Постанова

від 13.12.2018 по справі 915/1284/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1284/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Принцевської Н.М.

суддів: Богацької Н.С., Колоколова С.І.

секретар судового засідання - Соловйова Д.В.;

за участю представників учасників справи:

від ФГ "Бардін" - Завойко Дмитро Іванович, довіреність № б/н, від 23.10.18;

Представники інших учасників в судове засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Одеса

на рішення Господарського суду Миколаївської області 31.01.2017 року, суддя Олейняш Е.М., м. Миколаїв, повний текст складено 03.02.2017 року

у справі № 915/1284/16

за позовом Фермерського господарства "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_5;

- ОСОБА_6;

- ОСОБА_7;

- ОСОБА_8;

- ОСОБА_9;

- ОСОБА_10;

- ОСОБА_11;

- ОСОБА_2

про стягнення 1 172 000 грн.

В листопаді 2016 року Фермерське господарство "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області загальну суму боргу в сумі 1 133 000 грн., що становило еквівалент 43 577 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар, в тому числі: 780 000 грн. - основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність, що становить еквівалент 30 000 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США; 119 000 грн. - компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок, що становить еквівалент 4 577 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США; 234 000 грн. - штрафу за порушення умов договору, що становить еквівалент 9 000 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області, в порушення укладеного між сторонами 27.04.2016 року договору про спільну діяльність по обробітку земельних ділянок, орендарем яких є відповідач, розірвало договори оренди з власниками земельних ділянок обумовлених вищезазначеним договором, що призвело до понесення позивачем збитків. Також, відповідач не повернув позивачу сплачену наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність) в розмірі 780 000 грн.

15.12.2016 року до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій Фермерське господарство "Бардін", с.Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області просив суд без зміни предмету та підстав позову, збільшити суму позовних вимог Фермерського господарства "Бардін", с.Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області по договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року на 39 000 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області загальну суму боргу в сумі 1 172 000 грн., що становить еквівалент 45 077 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар, в тому числі: 780 000 грн. - основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність, що становить еквівалент 30000 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США; 119 000 грн. - компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок, що становить еквівалент 4 577 доларів США по курсу 26 грн. за 1 дол. США; 273 000 грн. - штрафу за порушення умов договору (за шість місяців), що становить еквівалент 10 500,00 доларів США по курсу 26 грн. за 1 дол. США, а також стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в сумі 18 305 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята місцевим господарським судом до розгляду, про що вказано в протоколі судового засідання від 15.12.2016 року.

15.12.2016 року до Господарського суду Миколаївської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області надійшла заява про визнання позову, в якій відповідач повідомив суд про те, що він визнає позовні вимоги Фермерського господарства "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області про стягнення боргу в повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.12.2016 року до участі у справі № 915/1284/16 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 року у справі №915/1284/16 (суддя Олейняш Е.М.) позов Фермерського господарства "Бардін", с.Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області задоволено частково; стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області на користь позивача Фермерського господарства "Бардін", с.Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області 780 000 грн. - основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність, що становить еквівалент 30 000 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США; 39 000 грн. - штрафу за порушення умов договору; 12 285 грн. - витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 780 000 грн. - основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами по справі, відповідають вимогам укладеного між сторонами договору та чинному законодавству, в зв'язку з чим підлягають задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 273 000 грн., суд першої інстанції здійснивши власний перерахунок дійшов висновку, визнав частково обґрунтованими. Що стосується вимог в частині стягнення з відповідача компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок, які за своєю правовою природою є збитками, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

Фізична особа ОСОБА_2, м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 року у справі №915/1284/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Фермерського господарства "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області про стягнення заборгованості в сумі 1 133 000 грн. відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є засновником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області, в зв'язку з чим на підставі оскаржуваного рішення суду може бути звернуто стягнення на майно, що передано до статутного капіталу ОСОБА_2, як засновником (учасником), в результаті чого будуть порушені його права власника та засновника підприємства.

Скаржник зазначає, що для правильного вирішення спору суд першої інстанції мав встановити факт надходження на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" грошових коштів за договором про спільну діяльність по обробітку земельних ділянок від 27.04.2016 року, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема виписками з банківського рахунку відповідача.

На думку скаржника, судом першої інстанції не надано належної уваги письмовим заявам третіх осіб, відповідно до яких вони, як власники земельних ділянок, своєї згоди на укладання такого договору не надавали, в договорах оренди землі, які раніше були укладені між третіми особами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" відсутнє право Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" передавати в користування земельні ділянки іншим третім особам.

Також, скаржник зазначає, що ОСОБА_12, знаючи, що договори оренди земельних ділянок між третіми особами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" були розірвані в судовому порядку та укладені інші договори між третіми особами та Фермерським господарством "Бардін" ввела в оману позивача, уклавши з ним недійсний договір про спільну діяльність по обробітку земельних ділянок від 27.04.2016 року та привласнила грошові кошти, надані позивачем. На теперішній час СУ ГУНП в Одеській області порушено декілька аналогічних кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_12 за кваліфікацією шахрайство , за якими їй повідомлено про підозру та направлено до суду обвинувальні акти, проте, суд першої інстанції такі обставини не встановив та не перевірив.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року у справі №915/1284/16 апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Одеса прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Разюк Г.П., судді Колоколов С.І., Діброва Г.І.

05.09.2017 року через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду від ОСОБА_13 надійшла заява, в якій ОСОБА_13 просив суд залучити його в якості третьої сторони без самостійних вимог майнового характеру на стороні ОСОБА_2.

20.09.2017 року від ОСОБА_2 через канцелярію до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому скаржник просив суд зупинити провадження у справі № 915/1284/16 до вирішення Очаківським районним судом Миколаївської області справи № 483/1534/17 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" та Фермерського господарства "Бардін" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року.

21.09.2017 року через канцелярію до Одеського апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 року у справі № 915/1284/16 залишити без змін. Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

У відзиві позивач зазначає, що скаржник не є особою, яка має право подати апеляційну скаргу, як особа, яка не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про його права та обов'язки, оскільки рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 року у справі № 915/1284/16 його права та обов'язки жодним чином не порушені та не стосуються його взагалі.

Позивач зазначає, що з посиланнями скаржника на те, що відповідно до договорів оренди землі, які раніше були укладені між третіми особами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер", у Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" відсутнє право передавати в користування земельні ділянки іншим третім особам, позивач також не погоджується, оскільки сторонами по справі договір суборенди земельних ділянок не укладався.

Також позивач зазначає, що Фермерське господарство "Бардін", укладаючи договір із Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер", розраховувало на добросовісність контрагента та виконаю свої зобов'язання за укладеним договором, а саме 28.04.2016 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", яка є одним з учасників відповідача, отримала всю суму оплати частини прибутку від спільної діяльності по договору та в підтвердження отримання коштів директором в присутності свідків було видано розписку та квитанцію.

На момент укладення договору відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" була ОСОБА_12 та жодних обмежень щодо її повноважень не було.

Предметом розгляду в суді першої інстанції не була недійсність укладеного договору, у тому числі і через введення в оману тощо, а вирішувався спір щодо стягнення загальної суми боргу за невиконання умов договору. Порушення ж декількох аналогічних кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_12 за кваліфікацією "шахрайство" з підстав її діяльності на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" не має ніякого значення для вирішення справи по суті. А припущення щодо привласнення ОСОБА_12, як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", грошових коштів, наданих позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Талмер" та належних останньому, не позбавляє апелянта права звернутися з заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів для встановлення цих фактів та притягнення її до відповідальності, але останнє в будь-якому випадку, в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, не є підставою невиконання своїх зобов'язань за договором належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі № 915/1284/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі № 915/1284/16 до вирішення Очаківським районним судом Миколаївської області справи № 483/1534/17 задоволено, провадження у справі №915/1284/16 зупинено до набрання чинності рішенням Очаківським районним судом Миколаївської області у справі № 483/1534/17.

05.02.2018 року від Фермерського господарства "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 915/1284/16 в зв'язку з закриттям провадження у справі № 483/1534/17 ухвалою Очаківського районного суду Миколаївської області від 15.11.2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 25.01.2018 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 року апеляційне провадження у справі № 915/1284/16 поновлено з 15.03.2018 року.

14.03.2018 року від ОСОБА_2 через канцелярію до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому скаржник просив суд зупинити провадження у справі № 915/1284/16 до набрання чинності рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/203/18 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" та Фермерського господарства "Бардін" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року.

15.03.2018 року через канцелярію до Одеського апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд забезпечити позов Фермерського господарства "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області шляхом накладання арешту на об'єкт нежитлової нерухомості - комплекс ставкового господарства, загальною площею 931,70 кв.м. за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, село Дмитрівка, вул. Набережна 113Б, яка знаходиться у власності відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 року провадження у справі № 915/1284/16 зупинено до набрання чинності рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/203/18.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2018 року у справі №915/203/18 у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" та Фермерського господарства "Бардін" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року відмовлено повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 року апеляційне провадження у справі № 915/1284/16 поновлено з 01.11.2018 року.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 року №454/2017 ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно з частиною 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

В силу частини 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання вимог положень частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, 02.10.2018 року Одеським апеляційним господарським судом матеріали справи №915/1284/16 передано до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2018 року для розгляду апеляційної скарги у справі № 915/1284/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Богацької Н.С., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 року колегією суддів у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Богацької Н.С., Колоколова С.І. справу № 915/1284/16 прийнято до свого провадження, розгляд справи №915/1284/16 вирішено розпочати спочатку зі стадії підготовки справи до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду.

11.12.2018 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло від Фермерського господарства "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області надійшло клопотання, в якому позивач просив суд розглянути раніше заявлене клопотання позивача від 15.03.2018 року про забезпечення позову та постановити відповідну ухвалу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 відмовлено в задоволенні заяви ФГ "Бардін" про забезпечення позову по справі №915/1284/16.

Заяву ОСОБА_13, отриману Одеським апеляційним господарським судом 05.09.2017 року, в якій ОСОБА_13 просив суд залучити його в якості третьої сторони без самостійних вимог майнового характеру на стороні ОСОБА_2, колегією суддів у судовому засіданні розглянуто та відхилено, оскільки залучення третьої сторони без самостійних вимог майнового характеру на стороні третьої особи без самостійних вимог чинним процесуальним законодавством не передбачено.

В судове засідання 13.12.2018 з'явився представник ФГ "Бардін", який заперечував проти доводів апеляційної скарги, наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.

Представники інших учасників в судове засідання не з'явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою ухвалами суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, які не за'явились, за наявними матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, засулхавши пояснення представника позивача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 року у справі №915/1284/16 є правомірним, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 27.04.2016 року між Фермерським господарством "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області (сторона І) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер", с. Дмитрівка Очаківського р-ну Миколаївської області (сторона ІІ) було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до пункту 1.1. якого сторони уклали даний договір про спільну господарську діяльність для досягнення господарських і комерційних цілей з оброблення та ефективного використання земель сільськогосподарського призначення та отримання прибутку від реалізації продуктів сільськогосподарського призначення, для досягнення яких зобов'язуються спільно й погоджено здійснювати необхідні фактичні і юридичні дії.

Відповідно до пункту 2.1 Договору господарська діяльність за даним договором про спільну діяльність здійснюється без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів учасників.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", зокрема відповідно до пункту 3.1.11 Договору для виконання умов договору Сторона II надає для спільної діяльності земельні ділянки, які знаходяться у її користуванні на підставі договорів оренди земельних ділянок.

Сторона ІІ зобов'язується не вчиняти будь-яких дій по достроковому припиненню дії договорів оренди земельних ділянок, які надані для спільної діяльності в рамках цього договору. У разі виникнення обставин, коли ці договори оренди буде намагатися достроково припинити будь-хто інший (в тому числі самі власники земельних ділянок), Сторона ІІ зобов'язана на протязі 3 календарних днів з дня коли їй стало про це відомо, повідомити Сторону І про наявність такої обставини. У випадку не здійснення такого повідомлення, у Сторони І виникає право вимоги на повернення всієї наперед сплаченої суми частки прибутку від спільної діяльності (пункт 3.1.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.1.9 Договору Сторона II зобов'язана передати земельні ділянки Стороні І протягом 14 робочих днів з дня виникнення можливості (з врахуванням обставин зазначених в п. 10.4) їх повернення від неналежного орендаря. У випадку неможливості передати земельні ділянки, або їх частину, Стороні І з причин, що не залежать від волі Сторони II, остання повинна повернути отримані відповідно до п. 4.3 від Сторони І кошти (або їх частину пропорційно площі земельних ділянок які неможливо передати) протягом 7 днів з дня, коли Стороні II стало відомо про обставини, що унеможливлюють передання земельних ділянок, або їх частини.

Згідно з пунктом 3.2.5 Договору Сторона І (Фермерське господарство "Бардін") зобов'язана сплатити Стороні II суму частки прибутку від спільної діяльності в розмірах та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 4.3 Договору сторони домовились та встановили, що незалежно від результатів діяльності Сторони І за цим договором, частина суми прибутку від спільної діяльності Сторони II за весь період дії цього договору складає 756 000 (сімсот п'ятдесят шість тисяч шістсот) грн. (еквівалент 30 000 дол. США по курсу 25, 22 грн. за 1 долар).

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що підписанням цього договору Сторона ІІ підтверджує, що отримала від Сторони І наперед всю суму частини прибутку від спільної діяльності, яка встановлена пунктом 4.3 цього розділу. Претензій до Сторони І стосовно оплати їй частини суми прибутку від спільної діяльності Сторона II не має. В подальшому, Сторона II не має права вимагати від Сторони І будь-яких додаткових виплат по цьому договору. Кошти, отримані Стороною II від Сторони І, до моменту їх сплати, були власними коштами Сторони І та будуть в подальшому компенсовані за рахунок реалізації цього договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору невиконання умов договору з вини учасника договору тягне за собою відповідальність згідно законодавства.

У випадку порушення Стороною ІІ своїх зобов'язань, передбачених пунктами 3.1.2., 3.1.3., розділу 3 цього Договору, Сторона ІІ повинна сплатити Стороні І штраф в розмірі 10 відсотків суми встановленої в пункті 4.3. цього Договору (пункт 5.2. Договору).

Договір вступає в дію та набирає законної сили з моменту його підписання. Договір діє до сплину термінів оренди земельних ділянок (по кожній земельній ділянці окремо), які орендуються Стороною II у власників земельних ділянок та які надані Стороні І для спільної діяльності (пункти 6.5., 6.6. Договору).

Відповідно до пункту 8.1 Договору умови даного договору сторонами узгоджені в повному обсязі і можуть бути змінені виключно за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу, що є невід'ємною частиною договору. Всі додатки до договору, що підписані сторонами, є його невід'ємними частинами (пункт 10.2 Договору).

Пунктом 10.4 Договору сторони погодили, що підписанням цього договору, Сторона І підтверджує, що була попереджена Стороною II про те, що на даний час земельні ділянки знаходяться у володінні та користуванні третьої особи (надалі - неналежного орендаря), яка уклала з власниками земельних ділянок договори оренди на підставі заочних рішень суду, які в подальшому були скасовані. На даний час рішення суду про відмову в розірванні договорів оренди з власниками земельних ділянок та Стороною 2, ще не набрали законної сили. Повернення земельних ділянок може відбутися лише після отримання рішень суду вступившого в законну силу та збору неналежним орендарем врожаю посіяних ним культур.

Відповідно до пункту 10.5 Договору перелік земельних ділянок, які надаються Стороною II для спільної діяльності, із зазначенням власників земельних ділянок, підстав користування, розмірів земельних ділянок, строку дії договорів оренди, наведений в Додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 10.6 Договору земельні ділянки надаються з відповідними копіями правовстановлюючих документів та планами - схемами знаходження цих земельних ділянок.

Додатком 1 до Договору про спільну діяльність встановлено перелік земельних ділянок, які надаються (передаються) Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" Фермерському господарству "Бардін" для здійснення спільної діяльності, власниками яких є наступні фізичні особи: ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

На виконання умов пункту 4.3 Договору про спільну діяльність Сторона І (Фермерське господарство "Бардін") сплатило Стороні ІІ (Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер") суму частини прибутку від спільної діяльності, а саме: грошові кошти в сумі 756 600 грн., що є еквівалентом 30 000 доларів США по курсу 25, 22 грн. за один долар, що підтверджується розпискою директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" ОСОБА_12 від 28.04.2016 року та квитанцією до прибуткового касового ордера від 28.04.2016 року № 1 (арк. с. 25-26).

15.07.2016 року сторони уклали Додаткову угоду до договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року, якою погодили, що у випадку порушення Стороною II (Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер") договору про спільну діяльність будь-якого з підпунктів 3.1.2. - 3.1.9 пункту 3.1 (обов'язки Сторони II) розділу 3 (Права та обов'язки сторін) вказаного вище договору, Сторона II сплачує на користь Сторони І (Фермерського господарства "Бардін") штраф у розмірі 5 (п'яти) відсотків від суми, вказаної в пункті 4.3 договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року, щомісячно, з урахуванням курсових різниць та індексу інфляції, до моменту усунення такого порушення з боку Сторони II або до моменту повного повернення всієї наперед отриманої суми частини прибутку по вказаному вище договору, яка зазначена в пункту 4.3 цього договору (пункт 1 Додаткової угоди від 15.07.2016 року).

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди умови відповідальності Сторони II, встановлені в пунктах 5.2 та 5.3 розділу 5 договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року вважати такими, що не підлягають застосуванню.

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди умови відповідальності Сторони II, встановлені цією Додатковою угодою, застосовуються з моменту підписання (укладання) основного договору про співпрацю, тобто з 27.04.2016 року.

09.08.2016 року між Фермерським господарством "Бардін" (Сторона І) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" (Сторона ІІ) було укладено Додаткову угоду № 2 до договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 2 підписанням цієї додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер" (Сторона II) зазначає та підтверджує ту обставину, що всі судові рішення про відмову в розірванні договорів оренди з власниками земельних ділянок та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" (згідно пунктом 10.4 основного договору про спільну діяльність від 27 квітня 2016 року) набрали законної сили, отримані Стороною II та є в її розпорядженні.

Сторона II підтверджує, що на момент підписання цієї угоди, вона має всі юридичні підстави та можливості для виконання умов та вимог пункту 3.1.9 договору про спільну діяльність від 27 квітня 2016 року та передачі земельних ділянок Стороні І.

В той же час, з врахуванням положень пункту 10.4 договору від 27.04.2016 року та того факту, що частина земельних ділянок засіяна насінням соняшнику, збирання врожаю якого здійснюється в серпні - вересні місяцях, а сам врожай належить третій особі, яка і повинна здійснити збирання цього врожаю, беручи до уваги строки здійснення осінніх польових робіт та строки посіву озимих сільськогосподарських культур, Сторони домовилися, що в будь-якому випадку всі земельні ділянки, які повинні передаватися Стороні І за умовами договору від 27.04.2016 року, повинні бути передані Стороною II не пізніше 20 (двадцятого) вересня 2016 року.

Вказана дата є граничною та не підлягає перегляду, окрім як за додатковою згодою Сторін.

Сторони домовилися, що у зв'язку з встановленням граничного строку виконання свого обов'язку Стороною II щодо передачі земельних ділянок, з 20 вересня 2016 року втрачає свою юридичну силу та дію положення пункту 3.1.9 договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року щодо зобов'язання Сторони II передати земельні ділянки протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дня виникнення можливості. Всі інші положення цього пункту продовжують свою дію.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 2 до договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року сторони домовилися, що у випадку непередачі, з будь-яких причин, Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" (Сторона II) до 20 вересня 2016 року (включно) всіх земельних ділянок, передбачених договором про спільну діяльність від 27.04.2016 року Стороні І, Сторона ІІ повинна повернути всю наперед отриману суму частини прибутку по вказаному вище договору, яка зазначена в пункті 4.3 цього договору із застосуванням положень щодо відповідальності за порушення умов договору, встановлених Додатковою угодою від 15 липня 2016 року до договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року. У випадку не передачі до 20.09.2016 року всіх земельних ділянок Стороні І, Сторона II сплачує на користь Сторони І штраф, встановлений додатковою угодою від 15.07.2016 року (у розмірі 5 (п'яти) відсотків від суми, вказаної в пункті 4.3 договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року), щомісячно, рахуючи від дня підписання договору про спільну діяльність.

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди № 2 від 09.08.2016 року сторони домовилися, що у разі понесення Стороною І витрат на обробіток земельних ділянок, та у разі неможливості, в подальшому, користування цими земельними ділянками Стороною І з причин, незалежних від її волі, та неможливості компенсації понесених затрат за рахунок коштів, отриманих від спільної діяльності, Сторона II повинна компенсувати всі понесені Стороною І витрати за власний рахунок.

10.08.2016 року на виконання умов п. 3.1.1. та п. 10.5 Договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер" передало, а Фермерське господарство "Бардін" отримало за актами приймання-передачі земельні ділянки, які знаходяться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" на умовах оренди та належать на праві приватної власності на земельну ділянку, а саме:

- земельна ділянка площею 25, 01 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_14 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 25.02.2003 року, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.08.2016 року (арк. 28);

- земельна ділянка площею 27 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_16 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 25.02.2003 року, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.08.2016 року (арк. 29);

- земельні ділянки площею 20, 32 га та 5, 30 га, що належать на праві приватної власності ОСОБА_11 згідно державних актів НОМЕР_3 від 07.12.2010 року, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.08.2016 року (арк. 30).

Акти приймання-передачі земельних ділянок від 10.08.2016 року підписані та скріплені печатками сторін.

В строк, обумовлений Договором, а саме до 20 вересня 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер" Фермерському господарству "Бардін" всі інші земельні ділянки, які є предметом договору, не передало.

18.10.2016 року Фермерське господарство "Бардін" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Талмер" претензією про сплату заборгованості, а саме: 780 000 грн. - основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність, що становить еквівалент 30 000 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США; 119 000 грн. - компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок, що становить еквівалент 4 577 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США; 234 000 грн. - штрафу за порушення умов договору, що становить еквівалент 9 000 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США, які виникли в зв'язку з припиненням Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" договорів оренди земельних ділянок, обумовлених Договором, без попереднього повідомлення Фермерського господарства "Бардін як сторони Договору про спільну діяльність та без погодження з богу фермерського господарства таких дій, що порушую приписи пунктів 3.1.2, 3.1.3. укладеного між сторонами Договору.

У відповідь на вищезазначену претензію, 20.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер" повідомило позивача по справі про те, що заборгованість Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" визнається та буде перерахована не пізніше 02.11.2016 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер" визнану заборгованість не перерахувало, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в 2008-2010 роках між Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" та фізичними особами ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 були укладені договори оренди земельних ділянок, розташованих в межах території Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області зі строком дії 15, 25 років (арк. с. 50-71).

В 2014 році заочними рішеннями судів загальної юрисдикції розірвано вищевказані договори оренди землі, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" та фізичними особами.

Як вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на підставі заочних рішень судів про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" та фізичними особами, в жовтні 2015 року внесено запис про припинення речового права - права оренди та зареєстровано договори оренди укладені фізичними особами з іншим орендарем (ОСОБА_21.) (арк. с. 222-298).

В 2016 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер" звернулось до суду з вимогою про перегляд заочних рішень 2014 року про розірвання договорів оренди землі, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" та фізичними особами. Рішеннями судів загальної юрисдикції відмовлено в цивільних позовах вищезазначених фізичних осіб про розірвання договорів оренди земельних ділянок (арк. с. 153-183).

Також, з письмових пояснень третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, наявних в матеріалах справи, вбачається, що, оскільки на момент винесення рішень про відмову у розірванні договорів оренди земельних ділянок, між третіми особами та іншим орендарем на той час вже були укладені та зареєстровані в установленому законодавством порядку договори оренди землі, та земля перебувала в іншого орендаря в користуванні, між третіми особами та директором Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер" було укладено угоди про розірвання договорів оренди землі, укладених в 2009 році між третіми особами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер", а також Акти прийому-передачі земельних ділянок, тобто документально було підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер" не має ніякого відношення до земельних ділянок.

Зазначені обставини сторонами по справі визнаються та не заперечуються.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

За нормами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

За змістом положень статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 610, 611 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 524 зазначеного Кодексу зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим частина 2 статті 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити у грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Положення чинного законодавства хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Взаємовідносини сторін за договором про сумісну діяльність регулюються главою 77 Цивільного кодексу України .

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (стаття 1131 Цивільного кодексу України).

Приписами чинного законодавства не встановлено вичерпного переліку умов, необхідних для даного виду договорів, відтак сторони вправі за власною домовленістю визначати й інші умови договору про спільну діяльність, проте, у договорі такого виду, насамперед, мають визначатися аспекти щодо його предмету та мети, взаємних обов'язків сторін та обов'язків кожної зі сторін щодо спільної діяльності, порядок здійснення контролю за спільною діяльністю, а також визначення розміру вкладів і часток учасників, порядок розподілу між ними результатів спільної діяльності.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як вбачається з вищезазначеного, на виконання умов пункту 4.3 укладеного між сторонами Договору про спільну діяльність Фермерське господарство "Бардін" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Талмер" суму частини прибутку від спільної діяльності, а саме: грошові кошти в сумі 756 600 грн., що є еквівалентом 30 000 доларів США по курсу 25, 22 грн. за один долар, що підтверджується розпискою директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" ОСОБА_12 від 28.04.2016 року та квитанцією до прибуткового касового ордера від 28.04.2016 року № 1.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер" 10.08.2016 року передало за актами приймання-передачі земельних ділянок Фермерському господарству "Бардін" лише чотири земельні ділянки, з двадцяти обумовлених Додатком № 1 до Договору. Всі інші земельні ділянки, які є предметом договору, в строк встановлений пунктом 1 Додаткової угоди № 2 до Договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Талмер" не передало, що є підставою для застосування до відповідача передбаченої пунктом 2 Додаткової угоди № 2 до Договору відповідальності у вигляді повернення всієї наперед отриманої суми частини прибутку по вказаному вище договору, яка зазначена в пункті 4.3 цього договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимоги позивача про стягнення 780 000 грн. - основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність, що становить еквівалент 30 000 (тридцять тисяч) доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США, та задоволенні позову в цій частині.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафу за порушення умов договору (за шість місяців) у розмірі 273 000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України).

Штрафними санкціями відповідно до частини першої Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 статті 199 Господарського кодексу України).

За змістом положень частини 4 статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, умовами укладено між сторонами Договору, з урахуванням Додаткових угод до нього, сторони погодили, що у випадку непередачі до 20.09.2016 року всіх земельних ділянок Стороні І, Сторона II сплачує на користь Сторони І штраф, встановлений додатковою угодою від 15.07.2016 року (у розмірі 5 (п'яти) відсотків від суми, вказаної в пункті 4.3 договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року), щомісячно, рахуючи від дня підписання договору про спільну діяльність.

Встановивши факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" своїх зобов'язань за договором, а саме факт не передачі в строк до 20.09.2016 року всіх земельних ділянок, обумовлених Договором, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач по справі прострочив виконання зобов'язання з 21.09.2016 року, на підставі чого нарахування штрафу за 5 місяців, починаючи з дати укладення договору є безпідставним, оскільки до 20.09.2016 року боржник не є таким, що порушив зобов'язання.

Судом першої інстанції було здійснено власний перерахунок штрафу, за результатами якого суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Бардін" щодо стягнення штрафу, а саме в сумі 39 000 грн., в задоволенні іншої частини заявленого до стягнення штрафу судом відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю розрахунку.

Обґрунтованість перерахунку здійсненного судом першої інстанції не є доводом апеляційної скарги, в зв'язку з чим, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не перевіряється, оскільки суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок в сумі 119 000 грн., які позивач по справі поніс в результаті обробітку ще не переданих відповідачем земельних ділянок, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що за своєю правовою природою заявлені до стягнення вищевказані витрати є збитками та зазначає наступне.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, у тому числі, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права.

Підставою для відшкодування збитків є вина особи, яка їх заподіяла, за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями винної особи і самими збитками.

Також, необхідними умовами для відшкодування збитків є доведення факту спричинення збитків саме тією особою, до якої висунуто вимогу про їх відшкодування. Крім того, заявлені до стягнення збитки мають бути завданими внаслідок порушення відповідачем цивільного права позивача у справі, а розмір збитків має перебувати у необхідному і безпосередньому причинному зв'язку із вчиненням відповідачем правопорушення. Тобто одна дія - протиправна поведінка особи (причина) має спричиняти виникнення певного наслідку - збитків.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Так, пунктом 3 Додаткової угоди № 2 від 09.08.2016 року сторони погодили, що у разі понесення Стороною І витрат на обробіток земельних ділянок, та у разі неможливості, в подальшому, користування цими земельними ділянками Стороною І з причин, незалежних від її волі, та неможливості компенсації понесених затрат за рахунок коштів, отриманих від спільної діяльності, Сторона II повинна компенсувати всі понесені Стороною І витрати за власний рахунок.

Позивач по справі, як на підставу для компенсацій понесених витрат, посилається на те, що Фермерське господарство "Бардін" на підставі запевнень з боку відповідача, приступило до обробітку земельних ділянок, обумовлених Договором про спільну діяльність від 27.04.2016 року, проте не переданих позивачу за актом приймання-передачі. Загальна сума витрачених позивачем коштів на обробіток зазначених вище земельних ділянок становить 119 000 грн., що складає 4 577 дол. США по курсу 26 грн. за 1 долар., що підтверджується наявними в матеріалах справи відомістю витрат на виконання договору про сумісну діяльність Фермерське господарство "Бардін" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" за вересень 2016 року, актом № 2 про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів від 25.09.2016 року, видатковою накладною від 08.07.2016 року № 565870 на суму 288 000 грн. на придбання мінеральних добрив, обліковим листом № 9 тракториста-машиніста за вересень 2016 року щодо внесення амофосу та дискування поля Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" та видатковою накладною від 11.08.2016 року № 10156 на придбання дизельного палива на суму 10 684, 50 грн.

Проте, дослідивши обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність повного складу збитків та відмову у позові в цій частині, з яким колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з огляду на наступне.

Як вірно зазначив місцевий суд, обробіток земельних ділянок, в результаті якого Фермерське господарство "Бардін" понесло заявлені до стягнення витрати, позивач здійснював за відсутності достатньої правової підстави, оскільки будь-яких доказів передачі цих ділянок позивачу за актом приймання-передачі, як самі акти приймання-передачі матеріали справи не містять, та не заперечується сторонами по справі. Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів встановити яка саме земельна ділянка оброблялась позивачем та на якій підставі неможливо.

За таких обставин, неправомірна поведінка відповідача, як і вина та причинний зв'язок відсутні, що свідчить про відсутність складу збитків, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову Фермерського господарства "Бардін", с. Благодатне Очаківського р-ну Миколаївської області частково.

Посилання скаржника на те, що для правильного вирішення спору суд першої інстанції мав встановити факт надходження на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" грошових коштів за договором про спільну діяльність по обробітку земельних ділянок від 27.04.2016 року, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема виписками з банківського рахунку відповідача, колегією суддів не приймаються за огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до постанови Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (чинної станом на 2014 рік) прибутковий касовий ордер - первинний документ, застосовується для оформлення надходжень готівки до каси підприємств (юридичних осіб).

Згідно з пунктом 3.3 вказаної Постанови приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

При цьому згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки-даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (пп. 2.1. - 2.4. Положення).

Для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ у суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.

Наявна у матеріалах справи квитанція до прибуткового касового ордера від 28.04.2016 року № 1, повністю відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства та належним чином підтверджує факт передачі Фермерським господарством "Бардін" Товариству з обмеженою відповідальністю "Талмер" суму частини прибутку від спільної діяльності, а саме: грошові кошти в сумі 756 600 грн., що є еквівалентом 30 000 доларів США по курсу 25, 22 грн. за один долар, та є належним та допустимим доказом по справі.

Також судовою колегією не приймаються доводи скаржника щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер", за умовами раніше укладених договорів оренди з власниками земельних ділянок, права передавати в користування земельні ділянки іншим третім особам, оскілки сторонами по справі договори суборенди земельних ділянок не укладалися.

Доводи скаржника стосовно того, що ОСОБА_12 (директор до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер"), знаючи, що договори оренди земельних ділянок між третіми особами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талмер" були розірвані в судовому порядку та укладені інші договори між третіми особами та Фермерським господарством "Бардін" ввела в оману позивача, уклавши з ним недійсний договір про спільну діяльність по обробітку земельних ділянок від 27.04.2016 року та привласнила грошові кошти, надані позивачем, колегією суддів також не приймаються, оскільки спростовуються обставинами та висновками рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2018 року у справі № 915/203/18, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талмер" та Фермерського господарства "Бардін" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року відмовлено повністю. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2018 року у справі № 915/203/18 сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили.

Таким чином доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 року у справі № 915/1284/16 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Одеса на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 року у справі № 915/1284/16 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 року у справі № 915/1284/16- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені статтею 288 Господарського процесуального кодекс України.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська Судді Н.С. Богацька С.І. Колоколов