Рішення

від 06.12.2018 по справі 908/1532/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/95/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 Справа № 908/1532/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., секретаря судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЛУС-АГРО (71154 Запорізька область, Бердянський район, с. Азовське, вул. Центральна, 89, код ЄДРПОУ 38665163)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива-Плюс (71154 Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Леніна, 67, код ЄДРПОУ 32263039)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен Лізинг Аваль (01011 м. Київ, пр. Степана Бандери, 9, корпус 6, офс 6-201, код ЄДРПОУ 34480657)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (69035 м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 02891463)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Бердянський міськрайонний Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (71112Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 60, код ЄДРПОУ 35036491)

про зняття арешту з майна

за участю

представника позивача: Дон В.О., договір б/н від 18.09.2017 р.

представник відповідача-1: не з'явився

представник відповідача-2: не з'явився

представник третьої особи-1: не з'явився

представник третьої особи-2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

07.08.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЛУС-АГРО до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива-Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен Лізинг Аваль , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області та Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про зняття арешту з наступного рухомого майна:

- автомобіль ВАЗ 2109, державний НОМЕР_1, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, 1993 р. в.;

- автомобіль ВАЗ 2121, державний НОМЕР_3, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, 1992 р. в.;

- автомобіль ЗАЗ 110557, державний НОМЕР_5 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, 2003 р. в.;

- цистерна спеціальна КО 503Б на шасі ГАЗ 53, державний НОМЕР_7, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_8, 1987 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ 53Б, державний НОМЕР_9, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_10, 1982 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний № НОМЕР_11, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_26, 1986 р. в.;

- вантажний самоскид САЗ 3507, державний № НОМЕР_12, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, 1987 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний НОМЕР_14, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_15, 1989 р. в.;

- вантажний самоскид САЗ 3507, державний НОМЕР_16, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_17, 1990 р. в.;

- вантажний самоскид ЗИЛ-ММЗ 4502, державний НОМЕР_18, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_19, 1987 р. в.;

- вантажний самоскид КАМАЗ 55102, державний НОМЕР_20, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_21, 1991 р. в.;

- вантажний автокран 10-20Т КС 3575 на шасі КРАЗ 250, державний НОМЕР_22, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_23, 1993 р. в.;

- причіп двохосьовий СЗАП 8527, державний НОМЕР_24 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_25, 1990 р. в., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЛУС-АГРО" та на яке накладено арешт постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 53470851 від 06.03.2017 року, винесеною державним виконавцем Бердянського МВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Данилевською О.П., на підставі наказу № 908/1692/16 від 20.09.2016 року господарський суд Запорізької області, про стягнення з ТОВ Агрофірма Нива-плюс на користь ТОВ Райффайзен Лізинг Аваль боргу в сумі 653275 грн. 25 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2018 р., справу № 908/1532/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 08.08.2018 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1532/18, присвоєно справі номер провадження 27/95/18 та призначено підготовче судове засідання на 03.09.2018 р.

Справа № 908/1532/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.

03.09.2018 р. судом проведено підготовче засідання у справі № 908/1532/18 за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 03.09.2018 р. підготовче засідання, відповідно до ст. 183 ГПК України, відкладено на 03.10.2018 р., у зв'язку з неявкою представників відповідачів -1,-2 та третіх осіб-1,-2.

03.10.2018 р. судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/1532/18 за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

03.10.2018 р. у підготовчому засіданні представник відповідача-2 заявив клопотання № 1409/5/1149 (вх. № 08-08/17672/18) в порядку ст. 81 ГПК України, про витребування доказів у позивача, а саме копію договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24,11.2014 р., підтвердження повноважень осіб, які укладали зазначений правочин, виконання сторонами умов вказаного договору (підтвердження проведення оплати, передачі майна і т.д.) та всі інші докази, які досліджувались під час розгляду справи № 908/2103/16 і які суттєвими для даної справи.

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача-2, в порядку ст. 81 ГПК України, повідомив, що не отримував копії вказаного клопотання та не мав часу для ознайомлення з ним. Крім того, повідомив, що вказаний договір вже було досліджено судом при розгляді справи № 908/2103/16.

Клопотання відповідача-2, в порядку ст. 81 ГПК України, буде розглянуто судом в наступному засіданні після ознайомлення з клопотанням всіх учасників судового процесу.

03.10.2018 р. у підготовчому засіданні, представник позивача заявлені вимоги підтримав, на підставах викладених у позовній заяві.

03.10.2018 р. у підготовче засідання представник відповідача-1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 03.09.2018 р. надіслав на адресу суду клопотання № 04 від 31.08.2018 р. (вх. № 08-08/15540/18), просить суд розглянути справу без участі його представника. Позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

03.10.2018 р. представник відповідача-2 проти позову заперечив на підставах викладених у письмовому відзиві № 140-9-5/1064 від 29.08.2018 р . (вх. № 08-08/15464/18 від 31.08.2018 р.). вважає вимоги позивача не обґрунтованими, з підстав, що арешт, який позивач просить скасувати, накладений правомірно, відповідно до Закону України Про виконавче провадження і лише на майно відповідача 1, позивач нормативно не обґрунтовує неможливість переоформлення спірного нерухомого майна на підставі рішення у справі № 908/2103/16, а також не надає доказів відмови йому відповідних державних органів в здісненні реєстраційних дій з реєстрації права власності на спірне рухоме майно і відповідно його вимоги не можна вважати обґрунтованими, просить суд відмовити у їх задоволені.

Ухвалою суду від 03.10.2018 р., відповідно до ч.3 ст. 177 ГПК України, строк підготовчого засідання продовжено на тридцять днів до 07.11.2018 р., на підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання було відкладено та призначено на 05.11.2018 р.

05.11.2018 р. в підготовчому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві.

05.11.2018 р. у підготовче засідання представник відповідача-1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

05.11.2018 р. у підготовче засідання представник відповідача-2 не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

05.11.2018 р. надіслав на електрону адресу господарського суду заяву б/н від (вх № 08-08/19707/18 від05.11.2018 р.), яка не містить електронного підпису 03.09.2018 р., просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, у зв'язку з неможливістю представника прибути у засідання суду через зайнятість в іншому судовому процесі.

Крім того, підтримав клопотання № 1409/5/1149 (вх. № 08-08/17672/18) в порядку ст. 81 ГПК України, заявлене у підготовчому засіданні 03.10.2018 р., про витребування доказів у позивача, а саме копії договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24,11.2014 р., підтвердження повноважень осіб, які укладали зазначений правочин, виконання сторонами умов вказаного договору (підтвердження проведення оплати, передачі майна і т.д.) та всі інші докази, які досліджувались під час розгляду справи № 908/2103/16 і які суттєвими для даної справи.

Клопотання в порядку статті 81 ГПК України судом задоволено, представник позивача надав витребуваний доказ, додано до матеріалів справи.

Клопотання відповідача-2 заявлене в порядку ст. 183 ГПК України залишено судом без задоволення.

Ухвалою суду від 05.11.2018 р., відповідно до ч. 2 ст. 185 ГПК України, підготовче провадження закрито, дану справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 28.11.2018 р.

28.11.2018 р. відповідно до ст. ст. 195, 201 ГПК України судом відкрито судове засідання та розпочато розгляд справи № 908/1532/18 по суті.

Представником відповідача-2 на електрону адресу господарського суду 28.11.2018 р. направлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку зі зміною повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен Лізинг Аваль , м. Київ та необхідністю останнього ознайомитись з матеріалами справи.

Інші учасники судового процесу, а саме представники відповідача-2 та третіх осіб -1, -2 у судове засідання 28.11.2018 р. не з'явились, про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином. Поважні причини своєї неявки у засідання суду не повідомили. Клопотань про розгляд справи без представників або про відкладення підготовчого засідання справи на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 28.11.2018 р. в порядку ст. 216 ГПК України судом відкладено розгляд справи на 06.12.2018 р.

29.11.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Райффайзен Лізинг Аваль звернулось на електронну адресу господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні 06.12.2018 р. об 11-45 год. в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просить суд доручити Печерському районному суду м. Києва (01601, м. Київ, Хрестовий провулок, 4), а у випадку неможливості призначити розгляд справи № 908/1532/18 в режимі відеоконференції у Печерському районному суді м. Києва просить суд доручити його проведення у наступних судах: господарському суді м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в); Київському окружному адміністративному суді (01133, Київ, бульвар, Лесі Українки, 26); Київському апеляційному господарському суді (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1); Броварському міськрайонному суді Київської області (07400, Київська область, м. Бровари, Грушевського, 2).

Ухвалою суду від 30.11.2018 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен Лізинг Аваль , м. Київ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фіксування судового процесу у справі здійснювалось за допомогою технічних звукозаписувальних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг .

У судовому засіданні 06.12.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні 06.12.2018 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В засіданні суду 06.12.2018 р. здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 06.12.2018 р., на підставі статті 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Представники відповідачів 1, 2 в судове засідання 06.12.2018 р. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомляли, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом надсилання на їх адреси ухвал суду та телефонограми відповідачу 2, оскільки відповідач 1 просив суд розглядати справи без участі представника.

Представники третіх осіб 1, 2 в судове засідання 06.12.2018 р. не з'явились, про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином. Поважні причини своєї неявки у засідання суду не повідомили. Клопотань про розгляд справи без представників або про відкладення підготовчого засідання справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, судом були вжиті достатні заходи для повідомлення учасників справи в тому числі третіх осіб про дату, час та місце розгляду справи № 908/1532/18.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідачів 1,2 та третіх осіб 1, 2.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 р. у справі № 908/2103/16 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Теллус-Агро задоволено; Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Теллус-Агро право власності на рухоме майно, а саме:

- автомобіль ВАЗ 2109, державний НОМЕР_1, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2,1993 р. в.;

- автомобіль ВАЗ 2121, державний НОМЕР_3, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_4,1992 р. в.;

- автомобіль ЗАЗ 110557, державний НОМЕР_5 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, 2003 р. в.;

- цистерна спеціальна КО 503Б на шасі ГАЗ 53, державний НОМЕР_7, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_8,1987 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ 53Б, державний НОМЕР_9, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_10, 1982 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний № НОМЕР_11, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_26, 1986 р. в.;

- вантажний самоскид САЗ 3507, державний № НОМЕР_12, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, 1987 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний НОМЕР_14, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_15, 1989 р. в.;

- вантажний самоскид САЗ 3507, державний НОМЕР_16, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_17, 1990 р. в.;

- вантажний самоскид ЗИЛ-ММЗ 4502, державний НОМЕР_18, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_19, 1987 р. в.;

- вантажний самоскид КАМАЗ 55102, державний НОМЕР_20, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_21, 1991 р. в.;

- вантажний автокран 10-20Т КС 3575 на шасі КРАЗ 250, державний НОМЕР_22, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_23, 1993 р. в.;

- причіп двохосьовий СЗАП 8527, державний НОМЕР_24 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_25, 1990 р. в.

Даним рішення також вирішено зняти арешти, накладені постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.2015р., винесеною відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, з рухомого майна:

- автомобіль ВАЗ 2109, державний НОМЕР_1, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2,1993 р. в.;

- автомобіль ВАЗ 2121, державний НОМЕР_3, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_4,1992 р. в.;

- автомобіль ЗАЗ 110557, державний НОМЕР_5 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, 2003 р. в.;

- цистерна спеціальна КО 503Б на шасі ГАЗ 53, державний НОМЕР_7, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_8,1987 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ 53Б, державний НОМЕР_9, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_10, 1982 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний № НОМЕР_11, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_26, 1986 р. в.;

- вантажний самоскид САЗ 3507, державний № НОМЕР_12, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, 1987 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний НОМЕР_14, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_15, 1989 р. в.;

- вантажний самоскид САЗ 3507, державний НОМЕР_16, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_17, 1990 р. в.;

- вантажний самоскид ЗИЛ-ММЗ 4502, державний НОМЕР_18, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_19, 1987 р. в.;

- вантажний самоскид КАМАЗ 55102, державний НОМЕР_20, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_21, 1991 р. в.;

- вантажний автокран 10-20Т КС 3575 на шасі КРАЗ 250, державний НОМЕР_22, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_23, 1993 р. в.;

- причіп двохосьовий СЗАП 8527, державний НОМЕР_24 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_25, 1990 р. в., та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива-Плюс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Теллус-Агро суму 7622 грн. 32 коп. судового збору.

На виконання рішення Господарського Запорізької області від 05.12.2016 р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2017 р. судом було видано відповідний наказ. Рішення суду у справі № 908/2103/16 набрало законної сили 16.05.2017 р.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Бердянського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Данилевською О.П. у ВП № 53470851 06.03.2017 р. про арешт майна боржника на підставі наказу Господарського суду Запорізької області № 908/1692/16 від 20.09.2016 р., стягувач ТОВ Райффайзен Лізинг Аваль , накладено арешт на майно боржника (ТОВ Агрофірма Нива-плюс ) для забезпечення реального виконання рішення в межах суми звернення стягнення з урахування виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в сумі 718699 грн. 77 коп.

На підставі викладеного вище, 06.03.2017 р. внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про заборону відчудження всього рухомого майна ТОВ Агрофірма Нива-Плюс .

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області 03.10.2017 р. було внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, змінено обтяжувача на останнього.

Позивач посилається на те, що він є власником спірного майна, відповідно до рішення суду у справі № 908/2103/16 від 05.12.2016 р. про визнання за позивачем права власності на транспортні засоби, вказані в Договорі купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014 р., а саме: автомобіль ВАЗ 2109, державний НОМЕР_1, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, 1993 р. в.; автомобіль ВАЗ 2121, державний НОМЕР_3, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, 1992 р. в.; автомобіль ЗАЗ 110557, державний НОМЕР_5 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, 2003 р. в.; цистерна спеціальна КО 503Б на шасі ГАЗ 53, державний НОМЕР_7, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_8, 1987 р. в.; вантажний самоскид ГАЗ 53Б, державний НОМЕР_9, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_10, 1982 р. в.; вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний № НОМЕР_11, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_26, 1986 р. в.; вантажний самоскид САЗ 3507, державний № НОМЕР_12, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, 1987 р. в.; вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний НОМЕР_14, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_15, 1989 р. в.; вантажний самоскид САЗ 3507, державний НОМЕР_16, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_17, 1990 р. в.; вантажний самоскид ЗИЛ-ММЗ 4502, державний НОМЕР_18, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_19, 1987 р. в.; вантажний самоскид КАМАЗ 55102, державний НОМЕР_20, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_21, 1991 р. в.; вантажний автокран 10-20Т КС 3575 на шасі КРАЗ 250, державний НОМЕР_22, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_23, 1993 р. в.; причіп двохосьовий СЗАП 8527, державний НОМЕР_24 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_25, 1990 р. в.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов'язку в натурі, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2014р. між ПАТ Метабанк , що є заставодержателем за договорами застави № 70-13/0001-К/З від 24.01.2013р. та № 70-13/0001-К/З-2 від 19.02.2013р. і діяв від імені ТОВ Агрофірма Нива-плюс (продавець) та ТОВ Теллус-Агро (покупець) укладено Договір купівлі-продажу рухомого майна № 2, за умовами якого продавець передає у власність покупця рухоме майно, зазначене в додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець приймає це рухоме майно у власність та сплачує за нього певну грошову суму (п. 1).

Пунктом 7 вказаного Договору сторони визначили, що передача рухомого майна здійснюється продавцем покупцеві у день підписання цього договору і посвідчується Актом прийому-передачі рухомого майна, який підписується сторонами у день підписання його договору. Право власності на майно переходить до покупця з моменту його передачі.

Того ж дня, 24.11.2014 р. за актом прийому-передачі рухомого майна ПАТ МетаБанк передав, а покупець прийняв наступне рухоме майно:

- автомобіль ВАЗ 2109, державний НОМЕР_1, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2,1993 р. в.;

- автомобіль ВАЗ 2121, державний НОМЕР_3, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_4,1992 р. в.;

- автомобіль ЗАЗ 110557, державний НОМЕР_5 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, 2003 р. в.;

- цистерна спеціальна КО 503Б на шасі ГАЗ 53, державний НОМЕР_7, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_8,1987 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ 53Б, державний НОМЕР_9, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_10, 1982 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний № НОМЕР_11, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_26, 1986 р. в.;

- антажний самоскид САЗ 3507, державний № НОМЕР_12, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, 1987 р. в.;

- вантажний самоскид ГАЗ-САЗ 3507, державний НОМЕР_14, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_15, 1989 р. в.;

- вантажний самоскид САЗ 3507, державний НОМЕР_16, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_17, 1990 р. в.;

- вантажний самоскид ЗИЛ-ММЗ 4502, державний НОМЕР_18, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_19, 1987 р. в.;

- вантажний самоскид КАМАЗ 55102, державний НОМЕР_20, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_21, 1991 р. в.;

- вантажний автокран 10-20Т КС 3575 на шасі КРАЗ 250, державний НОМЕР_22, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_23, 1993 р. в.;

- причіп двохосьовий СЗАП 8527, державний НОМЕР_24 № шасі (кузова, рами) НОМЕР_25, 1990 р. в.

Також, суд звертає увагу, що на момент укладення Договору купівлі-продажу рухомого майна № 2 від 24.11.2014 р. в державному реєстрі обтяжень існували чинні обтяження на все рухоме майно ТОВ Агрофірма Ніва-Плюс : № 143887486 від 04.06.2014 р. (запис № 8), № 14387542 від 04.06.2014 р. (запис № 9), № 14556260 від 26.09.2014 р. (запис № 11), що виключало можливість відчудження майна ТОВ Агрофірма Нива-Плюс .

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 р. у справі № 908/2103/16 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Теллус-Агро задоволено; Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Теллус-Агро право власності на рухоме майно та знято арешт зі спірного рухомого майна. Рішення набрало законної сили 16.05.2017 р.

Як вбачається з вказаного рішення та з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, судом вирішено визнати право власності на спірне рухоме майно та зняти арешт зі спірного рухомого майна, який був накладений Відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області постановою від 23.09.2015 р.

Згідно частин 1-2 статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Отже виходячи із змісту зазначеної норми власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально-правових вимог позивача має бути встановлення факту наявності у позивача права власності на спірне майно та безпідставність накладення на нього арешту. До предмета доказування у таких справах відноситься дослідження питання права власності позивача на спірне майно.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (ст. 329 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження ).

Як відзначив ВГСУ в абзаці третьому п. 9.10 постанови пленуму Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 р. № 9, вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Бердянського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Данилевською О.П. у ВП № 53470851 06.03.2017 р. про арешт майна боржника на підставі наказу Господарського суду Запорізької області № 908/1692/16 від 20.09.2016 р., стягувач ТОВ Райффайзен Лізинг Аваль , накладено арешт на майно боржника (ТОВ Агрофірма Нива-плюс ) для забезпечення реального виконання рішення в межах суми звернення стягнення з урахування виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в сумі 718699 грн. 77 коп.

Тобто, арешт на спірне рухоме майно було накладено 06.03.2017 р. постановою про арешт майна боржника (ТОВ Агрофірма Нива-плюс ) на підставі наказу Господарського суду Запорізької області № 908/1692/16 від 20.09.2016 р. за яким стягувачем є ТОВ Райффайзен Лізинг Аваль для забезпечення реального виконання рішення в межах суми звернення стягнення з урахування виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в сумі 718699 грн. 77 коп., натомість рішенням у справі № 908/2103/16 про визнання права власності та зняття арешту зі спірного рухомого майна, що набрало законної сили 16.05.2017 р., було знято арешт накладений постановою від 23.09.2015 р.

З наведеного вище вбачається, що арешт, який позивач просить зняти накладений правомірно відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження на майно відповідача 1.

Частиною першою статті 74 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відтак, якщо зняття арешту з майна не пов'язано зі спором про право на це майно, особа, яка вважає себе власником спірного майна, повинна звернутися до державної виконавчої служби з вимогою про зняття арешту з її майна. У випадку відмови державної виконавчої служби у знятті арешту з майна, останній повинен звернутися до суду з вимогою про оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Доказів звернення позивача до державного виконавця стосовно зняття арешту накладеного постановою від 06.03.2017 р. матеріали даної справи не містять та суду не надано.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті б Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Слід зазначити, що за рахунок реалізації арештованого спірного рухомого майна можливо задоволення вимог відповідача 2 за рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1692/16, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, а безпідставне звільнення спірного рухомого майна з-під арешту може призвести до негативних наслідків для стягувача у вказаному рішенні та надати можливість боржнику ухилитись від виконання вказаного рішення у справі № 908/1692/16.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач належними засобами доказування не довів законності підстав для зняття арешту, вимога позивача про зняття арешту зі спірного майна є необґрунтованою, безпідставною та такої, що не підлягає задоволенню.

Згідно статті 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем не були доведені обставини, не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, господарський суд Запорізької області відмовляє у задоволенні позовних вимог.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЛУС-АГРО , Запорізька область, Бердянський район, с. Азовське до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива-Плюс , Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське та Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен Лізинг Аваль , м. Київ відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення оформлено та підписано 17.12.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова