10.2018 відкладено підготовче засідання на 13.11.2018, з 13.11.2018 на 29.11.2018, при цьому продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2018.

У судовому засіданні 12.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Море-2007", як покупець, придбало у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" (продавець) нежитлову будівлю, яка розташована на земельній ділянці площею 1,0299 га, загальнодержавний кадастровий номер земельної ділянки 1213000000:01:544:0003, яка перебуває у фактичному користуванні продавця на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.09.2016 (а.с.54).

У ході планової ревізії фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Синельниківської міської ради за період з 01.01.2014 по 31.08.2017, яка проводилась відповідно до плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2017 року, було проведено перевірку законності використаня земель міста.

Ревізією було досліджено питання надання земельних ділянок у користування (оренду) із земель комунальної власності та встановлено випадки використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Однією з земельних ділянок, що використовується без правовстановлюючих документів є земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, 5, що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Море-2007".

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 05.10.2017 (а.с.16), складеного за наслідками проведення аудиту бюджету міста Синельникове та планової ревізії фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Синельниківської міської ради та законності використання земель міста, управління майном, що належить територіальній громаді міста Синельникове, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Море-2007" займає земельну ділянку площею 1,0299 га, без правовстановлюючих документів.

Вказаний акт підписаний представником відповідача 11.10.2017 із запереченнями: "обстеження ділянки проводилось без уповноваженого представника ТОВ "Море-2007". У січні 2017 року ТОВ "Море-2007" зверталось до Синельниківської міської ради із проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою. Синельниківською міською радою відмовлено в наданні дозволу. Копію Декларації та Витягу про ЕГО земельної ділянки надано представнику Держаудиту".

17.04.2018 на засіданні комісії розглядався акт ревізії фінансово-господарської діяльності та законності використання земель міста, управління майном. На засіданні був присутній представник товариства з обмеженою відповідальністю "Море-2007" ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 09.10.2017. Представник ТОВ "Море-2007" пояснив, що не згоден із встановленою ставкою 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки договір оренди між Синєльниківською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Море-2007" не укладений, тому застосовувати до розрахунків ставку орендної плати є не вірним, оскільки відсутня підстава для нарахування орендної плати. Відповідно до чинного законодавства, оскільки договір оренди не укладений, ТОВ "Море-2007" здійснювало нарахування та сплату земельного податку за користування земельною ділянкою відповідно до рішення міської ради, а саме за ставкою податку, який встановлюється у розмірі 1% від НГО за земельні ділянки державної та комунальної форми власності.

Головний спеціаліст - землевпорядник відділу комунальної власності та земельних відносин управління житлово-комунального господарства та комунальної власності міської ради ОСОБА_4 пояснила, що даний підпункт рішення стосується тих земельних ділянок комунальної власності, які знаходяться у користуванні комунальних підприємств. Відповідно до підпункту 1.4 пункту 1 рішення міської ради від 17.02.2017 № 274-18/VІІ "Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у власності/постійному користуванні юридичних осіб становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки". Земельний податок сплачують ті юридичні особи, які мають у власності або у постійному користуванні земельну ділянку відповідно до законодавства. Відповідно до Земельного кодексу ТОВ "Море-2007" повинно було оформити земельну ділянку шляхом придбання у власність або шляхом передачі земельної ділянки в оренду.

Згідно з протоколом №7 засідання комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2018 комісією було розглянуто акт № 13 від 17.04.2018 з визначення та відшкодування збитків власнику землі та визначено збитки у вигляді неодержаного Синельниківською міською радою доходу за час фактичного користування товариством з обмеженою відповідальністю "Море-2007" земельною ділянкою площею 1,0299 га за період з 22.09.2016 до 31.07.2017 у розмірі 91 932 грн. 53 коп., виходячи із нормативної грошової оцінки землі за відповідний рік.

Акт комісії затверджено рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради № 121 від 23.05.2018 "Про затвердження акту з визначення та відшкодування збитків власнику землі". Вказаний акт від 17.04.2018 та рішення виконкому №121 від 23.05.2018 направлено відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення 25.05.2018 разом з листом від 24.05.2018 № 01-25/1984, в якому пропонувалося відшкодувати збитки, визначені в акті, у місячний строк. Усі перелічені документи отримано відповідачем 01.06.2018.

Позивач зазначає, що станом на теперішній час збитки завдані відповідачем за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів Синельниківській міській раді у добровільному порядку не відшкодовано, що і стало причиною виникнення спору.

Так, правовідносини сторін виникли з приводу користування земельною ділянкою комунальної власності, а причиною спору є питання виникнення та існування у відповідача зобов'язань перед позивачем по відшкодуванню збитків, що спричинені внаслідок користування означеною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на землю.

При цьому, у якості правової підстави задоволення позовних вимог позивач посилається на положення статей 83,116,120,125,152,156 Земельного кодексу України, статті 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 224,225 Господарського кодексу України та Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Зі змісту ст. 125 Земельного кодексу України, редакція якої неодноразово змінювалась після прийняття цього Кодексу, випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення статті 125 Земельного кодексу України, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Тому з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під такими будівлями.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником і постійним землекористувачем означеної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Сума збитків недоотриманих бюджетом коштів внаслідок використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів на землю розрахована за формулою: Нгр х % : 100%, де Нгр -нормативна грошова оцінка земельної ділянки, % - визначено згідно рішення Синельниківської міської ради від 27.04.2012 № 337-20/VІ "Про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Синельниківської міської ради" зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 26.03.2015 № 913-50/VІ.

За 2016 рік нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 1,0299 га згідно витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки становить 1 946 511,00 грн.

Тоді орендна плата за 2016 рік складає: 1 946 511,00 грн. х 6% : 100% = 116 790,66 грн., за період з 22.09.2016 до 31.12.2016 = 32 117,34 грн. відповідно.

За 2017 рік нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 1,0299 га згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки становить 2 063 198,67 грн.

Тоді орендна плата за 2017 рік складає: 2 063 198,67 грн. х 6% : 100% = 123 791,92 грн. Орендна плата за місяць у 2017 році складає 123 791,92 грн. /12 міс. = 10 315,99 грн., за 7 місяців = 10 315,99 грн. х 7 міс. = 72 211,93 грн. відповідно.

Тобто, разом за період з 22.09.2016 до 31.07.2017 сума недоотриманих бюджетом коштів складає - 91 932,53 грн.

Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала би отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначено статтею 22 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 224, статтею 225 Господарського кодексу України.

Так, згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Так, відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, завдані внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Підставою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Вирішуючи спір про стягнення збитків, завданих користуванням земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на землю, суд має докладно з'ясовувати причини не оформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючим суб'єктом усіх залежних від нього заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування.

Як встановлено вище, відповідач, у спірному періоді, був власником нежитлових будівель, які розташовані на спірній земельній ділянці.

Відтак, з часу виникнення права власності на це нерухоме майно у відповідача виник обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на відповідну земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно.

Разом із цим матеріалами справи підтверджено, що в період з 22.09.2016 до 31.07.2017 відповідач не мав правовстановлюючих документів, які б підтверджували речове право на використання означеної земельної ділянки.

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаних приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (даний правовий висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України (правовий висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Так, відповідач є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 Земельного кодексу України).

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

З даного приводу ОСОБА_5 Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), дійшла висновку, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

Отже, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

У той же час позивач просить стягнути з відповідача саме збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2017 відповідач звертався до позивача із клопотанням №17/01/17-2, відповідно до якого просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер:1213000000:01:544:000, в оренду змішаного використання по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, загальною площею 1,0299 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, 5.

Листом №01-15/410 від 02.02.2017 позивачем відмовлено в наданні дозволу, оскільки відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, змішане використання земельних ділянок відсутнє.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідач вчиняв дії спрямовані на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване його нерухоме майно. Вчинення відповідачем передбачених законодавством дій щодо узаконення користування земельною ділянкою та сплата ним земельного податку свідчать про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності. Наявні у справі заяви відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, свідчать про те, що відповідач вживав усіх залежних від нього заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування, що відповідно виключає наявність вини останнього у спричиненні заявлених до стягнення збитків.

Таким чином, неможливість оформлення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою, та як наслідок збитки міської ради у вигляді недотриманої орендної плати, були обумовлені також і діями самого позивача.

При цьому, відповідно до ч.4 ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) мають враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

В свою чергу, позивач не довів здійснення ним відповідних заходів направлених на укладання договору оренди із відповідачем, для одержання відповідної орендної плати та запобігання спричинення збитків.

Оскільки позивач не довів існування усіх елементів складу цивільного правопорушення, наявність яких дає підстави для задоволення позову про стягнення збитків, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Синельниківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Море-2007" про стягнення збитків у розмірі 91 932,53 грн. - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.12.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва