Ухвала

від 12.09.2018 по справі 465/7184/17

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7184/17

2-з/465/92/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"12" вересня 2018 р. м.Львів

Франківський районний суд м. Львова,

в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Школьніковій К.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу на загальну суму 936032,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, а саме накласти арешт на нерухоме майно відповідача - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, паспорт серії КА №359886, який зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:

1/3 ідеальної частка від 17/50 ідеальних часток житлового будинку літ. А-1 загальною площею 48.9 кв. м. і житловою площею 29.9 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1068931746101;

1/3 ідеальної частки від 10/100 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:06:001:0009 площею 0.0576 га на вул. А. Горської, 11 у м. Львові реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1352894546101.

? ідеальної частини приміщення туалету літ. І на вул. А. Горської, 11-а у м. Львові, реєстраційний номер нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1068987846101.

Заяву мотивує тим, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває справа №465/1110/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу на загальну суму 936032,96 грн.

Відповідач разом з пановою М.М. , пановим О.В. був співвласником 10/100 будинковолодіння (будинки А-1, А-1) та співвласником на праві спільної сумісної власності земельної ділянки площею 576 кв.м на вул. Горської, 11 у м. Львові.

17.08. 2012 року між відповідачем та позивачем був укладений попередній договір, згідно умов якого позивач передав, а відповідач отримав від позивача гроші в сумі 80 000.00 грн., як аванс в рахунок наступного договору купівлі-продажу належних відповідачу часток у вказаному вище будинковолодінні.

15.12.2013 року між відповідачем та позивачем був укладений попередній договір, згідно умов якого позивач передав, а відповідач отримав від позивача гроші в сумі 70000 .00 грн.. як аванс в рахунок наступного договору купівлі-продажу належних відповідачу часток у вказаному вище будинковолодінні.

26.08.2014 року відповідач власноручно написав розписку про те, що він отримав від позивача 3000 доларів США для викупу МАФ і зобов'язався її повернути після укладання договору - купівлі продажу кВ. №2 по вул. горської,11.

02.10.2014 року рішенням Франківського районного суду м. Львова виділено в натурі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 м.М. ОСОБА_4, з будинковолодіння №11 на вул. А. Горської у м. Львові у власність будинку А-1 з відповідними житловими та нежитловими приміщеннями.

15.09.20154 р. розпорядженням №466 Франківської районної адміністрації Львівської міської ради будинку А-1 , присвоєно окрему поштову адресу: м. Львів, вул. А. Горської, 11а.

25.03.2016 року позивач надав відповідачу для підписання й подальшого нотаріального посвідчення Попередній договір про порядок та умови укладання Основного договору і передачі права власності на нерухоме майно. Відповідач його підписав, однак нотаріально посвідчити відмовився.

05.04.2016 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів в сумі 21750 доларів США, що підтверджується фіксованим чеком №0055 від 05.04.2016 року.

21.10.2016 року зареєстровано право власності відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_4 на 17/50 ідеальних частин в житловому будинку А-1 на вул. А. Горської, 11-а у м. Львові загальною площею 48.9 кв.м.

14.03.2017 року рішенням Франківського районного суду м. Львова та додатковим рішенням від 21.03.2017 р. залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27.06.2017 року визначено право власності відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_4 на 10/100 ідеальних частин земельної ділянки, що становить 57.6 кв.м щляхом виділу її частки із земельної ділянки площею 0, 0576 а, розміщеної за адресою: м. Львів, вул. А. Горської, 11-а.

Згідно Інформаційної довідки №106515652 від 06.12.2017 р. відповідачу належить на праві спільної сумісної власності 1/3 ідеальна частина житлового будинку літ. А-1 загальною площею 48.9 кв.м і житловою - 29.9 кв.м й 1/3 ідеальна частина від 10/100 ідеальних частин земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:06:001:0009 площею 0.0576 та ? ідеальної частини приміщення туалету літ. І , загальною площею 3.1 кв.м за адресою: м. Львів, вул. А. Горської, 11,11-а.

І все це є єдиним майном відповідача.

02.03.2018 року відповідач та ОСОБА_5М, ОСОБА_4 рекомендованим листом з повідомленням про вручення під розписку повідомили ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, як співвласників земельної ділянки про свій намір продати належні їм на праві спільної часткової власності 17/50 ідеальних частин в житловому будинку на вул. А. Горської 11-а в м. Львові і 10/100 ідеальних частин земельної ділянки , що становить 57, 6 кв.м.

Отже, позивач вважає, що відповідач намагається продати належне йому майно і в той же час, вводячи позивача в оману пропозиціями укласти мирову угоду, затягує розгляд судового спору та ухиляється від виконання свого обов'язку - повернення позивачу отриманих від нього коштів.

На підставі вищевикладеного, просить заяву задоволити.

За змістом ч. 1 ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу , а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що на розгляді Франківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу на загальну суму 936032,96 грн.

Згідно Інформаційної довідки №106515652 від 06.12.2017 р. відповідачу належить на праві спільної сумісної власності 1/3 ідеальна частина житлового будинку літ. А-1 загальною площею 48.9 кв.м і житловою - 29.9 кв.м й 1/3 ідеальна частина від 10/100 ідеальних частин земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:06:001:0009 площею 0.0576 та ? ідеальної частини приміщення туалету літ. І , загальною площею 3.1 кв.м за адресою: м. Львів, вул. А. Горської, 11,11-а.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У справі Беллет проти Франції ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права .

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 150 , 153 , 154 , 157 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу на загальну суму 936032,96 грн. -задовольнити.

До вирішення даного спору по суті накласти арешт на нерухоме майно відповідача - ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1, паспорт серії КА №359886, який зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:

1/3 ідеальної частка від 17/50 ідеальних часток житлового будинку літ. А-1 загальною площею 48.9 кв. м. і житловою площею 29.9 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1068931746101;

1/3 ідеальної частки від 10/100 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:06:001:0009 площею 0.0576 га на вул. А. Горської, 11 у м. Львові реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1352894546101.

? ідеальної частини приміщення туалету літ. І на вул. А. Горської, 11-а у м. Львові, реєстраційний номер нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1068987846101.

БОРЖНИК - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КА359886, ІПН НОМЕР_1 адреса: м.Львів, вул.Горської,11-А)

СТЯГУВАЧ - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КВ036437, ІПН 220401049,адреса: м.Львів, вул.Скнилівська, 21 (особ.).

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ванівський Ю.М.