Постанова

від 11.12.2018 по справі 635/4952/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року

м. Харків

справа № 635/4952/16-ц

провадження № 22ц/818/75/18

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Кіся П.В., Яцини В.Б.

за участю секретарів - Баранкової В.В., Асавалюк О.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3, представник відповідача - ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 липня 2018 року в складі судді Токарєвої Н.М.,

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначення та зміни черговості спадкування за законом, скасування свідоцтв про право власності в порядку спадкування за законом та їх реєстрації, який у подальшому уточнив.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 проживав однією сім'єю з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу з 1982 року і до дня її смерті.

Вказав, що він з 1979 року був вдівцем, а ОСОБА_6 з 1982 року розлучена. Вона мала дочку від попереднього шлюбу - ОСОБА_3, яку він виховував як власну. Інших дітей вони не мали, відносини між ним та ОСОБА_3 за життя з ОСОБА_6 були добрими, вона ставилась до нього, як до батька.

Зазначив, що вони разом переїхали до с. Глибоке Харківського району Харківської області, працювали у радгоспі ім. Кірова, проживали у найманому житлі. Згодом позивачу від радгоспу виділили на родину ізольовану квартиру, яку вони у 1995 році приватизували. Бюджет родини був спільним, спільно придбавали побутові речі, відпочивали.

Вказав, що ними з ОСОБА_6 за їх спільні кошти придбано автомобіль ВАЗ-21061, 1982 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 у 2003 році, який є їх спільною сумісною власністю як придбаний під час спільного проживання.

Зазначив, що під час його спільного проживання з ОСОБА_6 придбано автомобіль CHEVROLET LACETTI 2012 року, державний номер НОМЕР_2, яким управляв він, оскільки ОСОБА_6 прав на керування автомобіля не мала.

Вказав, що з 2012 року ОСОБА_6 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я припинила працювати, пенсію не отримувала, знаходилася на його матеріальному утриманні, почала тяжко хворіти, він за нею доглядав та надавав їй допомогу, оскільки під час погіршення самопочуття вона перебувала у безпорадному стані, забезпечував ліками, продуктами харчування, відповідач матері допомоги не надавала.

Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.

Вказав, що ОСОБА_6 належала на праві власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, а також земельна ділянка НОМЕР_6, розміром 5,0487 га, кадастровий номер НОМЕР_5, розташована на території Глибоцької селищної ради Харківського району Харківської області, та вклад у Харківському обласному управлінні Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України на суму 3711,75 грн.

Зазначив, що оскільки він мешкав з померлою однією сім'єю протягом більше ніж п'ять років до дня відкриття спадщини, він є спадкоємцем четвертої черги, крім того, наявні підстави для зміни черговості отримання права на спадщину, оскільки він опікувався та надавав матеріальне забезпечення і допомогу ОСОБА_6, яка через хворобу перебувала у безпорадному стані.

Вказав, що дочка ОСОБА_6 - ОСОБА_3 отримала на вищевказане майно свідоцтво про право на спадщину за законом та зареєструвала своє право власності з порушенням його прав.

Просив встановити факт мешкання однією родиною без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, з 2004 року та факт мешкання однією родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з 1982 року по 2003 рік; визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 автомобіль CHEVROLET LACETTI 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_7 та визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 автомобіль ВАЗ-21061, 1982 року випуску, д/н НОМЕР_1, кузов - НОМЕР_8, які зареєстровані на ім'я ОСОБА_6;

визнати за ОСОБА_1 право власності як спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на ? частину автомобіля CHEVROLET LACETTI 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_7, згідно договору купівлі-продажу від 26 листопада 2012 року на ім'я ОСОБА_6, вартість 1/2 частини якого становить - 111 995,00грн.;

визнати за ОСОБА_1 право власності як спільного майна на 1/2 частину автомобіля ВАЗ-21061, 1982 року випуску, д/н НОМЕР_1, кузов - НОМЕР_8, зареєстрований на ім'я ОСОБА_6, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданого 12 червня 2003 року МРЕВ-1 м. Харкова, вартість 1/2 частини становить - 12 665,00 грн.;

змінити черговість одержання права на спадкування за законом та надати право ОСОБА_1 на спадкування разом з спадкоємцем першої черги ОСОБА_3, визнавши ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, який проживав однією родиною більше п'яти років з 2004 року по день смерті; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом - на 1/6 частину квартири, 1/3 якої належала померлій ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 22 грудня 1995 року відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації, зареєстрованого 03 січня 1996 року в реєстрову книгу № 2 за реєстровим номером - 150/13, трикімнатної квартири АДРЕСА_1, вартість якої становить - 55 104,00грн.;

визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на ? земельної ділянки НОМЕР_6, яка належала померлій ОСОБА_6 на праві власності, розміром 5,0487 га, кадастровий номер - НОМЕР_5, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, Державний акт на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_10, виданий на ім'я ОСОБА_6 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, вартістю 65 735,00 грн.;

визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину автомобіля CHEVROLET LACETTI 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_7 згідно договору купівлі-продажу від 26 листопада 2012 року на ім'я ОСОБА_6, вартість 1/4 частини якого становить 55 998,00 грн.;

визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину автомобіля ВАЗ-21061, 1982 року випуску, д/н НОМЕР_1, кузов - НОМЕР_8, зареєстрований на ім'я ОСОБА_6, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданого 12 червня 2003 року МРЕВ-1 м. Харкова, вартість 1/4 частини якого становить - 6326,00 грн.; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину грошового вкладу у банку - ТВБВ Філії Харківського обласного управління Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України № 10020/0409 с. Липці, Харківського району Харківської області, по рахунку НОМЕР_11 на суму 1856,00 грн.;

скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року на ім'я ОСОБА_3, на квартиру, 1/3 частина якої належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 22 грудня 1995 року відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації, зареєстрованого 03 січня 1996 року в реєстрову книгу № 2, за реєстровим номером 150/13, трикімнатної квартири АДРЕСА_1, видане Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий №-3-862, номер у спадковому реєстрі - 56478694;

скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року на ім'я ОСОБА_3 на автомобіль CHEVROLET LACETTI , 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_7, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, яке видано Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий № 3-866, номер у спадковому реєстрі - 56478729;

скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року на ім'я ОСОБА_3, на земельну ділянку НОМЕР_6, яка належала на праві власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, розміром 5,0487 га, кадастровий номер - НОМЕР_5, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_10, виданого на ім'я ОСОБА_6 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Глибоцькою сільською радою Харківського району Харківської після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, виданого Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий № 3-86, номер у спадковому реєстрі 56478705;

скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року на ім'я ОСОБА_3, на автомобіль ВАЗ-21061, 1982 року випуску, д/н НОМЕР_1, кузов - НОМЕР_8, зареєстрований на ім'я ОСОБА_6, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданого 12 червня 2003 року МРЕВ-1 м. Харкова після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, яке видано Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий №-3-868, номер у спадковому реєстрі - 56478744;

скасувати державну реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку НОМЕР_6, розміром 5,0487 га, кадастровий номер - НОМЕР_5, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_10, виданого та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Глибоцькою сільською радою Харківського району Харківської області після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, виданого Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий № 3-86, номер у спадковому реєстрі -56478705, та 1/3 частину квартири, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 22 грудня 1995 року відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації, зареєстрованого 03 січня 1996 року в реєстрову книгу № 2, реєстровий номер - 150/13, трикімнатної квартири АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, яке видано Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий №-3-862, номер у спадковому реєстрі -56478694, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 липня 2018 року, у якому ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 вересня 2018 року виправлено описку, позов ОСОБА_1 - задоволено;

встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 та факт мешкання однією родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, з липня 1982 року по 31 грудня 2003 року;

визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 автомобіль CHEVROLET LACETTI 2012 року випуску, д/н. НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_4 та визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 автомобіль ВАЗ-21061, 1982 року випуску, д/н НОМЕР_1, кузов - НОМЕР_8, які зареєстровані на ім'я ОСОБА_6;

визнано за ОСОБА_1 право власності, як спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на ? частину автомобіля CHEVROLET LACETTI 2012 року випуску, д/н. НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_4, оформленого на підставі договору купівлі-продажу від 26 листопада 2012 року на ім'я ОСОБА_6, вартість ? частини якого становить - 111 995,00 грн.;

визнано за ОСОБА_1 право власності, як спільного майна на ? частину автомобіля ВАЗ-21061, 1982 року випуску, д/н НОМЕР_1, кузов - НОМЕР_8, зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданого 12 червня 2003 року МРЕВ-1 м. Харкова, вартість ? частини становить - 12 665,00 грн.;

змінено черговість одержання права на спадкування за законом та надано право ОСОБА_1 на спадкування разом з спадкоємцем першої черги ОСОБА_3;

визнано ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, який проживав однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу більше п'яти років з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме по день смерті спадкодавця;

визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом - на 1/6 частину квартири, 1/3 якої належала померлій ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 22 грудня 1995 року відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації, зареєстрованого 03 січня 1996 року в реєстрову книгу № 2 за реєстровим номером - 150/13, трикімнатної квартири АДРЕСА_1, вартість якої становить - 55 104,00 грн.;

визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на ? земельної ділянки НОМЕР_6, яка належала померлій ОСОБА_6 на праві власності, розміром 5,0487 га, кадастровий номер - НОМЕР_5, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, Державний акт на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_10, виданий на ім'я ОСОБА_6 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, вартість якої становить - 65735,00 грн.;

визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину автомобіля CHEVROLET LACETTI, 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_4, оформленого на підставі договору купівлі-продажу від 26 листопада 2012 року на ім'я ОСОБА_6, вартість 1/4 частини якого становить 55 998,00 грн.;

визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину автомобіля ВАЗ-21061, 1982 року випуску, д/н НОМЕР_1, кузов - НОМЕР_8, зареєстрований на ім'я ОСОБА_6, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданого 12 червня 2003 року МРЕВ-1 м. Харкова, вартість 1/4 частини якого становить - 6326,00 грн.;

визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину грошового вкладу у банку - ТВБВ Філії Харківського обласного управління Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України № 10020/0409 с. Липці, Харківського району Харківської області, по рахунку НОМЕР_11 на суму 1856,00 грн.;

скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року, яке видано Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий №-3-862, номер у спадковому реєстрі - 56478694, на ім'я ОСОБА_3, виданого на квартиру, 1/3 частина якої належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 22 грудня 1995 року відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації, зареєстрованого 03 січня 1996 року в реєстрову книгу № 2, за реєстровим номером 150/13, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1;

скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року на ім'я ОСОБА_3, яке видано Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий № 3-866, номер у спадковому реєстрі - 56478729, на автомобіль CHEVROLET LACETTI , 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_4, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6;

скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року на ім'я ОСОБА_3, яке видано Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий № 3-86, номер у спадковому реєстрі - 56478705, на земельну ділянку НОМЕР_6, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на праві власності, розміром 5,0487 га кадастровий номер - НОМЕР_5, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_10, виданий на ім'я ОСОБА_6 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Глибоцькою сільською радою Харківського району Харківської після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6;

скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року на ім'я ОСОБА_3, яке видано Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий №-3-868, номер у спадковому реєстрі - 56478744, на автомобіль ВАЗ-21061, 1982 року випуску, д/н НОМЕР_1, кузов - НОМЕР_8, зареєстрований на ім'я ОСОБА_6, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданого 12 червня 2003 року МРЕВ-1 м. Харкова, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6;

скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку НОМЕР_6, розміром 5,0487 га, кадастровий номер - НОМЕР_5, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_10, виданий та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Глибоцькою сільською радою Харківського району Харківської області на ім'я ОСОБА_6, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, яке видано Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий № 3-86, номер у спадковому реєстрі -56478705, та Державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 22 грудня 1995 року відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації, зареєстрованого 03 січня 1996 року в реєстрову книгу № 2, реєстровий номер - 150/13, а саме, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, яке видано Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий №-3-862, номер у спадковому реєстрі - 56478694, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору на загальну суму 4743,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду - скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не врахував, що акти депутата сільської ради та заяви директора радгоспу і мешканців с. Глибоке не є належними доказами проживання однією сім'єю; що особисті стосунки між позивачем та ОСОБА_6 припинені у 1996 році; що судом не досліджені письмові докази, які підтверджують, що позивач та ОСОБА_6 вели окреме господарство, окремий побут, мали особисте майно; що під час перебування ОСОБА_6 на лікуванні відповідач доглядала її самостійно, оскільки позивач теж перебував на стаціонарному лікуванні у грудні 2013 року; що організація поховання здійснювалась нею; що відсутні підстави для надання позивачу права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги, оскільки ОСОБА_6 не перебувала у безпорадному стані, не мала потреби в сторонньому догляді.

21 вересня 2018 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення першої інстанції без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі належним чином досліджених письмових доказів та показань свідків.

Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області Хорошевського О.М. від 14 вересня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.

Згідно з пунктом 8 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набрав чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29 грудня 2017 року № 452/2017 постановлено ліквідувати Апеляційний суд Харківської області та утворено Харківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Харківську область, з місцезнаходженням у місті Харкові.

На підставі Указу Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 судді, які здійснювали правосуддя в Апеляційному суді Харківської області переведені до новоутвореного Харківського апеляційного суду.

03 жовтня 2018 року повідомлення про початок роботи Харківського апеляційного суду оприлюднено в газеті Голос України № 185 (6940).

03 жовтня 2018 року справу передано до Харківського апеляційного суду.

04 жовтня 2018 року за допомогою автоматизованого розподілу судової справи між суддями на суддю судової палати з розгляду цивільних справ Бурлака І.В. розподілено цивільну справу № 635/4952/16-ц(22ц/818/75/18) за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 липня 2018 року в складі судді Токарєвої Н.М. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначення та зміни черговості спадкування за законом, скасування свідоцтв про право власності в порядку спадкування за законом та їх реєстрації та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Бурлака І.В., судді колегії Кісь П.В., Яцина В.Б.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2018 року у складі колегії суддів Бурлака І.В., Кіся П.В., Яцини В.Б. призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково, рішення суду - скасувати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 довів, що він є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6

Проте, з таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно трудової книжки ОСОБА_6, вона працювала у радгоспі ім. Кірова в період з 1982 року по 05 вересня 2008 року. З 2012 року відомостей про трудову діяльність немає.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1, він працював у радгоспі ім. Кірова в період з 1982 року по 28 лютого 1998 року. Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, 21 липня 2004 року ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу - підприємця, та він займався підприємницькою діяльністю, отримував дохід, що підтверджується податковими деклараціями та звітами.

З довідки Олександрівської сільської ради Сумської області від 24 жовтня 1981 року № 214 вбачається, що перша дружина позивача - ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що ОСОБА_6 розірвала шлюб з ОСОБА_11 10 червня 1982 року, актовий запис № 33.

З копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що 04 липня 1979 року між ним та ОСОБА_6 Олександрівською сільською радою Буринського району Сумської області зареєстровано шлюб.

Із довідки Буринської міської ради Олександрівського старостинського округу Буринського району Сумської області вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 04 липня 1979 року не реєструвався.

На підставі заяви ОСОБА_6 у грудні 1995 року на її сім'ю у складі трьох осіб: на неї, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виділено ізольовану трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до розпорядження від 15 грудня 1995 року відділу приватизації ХМБТІ № 2912 видано свідоцтво про право власності на житло - ізольовану трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,00 кв. м., де співвласниками квартири є ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 На квартиру виготовлено технічний паспорт.

Із Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_10, виданого та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Глибоцькою сільською радою Харківського району Харківської за № 881 вбачається, що з 09 жовтня 2000 року ОСОБА_6 належала земельна ділянка НОМЕР_6, розміром 5,0487 га, кадастровий номер - НОМЕР_13, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області.

Із довідки Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області від 31 травня 2016 року № 18-20.06-0.5-2201/2-16 вбачається, що за ОСОБА_6 зареєстровано сертифікат за № 126 на право земельної частки (паю), серія НОМЕР_14, у КСП ім. Кірова, який нею отримано.

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданого 12 червня 2003 року МРЕВ-1 м. Харків вбачається, що ОСОБА_6 належав транспортний засіб ВАЗ-21061, 1982 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов-НОМЕР_8.

З копії довіреності від 26 червня 2004 року, посвідченої ПН ХРНО Чижовою Н.А., вбачається, що ОСОБА_6 видала довіреність на ім'я ОСОБА_1 на право користування та експлуатації зазначеного транспортного засобу ВАЗ-21061.

З договору купівлі-продажу автомобіля № 414355-Y01309 від 26 листопада 2012 року вбачається, що ОСОБА_6 придбала у Товариства з обмеженою відповіальністю Харківський Автоцентр автомобіль CHEVROLET LACETTI, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_4 вартістю 114 900,00 грн.

Із листа ТВБВ Філії Харківського обласного управління Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України №10020/0408 м. Харкова №173 від 10 липня 2014 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_6 в ТВБВ 10020/0409 є рахунок НОМЕР_11 у сумі 3711,75 грн.

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 15 жовтня 2013 року, висновку медичного центру від 12 квітня 2006 року, ОСОБА_6 мала тяжкі хвороби, які перейшли у хронічну загострену форму.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.

Із копії лікарського свідоцтва про смерть № 2178 від 18 грудня 2013 року вбачається, що ОСОБА_6 померла у віці 52 роки через злоякісне новоутворення печінки.

З інформації, наданої Мереф'янською центральною районною лікарнею від 03 жовтня 2016 року № 01-10/904 вбачається, що ОСОБА_6 перебувала в лікарні на стаціонарному лікуванні з 09 грудня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, її доглядав цивільний чоловік ОСОБА_1, придбавав необхідні ліки.

З інформації, наданої Мереф'янською центральною районною лікарнею від 13 жовтня 2016 року № 01-10/956 вбачається, що дочка ОСОБА_6 ОСОБА_3 доглядала її, купувала ліки.

Із актів депутата Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області Грошевої Н.А. від 23 листопада 2015 року, фельдшера ОСОБА_15 від 05 вересня 2016 року, письмової заяви Кобець І.П. - директора радгоспу та мешканців с. Глибоке вбачається, що позивач разом з ОСОБА_6 з 1982 року проживали спільно однією сім'єю, вели спільне господарство до дня смерті ОСОБА_6

ОСОБА_1 доглядав хвору ОСОБА_6, яка знаходилась у безпорадному стані, як чоловік.

Із акту депутата Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області Грошевої Н.А. від 29 серпня 2016 року вбачається, що ОСОБА_6 мешкала разом зі своєю дочкою ОСОБА_3, інших членів сім'ї не було.

Із інформації виконавчого комітету Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області № 781 від 30 листопада 2015 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані, проживали однією сім'єю та вели спільне господарство ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до дня смерті ОСОБА_6

З інформації виконавчого комітету Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області № 844 від 08 грудня 2015 року вбачається, що за даними погосподарського обліку сільської ради станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_6

Із інформації виконавчого комітету Глибоцької сільської ради від 05 жовтня 2016 року №1161 та №1160 вбачається, що ОСОБА_6 проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 1982 року по день смерті. До 2000 року разом з нею проживала її дочка ОСОБА_3, інших членів сім'ї не було. ОСОБА_6 отримала у приватну власність земельний пай, з якого мала дохід, обробляла його сама, в оренду не здавала. В 2013 році оплату за пай здійснювала ОСОБА_6, з 2014 року - ОСОБА_3

З копії спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, наданої Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, та Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав від 27 жовтня 2016 року, вбачається, що спадщину прийняла та оформила ОСОБА_3

Матеріали справи свідчать про те, що 01 вересня 2014 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Кормілець Ю.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 на автомобіль CHEVROLET LACETTI, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_4, що належав померлій ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16, виданого 29 листопада 2012 року ВРЕР-1 ГУМВСУ м. Харків, реєстровий № 3-866.

01 вересня 2014 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Кормілець Ю.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що належала померлій ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 22 грудня 1995 року відділом приватизації ХМБТІ, зареєстрованого 03 січня 1996 року ХМБТІ в реєстрову книгу номер № 2 за реєстровим номером № 150/13, реєстровий № 3-862.

01 вересня 2014 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_18 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку НОМЕР_6, розміром 5,0487 га, кадастровий номер - НОМЕР_5, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, що належала померлій ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_10, виданого та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Глибоцькою сільською радою Харківського району Харківської області 09 жовтня 2000 року за №881, реєстровий № 3-864.

01 вересня 2014 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Кормілець Ю.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 на автомобіль моделі ВАЗ 21061, 1982 року випуску, кузов НОМЕР_8, номерний знак НОМЕР_1, що належав померлій ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданого 12 червня 2003 року МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України, реєстровий №3-868.

01 вересня 2014 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Кормілець Ю.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 на грошові вклади з відсотками та компенсаціями, що знаходяться на зберіганні в ТВБВ Філії Харківського обласного управління Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України №10020/0409 с. Липці, Харківського району Харківської області по рахунку НОМЕР_11, що належали померлій ОСОБА_6 на підставі листа ТВБВ Філії Харківського обласного управління Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України №10020/0408 м. Харкова №174 від 10 липня 2014 року.

Із Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 19 вересня 2016 року № 45123191 вбачається, що зазначені свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на ім'я ОСОБА_3, є чинними.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2016 року у справі № 635/8141/15-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 квітня 2016 року, витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 належний їй на праві власності автомобіль CHEVROLET LACETTI 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_4. Рішення є чинним.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

За приписами частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню.

При цьому слід зауважити, що таке проживання не є підставою для виникнення у чоловіка і жінки прав та обов'язків подружжя (частина друга статті 21 СК України). Отже, чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу, можуть складати сім'ю, але статусу подружжя не набувають.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до частини 1 статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Положення статті 74 СК України дають підстави дійти висновку, що вони поширюються на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до п. 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України, зазначений кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності Цивільним кодексом, тобто з 1 січня 2004 року, за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина 1 статті 58 Конституції), норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 1 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набуття ним чинності.

Із роз'яснень, які містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31 березня 1995 року, яка діяла на час виникнення правовідносин, вбачається, що заяви про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах судовому розгляду не підлягають, тобто факт проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за КпШС України не встановлювався.

Факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності СК України та ЦК України з 01 січня 2004 року.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України (у редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин), спори про поділ майна осіб, які живуть однією сім'єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають вирішуватися згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України Про власність , відповідних норм ЦК Української РСР та з урахуванням пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності . Правила статей 22, 28, 29 КпШС України в цих випадках не застосовуються.

Так, згідно із частиною першою статті 17 Закону України Про власність , який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Частиною другою статті 112 ЦК Української РСР визначено, що сумісною власністю є спільна власність без визначення часток.

За змістом пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 29 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності розглядаючи позови, пов'язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є не лише майно, нажите подружжям за час шлюбу (стаття 16 Закону Про власність , стаття 22 КпШС України), а й майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (пункт 1 стаття 17, стаття 18, пункт 2 стаття 17 Закону України Про власність ), тощо.

Отже, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

У зв'язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім'єю, слід установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці.

Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін.

Тільки в разі встановлення цих фактів положення частини першої статті 17 Закону України Про власність вважається правильно застосованим.

Вказаний висновок узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року № 6-135цс13 та від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15.

Проте, встановлючи факт проживання однією родиною до грудня 2003 року та визнаючи майно спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності СК України та ЦК України з 01 січня 2004 року, а КпШС України не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу, відтак відсутні правові підстави для задоволення вимог щодо встановлення факту проживання однією родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з липня 1982 року до 31 грудня 2003 року та визнання майна, яке належало ОСОБА_6 на праві власності, спільною сумісною власністю.

Як було зазначено вище, у грудні 1995 року ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 приватизували квартиру АДРЕСА_1. Крім цього факту, інші докази, які свідчать, на думку сторін, про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу суперечать один одному. Так, інформація лікувального закладу та акти сільської ради за 2015 рік свідчать про те, що ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_6 як чоловік та жінка без шлюбу, а за 2016 рік - ОСОБА_6 проживала разом тільки з дочкою ОСОБА_3 Проте, в них чітко не зазначено період, з якого ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_6, а з якого часу - не проживав.

Враховуючи, що ці докази фактично не виключали того, що ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_6, а також те, що у 1995 році ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 втрьох приватизували квартиру, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_6 є обґрунтованими.

В цей період ОСОБА_1 та ОСОБА_6 придбали автомобіль CHEVROLET LACETTI, 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_4, який є їхньою спільною сумісною власністю.

У зв'язку з чим ОСОБА_1 належить на праві власності ? частина автомобіля у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відповідно до положень статті 74 СК України.

Згідно статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

За змістом статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не свідчать про те, що ОСОБА_6 знаходилася в безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги. Так, матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_6 хворіла, перебувала на стаціонарному лікуванні 8 днів та померла. Проте, п'яти зазначених обставин в сукупності для зміни черговості одержання ОСОБА_1 права на спадкування матеріали справи не містять.

В суді апеляційної інстанції таких доказів також не надано.

Аналізуючи обставини справи та норми права, судова колегія вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині встановлення факту проживання однією родиною без реєстрації шлюбу з січня 2014 року по день смерті ОСОБА_6, визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 автомобіля CHEVROLET LACETTI 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_7 та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом щодо зазначеного автомобіля в ? його частині.

В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю.

У зв'язку з чим та враховуючи положення частини 4 статті 367 ЦПК України, статті 263 ЦПК України, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5185, 30 грн.

Керуючись ст. ст .367, 368, п. 2 ч. 1 ст.374, ст.376, ст.ст.381 - 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 липня 2018 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 без шлюбу з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 автомобіль CHEVROLET LACETTI 2012 року випуску, д/номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_4 та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину цього автомобіля.

Скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року на ім'я ОСОБА_3, яке видано Першою Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстровий № 3-866, номер у спадковому реєстрі - 56478729, на автомобіль CHEVROLET LACETTI 2012 року випуску, д/номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_4, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, в ? його частині.

В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5185, 30 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня її проголошення.

Головуючий І.В.Бурлака

Судді П.В.Кісь

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 17 грудня 2018 року.