Ухвала

від 20.12.2018 по справі 905/693/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

20.12.2018р.                     Справа № 905/693/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАПРОМ”, м.Селидове, Донецька область №94-юр від 07.12.18р.

про відстрочку виконання судового рішення у справі №905/693/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО-АЛЬЯНС”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАПРОМ”, м.Селидове, Донецька область

про стягнення 1686903,48грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.07.18р. у справі №905/683/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО-АЛЬЯНС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАПРОМ” задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування у розмірі 949741,15грн., 3% річних у розмірі 290796,45грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00грн, судовий збір в розмірі 18608,06грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

04.12.18р. господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання вказаного рішення.

12.12.18р. до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАПРОМ”, м.Селидове, Донецька область №94-юр від 07.12.18р. про відстрочку виконання судового рішення у справі №905/693/18.

Ухвалою суду від 13.12.18р. вказану заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні н 20.12.18р.

У судове засідання 20.12.18р. представники сторін не з'явилися; про місце, час та дату розгляду заяви сторони були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали заяви, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

За приписом ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно положень ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для стягувача при затримці виконання рішення, так і для боржника при виконанні рішення у встановлений строк.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ГПК України.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.18р. року у справі №920/199/16.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на перебування у дуже скрутному фінансовому становищі, відсутність коштів для погашення значної суми заборгованості перед позивачем та знаходженням виробничих потужностей підприємства відповідача в зоні проведення антитерористичної операції, що свідчить про відсутність майна, на яке можна звернути стягнення.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст.129 Конституції України та статтей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд зазначає, що належними доказами існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про рух грошових коштів та ін.), достовірність яких підтверджена належними засобами.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, заявником не надано належних та допустимих доказів перебування у скрутному фінансовому становищі.

В судовому засіданні судом також не встановлено наявності інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.

При цьому, надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов'язання.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, п.40).

Таким чином, оскільки заявник не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відстрочки по виконанню рішення суду, суд не вбачає підстав для надання відповідачу відстрочки виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАПРОМ”, м.Селидове, Донецька область №94-юр від 07.12.18р. про відстрочку виконання судового рішення у справі №905/693/18.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАПРОМ”, м.Селидове, Донецька область №94-юр від 07.12.18р. про відстрочку виконання судового рішення у справі №905/693/18.

Ухвала набрала законної сили - 20.12.18р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя М.О. Лейба