Ухвала

від 03.12.2018 по справі 448/923/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 448/923/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/19/18 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 06 липня 2018 року щодо ОСОБА_7 , -

за участю прокурора ОСОБА_8

захисника адвоката ОСОБА_9

встановила:

даною ухвалою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження №12018140230000181 від 13 квітня 2018 року - закрито.

Скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 18.05.2018 року, зокрема:

- земельної ділянки площею 49,9623 га, кадастровий номер 4622486600:05:000:0001, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури кукурудзи, цільове призначення землі запасу;

- земельної ділянки площею 37,5713 га, кадастровий номер 4622486600:03:000:0001, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури ріпаку, цільове призначення землі запасу;

- земельної ділянки площею 31,0854 га, кадастровий номер 4622486600:03:000:0002, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури кукурудзи, цільове призначення землі запасу, які є землями державної власності сільськогосподарського призначення та знаходяться за межами с.Стоянці Мостиського району Львівської області.

Скасовано заборону будь-кому користуватися, розпоряджатися земельною ділянкою площею 49,9623 га, кадастровий номер 4622486600:05:000:0001, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури кукурудзи; земельною ділянкою площею 37,5713 га, кадастровий номер 4622486600:03:000:0001, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури ріпаку; земельною ділянкою площею 31,0854 га, кадастровий номер 4622486600:03:000:0002, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури кукурудзи, які є землями державної власності сільськогосподарського призначення та знаходяться за межами с.Стоянці Мостиського району Львівської області, а також володіти, користуватися, розпоряджатися врожаєм ріпаку та кукурудзи, незаконно засіяних на вказаних земельних ділянках у будь-який спосіб - шляхом використання, пошкодження, знищення, проведення будь-яких агротехнічних робіт, збирання врожаю, розпорядження.

Згідно ухвали, до Мостиського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140230000181 від 13.04.2018 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

З вищевказаного обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що із весни 2018 року (точну дату слідством не встановлено), по теперішній час, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, умисно, з метою збагачення, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст. 125 Земельного кодексу, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, та його державної реєстрації, самовільно зайняв земельну ділянки площею 49,9623 га, кадастровий номер № 4622486600:05:000:0001, земельну ділянки площею 37,5713 га., кадастровий номер 4622486600:03:000:001 та земельну ділянки площею 31,9854 га., кадастровий номер 4622486600:03:000:0002, які знаходяться на території Стоянцівської сільської ради, поза межами населеного пункту с.Стоянці Мостиського району Львівської області та за допомогою сільськогосподарської техніки здійснив обробку даних земельних ділянок та посіяв на них сільськогосподарську зернову культуру, а саме кукурудзу та ріпак, чим спричинив державі в особі Мостиської міської ради Львівської області значну шкоду в сумі 130788,19 грн.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_7 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки, власнику якої спричинено значну шкоду.

На вказану ухвалу суду прокурор у кримінальному провадженні прокурор Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України - у зв`язку з дійовим каяттям та вирішити питання щодо долі речових доказів, а саме:

-посіви сільськогосподарської культури кукурудзи на земельній ділянці площею 49,9623 га, кадастровий номер 4622486600:05:000:0001, цільове призначення землі запасу;

-посіви сільськогосподарської культури ріпаку, на земельній ділянці площею 37,5713 га, кадастровий номер 4622486600:03:000:0001, цільове призначення землі запасу;

-посіви сільськогосподарської культури кукурудзи на земельній ділянці площею 31,0854 га, кадастровий номер 4622486600:03:000:0002, цільове призначення землі запасу, які є землями державної власності сільськогосподарського призначення та знаходяться за межами с.Стоянці Мостиського району Львівської області конфіскувати в дохід держави.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відповідно до постанов про визнання речовими доказами і приєднання їх до матеріалів досудового розслідування, винесеної слідчим Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області від 14 травня 2018 року, земельну ділянку площею 49,9623 га, кадастровий номер № 4622486600:05:000:0001, з посівами сільськогосподарської культури кукурудзи, земельну ділянку площею 37,5713 га., кадастровий номер 4622486600:03:000:001, з посівами сільськогосподарської культури ріпаку та земельну ділянку площею 31,9854 га., кадастровий номер 4622486600:03:000:0002, з посівами сільськогосподарської культури кукурудзи, визнано речовим доказом, приєднано до матеріалів досудового розслідування та у подальшому згідно ухвал слідчого судді від 18.05.2018 р. на них накладено арешт, в тому числі на посіви сільськогосподарських культур.

Зазначає, що суд визнавши та підтвердивши факт незаконного, самовільного зайняття земельних ділянок шляхом незаконного посіву на них сільськогосподарських культур, суд не вирішив питання про конфіскацію в дохід держави посівів сільськогосподарських культур та право на розпорядження, збирання врожаю. Право власності на земельні ділянки та незаконні посіви на них, належать державі, а тому суд повинен вирішити долю речових доказів.

На думку апелянта, суд першої інстанції при винесенні ухвали від 06.07.2018 стосовно ОСОБА_7 повинен був прийняти рішення щодо речових доказів, а саме: питання про право використання, збирання врожаю та його розпорядження та конфіскацію в дохід держави, оскільки земельні ділянки з посівами сільськогосподарських культур є предметом злочину.

На апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 захисник ОСОБА_9 подав заперечення в яких зокрема вказав, що в ухвалі Мостиського районного суду Львівської області від 06.07.2018 року зазначено, що як вбачається із змісту обвинувального акту у даному кримінальному провадженні наявні речові докази, на які накладено арешт, тобто речовими доказами визнано земельні ділянки, які відносяться до земель запасу та є арештовані. Суд першої інстанції аргументовано мотивував відмову в клопотанні прокурора про конфіскацію в дохід Держави посіви, які знаходиться на цих ділянках.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 , який заперечив проти даної апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям в апеляційній скарзі не оскаржується.

На переконання колегії суддів, всупереч покликань, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції вірно вирішено питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні та належним чином мотивовано прийняте рішення.

Так, згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, є право власності на землю (право володіння і користування землею), тобто порушення права власника користуватися земельною ділянкою, в даному випадку судом не вирішується питання посівів на цих земельних ділянках, оскільки заявлене клопотання стосується зняття арешту та заборони, які накладені ухвалою Мостиського районного суду Львівської області.

Предметом злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, виступає конкретна земельна ділянка, під якою треба розуміти частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами власника.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 18.05.2018 року накладено арешт на: - земельну ділянку площею 49,9623 га, кадастровий номер 4622486600:05:000:0001, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури кукурудзи, цільове призначення землі запасу; - земельну ділянку площею 37,5713 га, кадастровий номер 4622486600:03:000:0001, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури ріпаку, цільове призначення землі запасу; - земельну ділянку площею 31,0854 га, кадастровий номер 4622486600:03:000:0002, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури кукурудзи, цільове призначення землі запасу, які є землями державної власності сільськогосподарського призначення та знаходяться за межами с.Стоянці Мостиського району Львівської області, котрі також визнані речовими доказами в зазначеному кримінальному провадженні.

Заборонено будь-кому користуватися, розпоряджатися земельною ділянкою площею 49,9623 га, кадастровий номер 4622486600:05:000:0001, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури кукурудзи; земельною ділянкою площею 37,5713 га, кадастровий номер 4622486600:03:000:0001, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури ріпаку; земельною ділянкою площею 31,0854 га, кадастровий номер 4622486600:03:000:0002, на якій знаходяться посіви сільськогосподарської культури кукурудзи, які є землями державної власності сільськогосподарського призначення та знаходяться за межами с.Стоянці Мостиського району Львівської області, а також володіти, користуватися, розпоряджатися врожаєм ріпаку та кукурудзи, незаконно засіяних на вказаних земельних ділянках у будь-який спосіб - шляхом використання, пошкодження, знищення, проведення будь-яких агротехнічних робіт, збирання врожаю, розпорядження.

Відповідно з ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); 2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; 3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; 4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; 5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; 6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; 6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов`язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно; 7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 06 липня 2018 року скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 18.05.2018 та скасовано заборону будь-кому користуватися, передбаченими у даній ухвалі земельними ділянками, а також володіти, користуватися, розпоряджатися врожаєм ріпаку та кукурудзи, незаконно засіяних на вказаних земельних ділянках у будь-який спосіб - шляхом використання, пошкодження, знищення, проведення будь-яких агротехнічних робіт, збирання врожаю, розпорядження.

Таким чином, враховуючи наведені норми закону та беручи до уваги те, що кримінальне провадження судом закрито, майно на яке накладено арешт (земельні ділянки) не підлягає спеціальній конфіскації, відповідно до санкції ч.1 ст. 197-1 КК України, цивільний позов у даній справі подано не було, підстав для конфіскації в дохід держави посівів немає.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, а відтак підстав для скасування прийнятого судом рішення колегією суддів не встановлено.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-

постановила :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 06 липня 2018 року щодо ОСОБА_7 без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4