Рішення

від 10.12.2018 по справі 813/6471/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/6471/13-а

10 грудня 2018 року

зал судових засідань № 9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача Бєлановського В.П.,

представника відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РАС Логістик до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю РАС Логістик (місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.О.Степанівни, 47) звернулося до суду з позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001512210/2305, №0001502210/2306 від 13.08.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач поклилається на те, що податковий орган за наслідком позапланової документальної виїзної перевірки Підприємства з питань взаєморозрахунків з ТзОВ Будівельна компанія АТР Груп за квітень 2011 року по липень 2011 року безпідставно дійшов висновку про заниження податку на прибуток та заниження податку на додану вартість (далі-ПДВ) з тих підстав, що підприємство припинено, але не знято з обліку, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, транспортні засоби, устаткування, оскільки факт виконання ТзОВ Будівельна компанія АТР Груп (Виконавець) послуг мали реальний характер, підтверджується належно складеними первинними документами, які були підставою для змін в податковому та бухгалтерському обліку. На думку позивача, незначні та несуттєві помилки в оформленні первинних документів при їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене з дотриманням вимог чинного законодавства України, позаяк оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте за результатами перевірки, що оформлена актом , у процесі проведення якої встановлено факт безпідставного відображення ТзОВ РАС Логістик у податковому обліку господарських операцій з ТзОВ БК АТР Груп , оскільки такі фактично не відбувалися. Також відповідач зазначив, що первинні документи , представлені ТзОВ РАС Логістик складені формально та містять ознаки юридичної дефектності, а відображені у них господарські операції фактично не відбулися.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 . 10.2013 у справі №813/6471/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 .0 8.2014 №876/12935/13, адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного суду від 18 .0 4.2018 №К/9901/2545/18 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 у справі №813/6471/13-а та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2014 №876/12935/13 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з такого.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю РАС Логістик зареєстроване 25.01.2007 виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.01.2007 №14151020000016047, код ЄДРПОУ 34857672. Взято на податковий облік в ДПІ 29.01.2007за №424.

У періоді, що перевірявся, підприємство було платником ПДВ та податку на прибуток.

ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань взаєморозрахунків з ТзОВ Будівельна компанія АТР Груп (код ЄДРПОУ 37241554), за квітень 2011 року по липень 2011 року за результатами якої складено Акт від 31.07.2013 №156/22-10/34857672 , у висновках якого зазначено, що підприємством порушено:

- п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.43, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 218 827,00грн., в т.ч. за: 2кв.2011р. на суму 142 160,00 грн., 3кв.2011р. на суму 76 667,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на суму 150 410,00грн. в т.ч. за: квітень 2011 року на суму 7167,00 грн., за травень 2011 року на суму 41586,00 грн., за червень 2011 року на суму 34 990,00грн., за липень 2011 року на суму 50000,00 грн., за серпень 2011 року на суму 16 667,00грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.08.2013 №0001512210/2305, яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем - на суму 150410,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 33 335,00 грн. та №0001502210/2306 від 13.08.2013, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - на суму 218827,00грн.

Не погоджуючись із вказаним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Перевіркою встановлено , що відповідно до акта №1707/22.8/37241554 від 17.05.2013 , складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ Будівельна Компанія АТР Груп (код за ЄДРПОУ 37241554) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період з 01.08.2010 по 31.03.2013 встановлено , що підприємство припинено, але не знято з обліку , у зв'язку з чим проведення зустрічної звірки не можливе. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

На підставі даних обставин податковий орган прийшов до переконання про укладення підприємством з ТзОВ Будівельна Компанія АТР Груп правочинів, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачем правочини з ТзОВ Будівельна Компанія АТР Груп мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів - не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

На переконання суду такі доводи не є достатніми для визнання договорів безтоварних, а встановлення неправомірності формування валових витрат та податкового кредиту лише на цих підставах, свідчить про поверхневе дослідження податковим органом дотримання позивачем податкового законодавства.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або формування валових витрат.

Господарською діяльністю в розумінні п.14.1.36. ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування, платники податків зв'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, доручення, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, шо передбачені законодавством.

Судом встановлено, що позивачем укладався з ТзОВ Будівельна Компанія АТР Груп договір про надання послуг .

На підтвердження господарських відносин з ТзОВ Будівельна Компанія АТР Груп за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року та правомірності формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ позивачем надано суду Договір №402 про надання послуг від 20.04.2011, предметом якого було надання послуг по отриманні сертифікатів, ліцензій та інших дозволів, необхідних для здійснення зовнішньо-економічної діяльності; податкові накладні акти виконаних робіт, протокол погодження договірної ціни.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що необхідність укладення цього договору викликана тим, що у штаті підприємства є лише митні брокери, та відсутні працівники, до посадових обов'язків яких входило б отримання відповідних дозвільних документів для здійснення брокерських послуг.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод. Встановлений відповідачем факт відсутності штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення нікчемних угод.

Крім цього, представник позивача зазначив, що послуги ТзОВ Будівельна Компанія АТР Груп по отриманні дозвільних документів були використані в господарській діяльності підприємства: для виконання Договорів доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів, укладених з підприємствами - замовниками ЗАТ Львівська кондитерська фабрика Світоч (№16-02-2009/1/32), ТзОВ НЕСТЛЕ України (№16-02-2009/26) та ТзОВ Агро Л В Лімітед (Договір про надання брокерських послуг від 01.04.2011).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п.138.2 ст.138 ПК України витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність з Україні (далі Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону №996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2 ст. 3. Закону №996 встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 2 п.п. 2.4; п.п. 2.13 Положення про документальне забезпечення бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей суворої звітності, повинно бути обмежено.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного з господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Як значиться в акті перевірки , так і представником відповідача у судових засіданнях, наявність такої документації та оформлення її відповідно до вимог чинного законодавства податковим органом не заперечується, однак стверджується, що така не відображає реального настання наслідків за укладеними правочинами.

Факт виконання послуг по одержанню дозвільних документів та передачі їх позивачу підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами: актами здачі-приймання робіт (надання послуг), складеними підприємством та ТзОВ Будівельна Компанія АТР Груп , податковими накладними, в яких зазначено номенклатура наданих послуг тотожна тій, що зазначена в актах здачі-приймання, та актами приймання-здачі виконаних робіт, складених підприємством та ЗАТ Львівська кондитерська фабрика Світоч , ТзОВ НЕСТЛЕ України та ТзОВ Агро Л В Лімітед , в яких мається посилання на одержання відповідних дозвільних документів (гігієнічних висновків, сертифікатів відповідності) по факту надання брокерських послуг.

Для обгрунтування договірної ціни позивачем надано протокол погодження договірної ціни від 20.04.2011.

Як убачається з акта перевірки, розрахунки за виконані роботи по вищезгаданому Договорі проводились сторонами у безготівковій формі. В підтвердження розрахунку за надані послуги Підприємством долучено до матеріалів справи виписки з банківських рахунків. З журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей по рах. №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками , 311 Поточні рахунки в національній валюті , 361 Розрахунок з вітчизняними покупцями вбачається, що послуги , надані підприємству були проведені по бухгалтерському обліку.

Надаючи аналіз долученим до матеріалів справи оборотно-сальдовим відомостям по рахунку 361 по ЗАТ Львівська кондитерська фабрика Світоч , ТзОВ НЕСТЛЕ України та ТзОВ Агро Л В Лімітед суд дійшов висновку, що враховуючи суму витрат , понесених підприємством при отриманні дозвільних документів від ТзОВ Будівельна Компанія АТР Груп та отриманих коштів від ЗАТ Львівська кондитерська фабрика Світоч , ТзОВ НЕСТЛЕ України та ТзОВ Агро Л В Лімітед по наданих послугах, Підприємство отримало прибуток, податок з якого задекларувало у поданих суду деклараціях з ПДВ та податку на прибуток.

Даючи оцінку актам виконаних робіт суд убачає, що суб'єкти ЗЕД, яким підприємство надавало брокерські послуги, на митну територію України ввозили в асортименті продукти харчування та товари широкого вжитку, для ввезення яких були необхідні сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи так і інші дозвільні документи, обов'язок по одержанні яких згідно договорів покладався на позивача, яке для їх отримання залучило ТзОВ Будівельна Компанія АТР Груп .

Окрім того, аналізуючи податкові декларації спірного періоду убачається, що підприємство було діючим, належним чином проводило господарську діяльність та декларувало значні суми податку.

Послуги, які були предметом договору, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Також актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагент позивача не знаходився у Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Відповідно до принципу офіційності контролюючий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення. У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов'язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документами, та доведено, що укладений договір відповідає економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства не визначають місцезнаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Крім того, суд зазначає, що акт про результати проведення податкової перевірки контрагента відповідача не доводить обставин, з якими відповідач пов'язує висновки акта перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові повідомлення-рішення.

Твердження податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідного для ведення господарської діяльності майна, інших матеріальних, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угоди.

Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій. Сам факт неможливості проведення перевірки, звірки контрагентів платника податків засвідчує виключно неможливість їх проведення, та не є належним доказом, який доводить або спростовує реальність вчинення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 26.06.2018 (справа № 803/649/15-а), від 31.07.2018 (справа № 820/3119/17), від 31.07.2018 (справа № 0870/4938/12), від 31.07.2018 (справа № 817/1339/17), від 30.01.2018 (справа № 826/1250/13-а).

Проте, як убачається з акта перевірки позивача, в основу висновків щодо нікчемності правочинів з ТзОВ Будівельна Компанія АТР Груп покладено акт про неможливість проведення зустрічної звірки. Оскільки підприємство припинено, податковий орган прийшов до переконання про укладення нікчемних правочинів, без дослідження ДПІ жодних первинних документів цього контрагента по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг), використовуючи лише облікову справу контрагента та інформаційні системи ДПС.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не доводить обставин, з якими відповідач пов'язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові повідомлення-рішення. Посилання представника відповідача про відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність господарських операцій (нікчемність правочинів) між позивачем та контрагентом, а також не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем та не виключає можливості реального виконання господарської операції. дослідженні усіх складових господарських операцій. Сам факт неможливості проведення перевірки, звірки контрагентів платника податків засвідчує виключно неможливість їх проведення, та не є належним доказом який доводить або спростовує реальність вчинення господарських операцій.

Таких висновків дійшов і Верховний Суд у справах № 820/4648/13-а від 16.01.2018 , №826/1398/14 від 16.01.2018 , № 826/1250/13-а від 30.01.2018 .

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що долучені позивачем документи, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, та засвідчують фактичний рух активів між задекларованими учасниками та не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Відповідачем не наведено переконливих доводів, що гуртуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Також суд зазначає, що відповідачем не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Щодо висновків податкового органу про безтоварність операцій з контрагентом ТзОВ БК АТР Груп з підстав порушення кримінальної справа щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.212 КК України, то суд зазначає таке.

Як видно з ухвал Шепетівського районного суду Хмельницької області від 18.09.2014 у справі №688/4283/14-к, які, згідно з інформацією з ЄДРСР, набрали законної сили, згадані вище особи були обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення за ст.212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). У здійсненні фіктивного підприємництва, ОСОБА_4 (заступник директора ТзОВ БК АТР Груп ), не був обвинувачений.

Суд також зазначає, що як і у протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 26.07.2012, який було взято до уваги відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень, так і в ухвалах Шепетівського районного суду Хмельницької області від 18.09.2014 у справі №688/4283/14-к відсутні факти , які свідчили б саме про невиконання зобов'язань ТзОВ БК АТР Груп перед позивачем або обставини, що свідчили б про фіктивність господарських операцій між вказаними суб'єктами.

Суд також бере до уваги постанову Верховного Суду від 27.03.2018 №2а-8766/12/1370 у подібних правових відносинах, у яких контрагентом позивача було ТзОВ БК АТР Груп . При цьому Верховним Судом підтверджено реальність господарських операцій підпримства з ТзОВ БК АТР Груп , касаційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а рішення судів, якими було задоволено позов та скасовано оскаржувні податкові повідомлення-рішення, - без змін.

Необхідно також зауважити, що один лише факт здійснення кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів ч . 6 ст . 78 КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. Саме з такого висновку щодо застосування норм права, виходить судова практика Верховного Суду, зокрема такий висновок, викладений у Постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №820/903/18 , від 26.06.2018 у справі №826/24815/15 .

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 ПК України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Під час розгляду справи контролюючим органом, як суб'єктом владних повноважень, на якого процесуальним законодавством покладається обов'язок по доведенню правомірності своїх рішень, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб'єктів господарювання; судових рішень, вироків тощо; не наведено будь-яких об'єктивних доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від №0001512210/2305, №0001502210/2306 від 13.08.2013 прийняті відповідачем, є протиправними та підлягають скасуванню.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області .

Керуючись ст.ст. 242-246 , 250 , 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0001512210/2305 від 13.08.2013 та №0001502210/2306 від 13.08.2013.

Стягнути із Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39554382) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РАС Логістик (місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.О.Степанівни, 47, код ЄДРПОУ 34857672) судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повне рішення складено 18.12.2018.

Суддя Лунь З.І.