Рішення

від 17.12.2018 по справі 498/682/18

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №498/682/18

Провадження по справі №2/498/333/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Великомихайлівський районний суд Одеської області

в складі: головуючої судді - Ткачук О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Козачінської Л.Г.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Михайлівка позов ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_1, до сільськогосподарського виробничого кооперативу Рассвет про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за ним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу Рассвет , в якому просить договір оренди земельної ділянки б/н від 23 листопада 2005 року укладений між ним та сільськогосподарським виробничим кооперативом Рассвет в особі голови правління ОСОБА_4, засвідчений секретарем Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області ОСОБА_5А, предметом договору якого є земельна ділянка, сільськогосподарського призначення, загальною площею 3,84 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121680800:01:001:0742, зареєстрований у Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при держкомземі України за №240 в Книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок 28.12.2006 року розірвати. Стягнути в рахунок заборгованості за сплату орендної плати за договором оренди землі від 23.11.2005 року з СВК Рассвет на користь ОСОБА_3 грошові кошти з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних, пені - у розмірі 15713,55 грн. Мотивуючи його тим, що відповідач в порушення норм права на протязі 2 років, а саме за 2016 та 2017 рр. не здійснює орендну плату за користування земельною ділянкою, що є наслідком порушення істотних умов договору оренди.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві. Крім того, зазначив, що чинним законодавством не передбачено право орендаря не здійснювати сплату орендної плати у разі наявності судового спору між сторонами. Що стосується перерахування грошових коштів за 2017 рік у розмірі 4418,96 грн. за оренду лише 04.09.2018 року, вважає це порушенням пп.8,10 Договору як в терміні їх сплати так і її розмірі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву. Пояснив, що відповідно до п.32 договору оренди землі сторони досягли згоди щодо внесення змін до п.8 Договору: змінити розмір орендної плати за 2010 р. - 1306,74 грн., 2011 р. - 2613,00 грн., 2012 р. - 2294,70 грн., 2013 р. - 2729, 41 грн., 2014 р. - 3529, 41 грн., 2015 р. - 5389,22 грн, що підтверджується копіями платіжних відомостей отримання орендної плати та з яких вбачається, що позивач щорічно отримував орендну плату. В 2016 році орендна плата не надавалась, так як врожай був зібраний колишнім представником ОСОБА_3-ОСОБА_6, про що складено відповідний акт обстеження земельної ділянки №1257 від 13.07.2016 року. Окрім того, в 2016 році в рахунок орендної плати позивачем отримано грошові кошти в сумі 525,00 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером від 09 вересня 2016 року. Таким чином твердження позивача про неотримання орендної плати за 2016 рік не відповідають дійсності. Враховуючи, що позивач постійно не проживає за місцем реєстрації і видати йому орендну плату через касу підприємства, як зазначено в п.8 договору, не можливо, у зв'язку з чим відповідач перерахував позивачу оренду плату за 2017 рік в розмірі 4418,96 поштовим переказом з листом повідомленням. На сьогоднішній день зазначену земельну ділянку продовжує обробляти ОСОБА_6, не зважаючи на це СВК Рассвет сплачує частково орендну плату, а за наявною інформацією сам позивач ОСОБА_3 перебуває за кордоном.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що в 2005 році уклав з ОСОБА_3 договір оренди землі, якою користувався до 2015 року. Влітку 2015 року позивач повідомив його, що хоче продати земельну ділянку, так як йому потрібні кошти. Він йому пояснив, що на продажу землі накладено мораторій. Через деякий час до нього звернулась ОСОБА_6 та повідомила, що у неї довіреність від ОСОБА_3 і вона хоче забрати земельну ділянку та використовувати її. На що він не погодився, оскільки у нього були всі права на використання цієї земельної ділянки на підставі договору оренди. У 2015 році ОСОБА_6 самовільно відмежувала та обробила зазначену земельну ділянку, після чого позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди недійсним. В липні 2016 року чоловік ОСОБА_6, його брат і Бєлов комбайном зібрали врожай пшениці. Він звернувся до с/ради, щоб комісія зафіксувала факт зібрання врожаю ОСОБА_6, яка виїхала на поле і у присутності ОСОБА_6 було складено відповідний акт. ОСОБА_6 у присутності членів комісії підтвердила, що вона сіяла пшеницю та зібрала її врожай. Орендну плату повністю сплатив з 2010 по 2015 рік, за 2016 рік з врахуванням судових тяжб сплатив частково, за 2017 р. - орендну плату надіслав поштовим переказом, але ОСОБА_3 відмовився від її отримання, дізнавшись, що переказ від СВК Рассвет . ОСОБА_3 з 2015 до 2018 року жодного разу не звертався ні до нього, ні до бухгалтера стосовно несплати чи сплати не в повному обсязі орендної плати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що з 2014 по 2015 рік вона за довіреністю позивача представляла його інтереси в суді. Їй відомо, що у період з 2015 по 2018 рік ОСОБА_3 не отримував від СВК Рассвет орендну плату за землю. Вона не користувалась земельною ділянкою ОСОБА_3, а приймала участь у обстежені його земельної ділянки разом з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щоб встановити межу з іншими земельними ділянками.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є головою Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, влітку 2016 року їй зателефонував керівник СВК Рассвет ОСОБА_4 і повідомив, що із земельної ділянки, яку він орендує у ОСОБА_3, сім'я ОСОБА_6 самовільно збирає врожай. В той час в сільській раді був дільничний ОСОБА_8, якого вона попросила поїхати разом з нею на поле. Коли вони приїхали на поле, між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 була розмова на підвищеному тоні. ОСОБА_6 вказувала, що вона правозахисниця ОСОБА_3 і вони заберуть його земельну ділянку, на що ОСОБА_4 зазначив, що спочатку необхідно розірвати договір оренди. У зв'язку з тим, що сім'я ОСОБА_6 самовільно зібрала врожай, який належав СВК Рассвет , було складено акт обстеження земельної ділянки, який підписали всі крім ОСОБА_6, хоча і визнала, що її сім'я зібрала врожай.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що в 2016 році він був на посаді дільничного с.Великоплоске. В липні 2016 року він був на робочому місці, здійснював прийом громадян. До нього підійшла ОСОБА_7 і попросила під'їхати на поле у зв'язку з інцидентом. Приїхавши, побачили, що поле частково викошене. На полі був ОСОБА_4 і ОСОБА_6, яка заявила, що зазначена земельна ділянка її, так як вона її купила у ОСОБА_3 за 15000 грн. і у неї є розписка, тому за її вказівкою комбайн збирає врожай. На підставі чого було складено акт, який він підписав.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами зі спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1.ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В порядку ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на праві приватної власності відповідно до Державного акту серії ЯА №268565 від 17.02.2006 року належить земельна ділянка площею 3.84 га., яка розташована на території Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровий номер 5121680800:01:002:0742.

23.11.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі, засвідчений секретарем Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області ОСОБА_5А, зареєстрований у Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при держкомземі України за №240 в Книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок 28.12.2006 року, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського використання.

Відповідно до п. 7 договору строк дії договору - двадцять років.

Пунктами 8, 10 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній та відбірковій формах в розмірі 503.30 грн., орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року.

Відповідно до змін до договору оренди землі від 02.08.2015 року сторони досягли згоди щодо внесення змін до п.8 Договору: змінити розмір орендної плати на 2015 р. - 5389, 22 грн., що підтверджується копією вищезазначених змін до договору. Тому суд, вважає хибними доводи представника позивача, що саме цими змінами був встановлений новий розмір орендної плати з 2015 року, оскільки вони протирічать змісту цих змін.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, протягом 2010- 2015рр. позивач щорічно отримував орендну плату.

В 2016 році орендна плата в повній мірі позивачу не була сплачена, що підтверджено відомостями про отримання ОСОБА_3 згідно видаткового касового ордеру від 09.09.2016 року орендної плати в сумі 525,00 грн. Підпис у зазначеному видатковому касовому ордері представником позивача не оспорювався.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні відповідачем було здійснено перерахування орендної плати позивачу ОСОБА_3 за 2017 рік в розмірі 4418,96 грн., що підтверджується копією поштового переказу через УКРПОШТУ 04.09.2018 року, однак позивач її не отримав.

В акті обстеження земельної ділянки №1257 від 13.07.2016 року зазначено, що при обстеженні комісією у складі: голови Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області ОСОБА_7, представника користувача земельної ділянки - голови СВК Рассвет ОСОБА_4, представника власника земельної ділянки ОСОБА_6, старшого інспектора В.Михайлівського ВП майора поліції ОСОБА_8, земельної ділянки кадастровий номер: 5121680800:01:002:0742, площа 3,84 га, на місцевості було виявлено, що на ділянці знаходяться рослинні рештки озимої пшениці. Врожай зерна озимої пшениці був зібраний 12.07.2016 року представником власника земельної ділянки - ОСОБА_6. Однак, даний акт не спростовує чинності договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем і не звільняє СВК Рассвет від виконання зобов'язань по зазначеному договору.

Наполягаючи на задоволенні позову, представник позивача, як на підставу розірвання договору оренди, посилався на порушення відповідачем умов договору, що виразилося в систематичній несплаті орендної плати.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті "д" частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки "систематичність", має значення саме несплата орендної плати, тоді як у вказаній справі має місце сплата орендної плати у меншому розмірі за 2016 рік та неоплата за 2017 рік.

Проаналізувавши наведені обставини, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем названих вище обставин, які свідчать про систематичну несплату відповідачем орендної плати, як це передбачено ст.81 ЦПК України.

При цьому, часткова невиплата орендної плати в силу ст.141 ЗК України, ст.32 Закону України "Про оренду землі" не є підставою для розірвання спірного договору, оскільки не носить систематичний характер та не є суттєвою по відношенню до виконаної частини умов договору.

До того ж, позивач не надав доказів пред'явлення претензій щодо сплати орендної плати не в повному обсязі, та не скористався своїм правом вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (умови договору та ст.24 Закону України "Про оренду землі").

Залишивши без змін судові рішення у справі №732/174/17 та № №484/3687/16 в своїх постановах (відповідно): від 11.10.2017 р. №6-1449цс 17 Верховний Суд України та від 11 липня 2018 року № 61-33165св 18 Верховний Суд зазначили наступне: відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з відсутності підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки не встановлено систематичної несплати відповідачем орендної плати, несплата якої не в повному обсязі не позбавляє позивача можливості звернутись до суду з позовом про стягнення недоплаченої орендної плати.

Таким чином, на підставі викладеного, суд, керуючись принципом змагальності, сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та діючи в межах заявлених позовних вимог, дійшов до висновку про недоведеність порушень земельного, цивільного законодаства з боку відповідача при виконані договору оренди земельної ділянки та відсутністю підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим, розглядаючи позов в частині стягнення орендної плати за 2016, 2017 роки, суд вважає за необхідне задовольнити його частково виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, індекс інфляції є загальновідомим і за правилами ч.3 ст.82 ЦПК України не потребує доказуванню.

Отже, відповідно до повідомлень Держкомстату України індекси інфляції складали: за 2006 рік - 111,6%; за 2007 рік - 116,6%; за 2008 рік - 122,3%; за 2009 рік - 112,3%; за 2010 рік - 109,1%; за 2011 рік - 104,6 %; за 2012 рік - 99,8%; за 2013 рік - 100,5%; за 2014 рік - 124,9%; за 2015 рік - 143,3%; за 2016 рік 112,4%, а всього 411,5 % (1,116х1,166х1,223х1,123х1,091х1,046х0,998х1,005х1,249х1,433х1,124).

Виходячи з наведеного, загальний індекс інфляції за період з 2006 року по 2016 роки складає 411,5%, а розмір належної до сплати орендної плати за 2016 рік становить 1546,08 грн. (503,3х411,5:100%=2071,08 -525,00 (отримана))

Відповідно до вищезазначених повідомлень Держкомстату України і з врахуванням 2017 року - 113,7% (1,116х1,166х1,223х1,123х1,091х1,046х0,998х1,005х1,249х1,433х1,124х1,137=4,679), а всього 467,9%.

Виходячи з наведеного, загальний індекс інфляції за період з 2006 року по 2017 роки складає 467,9 %, а розмір орендної плати за 2017 рік становить 2354,94грн.(503,3х467,9:100%).

Загальна сума орендної плати за землю за 2016-2017 рік із врахування індексу інфляції яка підлягає сплаті становить 3901,02 грн.

Розрахунок 3% річних:

31.12.2016-17.12.2018, борг 1546,08 грн., тому 1546,08х3х718:365:100=91,24 грн.

31.12.2017-17.12.2018, борг 2354,94 грн., тому 2354,94х3х353:365:100=68,33 грн.

Загальна сума яких становить 159,57 ггрн.

Крім того, як вбачається із п.13 Договору оренди - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Отже, пеня за 2016 рік складає 1110,09 грн., відповідно до розрахунку (31.12.2016-17.12.2018) 1+365+352=718 днів, тому 1546,08х0,1%х718=1110,09 грн.; пеня за 2017 рік складає 831,29 грн., відповідно до розрахунку (31.12.2017-17.12.2018), тому1+352=353 днів; 2354,94х0,1%х353=831,29 грн. Загальна сума пені яка підлягає сплаті становить 1941,38 грн.

Понесені позивачем судові витрати документально підтверджені: за частину позовних вимог майнового характеру сплачено 704,80 грн. Тому, судові витрати присуджуються відповідачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з урахуванням документально підтверджених судових витрат: 6001, 97 (стягнуто судом) х 100 : 15713,55 ( розмір позову) = 38,19% (заокруглено до 38,2%) пропорційно від задоволених вимог. 704,80грн. х 38,2% / 100 = 269,23 грн. Оскільки позов ОСОБА_3 задоволено частково на його користь з сільськогосподарського виробничого кооперативу Рассвет підлягає стягненню судовий збір у розмірі 269 грн. 23 коп. відповідно до розрахунку наведеного вище.

Керуючись статтями 12, 81, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_1, до сільськогосподарського виробничого кооперативу Рассвет про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за ним - задовольнити частково.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 в частині розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу Рассвет на користь ОСОБА_3 в рахунок заборгованості за сплату орендної плати за договором оренди землі грошові кошти у розмірі 6001 (шість тисяч одної) гривні 97 копійок, з яких орендна плата (з урахуванням індексів інфляції) - 3901 (три тисячі дев'ятсот одної) гривні 02 копійки, пеня - 1941 (одна тисяча дев'ятсот сорок одної) гривні 38 копійок, 3% річних - 159 (сто п'ятдесят дев'ять) гривень 57 копійок.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу Рассвет на користь ОСОБА_3 в рахунок компенсації понесених судових витрат 269 грн. 23 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Великомихайлівський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3, паспорт КК№336067, виданий Великомихайлівським РВ УМВС України в Одеській області 08 лютого 2001 року, РНОКПП - НОМЕР_1, вул.Соборна, буд.110 село Великоплоске Великомихайлівський район Одеська область;

Відповідач: сільськогосподарський виробничий кооператив Рассвет , код ЄДРПОУ - 30817018, вул.Радянська село Великоплоске Великомихайлівський район Одеська область.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2018 року.

Суддя О.Л.Ткачук