Рішення

від 26.12.2018 по справі 140/2166/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2166/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМО Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМО Україна (далі - ТзОВ КОМО Україна , Товариство, позивач) звернулося з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006764814 від 30.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Львівським управлінням Офісу ВПП ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ КОМО Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.04.2016 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт перевірки від 11.07.2018 №102/28-10-48-14/39507437. У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення вимог пункту 2.6 глави 2, п. 3.1, п. 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України. Висновок відповідача мотивований тим, що перевіркою встановлено незабезпечення своєчасного (у день одержання готівкових коштів) оприбуткування готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) на загальну суму 44 731,84 грн. а також відсутність платіжних документів на сплату готівкових коштів в сумі 43 770,03 грн.

Не погодившись із висновками контролюючого органу викладеними в акті перевірки, 18.07.2018 ТзОВ КОМО Україна подало на нього свої заперечення. Проте, відповідно до листа від 27.07.2018 №31653/10/28-10-28-10-48-14 Львівського управління Офісу ВПП ДФС заперечення позивача є необґрунтованими, а висновки викладені в акті перевірки є правомірними.

На підставі вказаного акту перевірки, 30.07.2018 Офісом ВПП ДФС були прийняті податкові повідомлення-рішення №0006694814, №0006664814, №0006684814, №0006754814, №0006714814, №0006724814, №0006764814, рішення №0006744814 від 30.07.2018 про застосування штрафних санкцій та вимогу №0006734814 від 30.07.2018 щодо сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску.

ТзОВ КОМО Україна не погоджуючись з висновком розгляду заперечення Львівського управління Офісу ВПП ДФС направило 20.08.2018 скаргу на податкові повідомлення-рішення. За результатами розгляду якої, ДФС Україна залишено без змін податкові повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС від 30.07.2018 №0006754814, №0006714814, №0006724814, №0006764814 та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.07.2018 №006694814, №0006664814, №0006684814, а скарга задоволена частково.

Позивач не погоджується із висновками перевірки та податковим повідомленням-рішеннями №0006764814 від 30.07.2018 з тих підстав, що під час проведення перевірки товариства, перевіряючим було надано КОРО №3000088492р/4, всі операції у якій були обліковані відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року (надалі - Положення №637), а саме була здійснена фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках, які були належним чином проклеєні до КОРО.

Отже, єдиним порушенням у даному випадку є оприбуткування коштів в сумі 44 731,84 грн. - 19.09.2016, а не 19.08.2016. Проте, позивач зазначає, що денна виручка за 19.08.2016 оформлена Z-звітом від 19.08.2016, оприбуткована в КОРО саме 19.08.2016 року (стор.12 графа15) та здана в банк відповідно до квитанції №5783 від 19.08.2016, а не 19.09.2016, як це зазначає відповідач.

Також, позивач вважає безпідставним твердження відповідача про те, що товариством порушено п. 3.1, п. 7.39 Положення №637, оскільки на підтвердження сплати ТзОВ КОМО Україна готівкових коштів в сумі 43 770,03 грн. відповідачу під час проведення перевірки були надані всі документи які свідчать про вартість витрат, здійсненних у зв'язку із відрядженням та проживанням працівників товариства.

На підставі вищевикладеного позивач вважає, що контролюючим органом безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення №0006764814 від 30.07.2018, та просить суд визнати його протиправним та скасувати.

Ухвалою від 05.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

У відзиві від 28.11.2018 вх. №15591/18 (т.2 а.с.3-4) представник відповідача заперечив стосовно задоволення позовних вимог посилаючись на те, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки про те, що позивачем не оприбутковано (несвоєчасно оприбутковано) готівкові кошти (торгову виручку) без внесення відповідних записів у книгу обліку розрахункових (далі - КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звіту) РРО, чим порушено підпункт 2.6 глави 2 Положення №637, а саме: денну виручку відповідно до Z-звіту від 19.08.2016 №0748 в сумі 44 731,84 грн., в т.ч. готівкові кошти - 44 731,84 грн., оприбутковано в КОРО №3000088492р/4 (рядок 15 сторінка 12) - 19.09.2016. Жодних виправлень у даному рядку на даній сторінці КОРО за час проведення перевірки не було встановлено.

Також представник відповідача зазначив, що позивачем порушено п. 3.1, п. 7.39 Положення №637, а саме: в авансових звітах відсутній оформлено належним чином документ (відсутній фіскальний чек РРО), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. У відповідності до положень пункту 3.1 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. На підприємстві відсутні платіжні документи (Фіскальні чеки РРО), при проживанні працівників ТзОВ КОМО Україна в готелях (які мають статус юридичної особи), під час відрядження, які би підтверджували сплату готівкових коштів в розмірі 43 770,03 грн.

Враховуючи вищенаведене, Офіс ВПП ДФС вважає позовну заяву ТзОВ КОМО Україна безпідставною та просить суд залишити її без задоволення.

07.12.2018, позивач подав до суду відповідь на відзив вих. № 259/1 від 03.12.2018 (т.2 а.с.19-22), у яких заперечив доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 12.04.2018 №671, виданого Офісом ВПП ДФС та направлень на перевірку від 27.04.2018 №86, №87 та №88 від 18.05.2018 №114 та від 08.06.2018 №129 посадовими особами Львівського управління Офісу ВПП ДФС проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.04.2016 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.12.2017. Перевірка проводилась з 27.04.2018 по 12.06.2018, термін перевірки продовжувався на 15 робочих днів з 13.06.2018 згідно з наказом від 05.06.2018 №1029. За результатами перевірки складено акт 11.06.2018 №102/28-10-48-14/39507437 (т.1 а.с.11-143).

У вищевказаному акті фактичної перевірки зроблений висновок про порушення ТзОВ КОМО Україна пункту 2.6 глави 2, п. 3.1, п. 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року, зокрема, підприємством несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти в загальній сумі 44 731,84 грн. та відсутні платіжні документи на сплату готівкових коштів в розмірі 43 770,03 грн.

В подальшому позивачем до Офісу ВПП ДФС було подано заперечення на акт фактичної перевірки, яке за результатами розгляду було залишено без задоволення.

На підставі акту фактичної перевірки 30.07.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006764814, яким до позивача за порушення пункту 2.6, п. 3.1, п. 7.39 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні та згідно з Указом Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 року №436/95 застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 267 429,23 грн.(а.с.9-10).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення 20.08.2018 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДФС України. За результатами розгляду скарги було прийнято рішення №33943/6/99-99-11-01-02-25 від 18.10.2018, яким податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС №0006764814 від 30.07.2018 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (т.1, а.с.144-159).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду Офіс ВПП ДФС, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішень, з огляду на таке.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з таких нормативно-правових актів.

Згідно із пунктом 9 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР (з наступними змінами та доповненнями) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до значень термінів, наведених у пункті 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, та чинного на час виникнення спірних правовідносин), книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Пунктом 2.6 цього ж Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 року № 436/95 (з наступними змінами та доповненнями) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 року №436/95). Вказана правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду України від 26.02.2013 року (справа №21-7а13), від 02.04.2013 року (справа №21-76а13), від 15.10.2013 року (справа №21-247а13), від 01.04.2014 року (справа №21-54а14), яка в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, при вирішенні даного спору, судом підлягав встановленню факт дотримання позивачем порядку оприбуткування готівки шляхом фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО.

З оглянутої судом копії КОРО №3000088492р/4 встановлено, що товариством за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 включно здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО. Також, з дослідженої копії сторінок 12 та 13 КОРО №3000088492р/4 слідує що позивачем саме 19.08.2016 здійснено облік готівкових коштів в сумі 44 731,84 на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) РРО №0748 (т.1, а.с.161-162).

Також, як встановлено судом, 19.08.2018 позивачем видано видатковий касовий ордер на суду 44 731,84 грн. яка в подальшому здана в банк відповідно до квитанції №5783 від 19.08.2016 (т. 1, а.с.163-164).

Таким чином, товариством було проведено 19.08.2018 оприбуткування готівки на суму 44 731,84 грн., так як у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі ОРО, що і було зроблено позивачем, у зв'язку з чим останнім не порушено вимоги пункту 2.6 глави 2 Положення №637.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем п. 3.1 та п. 7.39 Положення №637, зокрема відсутності платіжних документів на сплату готівкових коштів в розмірі 43 770,03 грн., то суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до норм абз. 15 ст. 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95ВР від 06.07.1995 (із змінами та доповненнями) розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п. 7.39 Положення № 637, під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо.

Статтею 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) зазначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України від 7 липня 2015 року №21-334а15 акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

При дослідженні акта перевірки виявлено, що згідно з отриманих первинних бухгалтерських документів, а саме: касових звітів, авансових звітів (з квітень 2016 по липень 2017), перевіркою достовірності розрахункових документів, що додаються до авансових звітів про використання коштів на відрядження та інші потреби, - контролюючим органом встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 43 770,03 грн. (відповідно до первинних бухгалтерських документів, а саме: касових звітів, авансових звітів), однак ці доводи відповідача спростовуються наступним, зокрема:

- підзвітною особою ОСОБА_1 04.04.2016 подано до бухгалтерії авансовий звіт № 109 про використання коштів на загальну суму 700,00 грн., до якого долучено всі необхідні первинні документи, а саме: квитанцію до прибуткового касового ордеру №346 від 01.04.2016, свідоцтво платника єдиного податку, виписку з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців;

- підзвітною особою ОСОБА_1 15.04.2016 подано до бухгалтерії авансовий звіт № 124 про використання коштів на загальну суму 520,00 грн., до якого долучено всі необхідні первинні документи, а саме: квитанцію до прибуткового касового ордеру №0196 від 12.04.2016, виписку з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців;

- підзвітною особою ОСОБА_2 16.05.2016 подано до бухгалтерії авансовий звіт № 157 про використання коштів на загальну суму 310,00 грн., до якого долучено всі необхідні первинні документи, а саме: бланк заказу №1223537810;

- підзвітними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_1, ОСОБА_23,ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34,ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 21.06.2016 та 22.06.2016 подано до бухгалтерії авансові звіти №№172, 176, 190, 171, 173, 174, 175, 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 188, 189, 191, 192, 194, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 201, 204, 205, 206, 212, 214, 219 про використання коштів на суму 560,00 грн., кожним, до яких долучено всі необхідні первинні документи, а саме: квитанцію до прибуткового касового ордеру від 16.06.2016 за №1/57, №1/79, №1/62, №1/53, №1/61, №1/51, №1/68, №1/66, №1/45, №1/59, №1/58, №1/52, №1/69, №1/49, №1/47, №1/46, №1/67, №1/56, №1/48, №1/78, №1/63, №1/77, №1/54, №1/50, №1/60, №1/70, №1/76, №1/80, №1/73, №1/75, №1/55, №1/65, №1/64, №1/90, №1/72, №1/74 свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, виписку з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців;

- підзвітною особою ОСОБА_1 07.07.2016 подано до бухгалтерії авансовий звіт № 221 про використання коштів на загальну суму 700,00 грн., до якого долучено всі необхідні первинні документи, а саме: квитанцію до прибуткового касового ордеру №376 від 05.07.2016, свідоцтво платника єдиного податку, виписку з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців;

- підзвітними особами ОСОБА_28, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_38, ОСОБА_5, ОСОБА_39, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_40, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_31, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_34, ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_4, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_20, ОСОБА_27, ОСОБА_41, ОСОБА_11, ОСОБА_42, ОСОБА_36 19.09.2016 подано до бухгалтерії авансові звіти №№ 295, 288, 264, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 277, 278, 279, 280, 283, 284, 285, 286, 287, 289, 290, 291, 292, 293, 294, 302, 304, 306 про використання коштів на суму 594,00 грн., суму 740,00 грн., та на суму 555,00 грн. відповідно, до яких долучено всі необхідні первинні документи, а саме: квитанції до прибуткових касових ордерів №455, №456 та №457 від 17.09.2016, готельні рахунки від 17.09.2016 на проживання в готелі Апельсин з 15.09.2016 по 17.09.2016, свідоцтво платника єдиного податку, виписку з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців

- підзвітною особою ОСОБА_1 27.03.2017 подано до бухгалтерії авансовий звіт № 87 про використання коштів на загальну суму 700,00 грн., до якого долучено всі необхідні первинні документи, а саме: квитанцію до прибуткового касового ордеру №405 від 24.03.2017, свідоцтво платника єдиного податку, виписку з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ;

- підзвітною особою ОСОБА_1 02.06.2017 подано до бухгалтерії авансовий звіт № 139 про використання коштів на загальну суму 700,00 грн., до якого долучено всі необхідні первинні документи, а саме: квитанцію до прибуткового касового ордеру №413 від 31.05.2017, виписку з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців;

- підзвітною особою ОСОБА_1 28.04.2017 подано до бухгалтерії авансовий звіт № 115 про використання коштів на загальну суму 350,00 грн., до якого долучено всі необхідні первинні документи, а саме: квитанцію до прибуткового касового ордеру №417 від 27.04.2017, виписку з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців;

- підзвітною особою ОСОБА_1 21.07.2017 подано до бухгалтерії авансовий звіт № 210 про використання коштів на загальну суму 350,00 грн., до якого долучено всі необхідні первинні документи, а саме: квитанцію до прибуткового касового ордеру №421 від 19.07.2016, свідоцтво платника єдиного податку.

Так, відповідно до п. 7 Інструкції Про службові відрядження в межах України та за кордон № 59 від 13 березня 1998 року із внесеними змінами і доповненнями, чинної на момент спірних правовідносин, витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Відповідно до п.2.1. Положення № 637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України), іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно п. 2.12. Положення № 637, фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Відтак, працівники позивача, зазначені в акті перевірки, які отримували готівкові кошти під звіт на господарські потреби, під час складання авансових звітів долучили усі необхідні та належним чином оформлені підтверджуючі документи про використання цих готівкових коштів на господарські потреби (т.1, а.с.190-248), а тому позивачем не допущено порушення п. 3.1 та п. 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем пунктів 2.6 глави 2, п. 3.1 та п. 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006764814 від 30.07.2018, винесене Офісом ВПП ДФС є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Крім того, згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення №46810 від 31.10.2018 за подання позовної заяви до Волинського окружного адміністративного суду позивачем сплатило судовий збір на загальну суму 4 011,45 грн., які в зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС.

Керуючись статтями 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОМО Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 30.07.2018 №0006764814.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська будинок 11Г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМО Україна (43000, Волинська область. Місто Луцьк, вулиця Лідавська, будинок 2, код ЄДРПОУ 39507437) судові витрати у сумі 4 011,45 грн. (чотири тисячі одинадцять гривень сорок п'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський