Рішення

від 13.12.2018 по справі 826/10414/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2018 року № 826/10414/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ ІНВЕСТ" (вул. Соломії Крушельницької, буд. 5,Київ 140,02140, код ЄДРПОУ 37856598) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул.О.Кошиця,3, м. Київ 02068, код ЄДРПОУ 39479227) провизнання протиправним та скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ ІНВЕСТ" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

В порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року у зв'язку з припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа 826/10414/16, справу було розподілено між суддями повторно.

У відповідності до протоколу розподілу у справі 826/10414/16 призначено Головуючого суддю Клименчук Н.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2017 року справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в судове засідання.

В судових засіданнях представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представником відповідача щодо задоволення позову заперечено з підстав викладених у письмових запереченнях на позов та додаткових письмових поясненнях.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за письмовим клопотанням представника позивача ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ АНТ ІНВЕСТ . За результатами перевірки складено Акт від 25.04.2016 року № 3430/26-51-12-01-09//37856598 (надалі - Акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ АНТ ІНВЕСТ допущено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних:

- № 1 від 31.01.2016 року, яку зареєстровано в ЄРПН 23.02.2016 року із затримкою на 8 днів;

- №2 від 31.01.2016 року, яку зареєстровано в ЄРПН 29.02.2016 року із затримкою на 14 днів.

Не погодившись із висновками, викладеними в Акті перевірки ТОВ АНТ ІНВЕСТ подано до ДПІ у Дарницькому районі ДФС у м. Києві письмової заперечення.

Рішенням ДПІ у Дарницькому районі ДФС у м. Києві від 20.05.2016 року за №4872/10/26-51-12-01-21 висновки Акту перевірки залишено без змін.

У зв'язку із встановленням зазначених порушень ДПІ у Дарницькому районі ДФС у м. Києві 20.05.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0016901201, яким на позивача накладено штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 38 195,48грн., за затримку реєстрації податкових накладних на 15 днів і менше календарних днів.

Позивач вважає винесення податкового повідомлення-рішення протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (а саме ДФС України), в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, п. 201.10 ст. 200 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Аналіз викладеного свідчить про наявність обов'язку у платника податків скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, реєстрації податкової накладної має бути здійснена не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 120 1.1 ст. 120 1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Тобто, у разі порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до останнього застосовується штраф у відсоткову розмірі від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування в залежності від часового проміжку порушення терміну такої реєстрації.

Як вбачається із змісту позову, позивач вважає, що порушення строків реєстрації податкових накладних відбулось не з вини платника, а відтак підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

Положеннями п.п. 1, 2, 5 - 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок) встановлено, що подання податкової накладної ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Постачальник (продавець) складає податкову накладну у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у визначеному порядку.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є наявність помилок під час заповнення податкової накладної. А саме: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Датою та часом подання податкової накладної в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Зі змісту наведених норм Порядку вбачається, що перелік причин відмов у прийнятті податкової накладної є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, рішення щодо прийняття або відмови у прийнятті податкової накладної приймається за фактом подання платника податку електронних податкових накладних у встановленому порядку, а саме визначеного п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 233. Відповідні електронні квитанції про неприйняття податкових накладних формуються та надсилаються платникам податків виключно з центрального рівня ДФС України, який як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде Єдиний реєстр податкових накладних.

Саме вчинення платником усіх наведених дій свідчить про вжиття платником податків усіх засобів з метою дотримання строків реєстрації податкових накладних.

Натомість, судом встановлено, що позивачем податкові накладні № 1 від 31.10.2016року та № 2 ВІД 31.12.2016 року вперше скеровано для рації в ЄРПН 23.02.2016 року та 29.02.2016 року відповідно.

Як зазначено позивачем, на час складання вказаних податкових накладних, свідоцтво платника ДВП позивача не було відновлено у електронній системі ДФС.

Дійсно, рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.10.2015 року №263-15, анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ Ант Інвест .

В подальшому, Рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 03.12.2015 року за № 18390/10/26-15-11-01-22 рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві та повідомлено, що з формування та ведення реєстру платників ПДВ здійснює ДФС України. При цьому, у єдиному реєстрі платників ПДВ позивача поновлено лише 19.02.2016 року.

Саме несвоєчасне поновлення позивача у єдиному реєстрі платників ПДВ слугувало причиною несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Поряд із цим, позивачем до суду не надано жодних доказів вжиття заходів для пришвидшення відновлення свідоцтва платника ПДВ, також, не надано доказів вжиття будь яких заходів з метою реєстрації податкових накладних як до відновлення статусу так і після, оскільки вперше, для реєстрації зазначених податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем скеровано лише 23.02.2016 року накладну № 1 та 29.02.16року накладну № 2.

З аналізу наведених обставин справи вбачається, що реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснено із пропуском строку встановленого нормами податкового законодавства з вини суб'єкта господарювання, оскільки позивачем не вжито усіх можливих заходів для недопущення порушень строку реєстрації податкової накладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ ІНВЕСТ" (вул. Соломії Крушельницької, буд. 5,Київ 140,02140, код ЄДРПОУ 37856598) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. О.Кошиця,3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 39479227) про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.М. Клименчук