Ухвала

від 25.02.2019 по справі 910/16157/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/16157/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Ткач І.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Руденко М.А., Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.

від 27.03.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк

до 1) Публічного акціонерного товариства Донецький металопрокатний завод

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентіна"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь"

про стягнення 313 967 005,28 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" 08.02.2019 звернулося до Верховного Суду, через Північний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 910/16157/14.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2019 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Ткач І.В., Студенець В.І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Донецький металопрокатний завод , колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Донецький металопрокатний завод на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 у справі № 910/16157/14.

Правовою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження визначено частину другу статті 261 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Застосування апеляційним господарським судом вищезазначених положень обумовлено тим, що з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 заявник звернувся лише 06.03.2018, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

При цьому доказів того що судом першої інстанції заявника не було повідомлено про розгляд справи, а також доказів пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 більше ніж рік, внаслідок виникнення обставин непереборної сили, суду не надано.

Перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Донецький металопрокатний завод , судом встановлено, що вона не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про відмову у відкритті апеляційного провадження. Доводи касаційної скарги обґрунтовуються виключно наявністю у заявника права на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанції, що є складовою конституційного права особи на судовий захист.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або

2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Використання касаційним судом оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, виходячи з високого статусу Верховного Суду, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя.

З огляду на зазначене правильне застосування Київським апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття ухвали від 27.03.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/16157/18 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі відповідно до пункту 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Донецький металопрокатний завод на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 910/16157/18.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі , яка подавала касаційну скаргу, а копію

касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Ткач В. Студенець