Рішення

від 12.12.2018 по справі 1640/3401/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3401/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділу освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Сади Карлівщини", про визнання неправомірною та скасування вимоги в частині,-

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2018 року Відділ освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області /надалі - відповідач/ про визнання неправомірним та скасування пункту 1 вимоги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №20-16-03-3-14/4361 від 17.08.2018 про усунення порушень в частині недотримання вимог частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України та заподіяння збитків в розмірі 29725 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації за період з 01.06.2015 по 31.05.2018, за результатами якої складено акт ревізії від 27.07.2018 №03-22/31. За наслідками перевірки на адресу позивача направлено вимогу щодо усунення порушень законодавства від 17.08.2018 №20-16-03-3-14/4361. Вважаючи безпідставними висновки відповідача щодо порушення, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), а саме оплати за товар, постачання якого під час проведення ревізії документально не підтверджено за відсутності кредиторської заборгованості перед постачальником після розірвання договору № 72 від 26.03.2018, чим не дотримано вимоги ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, та що призвело до матеріальних збитків на суму 29725,00 грн., позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 1 вимоги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №20-16-03-3-14/4361 від 17.08.2018 про усунення порушень в цій частині.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №1640/3401/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 14:00 23 жовтня 2018 року.

17 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на позовну заяву /том 1 а.с. 94-103/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на висновки акту планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації за період з 01.06.2015 по 31.05.2018 від 27.07.2018 №03-22/31, у якому, серед іншого, зазначено, що внаслідок проведення оплати по договору №72 від 26.03.2018, дія якого припинена, Відділу освіти завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 29725,00 грн., чим порушено ч. 2 ст.653 Цивільного кодексу України. Зазначає, що оскільки позивачем виявлені порушення в повному обсязі не відшкодовано на підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" на адресу Відділу освіти було направлено вимогу про усунення виявлених порушень від 17.08.2018 року №20-16-03-3-14/4361. Наголошує, що відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. У справі, що розглядається, предметом спору є вимога, пред'явлена позивачу, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх відшкодування. Однак, обґрунтованість і правомірність вимоги органу фінансового контролю про стягнення заборгованості (чи заподіяних збитків) має перевірятися у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги (в частині тих її пунктів, які вказують на стягнення збитків) протиправною. Зазначає, що аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справах №814/3964/15, №806/999/14, від 20.02.2018 у справі №822/2087/17, від 22.05.2018 у справі №826/18946/14, від 25.05.2018 у справі №810/4712/14, від 11.09.2018 у справі №826/11524/14.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року клопотання представника позивача про залучення третьої особи - задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Сади Карлівщини", підготовче засідання відкладено до 13 листопада 2018 року до 14:00 год.

13 листопада 2018 року до суду надійшли пояснення ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Сади Карлівщини" щодо відзиву /том 2 а.с. 65-67/, у яких представник третьої особи підтримав позовні вимоги Відділу освіти, молоді та спорту Карлівської РДА, посилаючись на те, що позивачем здійснений розрахунок з ТОВ "Сади Карлівщини" за поставлений останній товар, тому будь-які негативні наслідки за договором поставки від 26.03.2018 для сторін договору відсутні. Вважає помилковими твердження відповідача про завдання збитків.

Протокольною ухвалою суду від 13 листопада 2018 року відкладено підготовче засідання до 14:00 26 листопада 2018 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09:00 12 грудня 2018 року.

05 грудня 2018 року до суду надійшла відповідь Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на пояснення третьої особи ТОВ "Сади Карлівщини" до відзиву на позовну заяву /том 2 а.с. 100-105/, у якій представник відповідача зазначає, що пояснення третьої особи є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у наданих до суду письмових поясненнях.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 3.3.1.4 плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2018 року та на підставі направлення від 23.06.2018 № 355 та від 09.07.2018 №376 головним державним аудитором відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Управління Північно-східного офісу Держаудитслубжи в Полтавській області ОСОБА_7 за участю працівників цього ж Управління, проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації за період з 01.06.2015 по 31.05.2018, за наслідками якої складено акт від 27.07.2018 №03-22/31, копія витягу з якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 125-133/, у якому, серед іншого, зафіксовано, що внаслідок проведення оплати по договору №72 від 26.03.2018, дія якого припинена, Відділу освіти завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 29725,00 грн., чим порушено ч. 2 ст.653 Цивільного кодексу України /а.с. 130/.

Не погодившись з висновками акту ревізії від 27.07.2018 №03-22/31, позивач подав заперечення до акту ревізії від 27.07.2018 №03-22/31, на які відповідачем складено висновок, затверджений 14.08.2018 начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслубжи в Полтавській області ОСОБА_8 /том 1 а.с. 14-18/, у якому зазначено, що вказані заперечення не прийнято.

Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслубжи в Полтавській області надіслано начальнику Відділу освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації письмову вимогу №20-16-03-3-14/4361 від 17.08.2018 "Щодо усунення порушень законодавства" /том 1 а.с. 11-12/, пунктом 1 якої Управління Північно-східного офісу Держаудитслубжи в Полтавській області вимагає, усунути виявлені порушення законодавства у повному обсязі у встановленому законодавством порядку, у тому числі, порушення, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), а саме, оплата за товар, постачання якого під час проведення ревізії документально не підтверджено за відсутності кредиторської заборгованості перед постачальником після розірвання договору № 72 від 26.03.2018, чим не дотримано вимоги ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України та призвело до матеріальних збитків на суму 29725,00 грн.

Позивач не погодився з пунктом 1 вимоги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №20-16-03-3-14/4361 від 17.08.2018 в частині вимоги усунути виявлене порушення, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), а саме, оплати за товар, постачання якого під час проведення ревізії документально не підтверджено за відсутності кредиторської заборгованості перед постачальником після розірвання договору №72 від 26.03.2018, чим не дотримано вимоги ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України та призвело до матеріальних збитків на суму 29725,00 грн., у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

На час виникнення спірних правовідносин правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні внормовувались положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (надалі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 4 Закону №2939-ХІІ передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно п. 7 цього Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з приписами п. 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону №2939-ХІІ, відповідно до яких органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір в установленому законодавством порядку, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок відповідачем, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю та правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №822/2087/17, від 30.01.2018 у справі №814/3964/15, від 30.01.2018 у справі №806/999/14, від 22.05.2018 у справі №826/18946/14, від 25.05.2018 у справі №810/4712/14, від 11.09.2018 у справі №826/11524/14, які з огляду на ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають врахуванню судом у даній справі.

Суд зауважує, що за правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

У даній справі позовні вимоги стосуються виключно визнання протиправним та скасування пункту 1 вимоги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №20-16-03-3-14/4361 від 17.08.2018 в частині вимоги усунути виявлене порушення, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), а саме, оплати за товар, постачання якого під час проведення ревізії документально не підтверджено за відсутності кредиторської заборгованості перед постачальником після розірвання договору №72 від 26.03.2018, чим не дотримано вимоги ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України та призвело до матеріальних збитків на суму 29725,00 грн., тобто відповідачем у цьому пункті вимоги вказано на факт заподіяння матеріальної шкоди (збитків).

Таким чином, враховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, правильність обчислення збитків перевіряється судом, який розглядає позов про їх стягнення, позовні вимоги стосуються виключно визнання протиправною та скасування вимоги відповідача в частині, яка не породжує для позивача жодних правових наслідків, у задоволенні позовних вимог Відділу освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації слід відмовити, оскільки вони є необґрунтованими.

У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Відділу освіти, молоді та спорту Карлівської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 02145518, вул. Полтавський Шлях, 85, м. Карлівка, Полтавська область, 39500) до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Сади Карлівщини" (ідентифікаційний код 40454939, вул. Великотирнівська, 51, м. Карлівка, Полтавська область, 39500), про визнання неправомірною та скасування вимоги в частині - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 22 грудня 2018 року.

Суддя С.С. Сич