17.12.18
22-ц/4812/33/18
Єдиний унікальний номер судової справа № 482/1625/17
Провадження № 22-ц/812/33/18
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Категорія 23
П О С Т А Н О В А
Іменем України
11 грудня 2018 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,
при секретарі судового засідання - Горенко Ю.В.,
за участю позивача - ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
представників відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
законного представника неповнолітніх відповідачів - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу
Фермерського господарства Мега-Поле
на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 травня 2018 року, яке ухвалено у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Демінською О.І., вступна та резолютивна частини якого проголошені о 16 год.54 хв., повний текст рішення складено 07 травня 2018 року, у цивільній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Фермерського господарства МЕГА-ПОЛЕ , неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, в інтересах яких в якості законного представника діє ОСОБА_10, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області, про визнання недійсними договорів оренди землі,-
В С Т А Н О В И Л А
У вересні 2017 року фізична-особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Мега-Поле , ОСОБА_11 про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок.
В обґрунтування позову зазначав, що 07 березня 2010 року між ним та ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки сільсько-господарського призначення, що знаходиться на території Димівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, площею 9,2615 га, кадастровий номер НОМЕР_1 строком на 15 років та зареєстрований 23 червня 2010 року у Новоодеському РВ МРФ ДП ЦДЗК за № 041048200019.
02 квітня 2012 року між ними строком на 10 років укладено ще один договір оренди земельної ділянки №2, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Димівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, площею 9,2615 га, кадастровий номер НОМЕР_2 строком на 10 років. Договір зареєстрований 14 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Новоодеському районі Миколаївської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 482480004002548.
16 червня 2014 року ОСОБА_6 помер.
Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли його неповнолітні діти -ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8
28 лютого 2017 року між ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, в інтересах та від імені яких діяла їх мати ОСОБА_11 та ФГ "Мега- Поле" укладено договори оренди земельних ділянок ( які перебували в оренді позивача), про що 15 березня 2017 року вчинено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Посилаючись на те, що договори оренди земельних ділянок від 28 лютого 2017 року, укладені між ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, в інтересах та від імені яких діяла їх мати ОСОБА_11, та ФГ "Мега - Поле", оформлені без розірвання попередніх договорів оренди, орендарем у яких є він, їх реєстрація відбулась із порушенням чинного законодавства, ОСОБА_11 як законний представник неповнолітніх вимог ст. 148-1 ЗК України щодо повідомлення його про набуття права власності дітьми на спірні земельні ділянки не виконала, він до теперішнього часу користується цими земельними ділянками, просив визнати вищевказані договори оренди землі, недійсними.
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 12 жовтня 2017 року, яка занесена до журналу судового засідання, відповідача ОСОБА_11, яка померла, замінено на належних відповідачів - ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, в інтересах яких виступає їх законний представник ОСОБА_6
Наступною ухвалою цього ж суду від 17 січня 2018 року, яка занесена до журналу судового засідання, до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено орган опіки та піклування Новоодеської РДА Миколаївської області.
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 травня 2018 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_1, площею 9,2615 га, укладений 28 лютого 2017 року між співвласниками землі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, в інтересах та від імені яких діяла їх мати ОСОБА_11 та Фермерським господарством "Мега - Поле ".
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер кадастровий номер НОМЕР_2, площею 9,2615 га, укладений 28лютого 2017 року між співвласниками землі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, в інтересах та від імені яких діяла їх мати ОСОБА_11, та Фермерським господарством "Мега - Поле".
Додатковим рішенням цього ж суду від 05 червня 2018 року вирішено питання про розподіл судових витрат
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції фермерське господарство МЕГА-ПОЛЕ подало на нього апеляційну скаргу та посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Указами Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення нових апеляційних судів в апеляційних округах та від 28 вересня 2018 року № 297/2018 Про переведення суддів , ліквідовано апеляційний суд Миколаївської області та утворено новий Миколаївський апеляційний суд. Суддів апеляційного суду Миколаївської області переведено на роботу на посадах суддів Миколаївського апеляційного суду.
У порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).
За змістом повідомлення, розміщеного в газеті Голос України , днем початку роботи Миколаївського апеляційного суду визначено 03 жовтня 2018 року.
У суді апеляційної інстанції представники ТОВ Мега-Поле апеляційну скаргу підтримав, просили про її задоволення.
Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, представник неповнолітніх відповідачів - ОСОБА_6 апеляційну скаргу не визнали, просили відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач та представник третьої особи - органу опіки та піклування Новоодеської РДА у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлені належним.
В силу ст.372 ЦПК України справу розглянуто за відсутності осіб, які не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В силу вимог ч.ч.1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України(2004 р)., сч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання про визнання договору оренди недійсним, суд має враховувати ст.3 ЦПК України ( 2004 р.), ст.15 ЦК України проте, що в порядку цивільного судочинства підлягають захисту саме порушене право, тому суд повинен встановити, чи дійсно порушено право орендаря та з'ясувати у чому саме полягає порушення законних прав орендаря.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував на те, що чинним законодавством не передбачено як підставу для припинення договору - смерть орендодавця, у зв'язку з чим, земельні ділянки використовуються ним відповідно до умов договорів оренди з ОСОБА_12, у судовому порядку їх не розірвано та не визнано недійсними, а отже у нього залишився охоронюваний законом інтерес отриманого права оренди. Крім того, ОСОБА_11 розпорядженням Новоодеської РДА у Миколаївській області №75-р від 07 березня 2017 року дозволено укладати договори оренди земельних ділянок при умові припинення дії, розірвання чи визнання недійними попередньо укладених батьком договорів оренди цих земельних ділянок. Більш того, ОСОБА_11 як законним представником неповнолітніх не виконано вимог ч.1 ст.148-1 ЗК України про повідомлення орендаря про набуття спадкоємцями права власності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перехід права власності на спірні земельні ділянки не припинив дію укладених спадкодавцем договорів оренди земельних ділянок, оскільки доказів розірвання чи припинення цих договорів суду не надано, тому таке свідчить про наявність у позивача права користування орендованими земельними ділянками, оспорювані правочини порушують право позивача на використання спірних земельних ділянок.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з такого.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються нормами ЗК України, ЦК України, закону України Про оренду землі та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для продовження підприємницької діяльності та іншої діяльності (ст. 93 ЗК України).
Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчено нотаріально.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є похідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються іншими актами земельного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, виданого 20 липня 2009 року ( а.с.13) належала земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Димівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, площею 9,26 га з кадастровим номером НОМЕР_1, а на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4, виданого 25 квітня 2005 року, земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Димівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, площею 9,26 га з кадастровим номером НОМЕР_2 ( а.с.19).
07 березня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_6, укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 9,26 га, строком на 15 років, який 23 червня 2010 року зареєстровано у Новоодеському РВ МРФ ДП ЦДЗК за №041048200019 ( а.с.11-12).
02 квітня 2012 року між цими ж сторонами укладено договір оренди земельної ділянки №2 з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 9,26 га, строком на 10 років та який зареєстровано 14 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Новоодеському районі Миколаївської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 482480004002548( а.с.17-19).
Відповідно до актів приймання-передачі земельних ділянок, оформлених між ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_2 у 2010 та у 2012 роках, спірні земельні ділянки були передані ОСОБА_6 у користування ФОП ОСОБА_2.(а.с.14-16,20-22).
За приписами ч.1 ст.27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на час відкриття спадщини) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Згідно з умовами п. п. 38-40 вищевказаних договорів оренди земельної ділянки, дія договору припиняється шляхом його розірвання, в тому числі, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, які істотно перешкоджають її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
До закінчення строку дії договорів оренди ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_6 помер (т.1 а.с.39).
Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки, які у встановленому законом порядку прийняли його діти ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3( а.с.48-50).
01 лютого 2017 року державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Магда Г.В. видано Свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 Кожному із спадкоємців належить по 1/3 частці вищевказаних земельних ділянок ( а.с.36,37,38,42-47).
Статтями 1216 та 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки (ч. 1 ст. 148-1 ЗК України).
Між тим, 28 лютого 2017 року між ФГ "Мега- Поле" та ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, в інтересах та від імені яких діяла їх мати ОСОБА_11, було укладено договори оренди землі сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_1, площею 9,2615 га та кадастровий номер НОМЕР_2, площею 9,2615 га, що розташовані на території Димівської сільської ради Новооодеського району Миколаївської області строком на 10 років ( строк дії до 20.03.2027 р . з правом пролонгації), що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 березня 2017 р.
Уклавши договори оренди спірних земельних ділянок з ФГ Мега-Поле ОСОБА_11, як законний представник неповнолітніх власників порушила права позивача як користувача земельними ділянками
Розпорядженням Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області №75-р від 07 березня 2017 р. ОСОБА_11 надано дозвіл на укладення нею договорів оренди земельних ділянок, що належать в порядку спадкування після смерті батька її неповнолітнім дітям ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 при умові припинення дії, розірвання чи визнання недійсними попередньо укладених батьком дітей договорів оренди цих земельних ділянок( а.с.33).
ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_11 померла ( а.с.59).
Піклувальником неповнолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, є ОСОБА_6 відповідно до розпоряджень Новоодеської РДА Миколаївської області №№162,163,164 від 01 червня 2017 року( а.с.60-62).
Ст.204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він визнаний судом недійсним. Отже, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створенні обов'язково підлягають виконанню.
Частинами 1 та 3 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами 1-3,5, 6 ст.203 ЦК України цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).
Судом встановлено, що строк дії договору оренди, укладеного 07 березня 2010 року закінчується 07 березня 2025 року, а договору від 02 квітня 2012 року - 02 квітня 2022 року.
Законний представник неповнолітніх спадкоємців ОСОБА_11 після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 продовжувала виконувати умови договорів оренди землі, отримувала від позивача оренду плату, заперечень проти договору не висловлювала, не зверталася до ФОП ОСОБА_2 з вимогами про розірвання договору або щодо зміни його умов протягом трьох років.
Законом України N 1533 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли від 20 березня 2016 року, який набрав чинності 19 жовтня 2016 року внесено зміни до Закону України Про оренду землі
Відповідно до ч.5 ст.31 Закону України Про оренду землі , особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст.148 - -1 ЗК України.
Згідно з ч.2 ст.33 Закону України Про оренду землі ( в редакції чинній з 19 жовтня 2016 року),у разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
Проте, ОСОБА_11 таким правом як законний представник неповнолітніх, які 01 лютого 2017 року отримали свідоцтва про право на спадщину не скористалася, до орендаря ФОП ОСОБА_2 не звернулася, чим позбавила його можливості на виконання вимог ч.2 ст.33 Закону України Про оренду землі .
Встановивши, що договори оренди землі, укладені 07 березня 2010 року та 12 квітня 2012 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не були розірванні у строки та порядку, визначеному його умовами, на момент укладання оспорюваних правочинів, виконувалися сторонами як щодо нарахування, сплаті, так і отримання орендної плати за користування земельними ділянками, зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку проте, що укладання між ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, інтереси яких представляла їх мати ОСОБА_11 та ФГ Мега-Поле інших договорів оренди землі, порушує права та законні інтереси позивача, який на законних підставах користується земельними ділянками з 2010 та 2012 року відповідно, а тому підлягають визнанню недійсними.
Факт належного виконання позивачем умов договору підтвердив у суді апеляційної інстанції законний представник неповнолітніх відповідачів ОСОБА_6
Згідно з п.1 ч.2 ст. 9 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов'язок проведення державної реєстрації на підставі відповідних документів покладений на державного реєстратора і не передбачає обов'язку орендаря реєструвати в електронному реєстрі прав договір оренди землі та додаткові угоди до них, які вже були зареєстровані в установленому законом порядку. Відсутність відомостей про обмеження у використанні орендованих ПП ОСОБА_2 земельних ділянок на час реєстрації права власності за відповідачами під час оформлення їх спадкових прав на майно померлого ОСОБА_6 не можуть свідчити про відсутність орендних правовідносин між ОСОБА_6, спадкоємцями якого є відповідачі, та ПП ОСОБА_2. А тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не зареєстрував свого права оренди користування є необґрунтованими, оскільки законом не розмежовано поняття державної реєстрації договору з державною реєстрацією прав за таким договором.
Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є безпідставними та зводяться до переоцінки доказів, які були дослідженні у суді, не спростовують висновку суду і не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А
Апеляційну скаргу Фермерського господарства Мега-Поле залишити без задоволення, а рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадку та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Т.Б. Кушнірова
Повний текст постанови складено 17 грудня 2018 року
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2018 |
Оприлюднено | 18.12.2018 |
Номер документу | 78609825 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миколаївський апеляційний суд
Яворська Ж. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні