Ухвала

від 05.03.2019 по справі 140/2166/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

05 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/1735/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Глушка І. В. суддів -Коваля Р. Й. Макарика В. Я.

перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі №140/2166/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комо Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду 08 лютого 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (не додано документа про сплату судового збору) та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 79007 2626608 1 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 15 лютого 2019 року.

В межах наданого судом строку на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду від скаржника надійшло клопотання, у якому просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі судді судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Частина 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість продовження процесуального строку за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

В обґрунтування вимог заявленого клопотання скаржник зазначає, що несвоєчасна оплата судового збору Офісом великих платників податків обумовлена тим, що постійно на рахунки, з яких здійснюється проплата судового збору, накладаються арешти, зняття якого у зв'язку із недостатністю фінансування, внесення відповідних змін до кошторисних призначень, здійснюється дуже повільно та тільки після його зняття проводиться проплата судового збору.

Зі змісту клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги вбачається, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, а надані докази не підтверджують того, що майновий/фінансовий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Зокрема, із наданих скаржником на підтвердження обґрунтувань заявленого клопотання доказів (листів Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва щодо безспірного списання коштів) слідує, що Казначейством зупинено операції на рахунках боржника, крім платежів, визначених п.25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Так, відповідно до п.25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого скаржником клопотання.

У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги шляхом, визначеним ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі №140/2166/18 відмовити.

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі №140/2166/18 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач І. В. Глушко судді Р. Й. Коваль В. Я. Макарик