Рішення

від 18.12.2018 по справі 0640/4134/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4134/18

категорія 8.3.11

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Коваля О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

20.08.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 із позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0026328-5413-0615 на суму 52544,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем неправильно визначена база оподаткування об'єкта нежитлової нерухомості - не враховано зменшення загальної площі, що призвело до значного завищення ставки максимального розміру податку, передбаченого Податковим кодексом України. Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у спосіб, не передбачений нормами Податкового кодексу України, оскільки податковим органом невірно визначено базу оподаткування та не враховано ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлену рішенням сільської ради, на території якої розміщений об'єкт оподаткування, з огляду на що податкове повідомлення-рішення форми Ф, прийняте Головним управлінням ДФС у Житомирській області 08.05.2018 №0026328-5413-0615 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання на 16.10.2018 на 15:30.

28.09.2018 на адресу суду електронною поштою від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов від 27.09.2018 вих. №1316/06-30-10-03 (а.с. 47-49).

12.10.2018 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 09.10.2018 вх.№20586/18 (а.с. 67-71). У якому представником позивача зазначено, що відповідач у відзиві на адміністративний позов не надав належних доказів на спростування обставин, викладених у позові, всупереч вимогам ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірності прийнятого ним рішення, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0026328-5413-0615.

Згідно з довідкою у справі через перебування судді Єфіменко О.В. на амбулаторному лікуванні з 16.10.2018, підготовче судове засідання, призначене на 16.10.2018 на 15:30 не відбудеться, наступне підготовче судове засідання призначене на 15.11.2018 на 14:00 (а.с. 80).

15.11.2018 ухвалою суду розгляд справи у підготовчому судовому засіданні продовжено на 1 місяць, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 15.11.2018 (а.с. 88-90).

Підготовче судове засідання 15.11.2018 відкладено на 18.12.2018 на 14:00 для отримання додаткових доказів від представників сторін (а.с. 88-90).

18.12.2018 ухвалою суду закрите підготовче провадження у справі та розпочато розгляд справи по суті, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 18.12.2018 (а.с. 101-102).

Представник позивача у судовому засіданні 18.12.2018 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив від (а.с. 67-71).

Представник відповідача у судовому засіданні 18.12.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов (а.с. 47-49). В обґрунтування заперечень пояснив, що сума податкового зобов'язання, визначена посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, обчислена у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням бази оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності позивача, на підставі даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Рішенням №19-02/2017 від 30.01.2017 II сесії Городницької селищної ради VII скликання Про справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік на території Городницької селищної ради встановлено на 2017 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб та використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності у розмірі 1,0% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. З урахування того, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець і здійснює господарську діяльність та земельна ділянка, на якій розташована будівля передана в оренду ПП ОСОБА_3 позивачу нараховано податок у розмірі 52544 грн (1642x3200 х 1,0%).

Пояснює, що на переконання позивача загальна площа нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, смт. Городниця, вул. Леніна (Центральна) 67а становить не 1642 кв.м, а 525,1 кв.м, яка зменшилась за рахунок часткового зносу. На підтвердження позивач надає довідку від 24.07.2018 №72 КП Новоград-Волинське міжміське БТІ Житомирської обласної ради, якою встановлено, що станом на 27.06.2018 нежитлова будівля за адресою Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, смт. Городниця, вул. Леніна (Центральна) 67а дійсно відповідає параметрам загальної площі 525,1 кв.м. Дана обставина жодним чином не доводить протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки контролюючим органом визначено податкове зобов'язання платника зі сплати податку на нерухоме майно за 2017 податковий період.

Представник відповідача вважає, що зазначена довідка підтверджує факти, встановлені вже у липні 2018 року, та не спростовує наявність у 2017 році загальної площі у розмірі 1642 кв.м. нежитлової будівлі, що належить позивачу за адресою Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, смт. Городниця, вул. Леніна (Центральна) 67а. Окрім того, відомості про зазначену нежитлову нерухомість зі зміною загальної площі на 525,1 кв.м. внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно лише 26.07.2018, тобто вже після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення форми Ф №0026328-5413-0615 від 08.05.2018 на суму 52544,00 грн, у зв'язку з тим, що відомостей зазначених в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта позивач є власником нежилої будівлі загальною площею 1642 кв.м. за адресою: Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, смт. Городниця, вул. Леніна (Центральна) 67а (а.с. 63-64).

Як видно з матеріалів справи, 10.03.2006 позивачем було придбано на прилюдних торгах по реалізації майна СТОВ Лісове нежитлове нерухоме майно - будівлю відгодівельника ВРХ, що знаходиться за адресою смт. Городниця Новоград-Волинський район, Житомирська область, вул. Центральна (Леніна), 67-А за ціною 21500,00 грн.

Відповідно до Інформаційної картки від 06.02.2006 №6060012-1 Житомирської філії спеціалізованого державного підприємства Укрспецюст , організатора торгів, будівля відгодівельника ВРХ, яка була виставлена на торги, 1983 року будови, мала загальну площу 1642 кв. м., фізичний знос 48% стартова ціна 21410,00 грн (а.с. 15).

Право власності на зазначену нежитлову нерухомість зареєстроване за позивачем на підставі Свідоцтва придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 27.03.2006 ВСР №692080 (а.с. 14).

Відповідно до довідки від 24.07.2018 №72, виданої Комунальним підприємством «Новоград-Волинське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, станом на 27.06.2018 встановлено, що нежитлова будівля розташована за адресою смт. Городниця, вул. Центральна, 67-А, дійсно відповідає параметрам - загальної площі 525,1 кв.м. Також встановлено, що загальна площа зменшилася за рахунок часткового зносу нежитлової будівлі (а.с. 16).

Відомості про зазначену нежитлову нерухомість внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно з Витягом з вказаного реєстру щодо актуальної інформації про об'єкт нерухомого майна, нежитлова відгодівельника ВРХ, що знаходиться за адресою смт. Городниця, вул. Центральна, 67-А, має загальну площу 525,1 кв. м. та належить на праві приватної власності позивачеві.

Рішенням Городницької сільської ради від 30.01.2017 №19-2 встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м бази оподаткування (а.с. 61-62).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_3 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Правовідносини у даній справі регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 (набрав чинності з 01.01.2015), запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.8.3 ст.8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Пунктом 12.3 ст.12 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до Інформації про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлені для фізичних осіб рішеннями місцевих рад на 2017 рік, розміщеної на офіційному сайті Територіальних органів ДФС у Житомирській області (а.с. 17-18), рішенням Городницької сільської ради від 30.01.2017 №19-2 встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб на 2017 рік у розмірі відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України).

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової або нежитлової нерухомості (пп.266.1.1 п.266.1 ст.261 ПК України).

Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).

Нормами п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України встановлено, що база оподаткування об'єктів житлової та м нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Нормами п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Станом на 01.01.2017 розмір мінімальної заробітної плати становив 3200 грн, тобто ставка максимального розміру податку становить 48 грн (1,5%) за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Стосовно правомірності застосування відповідачем ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1 кв.м. бази оподаткування, для об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 1,0%, а не 0,01% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, які визначені рішенням Городницької селищної ради від 30.01.2017 №19-2/2017, суд зазначає наступне.

Рішенням Городницької селищної ради від 30.01.2017 №19-2/2017 для фізичних осіб стосовно об'єктів нежитлової нерухомості визначені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такими ознаками: для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб - 0,01%, без визначення додаткових характеристик; для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб - 1,0%, які визначені як такі, що використовуються власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Таким чином, орган місцевого самоврядування своїм рішенням від 30.01.2017 №19-2/2017 встановив вичерпний перелік будівель (нежитлової нерухомості), щодо яких визначив ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 1,0%.

Стосовно доводів відповідача про використання позивачем нежитлової будівлі у господарській діяльності, оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, суд зазначає наступне.

Відповідно до Інформації про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлені для фізичних осіб рішеннями місцевих рад на 2017 рік, розміщеної на офіційному сайті Територіальних органів ДФС у Житомирській області, об'єкти нежитлової нерухомості поділені по типах, відповідно до яких вказана ставка податку, відповідно до рішення Городницької селищної ради від 30.01.2017 №19-2/2017 (рядок 577): будівлі готельні - 1%; будівлі офісні - 1,0%; будівлі торговельні - 1%; гаражі - 0,01%; будівлі промисловості та склади - 1%; будівлі для публічних виступів - 1%; господарські (присадибні) будівлі - 0,01%; інші будівлі - 0,01% (а.с. 17-18).

Підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що об'єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, що не віднесені, відповідно до законодавства, до житлового фонду.

У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Спірний об'єкт є відгодівельником ВРХ, тобто підсобним приміщенням, який за функціональним призначенням можна використовувати, зокрема, як господарську будівлю, наприклад, сарай, майстерню, так і як гараж або іншу будівлю.

Позивач використовує будівлю для власних господарських потреб, а не з метою отримання доходу, тобто не здає в оренду, лізинг, як позичку та не використовує у своїй підприємницькій діяльності.

Обґрунтовуючи своє рішення щодо застосування ставки податку у розмірі 1,0% до об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності, відповідач зазначив, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази використання позивачем будівлі з метою одержання доходів (оренда, лізинг, позичка, використання у підприємницькій діяльності).

Відповідач у відзиві на адміністративний позов також зазначив, що та земельна ділянка, на якій розташована будівля передана в оренду ПП ОСОБА_3, однак таке твердження не відповідає дійсності, оскільки вказана земельна ділянка належить позивачу на праві власності, відповідно до Державного акта про право власності на земельну ділянку площею 0,3006 га (серія ЯГ №797416), зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010721600011, виданого 31.08.2007 (а.с. 72).

Зазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий №1824055600:01:000:0002, відповідно до експлікації земельна ділянка площею 0,3006 га знаходиться під будівлями та дворами (а.с. 73).

Як зазначено вище, право власності на вказану нежитлову нерухомість зареєстроване за позивачем на підставі Свідоцтва придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 27.03.2006. Відповідно до Інформаційної картки від 06.02.2006 №6060012-1 Житомирської філії спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст» , організатора торгів, будівля відгодівельника ВРХ, 1983 року будови, яка була виставлена на торги, мала загальну площу 1642 кв.м., фізичний знос - 48%, стартова ціна - 21410 грн.

Таким чином, вже на час придбання позивачем нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, будівля мала фізичний знос - 48%, оскільки приміщення у зв'язку з тривалим невикористанням за призначенням перебувало в аварійному стані, що й зумовило її руйнування.

Згідно з Довідкою від 24.07.2018 №72, виданої Комунальним підприємством «Новоград-Волинське міське бюро технічної інвентаризації Житомирської міської ради, станом на 27.06.2018 встановлено, що нежитлова будівля, розташована за адресою смт. Городниця, вул. Центральна, 67-А, дійсно відповідає параметрам загальної площі 525,1 кв.м. Також встановлено, що загальна площа зменшилася за рахунок часткового зносу нежитлової будівлі.

Відомості про зазначену нежитлову нерухомість внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме згідно з Витягом з вказаного реєстру щодо актуальної інформації про об'єкт нерухомого майна, нежитлова будівля, відгодівельник ВРХ, що знаходиться за адресою смт. Городниця, вул. Центральна, 67-А, має загальну площу 525,1 кв.м. та належить на правах приватної власності позивачеві.

Таким чином, було підтверджено зменшення в натурі нежитлової будівлі та внесено зазначені зміни у загальній площі нежитлового приміщення, яке належить позивачеві на праві приватної власності.

З огляду на вказане, висновок відповідача, про те, що позивач може використовувати нерухоме майно у підприємницькій діяльності тільки тому, що є фізичною особою-підприємцем, е необґрунтованим, та таким, що здійснений на підставі припущення посадових осіб відповідача.

На підставі викладеного, до даних спірних правовідносинах за наявності підстави для застосування щодо нерухомого майна позивача ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1 кв.м. бази оподаткування, для об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 0,01%, а не 1,0% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, які визначені рішенням Городницької селищної ради від 30.01.2017 №19-2/2017.

Згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з п.п.1, 3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0026328-5413-0615 від 08.05.2018 прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (вул. Шолом Алейхема, 42, смт. Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область, 11714. РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 08.05.2018 №0026328-5413-0615 на суму 52544,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 28 грудня 2018 року.

Головуючий суддя О.В. Єфіменко