Рішення

від 18.12.2018 по справі 200/10266/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 р. Справа№200/10266/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства АВІВ , в особі голови ОСОБА_1, до Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року Мале приватне підприємство АВІВ , в особі голови ОСОБА_1 (далі - МПП АВІВ , позивач), звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 14.09.2018 року №VII/49-2 Про розгляд заяви директора МПП АВІВ про скасування рішення сільської ради від 26.04.2000 року Про вилучення земельної ділянки МПП Авів (далі за текстом - Спірне рішення).

Позов обґрунтований тим, що на думку позивача сільською радою прийнято Спірне рішення без врахування рішення господарського суду Донецької області, яким встановлено, що земельна ділянка була вилучена у позивача незаконно.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись одноособово суддею Чучком В.М. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Проте відзиву на позов відповідачем не надано.

Дослідивши докази і письмові пояснення, суд встановив наступне.

Позивач - Мале приватне підприємство АВІВ є юридичною особою за законодавством України, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 352574 (а.с. 14); ідентифікаційний код юридичної особи 22013768 (а.с.19-20); діє на підставі статуту (а.с. 15-18).

Як вбачається з матеріалів справи, в 1992 році Малому підприємству АВІВ Добропільською районною радою народних депутатів видано державний акт (Б №082424), яким закріплено за позивачем в безстрокове і безоплатне користування 81,8 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. До акту додано план землекористування. Акт виданий на підставі Рішення Добропільської районної ради народних депутатів від 25.09.1991 року (а.с. 10).

Рішенням Арбітражного суду Донецької області від 26.08.1999 року по справі №8/130а, за позовом Добропільського міжрайонного прокурора, в інтересах виконавчого комітету Добропільської міської ради до МПП АВІВ , було відмінено державну реєстрацію Малого приватного підприємства АВІВ (а.с. 11).

В подальшому, постановою арбітражного суду Донецької області від 4.07.2000 року у справі № 8/130а вказане вище рішення суду від 26.08.1999 року було відмінене, у задоволенні позову Добропільського міжрайонного прокурора, в інтересах виконавчого комітету Добропільської міської ради до МПП АВІВ було відмовлено (а.с. 12).

Проте, 26.04.2000 року Ганнівською сільською радою, з посиланням на рішення Арбітражного суду Донецької області від 26.08.1999 №8/130а, яким було відмінено державну реєстрацію Малого приватного підприємства "АВІВ" та на розпорядження голови Добропільської райдержадміністрації від 24.03.2000 №111 Про скасування державної реєстрації МПП АВІВ , вирішено вилучити земельні ділянки площею 81,8 га у МПП АВІВ (а.с. 7).

У березні 2017 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Ганнівської сільської ради, с. Ганнівка, про визнання незаконним та скасування рішення Ганнівської сільської ради від 26.04.2000 року Про вилучення земельної ділянки МПП АВІВ (справа № 905/657/17).

7 червня 2017 року рішенням господарського суду Донецької області у справі № 905/657/17 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 21-24). З Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/) вбачається, що це рішення у апеляційному порядку не оскаржувалося.

Як слідує з вказаного вище рішення суду, підставою для відмови у задоволенні позову виступив факт пропуску позивачем строків позовної давності, та відсутності поважності причин його пропуску.

Разом з цим вказаним рішенням господарського суду встановлено, що на момент винесення Ганнівською сільською радою 26.04.2000 року рішення Про вилучення земельної ділянки МПП АВІВ позивач не був ліквідований, його діяльність не була припинена, що свідчить про те, що рішення Ганнівської сільської ради від 26.04.2000 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

4 липня 2017 року позивач звернувся до голови Ганнівської сільської ради із заявою щодо необхідності скасування рішення Ганнівської сільської ради від 26.04.2000 року Про вилучення земельної ділянки МПП АВІВ , оскільки його незаконність встановлена рішенням господарського суду Донецької області у справі № 905/657/17 від 7 червня 2017 року (а.с. 25).

На підставі розгляду вказаної вище заяви позивача, відповідачем прийнято рішення від 14.09.2018 року №VII/49-2 Про розгляд заяви директора МПП АВІВ про скасування рішення сільської ради від 26.04.2000 року Про вилучення земельної ділянки МПП АВІВ (Спірне рішення).

Як слідує зі Спірного рішення, у задоволенні заяви позивача відмовлено. При цьому, в наведеному рішенні також є посилання на рішення господарського суду Донецької області у справі від 07.06.2017 року у справі № 905/657/17, а отже відповідач при прийнятті Спірного рішення також враховував і рішення господарського суду.

З протоколу 49 позачергової сесії Ганнівської сільської ради VІІ скликання від 14.09.2018 року вбачається, що по питанню 2 Про розгляд заяви директора МПП АВІВ про скасування рішення сільської ради від 26.04.2000 року Про вилучення земельної ділянки МПП АВІВ вирішено затвердити проект рішення про відмову у задоволенні заяви, за що проголосувало 8 осіб (а.с. 59-62).

Згідно Рішенню відповідача про визнання депутатів обраними в одномандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Ганнівської сільської ради від 25.10.2015 року, до сільської ради обрано 12 депутатів.

Із довідки відповідача від 23.11.2018 року № 544 слідує, що земельна ділянка, яка раніше знаходилася у користуванні МПП АВІВ , частково знаходиться у землях запасу, а частково розділена та передана працівникам соціальної сфери згідно переліку (7 осіб), для ведення особистого селянського господарства (а.с. 49-50).

З огляду на зазначені вище докази та зміст позовних вимог, предметом спору є правомірність прийнятого відповідачем рішення, зважаючи на наявність рішення господарського суду Донецької області у справі № 905/657/17 від 7 червня 2017 року.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 140 Конституції України місцевим самоврядуванням є право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Як слідує з преамбули Закону України Про місцеве самоврядування цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

На підставі статті 5 наведеного вище Закону, система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Згідно частин 1 та 2 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до ст. 1 Регламенту Ганнівської сільської ради сьомого скликання, затвердженого рішенням першої сесії від 13.11.2015 року № УІІ/1-5 (а.с. 63-73), загальний склад ради становить 12 депутатів.

З Результатів поіменного голосування за Спірне рішення вбачається, що за проголосувало 8 осіб, проти та утрималися - немає, було присутні 8 осіб з 12 (а.с. 75).

А отже, відповідачем при прийнятті Спірного рішення не порушено процедури його прийняття, як то передбачено Законом України Про місцеве самоврядування та Регламентом сільської ради.

При цьому, як вбачається зі змісту спірного рішення, відповідач враховував рішення господарського суду Донецької області у справі № 905/657/17.

У відповідності до статті 18 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищенаведене, на думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Таким чином, судом не встановлено порушень вимог діючого законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, а отже відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на відсутність з боку відповідача витрат із залучення свідків та проведення експертиз, судові витрати у порядку ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з позивача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Малого приватного підприємства АВІВ , в особі голови ОСОБА_1, до Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Судове рішення складене 18 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією КАС України.

Суддя Чучко В.М.