Рішення

від 11.12.2018 по справі 754/3064/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/488/18

Справа №754/3064/17

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2018 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства Консультативно Діагностичний Центр Деснянського району м. Києва, санітарки Комунального некомерційного підприємства Консультативно Діагностичний Центр Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 про захист честі, гідності, репутації та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

06 березня 2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва (далі за текстом КНП КДЦ Деснянського району м. Києва) з позовом про захист честі, гідності, репутації та відшкодування моральної шкоди, завданої КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, а саме санітаркою КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_11. розповсюдженням завідомо поклепницької інформації 19.07.2016р. у відділенні терапевтичної стоматології філії №3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва.

Звернувшись до суду з позовом позивач ОСОБА_2 вказує, що останнім часом позивача ОСОБА_2 відчуває значне погіршення стану здоровя, яке з кожним днем погіршується, оскільки він не живе, а існує у стражданнях та переживаннях та страждає його фізичний стан через постійне знаходження у стані нервової напруги, що може призвести до його смерті, через протипоказання хвилювань. Позивач переніс два інсульти, численні гіпетонічні кризи, мікроінсульт, протезування хребта, з необхідністю вартісного ускладненого реабілітаційного лікування, якого він позбавлений з настаючи ми больовими шоками та паралічами, оскільки кошти витрачає на ліки та лікарів завдяки наклепам санітарки КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_11.

Так, 19 липня 2016р. у публічному місці, у присутності свідків, а саме у відділенні терапевтичної стоматології філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва (м. Київ, вул. Матеюка,3) санітарка КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_11. розповсюджувала завідомо брехливу інформацію, навмисно наносячи моральну шкоду, страждання, переживання, приниження позивачу, важкохворому інваліду 2 групи, довічно, 71-річному ОСОБА_2, а саме начебто, розмовляючи російською мовою, онука позивача - ОСОБА_4 - повія, донька позивача - ОСОБА_1 - повія, онук позивача - ОСОБА_5 - байстрюк.

Також позивач зазначає, що його вражає звідки у ОСОБА_6 інформація не тільки про ВУЗ, в якому навчається онука позивача, але і місце навчання онука. З осені 2016р. ОСОБА_6 почала приходити до школи та найнецензурнішою лайкою ганьбити його честь, гідність, репутацію та погрожувати 11 річному онуку, у зв'язку з чим були звернення до правоохоронних органів. Кірм того, позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_6 дізналась про місце проживання онуків, де зустрічала їх та погрожувала, користуючись їх сором'язливістю та вихованістю, а також різницею у віці.

Ухвалою від 09 березня 2017р. вищевказаний позов залишено без руху та надано строку для усунення недоліків позовної заяви (а.с.66-67).

16 березня 2017р. позивачем усунуто недоліки позовної заяви, на виконання вимог вищевказаної ухвали від 09.03.2017р.

18березня 2017р. винесено ухвалу про відкриття провадження по справі.

18 квітня 2017р. позивачем було уточнено позовні вимоги, згідно яких останній просив суд:

- визнати недостовірними, такими що не відповідають дійсності, порушують права, ганьблять честь, гідність, репутацію позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, важкохворого інваліда 2 групи (довічно) і як діда і як батька, і як особистість, відомості сказані особою, яка назвалась санітаркою КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_11., ІНФОРМАЦІЯ_2, донькою лікаря-стоматолога КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, 19 липня 2016 року у філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, а саме, начебто, що онука позивача - ОСОБА_4 - повія, донька позивача - ОСОБА_1 - повія, онук позивача - ОСОБА_8 - байстрюк.

- визнати наклепом усні заяви названою санітаркою КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_11., ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки лікаря-стоматолога КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, стоматологічного відділення філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва відомості щодо позивача, а саме, начебто, що онука позивача - ОСОБА_4 - повія, донька позивача - ОСОБА_1 - повія, онук позивача - ОСОБА_8 - байстрюк.

- зобов'язати названу санітаркою санітаркою КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_11., ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки лікаря-стоматолога КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, припинити неправомірні дії щодо приниження честі, гідності, репутації відносно позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, важкохворого інваліда 2 групи (довічно) та розповсюдження ганебної брехливої інформації, сказаною ОСОБА_6 іншим особам та де-коли, будь-коли та будь-кому.

- зобов'язати КНП КДЦ Деснянського району м. Києва навісити бейджик на названу санітаркою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що вона є санітарка (з відповідною інформацією).

- стягнути з КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на користь позивача навмисно спричиненої моральної шкоди у розмірі 3164800,00грн.

- всі судові витрати покласти на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, названою санітаркою, доньку лікаря-стоматолога КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, як і спростування відомостей, поширених 19.07.2016р. у відділенні терапевтичної стоматології філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва

- стягнути на користь Деснянського районного суду м. Києва з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки стоматолога відділення терапевтичної стоматології філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7., 10% від ціни позову, а саме 316480,00 грн.

- заборонити названій санітаркою КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_11., ІНФОРМАЦІЯ_2, доньці стоматолога відділення терапевтичної стоматології філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м Києва ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, збирати інформацію про позивача, важкохворого інваліда 2 групи довічно, 72-річного ОСОБА_2 та онуку ОСОБА_4 та онука ОСОБА_8, враховуючи суцільно небезпечну поведінку ОСОБА_6 саме у відділенні терапевтичної стоматології філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва та надсилати смс та вайберповідомлення на номер НОМЕР_1.

- зобов'язати вибачитись названу санітаркою КНП КДЦ ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку стоматолога відділення терапевтичної стоматології філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м Києва ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у письмовому вигляді перед позивачем ОСОБА_2 для чого запросити її на одне з судових засідань, враховуючи, що бачитись з нею кожне судове засідання позивачу буде боляче, враховуючи страждання, які завдані нею навмисно спричинені.

- заборонити названій санітаркою КНП КДЦ ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньці стоматолога відділення терапевтичної стоматології філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м Києва ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, наближатися ближче ніж на 50 метрів до онука ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримала позовну заяву за викладеними в ній обставинами та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач КНП КДЦ Деснянського району м. Києва про розгляд справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки свого представника суду не повідомлено.

Відповідач санітарка КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_11. про розгляд справи повідомлялась за адресою, зазначеною в позовній заяві.

За даних обставин, суд вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, слід зазначити наступне.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 5 Постанови від 27.02.2009 року №1 Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи , позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.

Відповідно до статті 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Згідно з положень частин 1-3 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Частини 1 ст. 277 ЦК України визначає, що особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи роз'яснено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до п.п.24, 25 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Положеннями ст.277 ЦК України визначений загальний порядок доказування у такій категорії справ. Законодавцем було виключено з вказаної статті частину статті, яка покладала обов'язок на особу доказувати правдивість негативної інформації, поширеної такою особою.

Також, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України Про інформацію передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Як вбачається з пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи , вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням - висловлюванням, яке не містить фактичних даних, за виключенням винятком образи чи наклепу, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.

Відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Крім того, у вищевказаній постанові Верховний Суд України наголошено, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997).

Також, відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтею 10 Конвенції і частин другої та третьої статті 34 Конституції України, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З наданих позивачем та його представником доказів, суд не може дійти висновку, що ОСОБА_6 є особою, яка працює санітаркою в КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, оскільки в зверненні стоматологічного відділення філії №3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва підписане ОСОБА_6 (а.с.233) не зазначена особа, а висловлені в судовому засіданні пояснення представника позивача ОСОБА_1 суд розцінює як припущення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вище викладеного, проаналізувавши зазначені норми закону та дослідивши матеріали справи, в яких наявні зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача з боку саме відповідачів, завдання позивачу матеріальних збитків, моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідачів. Позивачем не надано доказів та в судовому засіданні не було доведено наявність матеріальної чи моральної шкоди, протиправності діяння чи без діяння відповідачів, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідачів та вини відповідачів в її заподіянні, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, то відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.23, 201, 277, 297, 299 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства Консультативно Діагностичний Центр Деснянського району м. Києва, санітарки Комунального некомерційного підприємства Консультативно Діагностичний Центр Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 про захист честі, гідності, репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП - НОМЕР_2, місце проживання АДРЕСА_1

Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство Консультативно Діагностичний Центр Деснянського району м. Києва, код ЄДРПОУ - 26185308, місцезнаходження - м. Київ, вул. Закревського, 81/1.

Відповідач - ОСОБА_10, РНОКПП - відсутній, адреса листування - АДРЕСА_2

Повний текст рішення складено 19.12.2018р.

Суддя