Рішення

від 20.11.2018 по справі 804/4298/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Справа № 804/4298/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засіданняВербному Д.С., за участі: представника позивача представника відповідача Колінко Ю.М., Єгорова А.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

06.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю М'ясна фабрика Фаворит Плюс (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс ВПП), в якій, просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 26.06.2017 №0004702200;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0002324611;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0002304611.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі наказу від 30.01.2017 №151 Офісу ВПП в період з 09.02.2017 по 01.03.2017 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю М'ясна фабрика Фаворит Плюс з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України і правильності визначення об'єкта оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів усіх рівнів при взаємовідносинах із ТОВ КУТЕР ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39017467), ТОВ Акорус 2000 (код ЄДРПОУ 38432675), ТОВ НОЙ (код ЄДРПОУ 25531939) за період 01.01.2014 по 31.12.2015. За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 09.03.2017 р. № 14/28-10-46-11-37373551 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс (код ЄДРПОУ 37373551) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України і правильності визначення об'єкта оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів усіх рівнів при взаємовідносинах із ТОВ КУТЕР ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39017467), ТОВ Акорус 2000 (код ЄДРПОУ 38432675), ТОВ НОЙ (код ЄДРПОУ 25531939) за період 01.01.2014 по 31.12.2015 . На підставі Акту перевірки, а також за результатами адміністративного оскарження до ДФС України, Відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення: від 26.06.2017 №0004702200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 6150426,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 5283084 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 867 342 грн.); від 06.04.2017 №0002324611, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4739647,50 грн. (в т.ч. за основним платежем 3791718 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 947929,50 грн.); від 06.04.2017 №0002304611, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 2078376 грн.

Позивач посилається на незаконність та необґрунтованість висновків акту документальної планової перевірки Товариства від 09.03.2017 р. № 14/28-10-46-11-37373551. Зокрема, у позовній заяві міститься посилання на те, що перевірку позивача було здійснено не у відповідності до закону, оскільки процедура звернення за отриманням та винесення судового рішення про призначення документальної податкової перевірки не передбачена КПК України, і тому наслідки такого незаконного втручання не можуть мати юридичного значення, Акт перевірки містить посилання на відомості, які не можуть бути визнані належними доказами порушень податкового законодавства з боку позивача і його контрагентів, зокрема, відомості податкових баз, відстеження ланцюгів поставок , дані Єдиного реєстру податкових накладних, матеріали перевірок інших суб'єктів господарювання, аудиторське дослідження, матеріали досудового розслідування тощо, укладені позивачем правочини були направлені на настання реальних наслідків, а саме придбання товарів з метою використання в своїй виробничій діяльності, що підтверджується первинними документами, які засвідчують факт передачі товару та оплати за нього, а також факт використання товарів у виробничій діяльності.

Позивачем подано додаткові пояснення та клопотання про залучення доказів по справі, згідно яких до матеріалів справи надано договори та первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, зокрема, видаткові та податкові накладні, специфікації, товарно-транспортні накладні від ТОВ Ной , платіжні доручення, повідомлення про відступлення права вимоги, документи бухгалтерського обліку, документи на підтвердження використання отриманих товарів в господарській діяльності позивача (акти списання, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, накладні на внутрішнє переміщення товарів), реєстраційні документи контрагентів, лист ТОВ Феррум ДС №3 від 27.01.2017 щодо придбання протягом 2014 - 2015 років металобрухту у вигляді зношених кутерних ножів у позивача, акти зважування ТМЦ про встановлення непридатності для подальшої експлуатації у зв'язку з фізичним зносом за 2014-2015 роки, нотаріально завірені заяви директорів ПП Акорус 2000 , ТОВ Ной стосовно реальності господарських операцій з позивачем, витяги з журналу реєстрації довіреностей по контрагентам ПП Акорус 2000 , ТОВ Кутер Плюс , кільцева довіреність ТОВ Ной , рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 у справі №175/2484/17-ц, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 у справі №804/13039/14 за позовом ТОВ Акорус 2000 до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, лист ТОВ Ной №27 від 17.10.2017 стосовно діяльності ТОВ Ной в період 2014 - 2015 років з доданими копіями підтверджуючих документів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 (суддя Царікова О.В.) провадження відкрито.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2017, яку було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018, призначено судову економічну експертизу та провадження у справі зупинено до закінчення судової експертизи та надходження її висновку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

22.08.2018 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов висновок за результатами проведення судової економічної експертизи № 850/851-18.

Відповідно до розпорядження № 2333д від 27.08.2018 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, яка перебувала в провадженні судді Царікової О.В. у зв'язку із закінченням повноважень у судді Царікової О.В., вирішено здійснити повторний розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2018 адміністративну справу № 804/4298/17 розподілено судді Голобутовському Р.З.

Ухвалою суду від 03.09.2018 справу № 804/4298/17 прийнято до провадження судді Голобутовського Р.З.

Також, у зв'язку з тим, що судом отримано висновок за результатами проведення судової економічної експертизи до надходження якого справу було зупинено, обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі № 804/4298/17 відпали, тому провадження у справі ухвалою від 03.09.2018 було поновлено, розгляд справи призначено за правилами загального провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що висновки фахівців контролюючого органу стосовно порушень, викладених в акті перевірки від 09.03.2017 №14/28-10-46-11-37373551, є об'єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам законодавства, при здійсненні перевірки правомірно враховувалися висновки аудиторського дослідження №3 від 18.01.2016, проведеного ТОВ АФ Аудит-Дніпроконсульт , а також податкова інформація з баз даних ДФС. Щодо постачальників позивача ПП Акорус 2000 , ТОВ Кутер Плюс , ТОВ Ной , під час дослідження ланцюгів постачання згідно баз даних ДФС встановлено відсутність легального джерела походження ТМЦ, не доведено факт реальності проведених операцій з придбання товарів. Діяльність ПП Акорус 2000 не обумовлена розумним змістом, носить характер фіктивної та не підпадає під поняття господарської діяльності. У позивача відсутні товарно-транспортні накладні від ПП Акорус 2000 , ТОВ Кутер Плюс . В ході досудового розслідування був допитаний в якості свідка директор ТОВ Кутер Плюс , який повідомив, що був директором ТОВ Кутер Плюс , але підприємство не орендувало приміщень для ведення господарської діяльності, договорів та первинних документів він не укладав, за необхідності відвідував відділення Нової пошти для отримання товару (ножів) та направляв на адресу клієнта. Згідно висновку експерта №599/тдд від 18.05.2016 підписи в первинних фінансово-господарських документах укладених між ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс та ТОВ Кутер Плюс та в реєстраційних документах ТОВ Кутер Плюс виконані не гр. ОСОБА_5, а іншою особою. Відсутні ознаки розташування ТОВ Ной за адресою реєстрації.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає про відсутність у відзиві належних та допустимих доказів на спростування позовної заяви. До відповіді на відзив позивачем додано копії документів про призначення та проведення обшуку у позивача, а також копію постанови про закриття кримінального провадження Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 20.12.2017 за результатами розгляду кримінального провадження за №32015100110000118 від 12.05.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України, згідно якої вказане кримінальне провадження було закрито у зв'язку із встановленням відсутності в діях службових осіб ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс складу кримінального правопорушення.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, до яких долучено копії документів, на які відповідач посилається як на обґрунтування своїх заперечень, а саме протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 28.04.2016, висновок аудиторського дослідження №3 від 18.01.2016, висновок експерта №599/тдд від 18.05.2016, протокол огляду від 25.05.2016, акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Акорус 2000 від 06.04.2014 №1110/223/38432675.

Відповідачем під час підготовчого провадження було заявлено клопотання про виклик в якості свідків директорів підприємств, по взаємовідносинам позивача з якими оскаржуються податкові донарахування, яке було залишено судом без задоволення в зв'язку з необґрунтованістю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, наведені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, суд встановив наступне.

На підставі наказу від 30.01.2017 №151 в період з 09.02.2017 по 01.03.2017 Офісом ВПП проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю М'ясна фабрика Фаворит Плюс з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України і правильності визначення об'єкта оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів усіх рівнів при взаємовідносинах із ТОВ КУТЕР ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39017467), ТОВ Акорус 2000 (код ЄДРПОУ 38432675), ТОВ НОЙ (код ЄДРПОУ 25531939) за період 01.01.2014 по 31.12.2015.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 09.03.2017 № 14/28-10-46-11-37373551 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс (код ЄДРПОУ 37373551) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України і правильності визначення об'єкта оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів усіх рівнів при взаємовідносинах із ТОВ КУТЕР ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39017467), ТОВ Акорус 2000 (код ЄДРПОУ 38432675), ТОВ НОЙ (код ЄДРПОУ 25531939) за період 01.01.2014 по 31.12.2015 (далі - акт перевірки).

Висновками акту перевірки встановлено, що позивачем порушено:

- пункт 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями), внаслідок чого занижений податок на прибуток за 2014 рік в сумі 3469368 грн.

- підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижений податок на прибуток 2015 року в сумі 1813716 грн.;

- порушення пунктів 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет у сумі 3791718 грн.;

- встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість всього у сумі 2078376 грн.

На підставі акту, а також за результатами адміністративного оскарження у відповідності до рішення ДФС від 21.06.2017 №13300/6/99-99-11-01-02-25, відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 26.06.2017 №0004702200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 6150426,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 5283084 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 867342 грн.);

- від 06.04.2017 №0002324611, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4739647,50 грн. (в т.ч. за основним платежем 3791718 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 947929,50 грн.);

- від 06.04.2017 №0002304611, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 2078376 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Розглядаючи питання правомірності висновків Офісу ВПП щодо нереальності господарських операцій позивача із вказаними вище контрагентами суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинною в 2014 році), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинною в 2014 році), витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинною в 2014 році), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинною в 2014 році), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинною в 2014 році), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинною в 2014 році), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною в 2015 році), об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною в 2015 році), датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною в 2015 році), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною в 2015 році), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною в 2015 році), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Розглядаючи правомірність податкових повідомлень - рішень від 26.06.2017 №0004702200, від 06.04.2017 №0002324611, від 06.04.2017 №0002304611 суд встановив, що предметом дослідження при перевірці були господарські операції позивача по придбанню товарів: м'ясної сировини та супутніх матеріалів у приватного підприємства Акорус 2000 (код за ЄДРПОУ 38432675) в квітні - травні 2014 року на підставі договору поставки № ДГ-0000688 від 01.03.2014, запчастин для м'ясопереробного обладнання у товариства з обмеженою відповідальністю Кутер Плюс (код за ЄДРПОУ 39017467) в період з квітня 2014 року по листопад 2015 року на підставі договору поставки №10/04/14 ТУ від 10.04.2014, спецій та добавок для ковбасного виробництва у товариства з обмеженою відповідальністю Ной (25531939) в періоді січень 2014 року - грудень 2015 року на підставі договору поставки №49/03/11 від 11.03.2011.

Між позивачем та ПП Акорус 2000 укладений договір поставки №ДГ - 0000688 від 01.03.2014, на виконання якого останнім в період з квітня по травень 2014 року здійснено постачання на адресу позивача сировини для виробництва м'ясної та ковбасної продукції та супутніх матеріалів - перець чорний мелений, олія соняшникова дезодорована, свинина напівжирна блочна, яловичина в/г блочна, свинина нежирна (балик), сітка тощо на загальну суму 19218463,19 грн. (в т.ч. ПДВ 3203077,20 грн.).

На підтвердження реальності господарських операцій із ПП Акорус 2000 позивачем надано специфікації на постачання товару, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, повідомлення про відступлення права вимоги, витяги з журналу реєстрації довіреностей на отримання товару, журнали-ордери та відомості по рахунках 201, 6311, картки рахунків 201.

В акті перевірки відповідач послався на незаповнення окремих реквізитів видаткових накладних, як на доказ неможливості ідентифікувати особу, що відвантажила товар.

Суд встановив, що перевіряючими не оспорюються повноваження на підписання первинних документів та достовірність підписів осіб, що підписували первинні документи на підтвердження операцій з постачання товарів на користь позивача.

Згідно з п.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. № 996-ХІV обов'язковим реквізитом, який повинні мати первинні облікові документи, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу. Комплекти документів, складені ПП Акорус 2000 на кожну поставку товару складаються з видаткової накладної, податкової накладної, специфікації на постачання товару. ПІБ особи, що підписувала первинний документ, відсутній лише на видаткових накладних. Податкові накладні та специфікації підписані директором ПП Акорус 2000 - ОСОБА_6

Факт підписання усіх первинних документів та Договору поставки №ДГ - 0000688 від 01.03.2014 директором ПП Акорус 2000 підтверджується заявою ОСОБА_6, що посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Суд вважає, що певні недоліки у первинних документах не можуть позбавити їх юридичної сили в аспекті сприйняття як доказу здійснення господарської операції. До того ж при дослідженні всіх первинних документів у сукупності вбачається можливим встановити зміст господарської операції та її учасників.

Стосовно посилань в акті перевірки на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Мінтранспорту України від 14.10.1997 №363 та висновок про відсутність факту отримання вантажу та факту транспортування товару у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних в обліку позивача, суд зазначає наступне.

Правила №363 не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Постачання товару відповідно до договору №ДГ - 0000688 від 01.03.2014 відбувається на умовах DDP - склад Покупця, тобто ТОВ МФ Фаворит Плюс не є учасником транспортного процесу, а відтак відсутня законодавча вимога щодо наявності у нього товарно-транспортної накладної. Надання покупцю товарно-транспортних накладних не передбачено умовами вказаного договору. Оприбуткування отриманого товару відбувалося на підставі видаткових накладних, виданих постачальником.

Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Вказаний висновок міститься також в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 по справі N 2а-0870/2256/11 та від 15.08.2018 по справі N 2а-12462/12/2070.

Відповідно до ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт товарно-транспортну накладну повинен мати перевізник для пред'явлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки руху. Вказаним законом допускається можливість мати інший встановлений законодавством документ на вантаж, крім товарно-транспортних накладних. Таким документом, в свою чергу є видаткова накладна. Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу, як товарно-транспортна накладна, не може бути підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 26.06.2018 у справі №826/548/17 товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної ще не свідчить про безумовний безтоварний характер господарської операції з поставки товарів у цілому, так само як і відсутність сертифікатів якості на товар.

На підтвердження використання в господарській діяльності товарів, отриманих від ПП Акорус 2000 , позивачем надано накладні на внутрішнє переміщення у виробництво товарів по ПП Акорус 2000 .

В акті перевірки, зазначено про невідповідність умов, викладених у пп.3.1 та пп.5.1 Договору поставки №ДГ - 0000688 від 01.03.2014 року в частині місця розвантаження товару.

Згідно умов пп.3.1 вищевказаного Договору, транспортування товару здійснювалось на умовах DDP-склад Покупця, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смт. Ювілейне, вул. Совхозна,76 (згідно з Інкотермс в редакції 2000р.). Розвантаження товару на складі Покупця здійснюється силами та за рахунок Покупця. Згідно з пп.5.1. - передача товару Постачальником покупцю здійснюється на складі Покупця.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати - Інкотермс (редакція 2000 року) термін DDP Доставка з оплатою мита означає, що продавець зобов'язаний нести всі витрати і ризики, пов'язані з транспортуванням товару в тому числі, (якщо потрібно) будь-яких податків на ввезення товару в країну призначення, т.ч. несе відповідальність за ризики проведення митних процедур, і проведення платежів митних формальностей, мита, податків та інших платежів.

Отже умови пп.3.1 та пп.5.1 Договору відповідають правилам Інкотермс (редакція 2000 року) та не суперечать один одному.

Висновок перевіряючих про неможливість встановити походження товару (сировини для м'ясо-ковбасного виробництва) по податкових базах та в зв'язку з тим, що ветеринарні свідоцтва на дату проведення перевірки знищено не може свідчити про наявність будь-яких порушень з боку позивача.

Відповідно до п.4.2 Наказу Мінагрополітики України від 01.08.2014 №288 Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку ветеринарні свідоцтва, видані фізичним та юридичним особам, зберігаються протягом періоду реалізації харчових продуктів. Отже, знищення позивачем на дату перевірки ветеринарних свідоцтв щодо поставок сировини, які відбулися в квітні-травні 2014, не суперечить законодавству та не може бути підтвердженням нереальності господарських операцій.

Дослідження документів щодо якості товарів не належить до повноважень органів державної фіскальної служби.

Висновки акту перевірки про неможливість ПП Акорус 2000 здійснювати господарську діяльність не обґрунтовано належними та допустимими доказами. З даних ЄДР випливає, що ПП Акорус 2000 на момент здійснення господарських операцій на користь позивача було належним чином зареєстровано, як суб'єкт господарювання та перебувало на обліку в податкових органах, як платник податків. Директор ПП Акорус 2000 ОСОБА_6 надав нотаріальні пояснення щодо фактичного здійснення господарських операцій на користь позивача.

Також відповідачем не доведено, що позивач та його контрагент ПП Акорус 2000 є пов'язаними суб'єктами господарювання, та мають можливість впливати на господарську діяльність один одного, зокрема, приймати рішення щодо укладення господарських договорів на певних умовах чи з конкретними контрагентами. Суд вважає, що позивач не може зазнавати негативних податкових наслідків в зв'язку з наявністю у ПП Акорус 2000 договорів з певними контрагентами або договорів з певними умовами, стороною яких не є позивач.

Твердження відповідача в акті перевірки про те, що податкові накладні на суму ПДВ менш ніж 10 тис. грн. виписані лише з метою приховування номенклатури поставлених товарів є лише суб'єктивним припущенням, необґрунтованим належними доказами.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

При прийнятті рішення у справі суд враховує постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 по справі №804/13039/14 за позовом ТОВ Акорус 2000 до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, яка набрала законної сили 23.01.2015, встановлено, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, зокрема акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 06.08.2014 №1110/223/38432675 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Акорус 2000 , код за ЄДРПОУ 38432675, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року , засвідчує лише факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків. Отже, наведений акт про неможливість проведення зустрічної звірки, не може бути визнано належним доказом наявності порушень податкового законодавства як з боку ТОВ Акорус 2000 , так і з боку позивача.

Між позивачем та ТОВ Кутер Плюс укладений договір поставки №10/04/14 ТУ від 10.04.2014 року, на виконання якого останнім в період з квітня 2014 року по листопад 2015 року здійснено постачання на адресу позивача ножів до кутерів "Крамер+Гребер" 200, "Зайдельман" 500, "Альпіна" 550, "Ласка" 500, "Ласка" 750 та дожиловочної машини "Бадер" на загальну суму 2 789 091,90 грн. (в т.ч. ПДВ 464848,65 грн.).

На підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ Кутер Плюс позивачем надано видаткові та податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних, витяг з єдиного реєстру податкових накладних, платіжні доручення, витяги з журналу реєстрації довіреностей на отримання товару. Надання покупцю товарно-транспортних накладних не передбачено умовами договору.

На підтвердження використання в господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ Кутер Плюс , позивачем надано картки рахунку 207, акти списання, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів по кутерним ножам від ТОВ Кутер Плюс за періоди 2014 - 2015 роки, лист ТОВ Феррум ДС №3 від 27.01.2017 року щодо придбання протягом 2014 - 2015 років у ТОВ МФ Фаворит Плюс металобрухту у вигляді зношених кутерних ножів, акти зважування ТМЦ (зокрема, кутерних ножів) про встановлення непридатності для подальшої експлуатації у зв'язку із фізичним зносом за періоди 2014 - 2015 роки, складені комісією підприємства позивача.

В акті перевірки відповідач послався на незаповнення окремих реквізитів видаткових накладних як на доказ неможливості ідентифікувати особу, що відвантажила та прийняла товар.

Згідно з п.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. № 996-ХІV обов'язковим реквізитом, який повинні мати первинні облікові документи, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу. Підпис особи, яка є відповідальною за відвантаження та отримання товару присутній на усіх видаткових та податкових накладних.

Комплекти документів, складені ТОВ Кутер Плюс на кожну поставку товару складаються з видаткової накладної та податкової накладної. ПІБ особи, що підписувала первинний документ, відсутній лише на видаткових накладних. Податкові накладні підписані директором ТОВ Кутер Плюс - ОСОБА_5.

Суд зазначає, що певні недоліки у первинних документах не можуть позбавити їх юридичної сили в аспекті сприйняття як доказу здійснення господарської операції. До того ж при дослідженні всіх первинних документів у сукупності вбачається можливим встановити зміст господарської операції та її учасників.

З постанови про закриття кримінального провадження Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 20.12.2017 року за результатами розгляду кримінального провадження за № 32015100110000118 від 12.05.2015 видно, що під час досудового розслідування кримінального провадження допитано керівника та засновника ТОВ Кутер Плюс , які підтвердили причетність до діяльності та реєстрації вказаного підприємства, повідомили про обставини купівлі-продажу ТМЦ, в тому числі запчастин для м'ясопереробного обладнання, які в подальшому були реалізовані ними в адресу ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс .

Суд не приймає до уваги матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32015100110000118, зокрема, протокол допиту свідка від 28.04.2016 ОСОБА_5, висновок експерта №599/тдд від 18.05.2016, оскільки вони можуть бути доказами саме в кримінальному провадженні. Відповідачем не надано доказів притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб позивача або його контрагента ТОВ Кутер Плюс , більш того, вказане кримінальне провадження було закрито 20.12.2017 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України в зв'язку із встановленням відсутності в діях службових осіб ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс складу кримінального правопорушення, тобто з реабілітуючих підстав, що унеможливлює використання наведених документів, як доказів кримінального правопорушення в кримінальному провадженні, та нівелює їх значення як доказів в адміністративному судочинстві.

Суд зазначає, що висновок перевіряючих про неможливість встановити походження товару по податкових базах, зокрема, відповідно до даних єдиного реєстру податкових накладних, не може свідчити про наявність будь-яких порушень з боку позивача чи його постачальника. При цьому в акті прямо зазначено, що за даними єдиного реєстру податкових накладних підтверджується отримання ножів ТОВ Кутер Плюс від своїх безпосередніх постачальників. Претензії перевіряючих стосовно походження товару мають місце вже на наступних ланцюгах , до яких ТОВ Кутер Плюс чи позивач не мали відношення.

Крім того, дані ЄРПН можуть свідчити лише про те, чи є зареєстрованою податкова накладна певним контрагентом, та не можуть бути використані з метою дослідження так званих ланцюгів поставки , адже в ЄРПН немає інформації щодо незареєстрованих з будь-яких причин податкових накладних, щодо операцій з неплатниками ПДВ тощо. Також немає інформації в ЄРПН по поставках в 2014 році на суми ПДВ, менші ніж 10 тис. грн.

Між позивачем та ТОВ Ной укладений договір поставки № 49/03/11 від 01.03.2011, на виконання якого останнім в період з січня 2014 року по грудень 2015 року здійснено постачання на адресу позивача спецій та добавок для ковбасного виробництва фірми TRUMF Internanional S.R.O., Чехія, фірми M PROFOOD Zrt., Угорщина, на загальну суму 13213009,84 грн. (в т.ч. ПДВ 2202168,31 грн.).

На підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ Ной позивачем надано специфікації на постачання товару, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, довіреність до договору поставки №49/03/11 від 01.03.2011, якою ТОВ Ной повідомлялося про зразки підписів осіб, уповноважених на отримання товару згідно договору поставки та зразках печатки (штампів), якими будуть завірятися підписи на супровідних документах про отримання товару від імені ТОВ МФ Фаворит Плюс , журнали-ордери та відомості по рахунках 201, 6311, картки рахунків 201, заяву директора ТОВ Ной Деренько В.А. про реальність господарських операцій з ТОВ МФ Фаворит Плюс , завірену приватним нотаріусом Поляруш О.П. 30.12.2016.

На підтвердження використання в господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ Ной , позивачем надано накладні на внутрішнє переміщення про передання зі складу допоміжних матеріалів на склад сировини ковбасного цеху №1 (безпосередньо у виробництво) товарів від ТОВ Ной за періоди 2014 - 2015 роки.

Щодо протоколу огляду за адресою реєстрації ТОВ Ной та тверджень відповідача про неможливість встановити походження товару за податковими базами, суд зазначає наступне.

Матеріали справи містять лист ТОВ Ной №27 від 17.10.2017 стосовно діяльності підприємства в період 2014 - 2015 років, до якого додані копії документів, що підтверджують фактичну та технічну можливість здійснення поставок на користь позивача, в тому числі копію договору оренди складських приміщень за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Савкіна, 4, тобто оренди складу, з якого відповідно до видаткових накладних та ТТН відбувалось відвантаження товару на користь позивача, копію договору оренди нерухомого майна (за юридичною адресою), копії видаткових та товарно-транспортних накладних, а також вантажно-митних декларацій на підтвердження придбання товару, який було в період 2014 - 2015 років поставлено на ТОВ МФ Фаворит Плюс , звіти за ф.1-ДФ тощо. Надані пояснення та докази спростовують висновки акту перевірки стосовно нереальності господарських операцій ТОВ Ной та позивача.

Отже, висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з ПП Акорус 2000 , ТОВ Кутер Плюс , ТОВ Ной ґрунтуються на даних баз фіскальних органів щодо спірних контрагентів, а також їх контрагентів по ланцюгу постачання, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді перевірки, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо платник податку мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товарів у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товарів вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів, як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи витрат.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17.

В якості обґрунтування наявності порушень податкового обліку відповідач посилається на висновки аудиторського дослідження №3 від 18.01.2016, проведеного ТОВ АФ Аудит-Дніпроконсульт (код ЄДРПОУ 24600006) щодо ведення податкового обліку та звітності з ПДВ ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс . З огляду на вимоги статей 73 - 76 КАС України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, суд не може прийняти як доказ у справі вказаний документ. Зі змісту листа ТОВ АФ Аудит-Дніпроконсульт №3 від 18.01.2016 видно, що він є відповіддю на запит податкової міліції, яка надана на підставі наданих запитувачем матеріалів, зокрема, даних податкових баз та декларацій з податку на додану вартість позивача та інших суб'єктів господарювання. Аудит позивача не проводився, при проведенні дослідження не використовувалися документи первинного обліку підприємства, натомість проведено аналітичне дослідження наданих матеріалів та надана консультація тільки з можливо-імовірнісним розвитком подій при заданих умовах з наступним розрахунком можливих втрат бюджету. Вказаний лист не є аудиторським висновком та не містить висновків як таких. Вказані обставини підтверджуються також листом ТОВ АФ Аудит-Дніпроконсульт №27/03 від 27.03.2017 р., наданим на звернення позивача.

Стосовно тверджень акту перевірки про те, що первинні документи не мають силу первинних у зв'язку з зазначенням у них операцій, які фактично не відбулись, і, як наслідок, відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку особа ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс неправомірно формувала регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких документів, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 у справі №175/2484/17-ц, яке набрало законної сили 24.10.2017, встановлено відсутність порушень бухгалтерського та податкового законодавства в діях головного бухгалтера ТОВ МФ Фаворит Плюс по взаємовідносинах з ТОВ Кутер Плюс (ЄДРПОУ 39017467), ПП Акорус 2000 (ЄДРПОУ 38432675), ТОВ Ной (ЄДРПОУ 25531939) за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, в зв'язку з чим суд вважає зазначену обставину такою, що не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Криволаповим О.В. проведено судово-економічну експертизу. При проведенні експертизи використано матеріали адміністративної справи №804/4298/17, а також додаткові документи, надані позивачем на виконання клопотання експерта №09/850/851/2149 від 04.06.2018. Відповідно до висновку експерта від 31.07.2018 за результатами проведення експертного економічного дослідження №850/851-18 у адміністративній справі №804/4298/17 По першому питанню. Документально підтверджуються господарські операції ТОВ М'ясна фабрика Фаворит плюс (код ЄДРПОУ 37373551) з придбання товарів у період з 01.01.2014 по 31.12.2015 - м'ясної сировини та допоміжних матеріалів у ПП Акорус 2000 (код ЄДРПОУ 38432675) в квітні 2014 року в сумі 9882113,73 грн. та травні 2014 року в сумі 9336349,46 грн. (з ПДВ); - запчастин (ножів) до м'ясопереробного обладнання (кутерів) у ТОВ Кутер Плюс (код ЄДРПОУ 39017467) в період квітень 2014 року - листопад 2015 року в сумі 2789091,90 грн.; - спецій та добавок для ковбасного виробництва у ТОВ НОЙ (код ЄДРПОУ 25531939) в період січень 2014 року-грудень 2015 року в сумі 13213009,84 грн. (з ПДВ). По другому питанню. Висновки акта від 09.03.2017 №14/28-10-46-11-37373551 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ М'ясна фабрика Фаворит-плюс (код ЄДРПОУ 37373551) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України і правильності визначення об'єкта оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів усіх рівнів при взаємовідносинах із ТОВ КУТЕР ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39017467), ТОВ Акорус 2000 (код ЄДРПОУ 38432675), ТОВ НОЙ (код ЄДРПОУ 25531939) за період 01.01.2014 по 31.12.2015 стосовно того, що внаслідок взаємовідносин з вказаними контрагентами ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс було: - занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 3469368,00 грн., та за 2015 року в сумі 1813716 грн.; - занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет у сумі 3791718,00 грн., та завищено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 2078376,00 грн., документально та нормативно не підтверджуються . Висновок судового експерта містить докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством, тому, з урахуванням ст.90, 108 КАС України при вирішенні справи суд враховує як доказ висновки зазначеної судово-економічної експертизи.

Оцінюючи доводи позовної заяви щодо незаконності проведення перевірки та, як наслідок, відсутність юридичного значення її результатів, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 78.1.11 Податкового кодексу України, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону. Підставами для проведення перевірки позивача в наказі Офісу ВПП від 30.01.2017 №151 зазначено ухвалу слідчого судді Шевченківського суду м. Києва Хардіної О.П. від 28.10.2016 у справі №761/37945/16-к та пп.75.1.2, пп.78.1.11 Податкового кодексу України.

Відповідно до вказаної ухвали про призначення позапланової документальної виїзної перевірки в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32015100110000118, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України, клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВКП СУ ФР ОВПП ДФС Касіча В.В. задоволено, призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ М'ясна Фабрика Фаворит Плюс (код ЄДРПОУ 37373551) з питань дотримання вимог податкового, валютного (бюджетного) та іншого законодавства і правильності визначення об'єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів усіх рівнів при взаємовідносинах із ТОВ Кутер Плюс (код ЄДРПОУ 39017467), ТОВ Акорус 2000 (код ЄДРПОУ 38432675), ТОВ Ной (код ЄДРПОУ 25531939) за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, організацію виконання ухвали та проведення перевірки покладено на співробітників СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС.

Вказане свідчить про те, що матеріали перевірки позивача є частиною матеріалів кримінального провадження №32015100110000118, та мають бути оцінені відповідним органом при прийнятті рішення у кримінальній справі №32015100110000118.

До матеріалів справи позивачем надано копію постанови про закриття кримінального провадження Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за підписом старшого слідчого з ОВС 4-го відділу розслідувань кримінальних проваджень Замятіна А.В. від 20.12.2017 за результатами розгляду кримінального провадження за № 32015100110000118 від 12.05.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України.

Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження видно, що досудовим розслідуванням не встановлено факту вчинення службовими особами ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс умисного ухилення від сплати податків, тобто складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 212 КК України. Керуючись ст.ст. 9, 40 та п.2 ч.1 ст.284 КПК України, старшим слідчим Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС Замятіним А.В. було закрито кримінальне провадження за № 32015100110000118, внесене 12.05.2015 до ЄРДР, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України, у зв'язку із встановленням відсутності в діях службових осіб ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс (код за ЄДРПОУ 37373551) складу кримінального правопорушення.

Таким чином, кримінальне провадження у відношенні позивача було закрито структурним підрозділом Офісу великих платників податків ДФС, тобто тим самим органом, яким проведено перевірку та складено акт. Визнана структурним підрозділом відповідача неможливість використання акту перевірки, як доказу наявності умислу посадових осіб позивача на ухилення від сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ Кутер Плюс (код ЄДРПОУ 39017467), ПП Акорус 2000 (код ЄДРПОУ 38432675), ТОВ Ной (код ЄДРПОУ 25531939) за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 фактично нівелює доказову силу акту перевірки в межах даної справи.

Представники відповідача в судовому засіданні не заперечили та не спростували факту закриття кримінального провадження з наведених реабілітуючих підстав.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки та неможливість визнання акту перевірки доказом наявності порушень податкового обліку з боку позивача, та належним обґрунтуванням оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Оскільки позивачем доведено дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також до складу витрат, а також надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та витрат з податку на прибуток на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій із вказаними контрагентами.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача щодо безпідставності нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

У відповідності до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, в той же час відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.

Отже, за сукупності вказаних обставин висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, у зв'язку із чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду адміністративного позову в сумі 194526,74 грн., а також вартість проведення судово-економічної експертизи в сумі 12012,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 77, 78, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю М'ясна фабрика Фаворит Плюс (Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. В.Сухомлинського, 76, код ЄДРПОУ 37373551) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 26.06.2017 №0004702200.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0002324611.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0002304611.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 194526,74 грн. відповідно до платіжного доручення № 26666 від 04.07.2017, а також вартість проведення судово-економічної експертизи в сумі 12012,00 грн. відповідно до платіжного доручення №10522 від 26.06.2018.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 листопада 2018 року.

Суддя Р.З. Голобутовський