Рішення

від 07.12.2018 по справі 803/699/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 803/699/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ніколь до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ніколь (далі - ТзОВ Ніколь , позивач) звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ Волинської області ДПС, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 21 грудня 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 05 грудня 2012 року №6772/22-5/20148124 Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ Ніколь з питань здійснення фінансово-господарської діяльності із ПП Біко Агротрейд , ТзОВ АРС Трейд , ПП СМУ-600 , ПП Викуп , ТзОВ Ейс контракшен менеджмент , ТзОВ Ліднрком , ПП Один ОСОБА_3 , ТзОВ БК АРС за період 2009 - 2012 року .

Позивач вважає, що відповідачем проведено перевірку всупереч вимогам пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, оскільки позивачу не було надано строк для відновлення втрачених первинних документів. Зазначає, що висновки податкового органу зафіксовані в акті перевірки базуються тільки на показах свідків, які є безпідставними та необгрунтовними. Крім того, вказує на те, що первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентами позивача, суми доходів від операцій відображались позивачем в податковому та бухгалтерському обліку згідно діючого законодавства, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно.

Відповідач у письмовому запереченні (відзиві) позов не визнав. В обґрунтування свої позиції вказав, що з фактів зафіксованих в акті перевірки від 05 грудня 2012 року №6772/22-5/20148124, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ Ніколь по взаємовідносинах з ПП Біко Агротрейд , ТзОВ АРС Трейд , ПП СМУ-600 , ПП Викуп , ТзОВ Ейс контракшен менеджмент , ТзОВ Ліднрком , ПП Один ОСОБА_3 , ТзОВ БК АРС є такою, що вчинена без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Враховуючи те, що у зазначених вище контрагентів ТзОВ Ніколь відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому фінансово-господарські взаємовідносини між ними є нереальними.

Оскільки, з пояснень директорів підприємств-контрагентів ТзОВ Ніколь вбачається, що зазначена вище діяльність підприємств здійснювалась без їх згоди від їх імені проте без їх участі, то усі первинні документи видані та підписані (нібито) ними є юридично дефектними та не створюють юридичних наслідків. Відображенню у податковій звітності підлягає лише господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах. Отже, відповідні документи, додані до позовної заяви, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи вище наведене, Луцька ОДПІ Волинської області ДПС вважає прийняті податкові повідомлення-рішення за №0000042205 та №0000052205 від 21 грудня 2012 року законними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, просить в задоволенні позову відмовити.

У поданій до суду відповіді на відзив від 08 жовтня 2018 року за № 0743 позивач підтвердив власну правову позицію, не погодившись із доводами протилежної сторони, додатково зазначивши наступне.

Жодній посадовій особі ПП Біко Агротрейд , ТзОВ АРС Трейд , ПП СМУ-600 , ПП Викуп , ТзОВ Ейс контракшен менеджмент , ТзОВ Ліднрком , ПП Один ОСОБА_3 , ТзОВ БК АРС не було оголошено підозри, не було встановлено причетності посадових осіб підприємств до вчинення фіктивного підприємництва. Крім того, жодну з посадових осіб вищевказаних контрагентів не притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 205-1 Кримінального кодексу України, тобто, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців, хоча всі ці особи погодились на себе зареєструвати юридичні особи, хоча ніби то до господарської діяльності відношення не мали. Позивач вважає, що показання цих осіб не можуть бути допустимими доказами у даній справі.

Постановою Верховного Суду від 15 серпня 2018 року скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у даній справі, а справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 14 вересня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13 листопада 2018 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 29 листопада 2018 року допущено у справі заміну первинного відповідача - Луцької ОДПІ Волинської області ДПС на належного відповідача - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, відповідач), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях та відзиві проти позову, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС, правонаступником якої є Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, надіслано ТзОВ Ніколь запит від 30 жовтня 2012 року № 14553/10/22-511 про надання письмового пояснення та його документального підтвердження щодо взаємовідносин з ПП Біко Агротрейд , ТОВ АРС Трейд , ПП СМУ-600 , ПП Викуп , ТОВ Ейс контракшен менеджмент , ТОВ Лідерком , ПП Один ОСОБА_3 , ТОВ БК АРС за період 2009-2012 років у зв'язку з надходженням до податкового органу інформації, згідно з якою виявлено факти, що свідчать про порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Позивач листом від 26 листопада 2012 року № 1169 повідомив відповідача, що 14 листопада 2012 року оригінали документів із взаємовідносин з зазначеними контрагентами за період 2009-2012 років викрадені, про факт скоєння крадіжки повідомлено органи внутрішніх справ.

Втрачені первинні документи, були відновлені позивачем 29 грудня 2012 року, що підтверджується листом Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області № 2335 від 29 грудня 2012 року.

На підставі наказу від 04 грудня 2012 року № 2206 та повідомлення від 04 грудня 2012 року № 000023 посадовими особами Луцької ОДПІ Волинської області ДПС 05 грудня 2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Ніколь з питань здійснення фінансово-господарської діяльності із ПП Біко Агротрейд , ТзОВ АРС Трейд , ПП СМУ-600 , ПП Викуп , ТзОВ Ейс контракшен менеджмент , ТзОВ Ліднрком , ПП Один ОСОБА_3 , ТзОВ БК АРС за період 2009 - 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 05 грудня 2012 року № 6772/22-5/20148124, яким встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1, пункту 134.1, статті 134, підпункту 135.1., пункту 135.2, статті 135, пункту 138.8, статті 138, підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого Товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 1 019 571 грн.; пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого Товариством завищено податковий кредит в сумі 889 542 грн.

Підставою для висновку контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на прибуток і завищення податкового кредиту стали протоколи допитів свідків - посадових осіб контрагентів позивача, актів обстеження місцезнаходження підприємств - контрагентів позивача, а також на підставі даних справи, АІС Аудит , ОСОБА_4, дані нормативно-правової бази ЛІГА: Закон , бази даних ЦБД ДПС України, АІС ОР Податки , АРМ ТАХ , АІС Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України , податкової звітності, поданої позивачем до контролюючого органу.

На підставі зазначеного акта відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000042205 від 21 грудня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 1 138 797 грн 25 коп., в тому числі 119 226 грн 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, №0000052205 від 21 грудня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 304 054 грн 75 коп., в тому числі 414 512 грн 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Однак, суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 21 грудня 2012 року, враховуючи наступне.

З системного аналізу пунктів 44.1, 44.5 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що належне повідомлення органу державної податкової служби про втрату документів, які є підставою для податкового обліку, унеможливлює проведення перевірки платника податків до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах 90-денного терміну. При цьому закон не визначає обов'язковою передумовою неможливості проведення перевірки недотримання платником податків 5-тиденного терміну повідомлення органу державної податкової служби про втрату документів.

Таким чином, позапланову виїзну перевірку ТзОВ Ніколь фактично проведено до закінчення 90-денного терміну, необхідного для відновлення втрачених документів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

За змістом пунктів 138.4, 138.8 статті 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та включає як прямі матеріальні витрати, так і вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати позивача, понесені у зв'язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується.

Під час судового розгляду до матеріалів справи долучені докази здійснення позивачем дій для відновлення втрачених документів, звернення до органів внутрішніх справ з приводу втрати документів, а також повідомлення відповідача про вказані обставини до початку призначення та проведення спірної перевірки. Доказів протилежного відповідачем не представлено.

Також, на підтвердження реальності господарських операцій з ПП Біко Агротрейд , ТзОВ АРС Трейд , ПП СМУ-600 , ПП Викуп , ТзОВ Ейс контракшен менеджмент , ТзОВ Лідерком , ПП Один ОСОБА_3 , ТзОВ БК АРС за період 2009-2012 років позивачем надано суду копії первинних документів, а саме: укладені із вказаними контрагентами договори, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, бухгалтерські регістри, витяги з журналів реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, накази про прийняття на роботу осіб, які були уповноваженні на отримання товарно-матеріальних цінностей від вказаних контрагентів, документи, що підтверджують наявність у розпорядженні позивача вантажних транспортних засобів.

Крім того, в справі наявні докази використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача, що не спростовано контролюючим органом.

Щодо посилання відповідача на допити посадових осіб підприємств - контрагентів позивача, які повідомили, що господарська діяльність підприємств здійснювалась без їх згоди від їх імені, проте, без їх участі, суд зазначає наступне.

Свої доводи відповідач обґрунтовує матеріалами кримінальної справи №41/0279 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України; відповідно до яких ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, переслідуючи корисливу мету, пов'язану із незаконним збагаченням, шляхом надання за винагороду послуг з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету реально діючими суб'єктами господарювання, сприяв шляхом придбання низки підприємств та перереєстрації їх в органах державної влади на підставних осіб, які не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

Разом з тим, аналіз вказаної інформації не спростовує фактів підписання та укладання договірних документів з позивачем; при цьому відібрані пояснення керівників вищевказаних підприємств носять загальний характер і не стосуються безпосередньо позивача.

З листа Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області від 09 листопада 2018 року № 28724/9/22-01-23-01 вбачається, що кримінальне провадження № 32014240000000039, за фактом вчинення службовими особами ТОВ Сварог-Агробуд кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України, спрямовано до Шепетівського міськрайонного суду з клопотання про звільнення ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 18 вересня 2014 року у кримінальному провадженні № 32014240000000039 ОСОБА_5 (який працював заступником директора ПП Один ОСОБА_3 та ТОВ БК АРТ Груп ) звільнено від кримінальної відповідальності за частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 32014240000000039 відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України - закрито.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 18 вересня 2014 року у кримінальному провадженні № 32014240000000039 ОСОБА_7 (співзасновника ТОВ Сварог-Агробуд ) звільнено від кримінальної відповідальності за частиною третьою статті 27, частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 32014240000000039 відносно підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України - закрито.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 18 вересня 2014 року у кримінальному провадженні № 32014240000000039 ОСОБА_6 (директора ТОВ Сварог-Агробуд ) звільнено від кримінальної відповідальності за частиною другою статті 212, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 32014240000000039 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України - закрито.

Також, жодному із директорів вищевказаних підприємств - контрагентів не було оголошено підозри, ні органом досудового розслідування, ні судом не було встановлено причетності директорів підприємств до вчинення фіктивного підприємництва.

При цьому суд враховує, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Також суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року. у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У вищевказаному рішенні наголошується й на тому, що платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також пеню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для втрати позивачем права на формування податкового кредиту, а також для донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки від 05 грудня 2012 року №6772/22-5/20148124 висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак позов підлягає до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000042205 від 21 грудня 2012 року та №0000052205 від 21 грудня 2012 року.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2 294 грн 00 коп.

Керуючись статтями 73-77, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодекс України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби №0000042205 від 21 грудня 2012 року та №0000052205 від 21 грудня 2012 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ніколь (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лесі Українки, будинок 37, ідентифікаційний код юридичної особи 20148124) за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39497665) 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Повне судове рішення складено 13 грудня 2018 року.