Рішення

від 13.12.2018 по справі 127/15704/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/15704/16-ц

Провадження № 2/127/1104/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: судді Бойка В.М.,

за участю секретаря Курутіної О.В.

№ 127/15704/16-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ Видавництво РІА , ОСОБА_3, за участю третьої особи Козятинського районного міжколгоспного будівельного ПМК-9 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся позивач з позовом до ОСОБА_2, ТОВ Видавництво РІА , ОСОБА_3, за участю третьої особи Козятинського районного міжколгоспного будівельного ПМК-9 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди з вимогами визнати недостовірною інформацію стосовно ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щодо здійснення ним погроз ОСОБА_2 та вчинення ним дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9, яка була розміщена 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск №49 у статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? та зобов'язати ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ТОВ Видавництво РІА ідентифікаційний код 34095069, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 спростувати вказану інформацію шляхом опублікування у газеті RIA Козятин в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті і тим самим шрифтом не пізніше двох місяців з дня набрання рішенням законної сили оголошення наступного змісту:

03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск № 49 була надрукована стаття під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? В даній статті від імені ОСОБА_2 вказано: На мою адресу почалися погрози фізичною розправою від ОСОБА_1, батько якого очолював ПМК і зараз на іншій посаді. На перше квітня орендарі ПП Оазису КА , яким керує ОСОБА_1, були винні більше 20 тисяч гривень за оренду. Можливо тому, що це все документально підтвердилось, він мені почав погрожувати. Здається, ціль ОСОБА_1 - прибрати мене з посади Редакція газети RIA Козятин повідомляє про те, що обнародувана інформація щодо здійснення ОСОБА_1 погроз на адресу ОСОБА_2 та вчинення ним дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9 була недостовірною.

Стягнути із ТОВ Видавництво РІА , ідентифікаційний код 34095069, та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 моральну шкоду в 50 000 грн.

Позов мотивовано тим, що 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск №49 була розміщена стаття під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? наступного змісту: 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск № 49 була надрукована стаття назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? В даній статті від імені ОСОБА_2 вказано: На мою адресу почалися погрози

фізичною розправою від ОСОБА_1, батько якого очолював ПМК і зараз на іншій посаді. На перше квітня орендарі ПП Оазису КА , яким керує ОСОБА_1, були винні більше 20 тисяч гривень за оренду. Можливо тому, що це все документально підтвердилось, він мені почав погрожувати. Здається, ціль ОСОБА_1 - прибрати мене з посади

Позивач вважає дану інформацію неправдивою та такою, що не відповідає дійсності та підлягає спростуванню з наступних підстав. ОСОБА_1 не перебував з ОСОБА_2 в жодних відносинах і взагалі з нею не спілкувався. ОСОБА_1 на працює в ПМК-9, а здійснює представництво ПП Оазис КА .

Позивач вказує, що надання ОСОБА_2 неправдивої інформації свідчить про неприязне відношення до позивача з невідомих йому причин.

Позивач зазначає, що публікацією вказаної вище статті йому спричинено моральну шкоду яку оцінює в розмірі 50 000 грн, оскільки змінилось його соціальне життя, з'явились нервові зриви, стан тривоги, перестав спілкуватися з рідними. У зв'язку з публікацією статті в нього виникає сильне душевне хвилювання, що підтверджено медичними документами.

Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даними позовом.

Відповідачем ОСОБА_2 05.10.2016р. подано до суду заперечення в яких вона повідомила, що проти визнання позову заперечує в повному обсязі, вказала, що повідомлена нею інформація у статті є правдивою, доводи позивача про звернення до лікаря за медичною допомогою у зв'язку з душевними стражданнями, вважає необгрунтованими, оскільки позивачем не надано лікарняного листа, та поставлений діагноз викликає сумнів.

В заяві від 13.10.2016р. позивач уточнив позовні вимоги, вказавши РНОКПП відповідача ОСОБА_2

В заяві від 27.11.2017р. позивач збільшив позовні вимоги , а саме збільшив розмір моральної шкоди до 86 400 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог в якому зазначив, що оскільки автором статті є не відповідач ОСОБА_2 а ОСОБА_4 вважає що відповідач не бажала поширювати надану нею інформацію, а реалізувала своє конституційне право на вільне вираження думки дану інформацію вважала конфіденційною, крім того назва статті містить знак питання що підтверджує те, що інформація в статті не є стверджувального характеру. Вважає, що відповідачем ОСОБА_2 вказано лише оціночні судження які не можуть бути підставою для звернення до суду з даним позовом. Розмір моральної шкоди вважає необґрунтованим.

Також представником відповідача ОСОБА_2 подано заперечення щодо позиції позивача про те, що ОСОБА_2 не мала права поширювати недостовірну інформацію про позивача. Вказав, що ОСОБА_2 йому повідомила проте, що слова позивача сприйняла як погрози фізичною розправою.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив в якій він вказав, що інформація поширена відповідачем ОСОБА_2 не відноситься до категорії конфіденційної інформації, та паплюжить честь гідність та ділову репутацію позивача. Крім того відповідачем не надано до суду доказів, що того, що позивач дійсно їй погрожував.

В заяві від 22.05.2018р. позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати недостовірною інформацію стосовно ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щодо здійснення ним погроз ОСОБА_2 та вчинення ним дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9, яка була розміщена 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск №49 у статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? та зобов'язати ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ТОВ Видавництво РІА ідентифікаційний код 34095069, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 спростувати вказану інформацію шляхом опублікування у газеті RIA Козятин в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті і тим самим шрифтом не пізніше двох місяців з дня набрання рішенням законної сили оголошення наступного змісту:

03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск № 49 була надрукована стаття під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? В даній статті від імені ОСОБА_2 вказано: На мою адресу

почалися погрози фізичною розправою від ОСОБА_1, батько якого очолював ПМК і зараз на іншій посаді. На перше квітня орендарі ПП Оазису КА , яким керує ОСОБА_1, були винні більше 20 тисяч гривень за оренду. Можливо тому, що це все документально підтвердилось, він мені почав погрожувати. Здається, ціль ОСОБА_1 - прибрати мене з посади Редакція газети RIA Козятин повідомляє про те, що обнародувана інформація щодо здійснення ОСОБА_1 погроз на адресу ОСОБА_2 та вчинення ним дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9 була недостовірною.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ТОВ Видавництво РІА , ідентифікаційний код 34095069, ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 солідарно на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 моральну шкоду в 100 521, 00 грн.

А також подано заяву про залучення до участі в справі якості співвідповідача: ОСОБА_3. Ухвалою суду від 31.05.2018р. дана заява була задоволена.

Представником відповідача ТОВ Видавництво РІА . Подано до суду відзив на позов в якому він вказав, позов не визнає та відповідно до ст. 42 ЗУ Про друковані засоби масової інформації ( прессу ) в Україні редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян.

Відповідачем ОСОБА_3 подано до суду відзив на позов, позов не визнає, з підстав передбачених ст. 42 ЗУ Про друковані засоби масової інформації ( прессу ) в Україні якою визначено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян вважає, що журналіст та редакція не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позові.

Представники відповідачів ТОВ Видавництво РІА та ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав вказаних в позові.

Суд звертає увагу, що під час розгляду даної справи представник ОСОБА_2 неодноразово вказував на те, що експертизу по справі проведено згідно із методикою проведення судових експертиз, параграфу 1 глави 7 російського юриста О.М. Ерделєвського, вважаєє помилковим ставити на вирішення такої експертизи питання визначення розміру грошової компенсації за завдану моральну шкоду, що є виключною компетенцією суду окрім того вказав 29.01.2016року Мінюст України припинив використання методики ОСОБА_5 при проведенні експертиз, висновок експерта вважає необґрунтованим.

Судом за час розгляду справи роз'яснено сторонам права передбачені ч.1 ст. 81 ЦПК України якою встановлено, що - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інші учасники в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялись належним чином повідомлення про причини неявки до суду не надійшло.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск №49 була розміщена стаття під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? наступного змісту: 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск № 49 була надрукована стаття назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? В даній статті від імені ОСОБА_2 вказано: На мою адресу почалися погрози фізичною розправою від ОСОБА_1, батько якого очолював ПМК і зараз на іншій посаді. На перше квітня орендарі ПП Оазису КА , яким керує ОСОБА_1, були винні більше 20 тисяч гривень за оренду. Можливо тому, що це все документально підтвердилось, він мені почав погрожувати. Здається, ціль ОСОБА_1 - прибрати мене з посади

Позивач вважає дану інформацію неправдивою та такою, що не відповідає дійсності та підлягає спростуванню з наступних підстав. ОСОБА_1 не перебував з ОСОБА_2 в жодних відносинах і взагалі з нею не спілкувався. ОСОБА_1 на працює в ПМК-9 а здійснює представництво ПП Оазис КА . ( а.с. 11, т.1,)

Суд бере до уваги що 25.12.2015р. позивач звернувся до ОСОБА_2 з листом про скасування недостовірної інформації щодо погрози фізичної розправи, що була висвітлена 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск №49 була розміщена у статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? зазначив, що у разі не спростування інформації має намір звертатись до суду за захистом своїх прав. Отримання відповідачем даного листа підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, що спростовує доводи відповідача про неотримання даного листа ( а.с. 12-15 ,т.1, )

25.12.2015р. 06.07.2016р, позивач звертався з листом до ТОВ Видавництво РІА , про скасування недостовірної інформації, що була висвітлена 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск №49 була розміщена у статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? . зазначив, що у разі не спростування інформації має намір звертатись до суду за захистом своїх прав. Отримання відповідачем даного листа підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, що спростовує доводи відповідача про неотримання даного листа ( а.с. 16-17, 26-30, т.1 )

Крім того, до даного листа позивачем надано лист пояснення, з доводами про недостовірність інформації висвітленої у статті 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск №49 була розміщена стаття під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? . Позивач вказав, що він працює на ПП Оазис-КА , менеджером з комерційних питань та здійснює представництво даної юридичної особи на підставі договору представництва від 01.12.2010 р., його робоче місце знаходиться в адміністративному приміщенні, яке належить ПМК № 9 та знаходиться за адресою: Вінницька обл., м. Козятин, вул. Довженка, 107. Крім того, 11.03.2011 р. між ПМК № 9 та ПП Оазис-КА укладено договір оренди нежитлового приміщення від 11.03.2011 р. Відповідно до вказаного договору, ПМК № 9 орендує в ПМК приміщення адміністративної будівлі - першого поверху на 7 кімнат та хол, і знаходяться за адресою: Вінницька обл., м. Козятин, вул. Довженка, 107. У вказаних орендованих приміщеннях ПП Оазис-КА проводить свою господарську діяльність, зокрема, в останніх знаходяться кабінети працівників.

Стосовно направлення погроз на адресу головного бухгалтера МК-9 ОСОБА_2 з цього приводу повідомив, що це всього лише видумана ОСОБА_2 інформація, яка немає жодного належного та допустимого доказового підтвердження, оскільки до правоохоронних органів дана особа не зверталась, жодних листів, як доказу погроз із сторони позивача вона не надавала і не могла надати, у зв'язку з їх безпосередньою відсутністю. Стверджує, що жодним чином не тільки не погрожував фізичною розправою ОСОБА_6, але й ще раз наголошує на тому, що взагалі не спілкувався та не спілкується із нею, що свідчить про те, що ОСОБА_2 надала неправдиву інформацію щодо здійснення погрози фізичної розправи над нею, з метою досягнення її звільнення з даної посади, а також те, що остання має особисту неприязнь до позивача. З приводу звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_2 Зважаючи на те, що позивач не працює в ПМК-9, а здійснює представництво інтересів ПП Оазис-КА , що орендує за договором оренди від 11.03.2011 р. деякі нежитлові приміщення, що підтверджено матеріалами справи ( а.с. 8-10, т.1) тому жодним чином на звільнення чи прийняття на роботу працівників в ПМК-9 впливати не може, інформація з цього приводу є всього лише видуманою головним бухгалтером ПМК-9 ОСОБА_2 Вважає, що звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_2, так само, як і будь-якого іншого працівника ПМК-9 можливе лише у випадку виявлення порушень Кодексу законів про працю України( а.с. 18-20, т. 1)

Лист такого ж змісту 06.07.2016р. позивачем було направлено на адресу ОСОБА_3 головного редактора ТОВ Видавництво РІА . Отримання відповідачем даного листа підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. ( а.с. 21-25)

Судом встановлено, що позивач звертався до КЗ Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка ОСОБА_7 зі скаргами на пригнічений стан, головний біль, запаморочення, тривоги на підтвердження чого надано надано медичну карту амбулаторного хворого.( а.с. 31- 39, т.1)

Ухвалою суду від 13.10.2016р. по справі призначено судово-психологічну експертизу, на вирішення експертів поставлено наступні питання : 1)Чи спричинена ОСОБА_1, моральну шкоду (страждання) та вказати в чому вона полягає (в якому виді), за умови ситуації, яка склалася 03.12.2015 року, а саме публікації у газеті РІА Козятин , випуск № 49 статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? щодо здійснення ним погроз на адресу ОСОБА_2 та вчинення дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера ПМК-9? 2)Який можливий розмір грошової компенсації за завдану моральну шкоду (страждання) ОСОБА_1?

Ухвалою суду від 28.04.2017р. оскільки представником позивача надано клопотання про відкликання клопотання про проведення експертизи та відновлення провадження по справі, відновлено провадження по справі. ( а.с. 99 т.1)

Ухвалою суду від 18.05.2017р. призначено по справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ Незалежного інституту судових експертиз (04205 м. Київ , вулиця Маршала Тимошенка, 21, корпус 3, офіс 7). На вирішення експертів поставлено наступні питання:

1)Чи спричинена ОСОБА_1, моральну шкоду (страждання) та вказати в чому вона полягає (в якому виді), за умови ситуації, яка склалася 03.12.2015 року, а саме публікації у газеті РІА Козятин , випуск № 49 статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? щодо здійснення ним погроз на адресу ОСОБА_2 та вчинення дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера ПМК-9? 2)Який можливий розмір грошової компенсації за завдану моральну шкоду (страждання) ОСОБА_1? ( а.с. 112, т.1)

В зв'язку з повідомленням та про неможливість проведення експертизи Незалежним інститутом судових експертиз відновлено провадження по справі. ( а.с .119, т.1)

Ухвалою суду від 26.06.2017р. по справі призначено судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України ( м. Вінниця, вул. В. Порика 8). На вирішення експертів поставлено наступні питання: 1)Чи спричинена ОСОБА_1, моральну шкоду (страждання) та вказати в чому вона полягає (в якому виді), за умови ситуації, яка склалася 03.12.2015 року, а саме публікації у газеті РІА Козятин , випуск № 49 статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? щодо здійснення ним погроз на адресу ОСОБА_2 та вчинення дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера ПМК-9? 2)Який можливий розмір грошової компенсації за завдану моральну шкоду (страждання) ОСОБА_1? ( а.с. 138, т.1)

Висновком від 26.09.2017р. №76п Вінницького науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України встановлено, що ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, яка полягає в деформації індивідуальних властивостей особистості підекспертного стресогенній гіпетрофії особистісних рис (підвищений рівень соціальної тривожності, зменшення соціальної активності, звуження соціального кола, первинні ознаки соціофобії, підвищення збуджуваності й дратівливості перманентна психологічна напруженість) та посттравматичному стресовому розладі, за умови ситуації, яка склалася 03.12.2015 року, а саме публікації в газеті РІА Козятин , випуск № 49 статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? щодо здійснення погроз на адресу ОСОБА_2 на вчинення дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера ПМК-9. Орієнтовний розмір грошової компенсації за завдану моральну шкоду ОСОБА_1 складає 27 мінімальних заробітних плат, розмір яких установлюється- рівним розміру мінімальної заробітної плат України чинному на момент винесення рішення суду. ( а.с. 168- 174, т.1)

Ухвалою суду від 06.12.2017р. на підставі заяви позивача позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ Видавництво РІА про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в частині стягнення з ТОВ Видавництво РІА моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 26.02.2018р. витребувано у в ТОВ Видавництво РІА наступну інформацію та копії документів: вказати повне прізвище, ім'я, по-батькові та місце проживання автора статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? , яка була надрукована у газеті RIA Козятин , випуск №49 від 03.12.2015 року, автором якої зазначена - ОСОБА_8 та посвідчення журналіста ОСОБА_8. Дана ухвала оскаржувалась ТОВ Видавництво РІА в апеляційному порядку за наслідками розгляду повернута апелянту.

З метою повного та об'єктивного розгляду справи судом допитувались свідки як зі сторони позивача так і зі сторони відповідача ОСОБА_2 Свідки позивача - ОСОБА_9, ОСОБА_10, підтвердили доводи позивача щодо недостовірності інформації висвітленої 03.12.2015 року у публікації в газеті РІА Козятин , випуск № 49 у статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку?

Свідок ОСОБА_11, робоче місце якої знаходилось в одному кабінеті із ОСОБА_2, що самої розмови між ОСОБА_2 та позивачем не чула, перебувала в сусідньому кабінеті, чула лише крики, коли саме відбулась розмова не пам'ятає.

Враховуючи те, що допитані свідки надали суперечливі покази суд оцінює ці докази в сукупності із іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах даної справи.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

ч.1 ст. 1167 ЦК України, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

ст. 77 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

ч.1 ст. 1167 ЦК України, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд звертає увагу, що в процесі розгляду даної справи сторонам роз'яснювалось положення ст.77 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування та згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що під час розгляду даної справи представник ОСОБА_2 неодноразово вказував на те, що експертизу по справі проведено згідно із методикою проведення судових експертиз, параграфу 1 глави 7 російського юриста О.М. Ерделєвського, вважає помилковим ставити на вирішення такої експертизи питання визначення розміру грошової компенсації за завдану моральну шкоду, що є виключною компетенцією суду окрім того вказав, що 29.01.2016року Мінюст України припинив використання методики ОСОБА_5 при проведенні експертиз, висновок експерта вважає необґрунтованим, проте доказів та відповідних клопотань на необгрунтованість доводів у висновку експерта суду не надав, а відтак суд вважає доводи відповідача надуманими, а висновок експерта належним та допустимим доказом у даній справі.

Стосовно твердження відповідачів ТОВ Видавництво РІА , ОСОБА_3, щодо того, що відповідно до ст. 42 ЗУ Про друковані засоби масової інформації ( пресу ) в Україні редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян, проте, відповідно до під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі . Дані доводи спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи,честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст.297 ЦК України, яка базується на положенні ч.4 ст.32 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа може звернутися до суд з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;в)поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі .

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, повністю підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі, позивачем доведено, що інформації стосовно ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щодо здійснення ним погроз ОСОБА_2 та вчинення ним дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9, яка була розміщена 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск №49 у статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? є недостовірною.

Визначаючись щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд враховує, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, на що звернув увагу Верховний Суд України в п. 5 постанови Пленуму від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди .

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Визначаючись, щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20 116 грн., суд враховує а.1 п.9 Постанові Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995р., яким визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до а. 2, п.5 вищевказаної обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи те, що висновком від 26.09.2017р. №76п Вінницького науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України встановлено, що ОСОБА_1

ОСОБА_12 спричинена моральна шкода, яка полягає в деформації індивідуальних властивостей особистості підекспертного стресогенній гіпетрофії особистісних рис (підвищений рівень соціальної тривожності, зменшення соціальної активності, звуження соціального кола, первинні ознаки соціофобії, підвищення збуджуваності й дратівливості перманентна психологічна напруженість) та посттравматичному стресовому розладі, за умови ситуації, яка склалася 03.12.2015 року, а саме публікації в газеті РІА Козятин , випуск № 49 статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? щодо здійснення погроз на адресу ОСОБА_2 на вчинення дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера ПМК-9. Орієнтовний розмір грошової компенсації за завдану моральну шкоду ОСОБА_1 складає 27 мінімальних заробітних плат, розмір яких установлюється- рівним розміру мінімальної заробітної плат України чинному на момент винесення рішення суду ( а.с. 168- 174, т.1) що відповідає вказаній у заяві про збільшення вимог, моральній шкоді в розмірі в 100 521, 00 грн, отже, суд приходить до висновку, що дана вимог обґрунтована, позивачем надано обґрунтовані докази щодо факту спричинення позивачу моральної шкоди внаслідок порушення прав, внаслідок публікації статті 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск №49 у статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку?

Питання судових витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. стягнути пропорційно із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ТОВ Видавництво РІА , ідентифікаційний код34095069, ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судові витрати в розмірі 5076 грн. за витрати за проведення експертиз, та 4332 грн. судового збору.

Керуючись ст. 15, 22,23, 277, 319, 322,1166,1167, ЦК України, а п.9 Постанові Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995р., ст. 28, 40, 68 Конституції України, ст.ст. 23, 269, 277, 297 ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ст.ст. 10, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 260, 263, 265, ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недостовірною інформацію стосовно ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щодо здійснення ним погроз ОСОБА_2 та вчинення ним дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9, яка була розміщена 03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск №49 у статті під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? та зобов'язати ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ТОВ Видавництво РІА ідентифікаційний код 34095069, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 спростувати вказану інформацію шляхом опублікування у газеті RIA Козятин в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті і тим самим шрифтом не пізніше двох місяців з дня набрання рішенням законної сили оголошення наступного змісту:

03.12.2015 року у газеті RIA Козятин , випуск № 49 була надрукована стаття під назвою ПМК-9 розікрали потихеньку? В даній статті від імені ОСОБА_2 вказано: На мою адресу почалися погрози фізичною розправою від ОСОБА_1, батько яного очолював ПМК і зараз на іншій посаді. На перше квітня орендарі ПП Оазису КА , яким керує ОСОБА_1, були винні більше 20 тисяч гривень за оренду. Можливо тому, що це все документально підтвердилось, він мені почав погрожувати. Здається, ціль ОСОБА_1 - прибрати мене з посади Редакція газети RIA Козятин повідомляє про те, що обнародувана інформація щодо здійснення ОСОБА_1 погроз на адресу ОСОБА_2 та вчинення ним дій з метою звільнення останньої з посади головного бухгалтера Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9 була недостовірною.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ТОВ Видавництво РІА , ідентифікаційний код 34095069, ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 солідарно на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 моральну шкоду в 100 521, 00 грн.

Стягнути пропорційно із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ТОВ Видавництво РІА , ідентифікаційний код34095069, ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судові витрати в розмірі 5076 грн. за витрати за проведення експертиз, та 4332 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 20.12.2018р.

Суддя :