Рішення

від 18.12.2018 по справі 923/636/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року, м. Херсон, справа № 923/636/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача-1 - ОСОБА_1 освіти Верхньорогачицької районної державної адміністрації Херсонської області,

позивача-2 - Комунальної установи Верхньорогачицький районний центр по обслуговуванню закладів освіти

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД МАЙСТЕР"

про розірвання договору підряду та стягнення 439 173,55 грн

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

представників:

прокуратури - ОСОБА_2,

позивача-1 - ОСОБА_3,

позивача-2 - ОСОБА_4,

відповідача - ОСОБА_5,

у с т а н о в и в:

Дії, аргументи та докази прокурора

12.07.2018 заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до суду в інтересах держави в особі позивачів ОСОБА_1 освіти Верхньорогачицької районної державної адміністрації Херсонської області та Комунальної установи Верхньорогачицький районний центр по обслуговуванню закладів освіти , з вимогами, спрямованими до Товариства з обмеженою відповідальністю БУД МАЙСТЕР , про:

- розірвання договору підряду № 124 від 13.11.2017 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 29.12.2017, укладеного між Комунальною установою Верхньорогачицький районний центр по обслуговуванню закладів освіти та Товариством з обмеженою відповідальністю БУД МАЙСТЕР ,

- стягнення 274 655 грн сплаченого авансу, 27 190,85 грн пені та 19 225,85 грн штрафу, нарахованих у зв'язку з неповерненням суми авансу,

- стягнення 54 015,52 грн пені та 64 086,33 грн штрафу, нарахованих у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором щодо будівництва котельні.

За твердженнями прокурора, позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави в особі ОСОБА_1 освіти Верхньорогачицької районної державної адміністрації Херсонської області та Комунальної установи Верхньорогачицький районний центр по обслуговуванню закладів освіти , оскільки унаслідок невиконання відповідачем умов договору щодо виконання підрядних робіт по капітальному ремонту котельні завдаються збитки державному бюджету, а також ускладнюється реалізація державної політики у галузі освіти.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що:

- 13.11.2017 між Комунальною установою Верхньорогачицький районний центр по обслуговуванню закладів освіти та Товариством з обмеженою відповідальністю БУД МАЙСТЕР був укладений договір підряду на капітальний ремонт № 124, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 29.12.2017, за умовами якого відповідач повинен був виконати роботи по капітальному ремонту котельні із заміною опалювальних котлів і насосів в Ушкальській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів у строк до 01.04.2018 на загальну суму 915 519 грн,

- за умовами договору встановлений обов'язок замовника робіт здійснити попередню оплату 30% вартості робіт, який був виконаний шляхом перерахування 274 655 грн платіжним дорученням № 7 від 16.11.2017, а також надати будівельний майданчик та проектно-кошторисну документацію, який також був виконаний шляхом складення акту передачі від 15.11.2017,

- не дивлячись на договірні умови відповідач не приступив до виконання робіт та не повернув суму попередньої оплати, у зв'язку з чим замовнику завдані збитки у сумі 274 655 грн,

- через несвоєчасне повернення суми попередньої оплати відповідач повинен сплатити 27 190,85 грн пені, виходячи з 0,1% у день, за період з 21.02.2018 по 30.05.2018 та 19 225,85 грн штрафу, виходячи від 7% від неповернутої суми попередньої оплати,

- через невиконання умов договору відповідач повинен сплатити на підставі статті 231 Господарського кодексу України 54 015,62 грн пені, виходячи з 0,1% у день від загальної суми договору, за період з 02.04.2018 по 30.05.2018 та 64 086,90 грн штрафу, виходячи від 7% від загальної суми договору.

З метою підтвердження заявлених вимог, прокурор разом із позовною заявою надав та послався на наступні докази:

- договір підряду № 124 від 13.11.2017 (а.с. 23-24),

- додаткову угоду № 1 від 29.12.2017 (а.с. 25),

- рахунок № 2 від 16.11.2017 (а.с. 27),

- платіжне доручення № 7 від 16.11.2017 (а.с. 28),

- рішення Верхньорогачиської районної ради № 315 від 01.11.2017 (а.с. 30-33),

- лист фінансового управління Верхньорогачиської районної державної адміністрації № 02-20/94 від 05.04.2018 (а.с. 34),

- акт передачі об'єкта від 15.11.2017 (а.с. 45),

- акт про відсутність робіт від 22.03.2018 (а.с. 46),

- акт обстеження котельні від 03.04.2018 (а.с. 47),

- акт обстеження котельні від 18.05.2018 (а.с. 48),

- лист № 08/01-16 від 11.01.2018 про повернення суми попередньої оплати (а.с. 49),

- лист № 45/01-16 від 20.02.2018 (а.с. 50),

- лист № 91/01-16 від 13.04.2018 з пропозицією про розірвання договору (а.с. 54),

- лист від 18.12.2017 (а.с. 56),

- лист від 29.03.2018 (а.с. 57),

- розрахунок нарахованих сум (а.с. 63)

Під час судового розгляду справи прокурор підтвердив власну позицію та просив позовні вимоги задовольнити.

Дії та аргументи позивачів

Позивачі власних пояснень відносно заявленого у їх інтересах позову не надали, проте їх представники у судовому засіданні підтвердили позовні вимоги прокурора.

Дії та аргументи відповідача

Відповідачем у поданому до суду відзиві на позов позовні вимоги не визнав та вказав, що:

- нарахування неустойки на суму неповернутого авансу не ґрунтується на положеннях статті 231 ГК України, оскільки нею передбачена можливість нарахування неустойки у зв'язку з невиконанням не грошового зобов'язання,

- одночасне нарахування штрафу та пені суперечить положенням статті 61 Конституції України,

- відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з позовом в інтересах позивачів, оскільки прокурорська підтримка порушує справедливий баланс інтересів учасників договору.

Разом з тим у судовому засіданні його представник визнав позовні вимоги.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 06.08.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (03.09.2018) надати відзив на позов, а прокурору та позивачам строк (29.08.2018) для надання відповіді на відзив. У свою чергу, відповідач подав відзив на позов, а прокурор - відповідь на відзив.

Безпосередньо підготовче провадження проведене у підготовчому засіданні, яке відбулося 04.09.2018 та 16.11.2018, а розгляд справи по суті 18.12.2018.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що прокурором дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.

Суд також констатує, що сторонами та прокурором не заявлено жодних процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини

Пунктом 1.1.3. рішення Верхньорогачицької районної ради № 315 від 01.11.2017 було передбачено фінансування видаткової частини бюджету розвитку районного бюджету за рахунок субвенції з державного бюджету у сумі 947 000 грн на капітальний ремонт котельні із заміною опалювальних котлів і насосів Ушкальської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Ушкалка Верхньорогачиського району Херсонської області .

13.11.2017 між Комунальною установою Верхньорогачицький районний центр по обслуговуванню закладів освіти , як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю БУД МАЙСТЕР , як підрядником, був укладений договір підряду на капітальний ремонт № 124.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного спору, є наступні:

- підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт котельні із заміною опалювальних котлів і насосів Ушкальської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Ушкалка Верхньорогачиського району Херсонської області згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати в експлуатацію об'єкт у встановлений термін (пункт 1.1.),

- замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього (пункт 1.2.),

- загальний термін виконання робіт підрядником за цим договором передбачано графіком провадження робіт і терміном введення об'єкта в експлуатацію. Термін введення об'єкта в експлуатацію - не пізніше 25 грудня 2017 року ,

- датою закінчення виконаних робіт підрядника за цим договором є дата введення об'єкта в експлуатацію (пункт 2.4.),

- підрядник у рамках цього договору зобов'язується:

почати будівництво не пізніше 7 календарних днів після надання будівельного майданчика та проектно-кошторисної документації (3.1.1),

виконати своїми силами і коштами, зі свого матеріалу, якісно та у встановлений термін передбачені цим договором роботи підрядника відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і здати в експлуатацію об'єкт у встановлений термін не пізніше 25 грудня 2017 року (пункт 3.1.2.) ,

- замовник у рамках цього договору зобов'язується:

передати підряднику будівельний майданчик не пізніше 3 календарних днів після набрання чинності цим договором (пункт 3.3.1.),

до початку провадження робіт забезпечити підрядника затвердженою проектно-кошторисною документацією і всіма необхідними документами, що дозволяють виконання робіт підрядника (пункт 3.3.2.),

до початку провадження робіт зробити передоплату в розмірі 30% від загальної вартості робіт на розрахунковий рахунок підрядника (пункт 3.3.3.),

- загальна сума договору складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконуються підрядником за договором. Загальна попередня сума цього договору - 915 519 грн (пункт 4.1.),

- у разі припинення робіт за цим договором з ініціативи підрядника, він зобов'язаний протягом 3 банківських днів з дня отримання письмової вимоги замовника повернути суму авансових платежів, зроблених замовником, за вирахуванням вартості проведених робіт і встановлених на об'єкті конструкцій … (пункт 4.7.),

- за невиконання або неналежне виконання узятих на себе зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі, а саме:

за порушення терміну введення об'єкта в експлуатацію, вказаного у пункті 2.1. договору підрядник сплачує замовникові штраф у сумі 50 000 грн за кожний день прострочення,

у разі порушення підрядником терміну введення в експлуатацію об'єкта, вказаного у пункті 2.1. договору, більше ніж на 10 календарних днів замовник має право на розірвання договору, компенсацію збитків і стягнення штрафний санкцій, передбачених договором та чинним законодавством, що виникли у зв'язку з порушенням термінів введення об'єкта в експлуатацію (пункт 7.1.),

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 11.4.).

На виконання умов договору між вказаними особами 15.11.2017 складений акт передачі об'єкта капітального ремонту котельні із заміною опалювальних котлів і насосів Ушкальської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Ушкалка Верхньорогачиського району Херсонської області , за змістом якого замовник передав, а підрядник прийняв будівельний майданчик, за адресою: Херсонська область, Верхньорогачиський район, с. Ушкалка, вул. Резніченка, буд. 102.

16.11.2017 замовником платіжним дорученням № 7 від 16.11.2017 з метою виконання договірних умов та на виконання виставленого підрядником рахунку № 2 від 16.11.2017 сплачено 274 655 грн.

У подальшому між замовником та підрядником 29.12.2017 укладена додаткова угода № 1 до договору підряду № 124 від 13.11.2017, за умовами якої сторонами змінений кінцевий строк вводу об'єкта в експлуатацію, а саме пункт 2.1. основного договору викладений в наступній редакції: Загальний термін виконання робіт підрядником за цим договором передбачено графіком провадження робіт і терміном введення об'єкта в експлуатацію. Термін введення об'єкта в експлуатацію - не пізніше 01.04.2018 .

Як слідує з актів від 22.03.2018, від 03.04.2018, від 18.05.2018 роботи за договором підряду не розпочаті та фактично не виконані. Цей факт також не спростований безпосередньо і відповідачем.

Через несвоєчасне виконання договірних відносин відповідачу згідно до розрахунку нараховані:

- 27 190,85 грн пені (виходячи з 0,1% у день) за період з 21.02.2018 по 30.05.2018 та 19 225,85 грн штрафу (виходячи від 7%) від неповернутої суми попередньої оплати,

- 54 015,62 грн пені (виходячи з 0,1% у день від загальної суми договору) за період з 02.04.2018 по 30.05.2018 та 64 086,90 грн штрафу (виходячи від 7% від загальної суми договору).

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Щодо прокурорського представництва інтересів держави

Положеннями статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом частини 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом .

Відповідно до частини 3 статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 4 ГПК України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно частини 4 статті 53 того ж Кодексу прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 наголосив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають у контролі за недопущенням завдання збитків державному бюджету унаслідок невиконання договірних відносин з підряду, які фінансуються з державного бюджету, правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення таких сум.

Викладені обставини та положення правових норм спростовують заперечення відповідача щодо відсутності у прокурора права на звернення до суду з позовом у даному спорі.

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір будівельного підряду.

Так, за статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1).

Частиною 4 статті 879 того ж Кодексу встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін .

Поряд з цим, за статтею 883 ЦК України: Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (частина 1). За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (частина 2) .

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що:

- замовник зобов'язаний надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт) та передати затверджену проектно-кошторисну документацію,

- підрядник:

зобов'язаний виконати підрядні роботи у встановлений договором строк,

у випадку невиконання робіт сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

У даному випадку прокурором доведено, що замовник робіт виконав взяті на себе як за договором, так і за законом зобов'язання, а саме надав підрядникові будівельний майданчик та передав проектно-кошторисну документацію, але підрядник підрядні роботи у визначений договором строк не виконав.

Щодо відповідальності за невиконання зобов'язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявленої до стягнення сум пені та штрафу, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо визначення штрафних санкцій наведене у статті 230 ГК України. Так, згідно із частиною 1 статті 230 штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання .

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2), а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).

У відповідності до приписів частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Правові положення щодо розміру штрафних санкцій, наведені у статті 231 ГК України, Зокрема, за змістом частини 2 цієї статті: У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: …за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості .

У даному випадку інший розмір пені та штрафу не передбачений умовами договору, оскільки умова договору про нарахування неустойки у випадку порушення терміну введення об'єкта в експлуатацію сформульована таким чином, що не відповідає вказаним вище правовим нормам щодо визначення окремо пені та штрафу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що:

- неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання;

- за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання;

- неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у міру цивільно-правової відповідальності,

- порушення строку виконання підрядних робіт є підставою для застосування штрафу та пені у розмірах, встановлених частиною 2 статті 231 ГК України.

У даному випадку, підрядні роботи фінансувалися за рахунок субвенції з державного бюджету місцевому бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій, а тому на спірні правовідносини розповсюджується дія частини 2 статті 231 ГК України.

За результатами аналізу вказаних правових положень та здійсненого розрахунку неустойки суд зазначає, що:

- пеня за період з 02.04.2018 (наступного дня за днем здачі об'єкта будівництва) по 30.05.2018 (день закінчення нарахування пені за ініціативою прокурора) складає 54 015,62 грн, з розрахунку: 915 519 грн (сума договору, на яку не виконане будівництво, тобто вартість робіт) х 59 днів (період з 02.04.2018 по 30.05.2018) х 0,1 % (розмір пені за статтею 231 ГК України) = 54 015,62 грн,

- штраф складає 64 086,33 грн, з розрахунку: 915 519 грн (сума договору, на яку не виконане будівництво, тобто вартість робіт) х 7 % (розмір штрафу за статтею 231 ГК України) = 64 086,33 грн.

Натомість нарахування прокурором штрафу у сумі 19 225 грн та пені у сумі 27 190,85 грн на суму неповернутої попередньої оплати - 274 655 грн, не ґрунтується на вказаних правових положеннях, оскільки як зазначено вище, нарахування неустойки можливе лише на підставах передбачених умовами договору або закону, проте ні договором, ні законом не передбачена можливість нарахування неустойки у випадку не повернення суми попередньої оплати за наявності факту невиконання робіт взагалі. Крім того, сума попередньої оплати не є грошовим зобов'язанням, оскільки заявлена прокурором до стягнення у вигляді збитків.

При цьому судом не приймаються до уваги посилання прокурора на положення пункту 4.7. договору як на підставу стягнення пені та штрафу, оскільки цим пунктом урегульована можливість нарахування штрафу у випадку припинення робіт за договором.

Отже, нарахування 54 015,52 грн пені та 64 086,33 грн штрафу є правомірним, а нарахування 27 190,85 грн пені та 19 225,85 грн штрафу є безпідставним.

Щодо стягнення збитків

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина 1), під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2).

За змістом статті 225 того ж Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (частина 1), при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (частина 3).

Водночас, статтею 226 названого Кодексу визначні умови і порядок відшкодування збитків. Так, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (частина 1).

Таким чином, збитками є (серед іншого) витрати, які здійснені стороною у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною зобов'язань за укладеним договором.

У даному випадку прокурор збитками визначає здійснену замовником суму попередньої оплати 274 655 грн, яка була отримана підрядником, але на суму якої замовник не отримав відповідну вартість робіт, а тому ця сума дійсно складає збитки замовника, які пов'язані з невиконанням підрядником умов договору та які він повинен сплати на підставі вказаних правових положень.

Щодо розірвання договору

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути … розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Зокрема, у пункті 7.1. договору сторонами обумовлена можливість розірвання договору у випадку порушення підрядником терміну введення об'єкта в експлуатацію.

Отже, на підставі вказаних обставин та правових положень укладений між сторонами договір підряду підлягає розірванню на вимогу замовника, оскільки відповідачем допущено істотне порушення його умов, а саме порушено термін введення об'єкта робіт в експлуатацію.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що:

- підрядні роботи фінансувалися за рахунок субвенції з державного бюджету місцевому бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій, а тому на спірні правовідносини розповсюджується дія частини 2 статті 231 ГК України,

- відповідач допустив порушення умов договору підряду щодо виконання підрядних робіт та введення об'єкта в експлуатацію, у зв'язку з чим повинен сплатити суму спричинених замовникові збитків у розмірі 274 655 грн, 54 015,52 грн пені та 64 086,33 грн штрафу, нарахованих на підставі частини 2 статті 231 ГК України,

- допущене порушення є істотним, а тому ця обставина є підставою для дострокового розірвання договору підряду.

З огляду на зроблені висновки позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у цій частині. Натомість позовні вимоги щодо стягнення 27 190,85 грн пені та 19 225,85 грн штрафу є безпідставним, а тому задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є сума судового збору, яка підлягає сплаті за немайновою вимогою про розірвання договору у розмірі 1 762 грн та за майновою вимогою (про стягнення 439 173,55 грн) 6587,60 грн, а всього 8 349,60 грн. Проте, у даній справі Прокуратурою Херсонської області платіжним дорученням № 785 від 05.06.2018 сплачено судовий збір лише у розмірі 6 582,20 грн, у зв'язку з чим на час вирішення справи по суті не сплачено судовий збір за розгляд цієї справи у розмірі 1 767,40 грн. Отже несплачена сума судового збору підлягає стягненню із Прокуратури Херсонської області як платника судового збору у даній справі.

У відповідності до приписів частини 2 статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача шляхом стягнення з нього на користь Прокуратури Херсонської області (як платника судового збору) пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 7 652,63 грн (з розрахунку: 5 890,63 грн, що складає 89,42 % задоволених майнових вимог, та 1762 грн за задоволеною немайновою вимогою).

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,

у х в а л и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати договір підряду № 124 від 13.11.2017, укладений між Комунальною установою Верхньорогачицький районний центр по обслуговуванню закладів освіти та Товариством з обмеженою відповідальністю БУД МАЙСТЕР .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУД МАЙСТЕР (71301 Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Центральна, буд. 44; ідентифікаційний код 40440470) на користь Комунальної установи Верхньорогачицький районний центр по обслуговуванню закладів освіти (74402 Херсонська область, смт. Верхній Рогачик, вул. Центральна, буд. 64; ідентифікаційний код 38417861) - 274 655 грн збитків, 54 015,52 грн пені та 64 086,33 грн штрафу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУД МАЙСТЕР (71301 Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Центральна, буд. 44; ідентифікаційний код 40440470) на користь Прокуратури Херсонської області (73000 м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ідентифікаційний номер 04851120) - 7 652,63 грн компенсації по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Прокуратури Херсонської області (73000 м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ідентифікаційний номер 04851120), як платника судового збору за позовом заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області у справі № 923/636/18, на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м Херсоні /м Херсон/ 22030101, код отримувача за ЄДРПОУ- 37959779 , банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 34314206083028) - 1 767,40 грн судового збору.

6. В іншій частині позову у задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 19.12.2018

Суддя М.К. Закурін