ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
13 грудня 2018 року Справа № 912/2246/18
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. розглянувши заяву Приватного підприємства "Трейдсервіс" від 11.12.2018 про відвід судді у судовому засіданні по справі № 912/2246/18
про стягнення 139 801,86 грн
Представники сторін
від позивача - Семененко В.Б., довіреність № б/н від 19.03.18 режим відеоконференції;
від відповідача - участі не брали;
В засіданні суду присутній слухач - Петруша Р.В. паспорт серія НОМЕР_1, виданий Центральним РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області 05.12.2012, режим відеоконференції;
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Леонні" до Приватного підприємства "Трейдсервіс" про стягнення 139 801,86 грн, з яких: 123 476,39 грн збитків, завданих порушенням договірних зобов'язань та 16 325,47 грн утраченої вигоди.
Ухвалою від 03.09.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2246/18 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 27.09.2018.
Протокольною ухвалою від 27.09.2018 в підготовчому засіданні оголошено перерву на підставі статті 183 ГПК України до 09.10.2018 до 15:30.
Ухвалою суду від 09.10.2018 господарський суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання до 31.10.2018.
31.10.2018 ухвалою господарського суду відмовлено в задоволенні заперечення приватного підприємства "Трейдсервіс" проти розгляду справи у режимі відеоконференції, задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, відкладено підготовче засідання до 14.11.2018.
Ухвалою від 14.11.2018 господарський суд задовольнив клопотання відповідача від 14.11.2018 про витребування доказів, відклав підготовче засідання до 27.11.2018.
27.11.2018 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі № 912/2246/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.11.2018 о 16:00 год. Визначено дату наступного судового засідання 13.12.2018 о 15:00.
Вказану ухвалу мотивовано тим, що строк підготовчого провадження, з урахуванням продовження на 30 днів, майже закінчився. Клопотання відповідача про відкладення в електронній формі, суд залишив без розгляду, так як воно не скріплено електронним цифровим підписом учасника справи.
При цьому, господарський суд враховуючи клопотання відповідача від 27.11.2018 про відкладення розгляду справи, в якому останній просив відкласти розгляд справи на 29.11.2018 на другу половину дня, в зв'язку зі складними погодними умовами, призначив судовий розгляд справи, саме на 29.11.2018.
Поряд з цим суд врахував, що внаслідок можливого неповідомлення відповідача про дату засідання 29.11.2018 та складних погодних умов, відповідач може не приймати участь в цьому засіданні, тому визначив наступну дату судового засідання 13.12.2018 о 15:00 год. в порядку п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України.
Ухвалою від 29.11.2018 господарський суд залишив без розгляду заяву Приватного підприємства "Трейдсервіс" від 29.11.2018 про відвід судді від участі у справі № 912/2246/18, оскільки вказана заява надійшла до суду засобами електронного зв'язку без цифрового підпису, тому не оцінюється судом як офіційний документ, оскільки не має юридичної сили і статусу офіційного документа.
05.12.2018 ухвалою господарського суду визнано необґрунтованим відвід судді Кабакової В.Г. у справі № 912/2246/18, заявлений Приватним підприємством "Трейдсервіс" у заяві від 29.11.2018.
Ухвалою від 07.12.2018 господарський суд (суддя Вавренюк Л.С.) відмовив у задоволенні заяви Приватного підприємства "Трейдсервіс" від 29.11.2018 про відвід судді Кабакової В.Г.
13.12.2018 до суду від відповідача (приватного підприємства "Трейдсервіс") надійшла заява від 11.12.2018 (вх. № 3257/18 від 13.12.2018) про відвід судді Кабакової В.Г. у справі № 912/2246/18.
Заяву мотивовано наявністю підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Так, відповідач у заяві про відвід судді зазначає наступні обставини для відводу:
- допущення чисельних порушень процесуальних прав відповідача суддею, упереджене ставлення до нього, а також суддею постійно задовольняються клопотання позивача, навіть, якщо такі подано з порушенням порядку;
- провадження у даній справі на час розгляду питання про обґрунтованість відводу не було зупинено;
- станом на дату подання заяви в ЄДРСР відсутня інформація щодо результатів розгляду суддею Вавренюк Л.С. обґрунтованості заявленого відводу;
- у діях суду наявні ознаки упередженості, дії судді направлені на обмеження доступу відповідача до правосуддя з метою задоволення безпідставного та необґрунтованого позову;
- суддя Кабакова В.Г. кваліфікаційне оцінювання не проходила, її відповідність займаній посаді не встановлено, зокрема Вищою кваліфікаційною комісією суддів України не перевірено питання доброчесності судді, тому суддя Кабакова В.Г. не може здійснювати розгляд справи № 912/2246/18.
Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами пункту 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно зі статтею 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд ознайомившись з заявою Приватного підприємства "Трейдсервіс" від 11.12.2018 про відвід судді Кабакової В.Г. від розгляду справи № 912/2246/18 враховує наступне.
Щодо упередженого ставлення та задоволення клопотань позивача, поданих навіть з порушення порядку, як вказує відповідач, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 03.09.2018 господарський суд відкрив провадження у даній справі та призначив підготовче засідання на 27.09.2018 - не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 181 ГПК України). Ухвалою від 09.10.2018 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів (ч. 3 ст. 177 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку, тобто судове засідання має бути призначене в межах 90-тоденного строку підготовчого провадження - не пізніше 03.12.2018.
Керуючись вказаними нормами ГПК України, господарський суд ухвалою 27.11.2018 закрив підготовче провадження у справі № 912/2246/18 та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.11.2018 о 16:00. Визначив наступну дату судового засідання 13.12.2018 о 15:00.
Відповідач не подав суду жодної заяви по суті справи, в т.ч. відзиву на позов. В матеріалах справи відсутні будь-які клопотання відповідача про продовження чи встановлення процесуальних строків. Відповідач не надав суду пояснення неможливості подання заяв по суті чи витребуваних доказів.
Згідно ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу (спір) за наявними матеріалами.
Строку для відкладення підготовчого засідання, з врахуванням вихідних 01.12 та 02.12 та закінчення строку підготовчого провадження - 03.12 суд не мав.
При цьому, господарський суд враховуючи клопотання відповідача від 27.11.2018 про відкладення розгляду справи, в якому останній просив відкласти розгляд справи на 29.11.2018 на другу половину дня, в зв'язку зі складними погодними умовами, вимоги ст. 207 ГПК України щодо розгляду заяв та клопотань, які з поважних причин не були заявлені в підготовчому проваденні, призначив судовий розгляд справи, саме на 29.11.2018.
Поряд з цим суд врахував, що внаслідок можливого неповідомлення відповідача про дату засідання 29.11.2018 та складних погодних умов, відповідач може не приймати участь в цьому засіданні, суд визначив наступну дату судового засідання 13.12.2018 о 15:00.
Повний текст ухвали від 27.11.2018 складено та підписано 28.11.2018.
Згідно п. 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 № 740, електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту. Пунктом 19 вказаного Порядку визначено, що адміністратор Реєстру перед оприлюдненням тексту судового рішення для загального доступу опрацьовує в порядку черговості надходження текст електронної копії судового рішення з метою запобігання ідентифікації фізичної особи і розголошенню відомостей, що не можуть бути відкриті для загального доступу.
В матеріалах справи міститься телефонограма № 1333 від 28.11.2018 про повідомлення помічником судді Коваленко М.О. представника Приватного підприємства "Трейдсервіс" Тетеви І.В. під час її телефонного дзвінка до суду, про те, що ухвалою від 27.11.2018 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 912/2246/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леонні" до відповідача Приватного підприємства "Трейдсервіс" про стягнення 139 801,86 грн, призначив справу до судового розгляду по суті на 29.11.2018 о 16:00 год. Дата наступного судового засідання 13.12.2018 о 15:00 год.
Стосовно задоволення клопотання позивача від 05.10.2018 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, то підстави задоволення такого клопотання та доручення Господарському суду Миколаївської області забезпечити проведення засідання суду в режимі відеоконференції, викладено в ухвалі суду від 05.10.2018.
Господарський суд зазначає, що незгода з процесуальними рішеннями суду не може слугувати підставою для відводу судді у даній справі у відповідності до приписів пункту 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, позивач у засіданні суду 27.09.2018 повідомив про свій намір брати участь у наступному підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, тому ухвалою від 05.10.2018 суд, з метою дотримання прав сторони та за наявності технічної можливості, доручив Господарському суду Миколаївської області забезпечити проведення засідання суду в режимі відеоконференції.
Також, судом розглянуто клопотання відповідача, що надійшло до суду засобами електронного зв'язку 09.10.2018, про врегулювання спору за участю судді, оскільки відповідачем до такого клопотання надано примірник електронного повідомлення № 1 від 09.10.2018 (телеграми) вказаного клопотання.
Зазначені обставини свідчать про обізнаність суду про вищевказані клопотання сторін не лише під час надходження їх у електронній формі без електронного цифрового підпису, а ще й іншими каналами зв'язку, що є більш достовірною інформацією ніж в електронній формі без скріплення електронним цифровим підписом.
Тому з матеріалів справи не вбачається порушення процесуальних прав відповідача та упередженого ставлення до останнього.
Щодо не зупинення провадження у справі на час розгляду питання про обґрунтованість відводу, то суд зазначає, що в ухвалі від 05.12.2018 судом вирішено питання щодо зупинення провадження, зокрема встановлено, що з огляду на строки, визначені процесуальним законом для вирішення питання про відвід судді, а також оголошену перерву в судовому засіданні до 15:00 год. 13.12.2018, господарський суд не вбачає необхідності у зупиненні провадження у справі № 912/2246/18 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, нормами статей 39 та 228 ГПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді, а не обов'язок.
Щодо відсутності інформації в ЄДРСР про результати розгляду суддею Вавренюк Л.С. обґрунтованості заявленого відводу, то суд зазначає, що згідно відомостей з ЄДРСР ухвалу від 07.12.2018 (суддя Вавренюк Л.С.) про відмову в задоволенні заяви приватного підприємства "Трейдсервіс" від 29.11.2018 про відвід судді Кабакової В.Г. (вх. № 3141/18 від 04.12.2018) у справі №912/2246/18, оприлюднено 11.12.2018.
Твердження відповідача про упередженість судді та дії направлені на обмеження доступу відповідача до правосуддя з метою задоволення безпідставного та необґрунтованого позову, не підтверджено заявником жодним доказом, відповідачем не наведеного жодного обґрунтування та не доведено матеріалами справи таких обставин.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим давали б підстави сумніватися в його неупередженості. У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
У зв'язку з наведеним вище, посилання заявника на упередженість або об'єктивність судді суд розцінює як припущення.
Щодо не проходження суддею Кабаковою В.Г. кваліфікаційного оцінювання та неможливості здійснення суддею Кабаковою В.Г. розгляду справи № 912/2246/18 суд зазначає наступне.
У статті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 № 40/32 та від 13.12.1985 № 40/146, визначено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну кваліфікацію в галузі права.
Ці основоположні принципи формування суддівського корпусу імплементовані у новітнє національне законодавство, що визначає основними складовими авторитету судової влади та довіри до суду доброчесність і компетентність судді.
Конституція України передбачає, що, відповідно до закону, в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів (ч. 10 ст. 131 Конституції України).
Таким чином, органи та установи для забезпечення добору та оцінювання суддів утворюються лише в системі правосуддя.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє саме в системі правосуддя та є державним органом суддівського врядування (ч. 1 ст. 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У висновку Консультативної ради європейських судів №17 вказується, що формальне індивідуальне оцінювання суддів, де таке існує, має сприяти вдосконаленню та підтриманню функціонування судової системи на найвищому рівні якості на користь громадян держав - членів Ради Європи. Це, у свою чергу, має допомогти зберегти довіру суспільства до судової системи.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання, за частиною другою статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Частиною 1 ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Слід зазначити, що судова влада в Україні, відповідно до конституційних засад поділу влади, здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.
Законом забороняється втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду.
Незалежність судді є неодмінною умовою неупередженого відправлення правосуддя згідно із законом. Це нероздільні поняття. Всі інституції та органи влади, як національні, так і міжнародні, повинні поважати, захищати та оберігати цю незалежність.
Судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2017 у справі "Стуруа проти Грузії" (заява № 45729/05) право на справедливий судовий розгляд має забезпечуватися також і під час розбору дисциплінарних справ проти служителів Феміди. Відповідно до рішення ЄСПЛ від 28.03.2017 у справі "Стуруа проти Грузії" ЄСПЛ в чергове зазначив, що параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, аби судовий орган, який потрапляє в сферу її дії, був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність небезсторонньої думки або необ'єктивності розгляду. Дотримання цієї вимоги може бути перевірене за допомогою різних способів. Водночас Суд констатував відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням установити особисті переконання певного судді в конкретному випадку, й об'єктивним, тобто визначенням, чи запропонував суддя достатні гарантії для того, щоб відкинути будь-який законний сумнів стосовно його неупередженості. Аналогічна позиція - Рішення ЄСПЛ від 9.01.2013 "Олександр Волков проти України".
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Так, згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Рішенням від 07.06.2018 Вища кваліфікаційна комісія суддів відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного вище закону призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Серед них - суддя Господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що повноваження ВККС стосовно кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді є дискреційними та належать до його виключної компетенції, як уповноваженого органу. При цьому оцінювання суддів за визначеними законом критеріями відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається колегіально за внутрішнім переконанням членів ВККС.
Як зазначено у положеннях Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді заступників Міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
На переконання суду, аналіз Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затверджених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії України від 3 і 4 листопада 2016 року відповідно, свідчить про наявність у Комісії певної свободи розсуду при прийнятті рішень під час кваліфікаційного оцінювання конкретного судді, позаяк ВККС як державний орган суддівського врядування має широкі дискреційні повноваження, та, в той же час, зобов'язана діяти лише в межах і в спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Частиною 1 ст. 35 ГПК України передбачено підстави, за наявності яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), проте такої підстави як кваліфікаційне оцінювання вказана стаття не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні Європейський суд з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
За таких обставин, на переконання суду, заявлений відповідачем відвід є необґрунтованим та бездоказовим.
Пунктом 5 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.
Враховуючи вищевикладене та призначене 13.12.2018 судове засідання, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 912/2246/18 до вирішення суддею, визначеного в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Приватного підприємства "Трейдсервіс" про відвід судді Кабакової В.Г. від розгляду справи № 912/2246/18 .
Керуючись статтями 38, 39, 228, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованим відвід судді Кабакової В.Г. у справі № 912/2246/18, заявлений Приватним підприємством "Трейдсервіс" у заяві від 11.12.2018.
Зупинити провадження у справі № 912/2246/18 до вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Центрального апеляційного господарського суду в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Примірник ухвали надіслати сторонам.
Повний текст ухвали складено 14.12.2018.
Суддя В.Г. Кабакова
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2018 |
Оприлюднено | 14.12.2018 |
Номер документу | 78553714 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Кабакова В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні