Постанова

від 18.12.2018 по справі 912/2511/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/2511/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2017 (суддя Макаренко Т.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 (головуючий суддя: Орєшкіна Е.В. , судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.)

за позовом Фермерського господарства "Кудря"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1. Олександрійська районна державна адміністрація, 2. Головківська сільська рада,

про визнання укладеними угод до договорів оренди землі,

За участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

третьої особи 1 - не з'явився,

третьої особи 2 - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Кудря" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якій просило:

- визнати додаткову угоду до договору оренди від 09.06.2008, зареєстрованого в Кушнір І.В. районному відділ КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 10.06.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040838000004, укладеною на умовах, встановлених договором оренди від 09.06.2008, зареєстрованого в ОСОБА_1 районному відділ КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 10.06.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040838000004, а саме в редакції, викладеній в позові.

- визнати додаткову угоду до договору оренди від 09.06.2008, зареєстрованого в ОСОБА_1 районному відділ КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 10.06.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040838000005, укладеною на умовах, встановлених договором оренди від 09.06.2008, зареєстрованого в ОСОБА_1 районному відділ КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 10.06.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040838000005, а саме в редакції, викладеній в позові.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та вважає, що оскільки він продовжив користування земельною ділянкою за відсутності заперечень з боку відповідача у встановлений у цій нормі закону місячний строк після закінчення строку дії договору, тому договори оренди є поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, а додаткові угоди про поновлення терміну дії договорів оренди земельної ділянки слід визнати укладеними.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2017 у справі №912/2511/17 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено повністю.

13.02.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд (головуючий суддя: Орєшкіна Е.В., судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М. ) залишив рішення місцевого суду від 27.10.2017 у справі №912/2511/17 без змін.

01.03.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 у справі № 912/2511/17 до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018 року у справі №912/2511/17 визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 у справі № 912/2511/17; провадження за касаційною скаргою у справі №912/2511/17 зупинено до вирішення палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

10.09.2018 палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду винесено постанову у справі № 920/739/17 (оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 12.11.2018).

Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2018 поновлено провадження у справі № 912/2511/17 та призначено її до розгляду на 18.12.2018, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 12.12.2018.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, відповідач) зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

Скаржник вважає, що 15.05.2016 ГУ Держгеокадастру повідомило позивача стосовно заперечення про поновлення договору з причин, визначених у листі №К-7507/0-6210/0/6-17, 02.06.2017 - відмовило позивачу у поновленні договору з підстав, викладених у листі від 15.05.2016, 13.06.2017 - повідомило про заперечення у поновленні договору та направило акт повернення земельної ділянки для підписання рекомендованим листом з описом вкладення, договір оренди припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 ЗУ "Про оренду землі", строк дії договору закінчився 10.06.2017, реалізація переважного права на поновлення договору оренди відбувається за умови встановленої ч.1 ст.33 Закону процедури та наявності волевиявлення сторін.

В касаційній скарзі відповідач просить суд скасувати судові рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та Фермерським господарством "Кудря" (орендар) укладений договір оренди від 09.06.2008 (надалі - договір-1), відповідно до якого позивачеві передано в оренду земельну ділянку загальною площею 17,98 га, в тому числі ріллі - 17,98 га, кадастровий номер 3520382100:02:000:9021, що знаходиться на території Головківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За умовами договору-1 його укладено терміном на дев'ять років; договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір-1 зареєстровано у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2008 за №040838000004.

10.06.2008 за актом приймання-передачі позивачеві передано в оренду відповідну земельну ділянку.

15.05.2009 між сторонами підписано зміни до договору оренди землі №040838000004 від 10.06.2008 щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, однак, з огляду на відсутність відмітки щодо реєстрації вказаних змін у відповідності до діючого на час їх підписання порядку, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вказані зміни з урахуванням приписів ст. 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на час підписання змін, не набрали чинності.

Також між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та Фермерським господарством "Кудря" (орендар) укладений договір оренди від 09.06.2008 (надалі - договір-2), відповідно до якого позивачеві передано в оренду земельну ділянку загальною площею 11,14 га, в тому числі ріллі - 11,14 га, кадастровий номер 3520382100:02:000:9022, що знаходиться на території Головківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За умовами договору-2 його укладено терміном на дев'ять років; він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір-2 зареєстровано у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2008 за №040838000005.

10.06.2008 за актом приймання-передачі позивачеві передано в оренду відповідну земельну ділянку.

15.05.2009 між сторонами підписано зміни до договору оренди землі №040838000005 від 10.06.2008 щодо розміру нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати, однак, з огляду на відсутність відмітки щодо реєстрації вказаних змін у відповідності до діючого на час їх підписання порядку, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вказані зміни з урахуванням приписів ст. 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на час підписання змін, не набрали чинності.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодизації, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Дергеокадастру.

14.04.2017 голова Фермерського господарства "Кудря" звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з заявою та проектом додаткової угоди про зміни до договору оренди землі, який зареєстрований 10.06.2008 за №040838000004, де орендна плата становить 5% від нормативно грошової оцінки, строк дії договору запропоновано у 10 років (а.с. 24), яка отримана відповідачем 14.04.2017.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом №К-7509/0-6212/0/6-17 від 15.05.2017 повідомило позивача про заперечення щодо внесення змін до договору оренди в частині строку дії договору та орендної плати на рівні 5 відсотків від нормативно грошової оцінки; про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі, зареєстрованого за №04083800004 від 10.06.2008, земельної ділянки загальною площею 15,0099 га, що знаходиться на території Головківської сільської ради сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (а.с. 26).

14.04.2017 голова Фермерського господарства "Кудря" звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з заявою та проектом додаткової угоди про зміни до договору оренди землі, який зареєстрований 10.06.2008 за №040838000005, де орендна плата становить 5% від нормативно грошової оцінки (а.с. 36), строк дії договору запропоновано у 10 років, яка отримана відповідачем 14.04.2017.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом №К-7508/0-6211/0/6-17 від 15.05.2017 повідомило позивача про заперечення щодо внесення змін до договору оренди в частині строку дії договору та орендної плати на рівні 5 відсотків від нормативно грошової оцінки; про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі, зареєстрованого за №04083800005 від 10.06.2008, земельної ділянки загальною площею 11,14 га, що знаходиться на території Головківської сільської ради сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (а. с. 38).

23.05.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області отримано заяву від 14.04.2017 за підписом голови Фермерського господарства "Кудря", в якій позивач просив поновити договір оренди землі, зареєстрований за №040838000004 від 10.06.2008 та надав проект договору оренди землі, де орендна плата складає 12% від нормативно грошової оцінки, терміном дії договору на 7 років (а.с. 122).

02.06.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом №К-10472/0-7222/0/6-17 на заяву Фермерського господарства "Кудря" повідомило, що позивачу направлено лист від 15.05.2017 №К-7509/0-6212/0/6-17 стосовно повідомлення про прийняте рішення щодо заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 17,98 га, зареєстрованого 10.06.2008 за №040838000004, а тому не має правових підстав для задоволення заяви (а.с. 115).

Також, 23.05.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області отримано заяву від 14.04.2017 за підписом голови Фермерського господарства "Кудря", в якій позивач просив поновити договір оренди землі зареєстрований за №040838000005 від 10.06.2008 та надав проект договору оренди землі, де орендна плата складає 12% від нормативно грошової оцінки, терміном дії договору на 7 років (а.с. 116).

02.06.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі № К-10476/0-7223/0/6-17 на заяву Фермерського господарства "Кудря" повідомило,що позивачу направлено лист від 15.05.2017 №К-7508/0-6211/0/6-17 стосовно повідомлення про прийняте рішення щодо заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 11,14 га, зареєстрованого 10.06.2008 за №040838000005, а тому немає правових підстав для задоволення заяви (а.с. 118).

22.06.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листах №32-11-0.63-6059/2-17 та № 32-11-0.332-6057/2-17 повідомило про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договорів оренди землі, зареєстрованих 10.06.2008 за № 040838000004 та № 040838000005, додавши до таких листів акти приймання-передачі земельних ділянок для підписання (а.с. 130 та а.с. 132).

22.08.2017 Фермерське господарство "Кудря" звернулось до відповідача із заявами про укладення додаткових угод до договорів оренди землі, зареєстрованих 10.06.2008 за №№040838000004 та 040838000005, до яких додані проекти відповідних додаткових угод (на тих самих умовах), проте відповіді не отримав.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач з посиланням на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вважав, що оскільки він продовжив користування земельною ділянкою за відсутності заперечень з боку відповідача у встановлений у цій нормі закону місячний строк після закінчення строку дії договору, тому договори оренди є поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, а додаткові угоди про поновлення терміну дії договорів оренди земельної ділянки слід визнати укладеними.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, встановивши при вирішенні даного спору: факт належного виконання орендарем умов договору оренди, повідомлення останнього орендодавця про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, не надіслання орендодавцем у встановлений законом строк заперечень у поновленні договорів у належній формі; продовження використання позивачем земельних ділянок після закінчення строку дії договору, погодився з доводами позивача щодо наявності у останнього права на поновлення договорів оренди землі відповідно до ст.33 Закону України "Про оренди землі".

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що листи-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про заперечення в поновленні договорів від 15.05.2017 та від 02.06.2017 направлені до закінчення строку дії договорів у відповідь на звернення Фермерського господарства "Кудря", що були подані в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а тому зумовлюють припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі та відмову в його поновленні на підставі ч.ч.1-5 ст.33 вказаного Закону. Між тим, підставою поданого позову є саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Лист відповідача від 04.08.2017 правомірно не прийнятий місцевим господарським судом до уваги, оскільки він датований поза місячним строком після закінчення строку дії договору оренди, матеріали справи не містять доказів його направлення на адресу відповідача, крім того, адреса, зазначена у самому листі, не співпадає з юридичною адресою Фермерського господарства "Кудря". Посилання апелянта на ті обставини, що з пропозиціями щодо поновлення спірних договорів до відповідача звертався не позивач, а фізична особа ОСОБА_4 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є керівником Фермерського господарства "Кудря", який діяв в інтересах Фермерського господарства.

Розглядаючи доводи касаційної скарги колегія суддів касаційного суду доходить наступних висновків .

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, у справі, що розглядається, пунктом 37 договорів-1,2 передбачено, що вони набирають чинності після підписання та їх державної реєстрації, таким чином, їх строк закінчується 10.06.2017 .

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій, зокрема, вказали, що заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області протягом одного місяця після закінчення строку Договору повідомило позивача про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні Договорів оренди землі шляхом направлення листів-повідомлень № 32-11-0.63-6059/2-17 та № 32-11-0.332-6057/2-17 від 22.06.2017 . До матеріалів справи відповідачем надано копії таких листів та докази їх направлення (фіскальний чек органу поштового зв'язку від 26.06.2017, опис вкладення у цінний лист від 26.06.2017) (а.с. 133).

Проте, на думку судів, ці листи-повідомлення відповідача від 22.06.17 року не можуть бути доказом повідомлення позивача про наявність заперечень у поновленні договору оренди землі з огляду на наступне.

Як зазначено вище, частиною 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи зі змісту Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.02.2015 N 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за N 177/26622, юридичною формою рішень такого органу є накази. Названим Положенням не передбачено прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в області нормативних актів. Юридичною формою рішень такого органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а отже актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) є накази, які відповідно до підп. 12 п. 11 названого Положення, підписує начальник Головного управління.

Листи-повідомлення, якими відповідач повідомляє про прийняте ним рішення, безпосередньо рішенням такого органу не є і посилання у тексті на відповідні накази не містять.

Позивач звернувся із позовом внаслідок його автоматичної пролонгації на підставі частини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки він продовжив користування земельною ділянкою за відсутності заперечень з боку відповідача у встановлений у цій нормі закону місячний строк після закінчення строку дії договору . Тобто, матеріально-правовою підставою свого позову, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач обрав частину 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" .

З приводу викладеного, колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

Необхідність прийняття відповідачем рішення саме у формі наказу про відмову в поновленні договору оренди землі суди обґрунтовують ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі", при цьому, прямо зазначаючи, що позивач звернувся із позовом внаслідок його автоматичної пролонгації саме на підставі ч.6 ст.33 вказаного Закону.

В постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, прийнятій у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, зроблений такий правовий висновок:

" 5.2. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми) , так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми) .

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою ."

Згідно з ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі":

"У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором."

У вищевказаній постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 викладений такий правовий висновок:

"У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі , що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті."

Таким чином, саме в частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" законодавцем обрана дефініція "лист -повідомлення орендодавця про заперечення ", що свідчить про встановлений законом обов'язок орендодавця саме повідомити орендаря про таке своє заперечення проти поновлення договору і саме протягом одного місяця після закінчення строку договору, проте, ця норма не визначає чіткої письмової форми висловлення такого заперечення, зокрема і, що в даному випадку відповідач мав видавати виключно саме відповідний наказ, а не достатнім було лише надіслати фактично направлені відповідачем позивачу листи-повідомлення , що спростовує доводи судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині.

При цьому, суди встановили, що до матеріалів справи відповідачем надано копії листів-повідомлень № 32-11-0.63-6059/2-17 та № 32-11-0.332-6057/2-17 від 22.06.2017 та докази їх направлення (фіскальний чек органу поштового зв'язку від 26.06.2017, опис вкладення у цінний лист від 26.06.2017) (а.с. 133 ).

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд."

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.311 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

2. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

3. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області задовольнити повністю, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №912/2511/17 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Витрати зі сплати судового збору у розмірі 3520 грн. за подання апеляційної скарги та 6400 грн. за подання касаційної скарги підлягають стягненню з Фермерського господарства "Кудря" на користь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України:

"Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції."

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2018

у справі №912/2511/17 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2018

у справі №912/2511/17 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Кудря" (код ЄДРПОУ 23689576) на користь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ( код ЄДРПОУ 36767636) судовий збір у розмірі 3520 грн. за подання апеляційної скарги та 6400 грн. за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський