Рішення

від 10.02.2010 по справі 22-377/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       

                Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22-377   2010 р.                              Головуючий у 1-й інстанції – Пляка С.Л.

Категорія –52                                                                    Доповідач – Потапенко В.І.

    РІШЕННЯ

        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 лютого  2010 року                                         Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді –  Черненка В.В.

Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.

 при секретарі – Сегал О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду  Кіровоградської області від 10 грудня  2009 року у справі  за позовом  ОСОБА_1 до управління ветеринарної медицини в Олександрівському районі  про скасування наказу, поновлення на посаді , стягнення різниці у заробітку та моральної шкоди   , -                                                  

  ВСТАНОВИЛА:

            8 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до управління ветеринарної медицини в Олександрівському районі.                         Просила :  скасувати наказ начальника Управління ветеринарної медицини в Олександрівському районі № 223-К від 16 лютого 2009 року , як такий, що винесений з порушенням діючого в Україні трудового законодавства ;   поновити її на посаді директора – бактеріолога Олександрівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини ;   стягнути з відповідача 10000  грн. спричиненої моральної шкоди ;  виплатити різницю в окладах за весь час незаконного звільнення.                                         Рішенням Олександрівського районного суду  Кіровоградської області від 10 грудня  2009 року у  задоволенні  позовних вимог – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 51.00 грн. судового збору, 100 грн. за заявлену моральну шкоду та 8 грн. 50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.                         ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Олександрівського районного суду  Кіровоградської області від 10 грудня  2009 року у якій  просить його скасувати та ухвалити нове рішення , яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом  норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи та невідповідність висновків обставинам справи.                               Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що   апеляційна скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.                                         Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення  суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог , з підстав передбачених   ст. 309 ЦПК України.         Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.                 Судом першої інстанції встановлено, що наказом № 87 від 25 лютого 2002 року ОСОБА_1

2

В.М. була призначена на посаду директора – бактеріолога  Олександрівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини.                                 Протоколом розширеного засідання профспілкового комітету Олександрівської РДЛВМ від 10 лютого 2009 року  рекомендовано начальнику управління ветеринарної медицини в Олександрівському районі розглянути питання про доцільність виконання функцій директора лікарем ветеринарної медицини – бактеріологом Олександрівської РДЛВМ ОСОБА_1 у відповідності до Положення про управління ветеринарної медицини в Олександрівському районі та Положення про державну лабораторію ветеринарної медицини.             Наказом № 228-К від 16 лютого 2009 року  ОСОБА_1 у зв’язку з неодноразовим порушенням трудової та виконавчої дисципліни , перевищення своїх службових обов’язків директора Олександрівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини звільнено з 16 лютого 2009 року  з залишенням на посаді лікаря ветеринарної медицини – бактеріолога.                                                 Згідно   довідки № 80 від 20.02.2009 року та листка непрацездатності серії АБО №2921ЬЬ  в період з 16 по 21 лютого 2009 року  позивачка перебувала на амбулаторному лікуванні в Олександрівській ЦРЛ.                                                 З врахуванням встановлених обставин справи  та з посиланням на  п.3 ст.40, ст. 43 КЗпП України , суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.                                                                           Проте, з таким висновком суду першої інстанції неможливо погодитися виходячи з наступного.                                                         Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.                                                                 З матеріалів справи вбачається, що наказом № 87 від 25 лютого 2002 року ОСОБА_1 була призначена на посаду директора – бактеріолога  Олександрівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини.( ас. 5)                                 Наказом № 228-К від 16 лютого 2009 року у зв’язку з неодноразовим порушенням трудової та виконавчої дисципліни , перевищення своїх службових обов’язків директора Олександрівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини ОСОБА_1 звільнено з 16 лютого 2009 року від виконання функцій директора  Олександрівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, залишивши її на посаді лікаря ветеринарної медицини – бактеріолога.( ас.6)                         З наданої у судовому засіданні ксерокопії тимчасового штатного розпису на 2009 рік , встановлено , що у штатному розпису районної державної лабораторії ветеринарної медицини передбачена посада «директор лабораторії лікар ветмедицини – бактеріолог , окремо посада лікаря ветеринарної медицини – бактеріолога – відсутня.                         Відповідно до ст.233, 234  КЗпП України  працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний в місті, міський чи міськрайонний  суд     може поновити ці строки.                                 З ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 березня 2009 року , якою закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини в Олександрівському районі про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді встановлено, що позивачка звернулася до суду 2 березня 2009 року. До Олександрівського районного суду Кіровоградської області позивачка звернулася з позовом 08.04.2009 року , тобто після спливу встановленого КЗпП України місячного строку. Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що позивачкою пропущено місячний

3

строк для звернення до суду з поважної причини , а тому він підлягає поновленню.             Згідно п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноважений ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.                                 Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення : 1) догана 2) звільнення.     Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.                                                   У порушення вимог норм трудового законодавства відповідач не отримав пояснень від позивачки до видання наказу від 16.02.2009 року № 228-К,  у наказі не зазначено які порушення трудової дисципліни було вчинено позивачкою , коли та яке дисциплінарне стягнення до неї було застосовано, у чому проявилося перевищення позивачкою своїх службових обов’язків, яке порушення трудової дисципліни знову вчинено ОСОБА_1, на підставі якого пункту, частини , статті КЗпП України позивачку звільнено від виконання функцій директора та яким нормативним актом взагалі передбачено звільнення особи від виконання функцій.                 Враховуючи вище зазначені обставини , колегія суддів дійшла висновку , що наказ № 228-К від 16 лютого 2009 року  є незаконним та підлягає скасуванню, а позивачка підлягає поновленню на посаді директора.                                             Накази № 219-К(а)( ас.21)   від 7.11.2008 року  та № 210-К(а)( ас.30)  від 30.03.2008 року про оголошення попереджень позивачці будь-якого правового значення не мають, оскільки відповідно до ст. 147 КЗпП України не є дисциплінарними чи громадськими стягненнями.         Наявний у матеріалах справи наказ № 226-К від 22 січня 2009 року ( ас.48) про оголошення догани директору Олександрівської РДЛВМ ОСОБА_1 не може бути достатньою підставою для звільнення працівника за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України , оскільки за змістом зазначеної норми застосування її можливе тільки при вчиненні працівником нового порушення трудової дисципліни після застосування до нього заходів дисциплінарного чи громадського стягнення. Також при виданні оскаржуваного наказу відповідачем порушено вимоги ч.3 ст.40 КЗпП України , оскільки у день звільнення 16.02.2009 року та по 20.02.2009 року позивачка була тимчасово непрацездатною ( ас.9, 12) і як було встановлено ще у суді першої інстанції з показів свідка лікаря ОСОБА_2 була в неї на прийомі в лікарні в період з 8 до 9 години.             Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.                                 Колегія суддів дійшла висновку, що незаконне звільнення ОСОБА_1 від виконання функцій директора Олександрівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини є порушенням трудових прав позивачки, а тому є передбачені законодавством підстави для відшкодування їй моральної шкоди . При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди , колегія суддів виходить з того, що сам факт незаконного відсторонення від виконання функцій директора є душевною травмою для працівника, приниженням його ділових та моральних якостей, тривалість порушення законних прав позивачки – фактично один рік, а тому вважає за доцільне визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 1000.00 грн.                   У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки різниці у окладах необхідно відмовити з наступних підстав.                                 Відповідно до ст. 11 ЦПК України кожна з сторін спору повинна надати докази на підтвердження своїх вимог, але ОСОБА_1 не надала суду доказів різниці у окладах директора – бактеріолога та лікаря ветеринарної медицини – бактеріолога.                         Наявні у матеріалах справи довідки № 18 та № 19 від 18.05.2009 року , видані

4

відповідачем на вимогу суду не містять даних з яких би суд міг встановити різницю у окладах , яка б підлягала стягненню. Не зважаючи на це, ні позивачка, ні її представник – адвокат не заявляли перед судом клопотання про витребування належних доказів на підтвердження своєї позовної вимоги, будь-яких розрахунків суду також не було надано.                     Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати , пов’язані із розглядом справи необхідно віднести стягнути з відповідача на користь  держави, оскільки позивачка при зверненні до суду звільнена від їх сплати.                                       Керуючись  ст. 303,  п.2 ч.1 ст. 307, п. 3, 4 ч.1 ст. 309,  ст.ст. 313, 314, 316,  319 ЦПК України , колегія суддів ,-                                  

    В И Р І Ш И Л А :

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 – задовольнити частково.         Рішення Олександрівського районного суду  Кіровоградської області від 10 грудня  2009 року – скасувати та ухвалити нове рішення.                                     Позов задовольнити частково.                                     Визнати незаконним та скасувати наказ № 228-К від 16 лютого 2009 року в частині звільнення ОСОБА_1  з 16 лютого 2009 року від виконання функцій директора  Олександрівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини.                     Поновити з 16 лютого 2009 року ОСОБА_1 на посаді директора бактеріолога  Олександрівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини.             Стягнути з управління ветеринарної медицини в Олександрівському районі, ідентифікаційний код 26320854, смт. Олександрівка вул.. Гагаріна, 15 на користь   ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000 .00 грн.                      У задоволенні позовної вимоги щодо виплати різниці у окладах за весь час незаконного звільнення – відмовити.                                         Стягнути з управління ветеринарної медицини в Олександрівському районі, ідентифікаційний код 26320854, смт. Олександрівка вул.. Гагаріна, 15 на користь   держави судовий збір у сумі 8.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 7.50 грн.                                                       Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий – суддя

Судді :