Постанова

від 17.12.2018 по справі 2040/5266/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Сліденко А.В.

17 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5266/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 по справі 2040/5266/18, повний текст складено 04.10.2018, за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Термінал ЛТД"

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області треті особи Будянська селищна рада Харківського району Харківської області , ОСОБА_2

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2018 року позивач, ТОВ "Грейн Термінал ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: Будянська селищна рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнень, просив суд: зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до Державного земельного кадастру про виключення відомостей про орендаря, суборенду, оренду на ім'я ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,6937 га, кадастровий номер НОМЕР_2 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.05.2018 року позивач набув права власності на земельну ділянку площею 1,6937 га, кадастровий номер НОМЕР_2. Дане право зареєстровано в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 123235269 від 08.05.2018 року. Проте, відповідно до Витягу з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки № НВ-0001534442018 від 07.05.2018 року в Державному земельному кадастрі міститься інформація про оренду/суборенду/орендаря вказаної земельної ділянки - ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1).

Постановою Харківської окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі державного кадастрового реєстратора, територіальна юрисдикція якого поширюється на сел. Буди, Харківського району Харківської області, виключити з Державного земельного кадастру (Національної кадастрової системи) відомості про наявність у ОСОБА_2 статусу орендаря та речових прав оренди і суборенди відносно земельної ділянки площею 1,6937 га кадастровий номер НОМЕР_2.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідачем, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ "Грейн Термінал ЛТД".

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 жодних речових прав відносно цієї ділянки іншим особам не передавав.

Водночас із цим, у Державному земельному кадастрі містяться відомості про орендаря, суборенду, оренду названої ділянки за ОСОБА_2.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як владний суб'єкт, не забезпечив реалізацію управлінської функції, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, і не виправив власну помилку з посиланням на юридично неспроможні мотиви.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Предметом спору в спірних правовідносинах предметом спору є зобов'язання відповідача внести зміни до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 1,6937 га, кадастровий номер НОМЕР_2 що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Буди, вул. Шевченка, 3

Зі змісту листа Державного кадастрового реєстратора Луханіної Ю.М. №736 від 13.06.2018р. вбачається, що при перевірці даних встановлено, що інформація стосовно відомостей про оренду, суборенду на ім'я ОСОБА_2 у Державному земельному кадастрі (Національній кадастровій системі) відображається в Національній кадастровій системі у зв'язку з технічною помилкою, яка виникла під час перенесення даних з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

Вказаною відповіддю Державного кадастрового реєстратора, скріпленої власною печаткою Державного кадастрового реєстратора, зазначено, що у відповідності до статті 30 Закону України Про державний земельний кадастр , у порядку інформаційної взаємодії від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно вже надійшли зареєстровані речові права на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2.

Так, правовідносини з приводу функціонування Державного земельного кадастру (Національної кадастрової системи) унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про державний земельний кадастр" та деталізовані приписами Порядку ведення Державного земельного кадастру (затверджено Постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051; далі за текстом - Порядок № 1051).

За визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно з. ч.ч. 1-2 ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

На підставі ч. 1 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", від імені суб'єкта владних повноважень - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Законодавцем запроваджено такий порядок практичної реалізації державної політики у галузі Державного земельного кадастру, згідно з яким у складі одного владного суб'єкта - органу Державного земельного кадастру із статусом юридичної особи публічного права (до яких належать як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, такі і регіональні представництва цього органу в особі Головних управлінь Держгеокадастру) діють інші повністю окремі та цілком самостійні і незалежні владні суб'єкти - державні кадастрові реєстратори (наймані робітники, які працюють на штатних посадах у структурі органу державного управління та територіальна юрисдикція яких поширюється на певну адміністративно-територіальну одиницю у залежності від структурного підрозділу органу, до штату якого входить їх посада).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" внесено зміни до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України та з 01.01.2013 року центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або користування для всіх потреб.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Харьківській області, як це визначено п. 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, як це визначено ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно до ст. 6 вказаного Закону України, система органів та суб'єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.

Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Акредитованим суб'єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала: договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 1 січня календарного року; договір з іншим суб'єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб'єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав).

Акредитація суб'єктів та моніторинг відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державний кадастровий реєстратор є державним службовцем. Весення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом, як це визначено ст. 39 вказаного вище Закону.

Зі змісту листа Міськрайонного управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 1121/426-18-0.23,061 від 10.08.2018 року вбачається, що відповідно до п. 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року (далі - Порядок), державний кадастровий реєстратор має можливість виправлення технічної помилки щодо права власності (користування) до моменту отримання, у порядку інформаційної взаємодії, інформації щодо даних з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Колегія суддів зазначає, що позивач з відповідною заявою звернувся до не належного відповідача, а саме: структурного підрозділу - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

В суді апеляційної інстанції встановлено, що згідно інформації Міськрайонного управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, заяву про виправлення технічної помилки та внесення змін до Державного земельного кадастру подано через Центр надання адміністративних послуг, що підтверджується позивачем.

Згідно до п. 66 Порядку, до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у п. п. 21-25 цього Порядку, про об'єкти Державного земельного кадастру.

Так, п. 73 Порядку визначено, що державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру: 1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку; 2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

Пунктом 118 Порядку встановлено, що внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Відповідно до п. 119 Порядку, до Поземельної книги без подання заяви вносяться відомості (зміни до них) про: 1) віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці; 2) зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки в результаті проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць; 3) обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами; 4) власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 5) затвердження документації із землеустрою та оцінки земель, на підставі якої внесено зміни до відомостей про земельну ділянку та/або нові (додаткові) відомості про земельну ділянку; 6) зареєстровані земельні ділянки, отримані в результаті інформаційної взаємодії між кадастрами та іншими інформаційними системами; 7) координати поворотних точок меж земельних ділянок, приведені у відповідність з фактичним місцем розташування земельних ділянок адміністратором Державного земельного кадастру згідно з пунктами 156-3, 156-4 цього Порядку.

Як передбачено п. 139 Порядку, у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно до вимог п. 139 Порядку, внесення змін стосовно виявлених помилок можливо лише до моменту отримання, у порядку інформаційної взаємодії, інформації щодо даних з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Отже, внесення будь-яких змін в інформацію про власників або користувачів земельної ділянки функціоналом Національної кадастрової системи не передбачено.

На підставі п. 139-1 Порядку, у разі виявлення державним реєстратором прав на нерухоме майно в отриманих з Державного земельного кадастру відомостях про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, неповної або неточної інформації, що унеможливлює ідентифікацію відповідної особи, такий державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надсилає повідомлення за формою згідно з додатком 29 в електронній формі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

Адміністратор Державного земельного кадастру (крім випадку надсилання повідомлення в електронній формі відповідно до пункту 139-1 цього Порядку) в режимі реального часу забезпечує передачу повідомлення державного реєстратора прав на нерухоме майно до Державного кадастрового реєстратора за місцезнаходженням земельної ділянки.

Як встановлено п. 143 Порядку, державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, для з'ясування питання про можливість виключення відомостей про права третьої особи, ОСОБА_2, на придбану земельну ділянку необхідно звернутися до держателя помилкових відомостей, який у разі відмови буде належним відповідачем у спірних правовідносинах.

Таким чином зазначений позивачем відповідач не є належним, а тому суд не може відновити права позивача вказаним позивачем шляхом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, внаслідок чого дійшов хибного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення на підставі неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 по справі № 2040/5266/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Термінал ЛТД" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи Будянська селищна рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)В.В. Старостін Судді (підпис) (підпис) С.С. Резнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 21.12.2018.