12.12.2018 227/2863/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2018 року. м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Мацишин Л.С.,
за участю секретаря судового засідання: Овчинікової Ю.О.,
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоколодязької сільської ради Добропільського району, виконавого комітету Золотоколодязької сільської ради Добропільського району про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із позовом до Золотоколодязької сільської ради Добропільського району, виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради Добропільського району, неодноразово уточнюючи позовні вимоги, остаточно просила визнати п.3 рішення виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради від 21 березня 2018 року за №22 незаконним; визнати розпорядження сільського голови с. Золотий колодязь від 19 червня 2018 року (з уточненням дати винесення розпорядження) за №01-05/35 про звільнення з роботи ОСОБА_5 незаконним; поновити ОСОБА_1 на роботі на займаній посаді; стягнути з виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради на користь позивача середній заробіток за дні вимушеного прогулу з 20 червня 2018 року по день винесення рішення по справі, з розрахунком один робочий день - 276,90 грн., який станом на 11 грудня 2018 року складає 33781,80 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 03 жовтня 2016 року вона була прийнята на роботу в сільський будинок культури с.Золотий Колодязь на посаду культорганізатора. Рішенням виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради від 21 березня 2018 року №22 змінено істотні умови праці, на які вона не погоджувалась. 19 червня 2018 року розпорядженням сільського голови її було звільнено відповідно до п.4 ст.40 КЗпП. Вважає рішення про звільнення незаконним у зв'язку з наступним. Вона працювала за графіком: понеділок - п'ятниця з 8.00 год. по 17.00 год., перерва з 12.00 до 13.00 год., вихідний - субота, неділя. Після критичних виступів її як депутата сільської ради, з деяких питань, зі сторони сільського голови на неї розпочався тиск на роботі. 21 березня 2018 року виконавчим комітетом Золотоколодязької сільської ради прийнято рішення №22 від 21 березня 2018 року Про роботу Золотоколодязького СБК яким в п. 3 затверджено графік роботи культорганізатора ОСОБА_1 Вбачає в діях голови суб'єктивне ставлення до неї. 02 квітня 2018 року їй принесли повідомлення про зміну істотних умов праці: з 01 червня 2018 року графік роботи культорганізатора СБК - вівторок-субота з 10.00 до 19.00 год., перерва з 13.00 до 14.00 год., вихідні дні - неділя, понеділок. Звертає увагу, що повідомили її менше ніж за 2 місяці. З даним повідомленням вона ознайомилась та підписала його, проте зі зміненим графіком та працювати в нових умовах вона не погодилась. З 28 травня по 10 червня 2018 року вона була у відпустці. 11 червня 2018 року вона вийшла на роботу та працювала за старим графіком. Трудової книжки їй ніхто не видавав, остаточних розрахунків ніхто не робив, та не повідомляв про її звільнення. 19 червня 2018 року їй видали розпорядження голови сільської ради про її звільнення та трудову книжку про звільнення.
Представник відповідач звернувся в суд з відзивом на позовну заяву (а.с.42-44), з якого вбачається, що позовні вимоги вони не визнають з огляду на наступне. На підставі розпорядження сільського голови від 03 жовтня 2016 року позивач була прийнята на посаду культорганізатора Золотоколодязького будинку культури. Згідно посадової інструкції культорганізатора Золотоколодязького сільського будинку культури, затвердженого рішенням виконкому від 17 січня 2018 року №4 в обов'язки останньої входить: проводити масові ігри, забезпечувати колективне ігрове спілкування, організація вистави, проведення вечорів розваг, тощо. Позивач працювала за встановленим графіком: понеділок-п'ятниця з 08 год. до 17 год., перерва з 13 по 14 год. Вихідні - суббота, неділя. В останнй час почали спостерігати пасивність населення, зменшились кількість гуртків. Тобто такий графік роботи культорганізатора не відповідає потребам населення, на що неодноразово звертались громадяни про внесення змін в роботу БК. Після обговорення на засіданні виконкому 21 березня 2018 року , приймаючи до уваги інформаційно-методичні рекомендації Донецького обласного учбово-методичного центру культури, з метою покращення організації відпочинку та дозвілля громадян на території сільської ради, було вирішено змінити режим роботи Будинку культури. Тому рішенням виконкому №22 від 21 березня 2018 року було вирішео змінити істотні умови праці культорганізатора БК, затвердивши новий графік роботи, а саме: вівторок-субота з 10 по 19 год., перерва 13-14 год., вихідний - неділя, понеділок. Повідомлення про зміну умов праці було скеровано позивачу 28 березня 2018 року з роз'ясненням положень п.6 ст. 36 КУпП, яке позивач отримала за 60 днів до 01 червня 2018 року та підписала без зауважень. До дня запровадження змін позивач не повідомила про своє погодження чи відмову працювати в нових умовах. 14 та 16 червня 2018 року були скаденні акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці. 15 червня 2018 року директором БК ОСОБА_6 було написана заява на ім'я сільського голови про те, що ОСОБА_1 не веде свою робочу діяльність згідно графіку роботи з 01 червня 2018 року. 18 червня 2018 року позивач надала письмові поясненя щодо відсутності на робочому місці 14 та 16 червня 2018 року, та повідомила, що працює за старим графіком роботи. Тобто ігнорувала рішення виконкому від 21 березня 2018 року. 19 червня 2018 року розпорядженням голови Золотоколодязької сільської ради ОСОБА_1 звільнено з посади культорганізатора БК відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України. Крім того, відповідно до ОСОБА_7 інспекційного відвідування Золотоколодязької сільської ради та перевірки дотримання законодавства про працю від 09 липня 2018 року, яка була проведена інспектором праці Головного управління Держпраці у Донецькій області, порушень законодавства про працю щодо процедури порядку звільнення ОСОБА_1 виявлено не було. А тому просять в задоволенні позову відмовити.
Позивач надала відповідь на відзив, відповідно до якого позивач вказує, що відповідач не довів законності зміни її істотних умов праці. Жодних законних підстав для зміни в організації виробництва і праці не було. Звертає увагу, що її попередили про зміну істотних умов праці менше ніж за два місяці. В попередженні вона підписалась, проте згоди на це не давала. (а.с.130)
Позивач в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримала повністю з мотивів викладених в позовній заяві та її уточненнях.
Представник позивача уточненні позовні вимоги підтримав, надав до суду письмове пояснення позовних вимог.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
З записів трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що позивач 03 жовтня 2016 року на підставі розпорядження №50 від 03 жовтня 2016 року прийнята на роботу культорганізатора сБК Золотий колодязь Золотоколодязької сільської ради. (т.1 а.с. 7-12, 30)
19 червня 2018 року на підставі розпорядження сільського голови №01-05/35 від 19 червня 2018 року (з врахуванням виправленої описки), позивач звільнена з посади культорганізатора Золотоколодязького будинку культури з 19 червня 2018 року через прогул. ОСОБА_7 відсутності працівника на робочому місці. (т.1 а.с.13, 30)
Згідно рішення виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області від 21 березня 2018 року №22 затверджено графік роботи культорганізатора сБК ОСОБА_1: вівторок-субота з 10.00 до 19.00 год, перерва 13.00 до 14.00 год. вихідний: неділя-понеділок, що також підтверджується протоколом №4 засідання виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради Добропілсьького району Донецької області від 21 березня 2018 року. (а.с.18, 66-70)
Сільським головою Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області 26 березня 2018 року винесено розпорядження №01-04/21 Про повідомлення про зміну істотних умов праці , з якого вбачається, що секретарю сільської ради ОСОБА_8 повідомити культорганізатора сБК с.Золотий Колодязь ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці, в саме зміну графіку роботи з 01 червня 2018 року: вівторок-субота з 10.00 до 19.00 год, перерва 13.00 до 14.00 год., вихідний: неділя-понеділок. (а.с.27)
Як вбачається з повідомлення про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 культорганізатораа Золотоколодязького сБК, ОСОБА_1 про таку зміну повідомлена 02 квітня 2018 року. (а.с.28)
З ОСОБА_7 від 14 червня 2018 року, складеного Золотоколодязьким сільським головою у присутності секретаря сільської ради, головного бухгалтера, директора БК та майстра з монтажу електромережі, вбачається, що 14 червня 2018 року з 17 год. 45 хв. до 18 год. 45 хв. культорганізатор сБК ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці. (т.1 а.с. 58)
З ОСОБА_7 від 15 червня 2018 року, складеного Золотоколодязьким сільським головою у присутності головного бухгалтера, директора БК, вбачається, що 15 червня 2018 року з 17 год. 25 хв. до 19 год. 00 хв. культорганізатор сБК ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці. (т.1 а.с. 60)
З ОСОБА_7 від 16 червня 2018 року, складеного Золотоколодязьким сільським головою у присутності секретаря сільської ради, головного бухгалтера, директора БК та депутата сільської ради, вбачається, що 16 червня 2018 року з 14 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. культорганізатор сБК ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці. (т.1 а.с. 61)
Згідно пояснювальної записки ОСОБА_1 від 18 червня 2018 року, щодо відсутності її 16 червня 2018 року на робочому місці, то вона пояснила наступне, що працює за графіком з 08.00 год. по 17.00 год. з перервою з 12.00 год. по 13.00 год., вихідні субота-неділя. 16 червня 2018 року - субота, вихідний. (т.1 а.с.63)
Згідно пояснювальних записок ОСОБА_1 від 18 червня та 15 червня 2018 року, щодо відсутності її 14 та 15 червня 2018 року на робочому місці, то вона пояснила наступне, що працює за графіком з 08.00 год. по 17.00 год. з перерво. З 12.00 год. по 13.00 год., вихідні - субота, неділя. (т.1 а.с.64-65)
З журналу обліку претензій та пропозицій з сільського будинку культури с.Золотий Колодязь вбачається, що жителі села звертались з проханням про залучення дорослої верстви населення до роботи БК. Що також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки, а саме директор БК ОСОБА_6, техпрацівниця БК ОСОБА_9 та секретар сільської ради ОСОБА_8 (а.с.90-95)
Відділ культури і туризму Добропільської районної державної адміністрації Донецької області надав інформаціно-методичні рекомендації, відповідно до яких клубний заклад повинен працювати, з особливим навантаженням у вечірні години, вихідні та святкові дні, з метою повного задоволення потреби громадян у мистецькому аматорстві, у здоровому довкілля. Рекомендовано режим роботи для сільських клубних закладів час роботи з 10.00 год. до 13.00 год., з 17.00 год. до 22.00 год. Вихідний - понеділок, вівторок (або інший будній день) (а.с.115-118)
Згідно повідомлення відділу культури та туризму Добропільської райдержадміністрації, у Добропілсьькому районі відсутня профспілкова організація працівників закладів культури. (а.с.119)
Згідно довідки Виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради Добропілсьького району , профспілкові внески з культорганізатора ОСОБА_10 не відраховувались за період з 03 жовтня 2016 року по 19 червня 2018 року. (а.с.120)
Згідно інформації наданої Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією, ОСОБА_1 Золотоколодязької сільською радою за четвертий квартал 2017 року нараховано 9600 грн., за перший квартал 2018 року нараховано - 11040,72 грн. (а.с.211)
З довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_1 працювала у Золотоколодязькій сільській раді на посаді культорганізатора сБК, загальна сума доходу за період січень-червень 2018 року, без урахування аліментів, становить 26421 грн. 14 коп., за травень - червень нараховано по 4581,16 грн. (т.1 а.с.226)
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 3 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
На підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин. Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.
Як роз'яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.1992, № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 32 КзпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Тобто, відповідно до ч.3 ст. 32 КЗпП України до зміни істотних умов праці відноситься зміна режиму роботи.
Режим робочого часу - це розподілення часу роботи в межах доби чи іншого календарного періоду. Режим робочого часу передбачає 5- або 6-денний робочий тиждень, початок і кінець робочого дня, час і тривалість обідньої перерви, число змін протягом облікового періоду.
Невихід на роботу у зв'язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника чи уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника
Відповідно д вимог ст.32 Закону України 4 пункту б Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;
Звертаючись з позовними вимогами позивач, як на підставу своїх вимог покликалась на незаконність п.3 Рішення виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради Добропільського району №22 від 21 березня 2018 року, яким затверджено новий графік роботи культорганізатора сБК ОСОБА_1, на який як стверджує позивач вона не погоджувалась, а подовжувала працювати за старим графіком роботи.
Відповідно до п.6 ст.36 Кодексу законів про працю України, підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснив, що припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, уведенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).
У п.31 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06листопада 1992 року зазначено, що згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.
Отже, зміна істотних умов праці без згоди працівника допускається тільки у випадках зміни в організації виробництва і праці. При змінах в організації виробництва і праці власник повинен додержуватися порядку передбаченому нормами ст. ст. 32, 36 Кодексу законів про працю України. У зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник вправі встановити або скасувати неповний робочий час. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 04 липня 2012 року у справі № 6 - 59цс12.
У суді першої інстанції, позивач ОСОБА_1 стверджує, що вона не погоджувалась зі зміною умов праці, а саме зі зміною графіка роботи, мотивуючи тим, що вона проживає в іншому населеному пункті і в вечірній час їй не буде чим доїхати додому, а також тим, що потреби у роботі культорганізатора у вихідні дні та у вечірній час немає, так як директор будинку культури може вийти на роботу та відкрити будинок культури. У зв'язку з чим, вона працювала за своїм старим графіком роботи з вихідними днями - субота, неділя, зазначене не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.
19 червня 2018 року на підставі розпорядження №01-05/35 від 19 червня 2018 року, з врахуванням виправлення описки, ОСОБА_1 звільнена з посади культорганізатора з 19 червня 2018 року через прогул. ОСОБА_7: ОСОБА_7 відсутності працівника на робочому місці 16 червня 2018 року. (т.1 а.с.13, 30)
Позивач визнає факт відсутності на роботі у наведений день, однак не вважає це прогулом, оскільки не визнає законність рішенням виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради від 21 березня 2018 року №22, зокрема п.3 рішення , яким змінено графік роботи кульорганізатора.
Як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, яка працює секретарем сільської ради, що вона вручала попередження ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці, під час чого позивач не виявляла та не виказувала незгоди щодо такої зміни.
Суд звертає увагу, що оскаржуаним рішенням виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради від 21 березня 2018 року №22 не було погіршено становище позивача в порівнянні з попереднім режимом роботи, оскільки тривалість робочого дня а також система оплати праці фактичних змін не зазнали.
А незгода з рішенням виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради від 21 березня 2018 року №22 яким змінено графік роботи кульорганізатора, не звільняло ОСОБА_1 від обов'язку дотримуватись його вимог.
Зміна істотних умов праці, про яку позивач була повідомлена та від яких вона не відмовився, відбулася за безспірної наявності змін в організації виробництва і праці, які направлені для кращого виконання завдань, якісної організації праці за напрямами діяльності, поліпшення ефективності роботи будинку культури, відтак відповідачем не було порушено трудового законодавства при звільненні працівника.
Судом встановлено, що зміна істотних умов праці здійсненна з врахуванням потреб населення і зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на засіданні виконавчий комітет Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області в межах своїх повноважень 21 березня 2018 року прийняв рішення №22 , яким затверджено графік роботи культорганізатора сБК ОСОБА_1: вівторок-субота з 10.00 до 19.00 год, перерва 13.00 до 14.00 год. вихідний: неділя-понеділок, тобто визначив інший режим роботи культорганізатора, а тому відсутні підстави для визнання п. 3 цього рішення незаконним.
А через відмову позивача від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці, та недотримання позивачкою режиму роботи роботодавець вважав порушенням трудової дисципліни і в зв'язку з цим застосовував до неї дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
А тому звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, з урахуванням тієї обставини, що дійсно відбулися зміни в організації виробництва і праці.
Щодо посилання позивача та її представника, що вона не була вчасно попереджена про зміну істотних умов праці, то суд зазначає наступне.
Згідно повідомлення про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 культорганізатора Золотоколодязького сБК, про зміну істотних умов праці з 01 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлена 02 квітня 2018 року, тобто за 60 днів. (а.с.28)
Разом з тим, як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 10 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів у тих випадках, коли підстави для зміни зазначених умов були, але працівник, який відмовився від продовження роботи, не був попереджений за 2 місяці про їх зміну або звільнений до закінчення цього строку після попередження, суд відповідно змінює дату звільнення.
Тобто, як випливає з аналізу даного пункту постанови, що порушення роботодавцем вимоги щодо строку, за який має бути попереджений працівник не є безумовною підставою для поновлення його на роботі та скасування наказу про звільнення, а є підставою для зміни дати звільнення, якщо особу звільнено до настання цього строку.
Як встановлено судом, що позивач звільнена на підставі розпорядження голови сільської ради 19 червня 2018 року. Тобто вже після закінчення двомісячного строку.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що відповідачем дотриманий, передбачений ст. 32 КЗпП України, порядок доведення до відома працівника, зокрема, позивачки, про зміну режиму роботи, а остання, будучи відсутньою на роботі в суботу 16 червня 2018 року, що є робочим днем, порушила трудову дисципліну і до неї обґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення.
Суд вважає необґрунтованим посилання позивач та її представника, як на підставу скасування розпорядження про звільнення позивача, на те, що в самому тексті розпорядження голови сільської ради про звільнення не зазначено дату прогулу, оскільки в розпорядження вказана причина звільнення та посилання на конкретний акт відсутності працівника на робочому місці від 16 червня 2018 року, який цей факт зафіксований, що не свідчить про незаконність самого розпорядження.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки позивач самовільно, без погодження з відповідачем не вийшла на роботу з 16 червня 2018 року, тобто вчинила прогул, у зв'язку із чим її звільнення за пунктом 4 частини першоїстатті 40 КЗпП України є законним.
Оскільки, у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними п.3 рішення виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради від 21 березня 2018 року за №22 та розпорядження сільського голови с. Золотий колодязь від 19 червня 2018 року (з уточненням дати винесення розпорядження) за №01-05/35 про звільнення з роботи ОСОБА_1 відмовлено, то відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказані вимоги є похідними від попередніх.
Керуючись статтями ст. ст. 12, 13, 77-81, 259, 263-265, 268, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Золотоколодязької сільської ради Добропільського району (ЄДРПОУ: 37755456, адреса місцезнаходження: Донецька область Добропільський район с.Золотий Колодязь вул.Миру, 28-а), виконавого комітету Золотоколодязької сільської ради Добропільського району (ЄДРПОУ: 04343151, адреса місцезнаходження: Донецька область Добропільський район с. Золотий Колодязь, вул. Миру, буд. 28-а) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 грудня 2018 року.
Головуючий суддя Л.С. Мацишин
12.12.2018
Суд | Добропільський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2018 |
Оприлюднено | 18.12.2018 |
Номер документу | 78577617 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні