Постанова

від 12.12.2018 по справі 918/63/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 918/63/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп"

представник позивача - Гук Г.Д.

відповідач-1 - Острозька районна державна адміністрація

представник відповідача-1 - не з'явився

відповідач-2 - Рівненська обласна державна адміністрація

представник відповідача-2 - Ганов О.О.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Острозьке лісове господарство"

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Пузирко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Скрипки І.М. - головуючого, Тищенко А.І., Гончарова С.А. від 27 вересня 2017 року

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" (позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Острозької районної державної адміністрації (відповідач 1), Рівненської обласної державної адміністрації (відповідач 2) про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, а саме:

- розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004;

- розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007, за якими припинено право постійного користування ССЛВК "Острозький лісгосп", загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надано їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп";

- п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008, за яким надано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутянківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3;

- п. 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №503 від 18.08.2016 "Про надання в постійне користування земельних ділянок", в частині "надати Державному підприємству "Острозьке лісове господарство" в постійне користування із земель державної власності земельні ділянки загальною площею 1671,1388 га. для ведення лісового господарства і пов'язаних із ним послуг за рахунок земель, що перебували в постійному користуванні Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" за межами населених пунктів на території Вілійської сільської ради (240,501 га.), Кутянківської сільської ради (949,1831 га.), Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), Плосківської сільської ради (95,5037 га.), Розвазької сільської ради (10,9994 га.) та Хорівської сільської ради (43,0044 га.) (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 7 рішення сесії Рівненської обласної ради від 2000р. "Про вилучення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб попереднє погодження місць облаштування земельних ділянок та передачі лісів колишніх сільськогосподарських підприємств новоствореним формуванням" вирішено вилучити із землекористувань колективних сільськогосподарських підприємств Острозького району землі лісового фонду площею 3355,8 га. та надати їх у постійне користування Спеціалізованому сільськолісогосподарському виробничому кооперативу "Острозький лісгосп" для ведення лісового господарства згідно з додатком.

1.3. Під час проведення інвентаризації земель Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" в процесі його реорганізації, члени Спеціалізованоого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" дізнались про те, що земельні ділянки на території Кутянківської сільради - площею 949,18 га., Новородчицької сільради -площею 286,10 га., Вілійської сільради - площею 240,5 га., Розвазької сільради - площею 11 га., Плосківської сільради - площею 95,5 га., Хорівської сільради - площею 43 га. Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації у 2007 - 2008 роках було незаконно передано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп". Підставою для цієї незаконної передачі було Розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004. Позивач зазначав, що право постійного землекористування є безстроковим, а дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення позивача права користування земельними ділянками, поза межами підстав, визначених ст. 141 Земельного кодексу України - є такими, що порушують право користування позивача земельними ділянками та є такими, що не відповідають вимогам закону і підлягають скасуванню.

2. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

2.1. 22.09.2000 Рівненською обласною радою прийнято рішення від №191 "Про вилучення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб попереднє погодження місць облаштування земельних ділянок та передачі лісів колишніх сільськогосподарських підприємств новоствореним формуванням", пунктом 7 якого вирішено вилучити із землекористувань колективних сільськогосподарських підприємств Острозького району землі лісового фонду площею 3355,8 га. та надати їх у постійне користування Спеціалізованому сільськолісогосподарському виробничому кооперативу "Острозький лісгосп" для ведення лісового господарства згідно з додатком.

2.2. Згідно додатку до рішення Спеціалізованому сільськолісогосподарському виробничому кооперативу "Острозький лісгосп" було передано землі лісового фонду колективних сільськогосподарських підприємств на території:

- Білашівської сільської ради загальною площею 129,9 га.;

- Верхівської сільської ради загальною площею 49,5 га.;

- Вілійської сільської ради загальною площею 240,5 га.;

- Розвазької сільської ради загальною площею 11,0 га.;

- Тесівської сільської ради загальною площею 42,1 га.;

- Межиріцької сільської ради загальною площею 14,3 га.;

- Вільбівненської сільської ради загальною площею 69,1 га;

- Кутянківської сільської ради загальною площею 949,18 га.;

- Мигілянівської сільської ради загальною площею 23,3 га.;

- Новородницької сільської ради загальною площею 2863,1 га.;

- Оженинської сільської ради загальною площею 198,4 га.;

- Плосківської сільської ради загальною площею 95,5 га.;

- Почапівської сільської ради загальною площею 149,8 га.;

- Сіянцівської сільської ради загальною площею 179,0 га.;

- Хорівської сільської ради загальною площею 43,0 га.;

- Новомалинської сільської ради загальною площею 227,5 га.;

- Грем'яцької сільської ради загальною площею 171,4 га.;

- Межиріцької сільської ради загальною площею 180,1 га.;

- Мощаницької сільської ради загальною площею 147,8 га.;

- Бухарівської сільської ради загальною площею 148,3 га.

2.3. 27.10.2004 Острозькою районною державною адміністрацією на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 11.10.2004 №530 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства області, з метою поліпшення стану ведення лісового господарства в лісах колишніх КСП району" прийнято розпорядження №485 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі", пунктом 1 якого взято до відома, що згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 21.10.2004 №375 "Про створення державних спеціалізованих лісогосподарських агропромислових підприємств в Рівненській області" в Острозькому районі створюється Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп". Згідно чинного земельного законодавства нині діюче лісівницьке підприємство АПК колективної форми власності Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" з 01.01.2015 втрачає право користування землями лісового фонду колишніх КСП району.

2.4. Пунктами 2-4 розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004, було доручено Управлінню сільського господарства райдержадміністрації терміново вирішити питання про забезпечення новоствореного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства ресурсами і забезпечити збереження робочих місць та досягнутих обсягів виробництва галузі. Кандидатом на посаду директора державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства затвердити керівника Гука Г.Д. Вирішено зареєструвати Статут державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп". Ліси, що знаходяться в користуванні ССЛВК "Острозький лісгосп" передати під охорону новоствореному державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" в день його державної реєстрації в установленому законом порядку.

2.5. 23.05.2006 Спеціалізований сільськогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" відмовився від права користування земельними ділянками на території Вілійської сільської ради (240,501 га.), Кутянківської сільської ради (949,1831 га.), Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), Плосківської сільської ради (95,5037 га.), Розвазької сільської ради (10,9994 га.) та Хорівської сільської ради (43,0044 га.), для передачі їх у постійне користування іншому підприємству.

2.6. 15.03.2007 Рівненською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 105 "Про надання в постійне користування земельних ділянок", зокрема п.1 вирішено припинити право постійного користування земельними ділянками Спеціалізованого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" загальною площею 390 га. (згідно з додатком) на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надати їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства.

2.7. Згідно додатку до розпорядження №105 від 15.03.2007, припинено право постійного користування позивача та передано в постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" земельні ділянки на території: Вілійської сільради - площею 240,5 га.; Розвазької сільради - площею 11 га.; Плосківської сільради - площею 95,5 га.; Хорівської сільради - площею 43 га., а всього загальною площею 390,00 га.

2.8. Відповідно до п. 4 розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації №383 від 09.09.2008 "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства" надано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства земельні ділянки загальною площею 1235,28 га за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутянківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком № 3.

2.9. Згідно додатку №3 до вказаного розпорядження, було надано в постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються зазначеним господарством на території Кутянківської сільської ради загальною площею 949,18 га. та Новородчицької сільської ради загальною площею 286,10 га.

2.10. 18.08.2016 Рівненськоою обласноою державною адміністрацією прийнято розпорядження №503 від "Про надання в постійне користування земельних ділянок", яким вирішено припинити державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" право постійного користування земельними ділянками загальною площею 1671,1272 га. для ведення лісового господарства на території Бухарівської (7,4941 га.), Вілійської (273,2531 га), Кутянківської ( 949,18 га), Новородчицької (291,7000га), Плосківської (95,59 га), Розвазької (11,00 га), Хорівської (43, 00га) сільських рад Острозького району та надати їх Державному підприємству "Острозьке лісове господарство" в постійне користування із земель державної власності для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг.

2.11. Під час проведення інвентаризації земель Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" в процесі його реорганізації, члени Спеціалізованоого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" дізнались про те, що земельні ділянки на території Кутянківської сільради - площею 949,18 га., Новородчицької сільради -площею 286,10 га., Вілійської сільради - площею 240,5 га., Розвазької сільради - площею 11 га., Плосківської сільради - площею 95,5 га., Хорівської сільради - площею 43 га. у 2007 - 2008 роках було незаконно передано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп". Підставою для цієї передачі було розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004.

2.12. 22.11.2016 позивач звернувся до відповідача-1 з претензією №65, відповідно до якої просив Острозьку районну державну адміністрацію скасувати (відмінити) розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі", як таке, що порушує права кооперативу та його членів.

2.13. 07.12.2016 позивач також звернувся до відповідача-2 з претензією №71, відповідно до якої просив Рівненську обласну державну адміністрацію скасувати (відмінити) розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі", розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007; п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008; розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016, як такі, що порушують права кооперативу та його членів.

2.14. 04.01.2017 позивачем отримано лист-відповідь відповідача 2, відповідно до якого останній зазначає, що спірні розпорядження є ненормативними правовими актами одноразового застосування і вичерпали свою дію фактом їх використання, тому вони не можуть бути в подальшому скасовані Рівненською обласною державною адміністрацією

3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №918/63/17 позов задоволено частково: визнано недійсним розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" від 27.10.2004 за №485. В іншій частині позову відмовлено.

3.2. Мотивуючи своє рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" від 27.10.2004 за №485, місцевий суд зазначив:

- спірним розпорядженням Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004 встановлено: "взяти до уваги, що позивач з 01.01.2015 втрачає право користування землями лісового фонду колишніх КСП району" та враховуючи те, що даним розпорядженням не визначено жодної із підстав припинення права користування земельною ділянкою, які вказані в ст. 141, ст. 149 Земельного кодексу України, а іншого господарським судом під час розгляду справи також не встановлено, суд дійшов висновку, що розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004 не відповідає приписам чинного законодавства України по своїй формі.

- спірне розпорядження порушує права та охоронювані законом інтереси позивача щодо користування переданими йому землями лісового фонду площею 3355,8 га. для ведення лісового господарства.

3.3. Мотивуючи свої рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007, п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008, п. 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016 "Про надання в постійне користування земельних ділянок", в частині "надати Державному підприємству "Острозьке лісове господарство" в постійне користування із земель державної власності земельні ділянки загальною площею 1671,1388 га. для ведення лісового господарства і пов'язаних із ним послуг за рахунок земель, що перебували в постійному користуванні Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" за межами населених пунктів на території Вілійської сільської ради (240,501 га.), Кутянківської сільської ради (949,1831 га.), Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), Плосківської сільської ради (95,5037 га.), Розвазької сільської ради (10,9994 га.) та Хорівської сільської ради (43,0044 га.), місцевий суд зазначив:

- рішенням апеляційного суду Рівненської області від 08.11.2016 у справі за позовом ОСОБА_11 до Спеціалізованого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" про визнання недійсним рішення, встановлено, що листом від 23.05.2006 Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" відмовився від права користування зазначеними земельними ділянками для передачі їх у постійне користування іншому підприємству, отже Рівненською обласною державною адміністрацією дотримано вимог земельного законодавства на час прийняття оскаржуваних розпоряджень;

- вказана обставина визнана місцевим господарським судом преюдиціальною;

- спірні рішення прийнято на підставі п. а) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, тобто на підставі добровільної відмови позивача від права користування земельними ділянками.

3.4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі № 918/63/17 апеляційну скаргу Спеціалізованого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №918/63/17 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017р. у справі №918/63/17 скасовано частково та викладено резолютивну частину в наступній редакції:

" 1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п.4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008, за яким надано земельні ділянки загальною площею 1235,28 га. у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутянківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3.

3. Визнати частково недійсним п. 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016 "Про надання в постійне користування земельних ділянок", в частині надання Державному підприємству "Острозьке лісове господарство" в постійне користування для ведення лісового господарства і пов'язаних із ним послуг, за рахунок земель, що перебували в постійному користуванні Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" за межами населених пунктів на території Кутянківської (949,18 га.), Новородчицької (286,1000 га.) сільських рад Острозького району.

4. В решті позову відмовити."

3.5. Суд апеляційної інстанції при винесенні рішення керувався наступним:

- вважаючи спірне розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" від 27.10.2004 за №485 таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача щодо користування переданими йому землями лісового фонду площею 3355,8 га. для ведення лісового господарства, місцевий господарський суд вважає Розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004 таким, що не відповідає приписам чинного законодавства України по своїй формі, а тому визнав його недійсним повністю;

- суд апеляційної інстанції не погодився з вказаним висновком місцевого суду, оскільки п.1 розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004, є декларативним, лише зазначав про втрату, як на думку видавця розпорядження, позивачем права користування землями лісового фонду колишніх КСП району, і жодним чином не позбавляв права позивача на користування спірними земельними ділянками, оскільки припинення права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому ст.141 Земельного кодексу України не відбувалось, як не проводилось і вилучення земельних ділянок в порядку, передбаченому ст.149 Земельного кодексу України;

- вказаним розпорядженням, зокрема пунктами 2-4, було доручено Управлінню сільського господарства райдержадміністрації терміново вирішити питання про забезпечення новоствореного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства ресурсами і забезпечити збереження робочих місць та досягнутих обсягів виробництва галузі. Кандидатом на посаду директора державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства затвердити керівника Гука Г.Д. Вирішено зареєструвати Статут державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп". Ліси, що знаходяться в користуванні ССЛВК "Острозький лісгосп" передати під охорону новоствореному державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" в день його державної реєстрації в установленому законом порядку;

- визнаючи недійсним розпорядження і в частині п.п.2-4, які жодним чином не порушують прав позивача, місцевий господарський суд порушив норми матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення суду в цій частині та прийняття нового про відмову в позові у визнанні недійсним Розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004;

- оскільки відмова у визнанні недійсним Розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004 у зв'язку з відсутністю порушених прав позивача оскаржуваним розпорядження є самостійною підставою для відмови в позові, клопотання відповідача-1 про застосування наслідків пропуску позовної давності залишено судом апеляційної інстанції без розгляду;

- надаючи у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутянківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком № 3 (п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008), відповідач-2 не припинив право позивача на користування земельними ділянками на території Кутянківської сільської ради (949,1831 га.) та Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), як це прямо передбачено статтею 141 Земельного кодексу України, чим порушив права позивача щодо вказаних земельних ділянок, що є підставою для визнання недійсним п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008;

- оскільки листом від 23.05.2006 Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" відмовився від права користування земельними ділянками на території Вілійської сільської ради (240,501 га.), Плосківської сільської ради (95,5037 га.), Розвазької сільської ради (10,9994 га.) та Хорівської сільської ради (43,0044 га.), для передачі їх у постійне користування іншому підприємству, розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007 правомірно було припинено право постійного користування позивача вказаними земельними ділянками, загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надано їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп", в подальшому п.1 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №503 від 18.08.2016 припинено державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" право постійного користування вказаними земельними ділянками, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання недійсним п.2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №503 від 18.08.2016 в частині надання ДП "Острозьке лісове господарство" спірних земельних ділянок, загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад Острозького району.

- порушення відповідачем-2 прав позивача переданням у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутянківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3 (п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008, який визнаний судом недійсним), без припинення права позивача на користування земельними ділянками на території Кутянківської сільської ради (949,1831 га.) та Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), як це прямо передбачено статтею 141 Земельного кодексу України, пункт 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №503 від 18.08.2016 "Про надання в постійне користування земельних ділянок", в частині надання Державному підприємству "Острозьке лісове господарство" в постійне користування для ведення лісового господарства і пов'язаних із ним послуг земельних ділянок за межами населених пунктів на території Кутянківської (949,1831 га.), Новородчицької (286,1000 га.) сільських рад, - підлягає визнанню недійсним;

- відповідно до п. 4 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття спірних рішень (2004 - 2008 рік) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право позовна давність не поширюється, а тому заява відповідача-2 про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі № 918/63/17, Рівненська обласна державна адміністрація подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Спеціалізованого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" до Острозької районної державної адміністрації та Рівненської обласної державної адміністрації - відмовити повністю.

Аргументи учасників справи

5.Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

5.1. Скаржник обґрунтовує свої доводи касаційної скарги наступним:

- правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові № 3-553гс15 (911/3396/14) від 30.09.2015 про те, що прийняте міською радою (як суб'єктом владних повноважень) рішення про передачу кооперативу у власність та оренду земельної ділянки - є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладення договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватись за нормами цивільного законодавства. Розгляд цього позову (про визнання протиправним ат скасування рішення про передачу міською радою земельних ділянок) не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків);

- за Рівненською обласною державною адміністрацією було здійснено реєстрацію права державної власності на земельні ділянки, зазначені в розпорядженні № 503 від 18.08.2016, а в подальшому Державне підприємство Острозьке лісове господарство здійснило реєстрацію права постійного користування вказаними земельними ділянками, тобто їх дія вичерпалась фактом їх виконання;

- позивач був обізнаний та приймав участь у передачі земель згідно оспорюваних розпоряджень;

- судом апеляційної інстанції не враховано, що строк позовної давності щодо оскарження розпоряджень у даній справі - сплив;

- Рівненською обласною державною адміністрацією було дотримано вимоги земельного законодавства при прийнятті оспорюваних розпоряджень на час їх видання, зокрема щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача;

- при виданні оспорюваних розпоряджень, Рівненська обласна державна адміністрація діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України;

- скаржник наголошує на порушенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та необхідності врахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення " Стретч проти Сполученого Королівства" ( Stretch vs The United Kingdom ) від 24.06.2003.

6. Позиція, викладена ДП "Острозьке лісове господарство" у письмових поясненнях на касаційну скаргу (узагальнено)

6.1. ДП "Острозький лісгосп" вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду прийнята у невідповідності до вимог чинного законодавства України. Судом не з'ясовано у повному обсязі усі обставини справи, що мають значення у справі для правильного вирішення господарського спору, у зв'язку з чим просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі №918/63/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ССЛВК "Острозький лісгосп" до Рівненської облдержадміністрації відмовити повністю.

7. Позиція, викладена Спеціалізованим сільськолісогосподарським виробничим кооперативом "Острозький лісгосп" у відзиві на касаційну скаргу та додаткових обгрунтуваннях (узагальнено)

7.1. Приймаючи поcтанову про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції дослідив усі обставини справи і обґрунтовано визнав недійсними п.4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008 та п. 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016;

7.2. Судом апеляційної інстанції обгрунтовано застосовано норми цивільного законодавсва, які регулюють строк позовної давності.

Позиція Верховного Суду

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

8.1. Верховний Суд, здійснивши перегляд судових рішень у справі на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів та вимог касаційної скарги, погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

8.2. Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

8.3. Відповідно до ст.ст.142, 143 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

8.4. Правовідносини з використання земель лісогосподарського призначення регулюються нормами земельного та цивільного законодавства, Лісовим кодексом України.

8.5. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (ст. 19 Земельного кодексу України).

8.6. До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 55 Земельного кодексу України).

8.7. Статтею 6 Лісового кодексу України (в редакції, чинній станом на момент видання розпорядження № 485 від 27.10.2004) визначено, що всі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України. Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами. Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом.

8.8. За приписами ст. 57 Земельного кодексу України, земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

8.9. Згідно Статуту позивача Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" створений в результаті реорганізації Острозького міжгосподарського лісгоспу і є його правонаступником, є добровільним об'єднанням юридичних і фізичних осіб, створеним для спільного виробництва продукції лісового, сільського, мисливського і рибного господарства.

8.10.Відповідно до п. 2.1 Статуту позивача, основною метою та ціллю створення кооперативу є - надання послуг державі по охороні та захисту лісів, по веденню лісового господарства і захисного лісорозведення.

8.11. Таким чином, позивач на підставі пункту 7 рішення Рівненської обласної ради від 22.09.2000 №191 "Про вилучення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб попереднє погодження місць облаштування земельних ділянок та передачі лісів колишніх сільськогосподарських підприємств новоствореним формуванням" станом на 27.10.2004 був постійним лісокористувачем спірних земельних ділянок.

8.12. Згідно із ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

8.13. Ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою здійснюється шляхом реалізації таких правомочностей як володіння і користування.

8.14. Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання права. При цьому, зазначена стаття не встановлює вичерпного переліку способів захисту прав на землю.

8.15. Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень), згідно якої такими підставами є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 149 - 150 Земельного кодексу України); припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

8.16. Статтею 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) визначено підстави вилучення земельних ділянок, зокрема: земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті. Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті. Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

8.17. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

8.18. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8.19. Отже, Конституцією України закріплено принцип, що позбавлення органом державної влади права користування земельною ділянкою у спосіб, не визначений законом, забороняється.

8.20. Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

8.21. Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

8.22. Згідно з п.1 розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004, відповідачем -1 взято до відома, що згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 21.10.2004 №375 "Про створення державних спеціалізованих лісогосподарських агропромислових підприємств в Рівненській області" в Острозькому районі створюється Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство " Острозький держспецлісгосп". Згідно чинного земельного законодавства нині діюче лісівницьке підприємство АПК колективної форми власності Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" з 01.01.2015 втрачає право користування землями лісового фонду колишніх КСП району.

8.23. Вважаючи спірне розпорядження таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача щодо користування переданими йому землями лісового фонду площею 3355,8 га. для ведення лісового господарства, місцевий господарський суд дійшов висновку, що розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004 - є таким, що не відповідає приписам чинного законодавства України по своїй формі, а тому визнав його недійсним повністю.

8.24. Проте, суд апеляційної інстанції обгрунтовано не погодився з вказаним висновком, зазначивши, що оскільки п.1 розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004 , є декларативним, і лише зазначав про втрату, як на думку видавця розпорядження, позивачем права користування землями лісового фонду колишніх КСП району, і жодним чином не позбавляв права позивача на користування спірними земельними ділянками, оскільки припинення права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому ст.141 Земельного кодексу України не відбувалось, як не проводилось і вилучення земельних ділянок в порядку, передбаченому ст.149 Земельного кодексу України.

8.25. Також, пунктами 2-4 розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004, було доручено Управлінню сільського господарства райдержадміністрації терміново вирішити питання про забезпечення новоствореного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства ресурсами і забезпечити збереження робочих місць та досягнутих обсягів виробництва галузі. Кандидатом на посаду директора державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства затвердити керівника Гука Г.Д. Вирішено зареєструвати Статут державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп". Ліси, що знаходяться в користуванні ССЛВК "Острозький лісгосп" передати під охорону новоствореному державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" в день його державної реєстрації в установленому законом порядку.

8.26. Жодних прав та охоронюваних законом інтересів позивача пункти 2-4 розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004 - не порушують, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції обгрунтовано скасував рішення місцевого суду в частині визнання недійсним розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" від 27.10.2004 за №485 та прийняв в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні відповідної позовної вимоги.

8.27. Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

8.28. Оскільки відмова у визнанні недійсним розпорядження Острозької районної державної адміністрації № 485 від 27.10.2004 у зв'язку з відсутністю порушених прав позивача оскаржуваним розпорядженням - є самостійною підставою для відмови в позові, а тому строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, до вимоги позивача у наведеній частині застосуванню не підлягає згідно з приписами ст. 267 Цивільного кодексу України.

8.29. Листом від 23.05.2006 Спеціалізований сільськогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" відмовився від права користування земельними ділянками на території Вілійської сільської ради (240,501 га.), Кутянківської сільської ради (949,1831 га.), Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), Плосківської сільської ради (95,5037 га.), Розвазької сільської ради (10,9994 га.) та Хорівської сіьської ради (43,0044 га.), для передачі їх у постійне користування іншому підприємству.

8.30. У відповідності до п. а) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, у зв'язку з добровільною відмовою позивача від права користування земельними ділянками, розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007, правомірно було припинено право постійного користування позивача земельними ділянками, загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надано їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп".

8.31. Однак, надаючи у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутянківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3 (п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008), відповідач-2 не припинив право позивача на користування земельними ділянками на території Кутянківської сільської ради (949,1831 га.) та Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), як це прямо передбачено статтею 141 Земельного кодексу України, чим порушив права позивача щодо вказаних земельних ділянок, що є підставою для визнання недійсним п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008.

8.32. Оскільки листом від 23.05.2006 Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" відмовився від права користування земельними ділянками на території Вілійської сільської ради (240,501 га.), Плосківської сільської ради (95,5037 га.), Розвазької сільської ради (10,9994 га.) та Хорівської сільської ради (43,0044 га.), для передачі їх у постійне користування іншому підприємству, розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007р. правомірно було припинено право постійного користування позивача вказаними земельними ділянками, загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надано їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп", в подальшому п.1 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №503 від 18.08.2016 припинено державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" право постійного користування вказаними земельними ділянками, у суду відсутні правові підстави для визнання недійсним п.2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №503 від 18.08.2016 в частині надання ДП "Острозьке лісове господарство" спірних земельних ділянок, загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад Острозького району.

8.33. Зважаючи на встановлені обставини справи, порушення відповідачем-2 прав позивача переданням у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутянківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3 (п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008, який визнаний судом недійсним), без припинення права позивача на користування земельними ділянками на території Кутянківської сільської ради (949,1831 га.) та Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), як це прямо передбачено статтею 141 Земельного кодексу України, пункт 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №503 від 18.08.2016 "Про надання в постійне користування земельних ділянок", в частині надання Державному підприємству "Острозьке лісове господарство" в постійне користування для ведення лісового господарства і пов'язаних із ним послуг земельних ділянок за межами населених пунктів на території Кутянківської (949,1831 га.), Новородчицької (286,1000 га.) сільських рад, підлягає визнанню судом недійсним.

8.34. Щодо застосування до вимог позивача строку позовної давності, слід зазначити наступне.

8.35. Пунктом 4 частини 1 статті 258 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень (2004-2008 рік), було визначено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

8.36. Пункт 4 частини першої статті 268 виключено на підставі Закону № 4176-VI від 20.12.2011 Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства .

8.37. Згідно з приписами ст. 58 Конституції України та ст. 5 Цивільного кодексу України, вирішення судом справ здійснюється на підставі актів цивільного законодавства, які є чинним на час виникнення спірних правовідносин. У разі заявлення стороною у спорі про застосування позовної давності до правовідносин, які на час їх виникнення, регулювалися нормами матеріального права, до яких згодом внесені зміни, вважається, що застосуванню підлягає та норма права, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, що є підставою для відмови для задоволення заяви про застосування позовної давності щодо таких правовідносин. Отже, до 14.01.2012 діяло положення пункту 4 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України щодо непоширення позовної давності на вимоги про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 № 6-209цс15).

8.38. Відповідно до п. 4 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваних розпоряджень (2004 - 2008 рік) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право позовна давність - не поширюється, а тому заява відповідача-2 про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає щодо вимоги позивача стосовно визнання недійсним пункту 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008.

8.39. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

8.40. З огляду на викладене, оскарження розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №503 від 18.08.2016 "Про надання в постійне користування земельних ділянок", здійснено позивачем в межах трирічного строку позовної давності.

8.41. Щодо посилань скаржника на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та необхідності врахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення " Стретч проти Сполученого Королівства" ( Stretch vs The United Kingdom ) від 24.06.2003.

8.42. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

8.43. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

8.44. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

8.45. Перший протокол ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства.

8.46. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV?? Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

8.47. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року в справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції , рішення від 21 лютого 1986 року в справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ) положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

8.48. У практиці Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейського суду з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

8.49. Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

8.50. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

8.51. Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

8.52. Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

8.53. За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України, завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

8.54. Стаття 80 Земельного кодексу України закріплює суб'єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб'єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб'єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб'єктом права власності на землі державної власності.

8.55. Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

8.56. В сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

8.57. Отже правовідносини, пов'язані з розпорядженням земель із державної та комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу державної влади, на підставі якого відповідний орган розпорядився земельною ділянкою державної форми власності, поза встановленої законом процедури, такому суспільному інтересу не відповідає.

8.58. За таких обставин, у даній справі, суспільним , публічним інтересом звернення позивача до суду з вимогою про визнання недійсними рішень Рівненської облансої державної адміністрації та часткове задоволення вимог позивача в частині визнанян недійсними п.4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008 та п. 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016 - є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - передання у користування земель всупереч встановленому законом порядку та визначеної компетенції органу, а також захист суспільних інтересів загалом, захист прав позивача, як землекористувача, захист землі - національного багатства України, як джерела задоволення потреб суспільства в земельних ресурсах. Суспільний , публічний інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органу державної влади у спірних правовідносинах, відновленні становища, яке існувало до порушення права позивача на землю, захист такого права обраним позивачем шляхом.

8.59. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

8.60. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

8.61. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

2 . Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2017 року у справі № 918/63/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.