Рішення

від 12.12.2018 по справі 910/16157/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2018Справа № 910/16157/14 За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Донецький Металопрокатний Завод";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТІНА"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"

про стягнення 313967005,28 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Пономарьов А.О. (представник за довіреністю);

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донецький Металопрокатний Завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТІНА про стягнення 313967005,28 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" грошових зобов'язань за кредитним договором № 70 від 23.12.2010, Позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення з Відповідачів, як поручителів, суми заборгованості у розмірі 313967005,28 грн. на підставі договорів поруки № 70/Z-5 від 23.12.2010 та № 70/Z-7 від 28.07.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014, позов задоволено. Постановою від 18.02.2015 Вищий господарський суд України скасував рішення Господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду, а справу № 910/16157/14 направив на новий розгляд до суду першої інстанції. У Господарському суді міста Києва дана справа згідно повторного автоматизованого розподілу надійшла на новий розгляд до судді Сташківа Р.Б., та була прийнята ним до провадження.

Відповідач-1 вимоги позову не визнав, пославшись у відзиві на припинення поруки внаслідок підвищення відповідальності останнього без його згоди, а також на припинення поруки за рішенням суду.

Відповідач-2 обґрунтованих заперечень проти позову не подав, у судове засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи. У встановлений судом строк Відповідач-2 відзиву на позов не подав. Також відзив на позов не надійшов станом на час розгляду даного спору та винесення рішення у справі.

Третя особа пояснень по справі не надала, у судове засідання представників не направила, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Третьої особи про розгляд справи.

У судовому засіданні 12.12.2018 було оголошено перерву до 12.12.2018 об 15:20 год.

Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні, відтак, судом не встановлено підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 23.12.2010 між Позивачем, як банком, та Третьою особою, як позичальником, Кредитного договору № 70 (далі - Кредитний договір), банк на умовах цього договору зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 30000000 дол. США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 22.12.2013, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором.

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується, зокрема, порукою Відповідача-1.

На виконання умов Кредитного договору Позивачем було надано Третій особі кредит на загальну суму 30000000 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами № 33192 від 24.12.2010 та № 13002 від 28.12.2010, а також банківськими виписками по рахунках обліку кредитної заборгованості.

У зв'язку з неналежним виконанням Третьою особою своїх зобов'язань за Кредитним договором, заборгованість останньої перед Позивачем склала 26714237,07 дол. США.

У забезпечення виконання зобов'язань Третьої особи перед Позивачем, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому, 23.12.2010 між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Договір поруки № 70/Z-5.

Згідно зі ст. 1.3 Договору поруки № 70/Z-5 сторони встановили, що зобов'язання поручителя перед банком є безумовними і для їх виконання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та Кредитним договором, не потребується.

У випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов'язань позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником (п. 2.1 Договору поруки).

Пунктом 2.8 Договору поруки передбачено, що вимога банку вважається отриманою поручителем, якщо банк надіслав її поштою, кур'єром, телефоном або вручена особисто під розпис поручителю/уповноваженій особі поручителя за адресою поручителя, вказаною в цьому договорі, або повідомлену банком поручителю згідно з п. 2.9 цього договору.

Так, листами-вимогами № 665/4-2 від 03.02.2014, № 9760/1-2 від 31.12.2013 та № 9189-1/1-2 від 10.12.2013 Позивач звертався до Відповідача-1 про погашення останнім суми заборгованості боржника за Кредитним договором, що були залишені без задоволення.

Крім того, 28.07.2014 між Позивачем та Відповідачем-2, як поручителем, було укладено Договір поруки № 70/Z-7, за умовами якого поручитель поручився перед банком за виконання Відповідачем-1 зобов'язань по сплаті банку заборгованості у розмірі 313967005,28 грн, що є еквівалентом 26714237,07 дол. США за курсом НБУ станом на дату укладення цього договору, яка виникла згідно з положеннями основного договору (Договору поруки № 70/Z-5) та на підставі листів-вимог кредитора до боржника № 665/4-2 від 03.02.2014, № 9760/1-2 від 31.12.2013 та № 9189-1/1-2 від 10.12.2013.

Поручитель відповідає перед банком за виконання зобов'язання у тому ж розмірі, що і боржник, з урахуванням п. 1.1 цього договору (п. 1.2 Договору поруки № 70/Z-7).

Унаслідок несплати Відповідачем-1 суми заборгованості боржника за Кредитним договором, Позивач звернувся до Відповідача-2 з вимогою (отримана 29.07.2014) про необхідність виконання зобов'язання, передбаченого Договором поруки № 70/Z-7, а саме сплати на користь Позивача заборгованості у розмірі 26714237,07 дол. США, що не була виконана Відповідачем-2.

07.04.2011 між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено договір № 1 про внесення змін до Договору поруки № 70/Z-5 від 23.12.2010, за змістом п. 1 якого передбачено, що Кредитний договір включає, зокрема: Кредитний договір № 70 від 23.12.2010 та Договір № 2 від 07.04.2011 про внесення змін до Кредитного договору № 70 від 23.12.2010.

Отже, укладаючи вказаний договір № 1 про внесення змін до Договору поруки № 70/Z-5 від 23.12.2010, Відповідач-1 погодився зі змінами до Кредитного договору у відповідних частинах.

Надалі, між Позивачем та Третьою особою-1 було укладено Договір № 3 від 28.09.2011 та Договір № 4 від 20.12.2011 про внесення змін до Кредитного договору № 70 від 23.12.2010.

Договором № 3 від 28.09.2011 про внесення змін до основного договору, сторони змінили розмір процентної ставки, визначений п.3.1 договору та встановили його у розмірі 9,5% річних (п.3.1.1.1 договору про внесення змін). Окрім того, сторони встановили, що розмір процентів за користування кредитом збільшується на 1 процентний пункт, зокрема у разі: невиконання позичальником умов, визначених п.п. 4.3.2, 4.3.22 договору; невиконання позичальником більше ніж на 5% умови, визначеної п.4.3.11.1 договору щодо проведення кредитових оборотів; позичальником більше ніж на 5% умови, визначеної п.4.3.11.4 договору щодо проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти; невиконання позичальником не більше ніж однієї з умов, визначених зокрема, п.п. 4.3.12.6, 4.3.12,7 договору. Також сторони погодили, що при умові дії підвищеного розміру процентів за користування кредитом за порушення умов, визначених п.п.4.3.12.1, 4.3.12.4, 4.3.12.5, 4.3.12.6, 4.3.12.7, 4.3.12.8, 4.3.16, 4.3.17 цього договору та у випадку повторного порушення вказаних умов, розмір процентів за користування кредитом не збільшується.

Як встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 11.12.2017 по справі № 905/3542/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018 та постановою Верховного Суду від 15.05.2018, Позивач збільшував відсоткову ставку за Кредитним договором у період з 01.11.2013 до 28.07.2014 за порушення різних пунктів (вимог) кредитного договору, а саме: 4.3.12.7 з 01.11.2013, п.4.3.11.1 та п.4.3.11.4 з 15.01.2014, п.4.3.12.6 з 01.05.2014, п.4.3.2 з 29.12.2014, п.4.3.12.4 з 01.03.2015, тобто при збільшенні розміру процентної ставки не застосовувалися ті ж самі умови договору, тому відсутні підстави вважати, що мало місце повторне порушення умов кредитного договору. Вказані обставини в силу ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню, у зв'язку з чим відповідні заперечення Відповідача-1 щодо завищення розміру процентної ставки через її підвищення за повторне порушення умов Кредитного договору судом відхиляються.

Умовами Договору № 4 від 20.12.2011 про внесення змін до Кредитного договору сторонами було погоджено змінити п. 4.3.2 основного договору, що стосується забезпечення страхування предмету застави та/або іпотеки.

Отже, із зазначених вище Договору № 3 від 28.09.2011 та Договору № 4 від 20.12.2011 не вбачається збільшення обсягу відповідальності поручителів, оскільки останніми не передбачено прямого збільшення обсягу відповідальності за Кредитним договором, а лише внесено зміни в його умови, що не стосуються збільшення майнової відповідальності боржника (поручителів).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Встановивши, що Відповідач-1 погодився із внесеними до Кредитного договору змінами (за договорами № 1 та № 2 про внесення змін до Кредитного договору) шляхом укладення договору № 1 про внесення змін до Договору поруки № 70/Z-5 від 23.12.2010, та за договорами № 3 та № 4 про внесення змін до Кредитного договору прямого збільшення обсягу відповідальності не відбулося, суд дійшов висновку про необґрунтованість заперечень Відповідача-1 щодо припинення поруки за ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Разом із цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі № 910/1654/15-г, зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015, визнано такою, що припинена порука ПАТ "Донецький Металопрокатний Завод" перед ПАТ "ВТБ Банк" за Договором поруки від 23.12.2010 № 70/Z-5 у частині простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1565584,80 дол. США з 04.05.2014 та в частині простроченої заборгованості за процентами в розмірі 198168,21 дол. США з 30.05.2014. Дана постанова апеляційного суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2015.

Отже, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення з Відповідача-1 розміру основної заборгованості та санкцій з урахуванням припиненої поруки в установленій рішенням суду у справі № 910/1654/15-г частині, суд дійшов висновку про стягнення з останнього 20833333 дол. США простроченої заборгованості за кредитом, 277186,61 дол. США строкової заборгованості зі сплати процентів, 1619566,23 дол. США простроченої заборгованості по сплаті процентів, 88159,17 дол. США пені за несвоєчасну сплату процентів, 1649556,55 дол. США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 192098,18 дол. США трьох процентів річних за прострочення повернення кредиту, 15227,97 дол. США трьох процентів річних за прострочення сплати процентів.

Ураховуючи невиконання Відповідачем-1 свого зобов'язання за Договором поруки від 23.12.2010 № 70/Z-5, у Відповідача-2 у силу укладеного ним Договір поруки від 28.07.2014 № 70/Z-7 також виник обов'язок по виконанню зобов'язань по сплаті Позивачу заборгованості за Кредитним договором.

Водночас, статтею 554 ЦК України передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, а не декількох поручителів за різними договорами поруки, оскільки поручителі за різними договорами поруки не є солідарно зобов'язаними особами між собою. В такому разі кредитор має право пред'явити вимоги до кожного із поручителів окремо на підставі відповідного договору поруки (постанова Верховного суду України від 11.11.2014 № 919/699/13).

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до Відповідача-2 у повному обсязі, доказів на спростування встановлених судом обставин Відповідач-2 не надав та матеріали справи не містять.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донецький Металопрокатний Завод" (м. Донецьк, вул. Новоросійська, 13; ідентифікаційний код 05838512) на користь Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (м. Київ, б-р. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319) 20833333 (двадцять мільйонів вісімсот тридцять три тисячі триста тридцять три) дол. США простроченої заборгованості за кредитом, 277186 (двісті сімдесят сім тисяч сто вісімдесят шість) дол. США 61 цент строкової заборгованості зі сплати процентів, 1619566 (один мільйон шістсот дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) дол. США 23 центів простроченої заборгованості по сплаті процентів, 88159 (вісімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) дол. США 17 центів пені за несвоєчасну сплату процентів, 1649556 (один мільйон шістсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) дол. США 55 центів пені за несвоєчасне повернення кредиту, 192098 (сто дев'яносто дві тисячі дев'яносто вісім) дол. США 18 центів трьох процентів річних за прострочення повернення кредиту, 15227 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять сім) дол. США 97 центів трьох процентів річних за прострочення сплати процентів, а також 67504 (шістдесят сім тисяч п'ятсот чотири) грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТІНА" (м. Київ, вул. Верхній Вал, 62, оф. 1; ідентифікаційний код 38090546) на користь Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (м. Київ, б-р. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319) 22398917 (двадцять два мільйона триста дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять) дол. США 80 центів простроченої заборгованості за кредитом, 277186 (двісті сімдесят сім тисяч сто вісімдесят шість) дол. США 61 цент строкової заборгованості зі сплати процентів, 1817521 (один мільйон вісімсот сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять один) дол. США 50 центів простроченої заборгованості по сплаті процентів, 102560 (сто дві тисячі п'ятсот шістдесят) дол. США 03 центи пені за несвоєчасну сплату процентів, 1691119 (один мільйон шістсот дев'яносто одну тисячу сто дев'ятнадцять) дол. США 61 цент пені за несвоєчасне повернення кредиту, 407781 (чотириста сім тисяч сімсот вісімдесят один) дол. США 69 центів трьох процентів річних за прострочення повернення кредиту, 19149 (дев'ятнадцять тисяч сто сорок дев'ять) дол. США 83 центів трьох процентів річних за прострочення сплати процентів, а також 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.12.2018

Суддя Р.Б. Сташків