Ухвала

від 17.12.2018 по справі 916/689/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/689/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Бурнасу"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018

за позовом Приватного підприємства "Квадрис"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Бурнасу"

про розірвання договору суборенди землі від 09.07.2015 (земельна ділянка площею 34,0000 га, розташована на території Ярівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5124789400:01:002:0408) та внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; розірвання договору № 1 оренди виноградників від 09.07.2015; розірвання договору суборенди землі від 09.07.2015 (земельна ділянка площею 25,23 га, розташована на території Ярівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5124789400:01:002:0409) та внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; розірвання договору №2 оренди виноградників від 09.07.2015

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Бурнасу"

до Приватного підприємства "Квадрис"

про внесення змін у п. 9.1.5 та п. 12.4 договору суборенди землі, укладеного 09.07.2015 між Приватним підприємством "Квадрис" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перлина Бурнасу" щодо земельної ділянки загальною площею 34,0000 га, кадастровий номер 5124789400:01:002:0408, розташованої на території Ярівської сільської ради Тарутинського району Одеської області; внесення змін у п. 9.1.5 та п. 12.4 договору суборенди землі, укладеного 09.07.2015р. між Приватним підприємством "Квадрис" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перлина Бурнасу" щодо земельної ділянки загальною площею 25,23 га, кадастровий номер 5124789400:01:002:0409, розташованої на території Ярівської сільської ради Тарутинського району Одеської області; внесення змін у п. 4.2 та п. 6.3 договору № 1 оренди виноградників, укладеного 09.07.2015 між Приватним підприємством "Квадрис" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перлина Бурнасу"; внесення змін у п. 4.2 та п.6.3 договору № 2 оренди виноградників, укладеного 09.07.2015 між Приватним підприємством "Квадрис" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перлина Бурнасу",

ВСТАНОВИВ:

23.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Перлина Бурнасу" звернулося із касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 916/689/18 Господарського суду Одеської області.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню.

Як убачається із матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою від 20.11.2018 визнано необґрунтованим заявлений ТОВ "Перлина Бурнасу" відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду (Ярош А. І. - головуючий, Принцевська Н. М., Савицький Я. Ф.) від розгляду справи № 916/689/18, зупинено провадження у справі для вирішення питання про відвід суддів в порядку частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 (суддя Поліщук Л. В.) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Перлина Бурнасу" про відвід колегії суддів від розгляду справи № 916/689/18. Ухвалу оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.11.2018.

ТОВ "Перлина Бурнасу" того ж дня подало касаційну скаргу на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 в частині зупинення провадження у справі. Скаргу обґрунтовано тим, що, на думку скаржника, суд не навів мотивів для зупинення провадження, а також не врахував обставини, які мали значення для розгляду заяви про відвід.

Таким чином, скаргу подано на ухвалу про зупинення провадження, коли підстави для зупинення провадження вже відпали, а обґрунтування скарги зводиться до твердження про обставини, які суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, повинен був взяти до уваги, розглядаючи питання про відвід, і стосуються підстав відводу. Стосовно підстав для скарження ухвали в частині зупинення провадження, доводи скарги зводяться до твердження про те, що апеляційний суд не навів мотивів зупинення провадження, хоча такий мотив випливає з неможливості розгляду справи по суті до розгляду питання про відвід.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді. Тобто, вказаною нормою передбачено право суду на зупинення провадження у справі у разі надходження заяви про відвід судді (суддів).

Відповідно до частини 7 статті 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Отже, процесуальний закон встановлює короткий строк для розгляду питання про відвід з метою забезпечення розгляду справи без затримок.

Враховуючи викладене вище, Суд доходить висновку про те, що касаційна скарга є завідомо безпідставною та поданою на ухвалу про зупинення провадження, коли підстави для зупинення вже відпали, а подання скарги спричинило затримку поновлення провадження, що призвело до безпідставного затягування розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на суд. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).

Отже, подання ТОВ "Перлина Бурнасу" касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 916/689/18 в частині зупинення провадження у справі розцінюються колегією суддів як дії, спрямовані на затягування розгляду справи, і є зловживанням процесуальними правами учасника справи щодо касаційного оскарження судових рішень.

Частиною 3 статті 43 ГПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про існування підстав для повернення касаційної скарги ТОВ "Перлина Бурнасу" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 916/689/18, на підставі частини 3 статті 43 ГПК України.

Крім цього, Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 43 ГПК України).

Відповідно до статті 132 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною 1 статті 133 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Суд доходить висновку про існування підстав для застосування до ТОВ "Перлина Бурнасу" заходу процесуального примусу за зловживання процесуальними правами і, зважаючи на характер дій скаржника та обставини їх вчинення, застосовує захід у вигляді штрафу у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 524 грн.

Відповідно до частини 5 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Листом Державної судової адміністрації України № 11-12948/18 від 12.07.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування надходжень від сплати штрафу (як засобу процесуального примусу) на користь держави:

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/21081100;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: 31116106026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Керуючись статтями 42, 43, 132, 133, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Бурнасу" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 916/689/18 повернути.

2. Скаржнику надіслати копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами на 3 аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення № 167 від 21.11.2018 на суму 1 762,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Бурнасу" - боржник (68162, Одеська обл., Татарбунарський р-н., с. Базар'янка, вул. Шевченка, 37, код 33064946) в дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код 26255795) штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі 3 524 грн. 00 коп. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні нуль копійок).

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак