Рішення

від 22.12.2018 по справі 440/3786/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа №440/3786/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про: визнання протиправною бездіяльності щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні з 01.06.2018 пенсії за віком у розмірі 8940,39 грн згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки (5377,90 грн), із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта заробітної плати 3,88239, із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта стажу 0,42333; визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2018 №44; зобов'язання призначити ОСОБА_1 з 01.06.2018 пенсію за віком у розмірі 8940,39 грн передбачену статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки (5377,90 грн), із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта заробітної плати 3,88239, із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта стажу 0,42333; визнання протиправною бездіяльність щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті з 01.10.2017 щомісячно доплати до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення"; зобов'язання призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01.10.2017 щомісячно доплату до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення".

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до пункту а) статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Після призначення позивачу пенсії за вислугу років продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. ОСОБА_1 отримав у відповідача індивідуальні відомості про застраховану особу та здійснив розрахунок своєї майбутньої пенсії за віком за допомогою пенсійної програми "Майстер пенсійних розрахунків", яка є аналогом пенсійної програми. За результатами проведеного перерахунку, розмір майбутньої пенсії за віком ОСОБА_1 повинен скласти 8940,39 грн. Однак, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. Також, у позові позивачем вказано, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо відновлення з 01.10.2017 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012, оскільки така доплата була встановлена позивачу, однак відповідач протиправно з 01.10.2017 припинив її виплату. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що інформація, зазначена у позові, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не відповідає дійсності. 19.03.2004 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до пункту 3 розділу XV Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058, як особам, які працювали на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці та мали право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Позивач, перебуваючи на пенсії за віком продовжував працювати, оскільки даний вид пенсії надає йому таке право. Таким чином, на думку відповідача, ОСОБА_1 претендує на пенсію в межах одного виду, адже отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є пенсією за віком, повторне призначення чи переведення на пенсію за віком чинним законодавством не передбачено. Звертав увагу суду, що зазначені у позові коефіцієнти ОСОБА_1 розраховані згідно програми "Майстер пенсійних розрахунків", яка не ліцензійна, невідомо хто є її розробником, нічим не підтверджена відповідність цієї програми чинному законодавству. Тому, на думку відповідача, результати розрахунків, отримані за допомогою цієї програми не можуть бути підставою для здійснення перерахунку пенсій органами Пенсійного фонду. Всі операції з призначення та перерахунку пенсій, у тому числі розрахунки коефіцієнтів страхового стажу, заробітної плати та розміру пенсії, здійснюються органами Пенсійного фонду з використанням програмного забезпечення, яке розробляється Державним підприємством Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України. Крім того, відповідач зазначив, що розмір пенсії за віком ОСОБА_1 склав 5877,29 грн, тобто збільшився більш ніж на 100,00 грн. Таким чином, на думку відповідача, виплата згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012 не здійснюється.

У відповіді на відзив позивач наполягав на тому, що ОСОБА_3 було призначено пенсію саме за вислугу років. Наголошував, що Закон України "Про пенсійне забезпечення" та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачають призначення різних видів пенсій, тому між цими Законами не може бути конкуренції. Звертав увагу суду, що постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012 є чинною, не скасована, її положення не визнані неконституційними.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначав, що заява позивача від 22.06.2018 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області стосувалася призначення того самого виду пенсії, яка вже була призначена, тому вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону №1058, у тому числі із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.

З урахуванням пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 19.03.2004 перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із листом-заявою від 05.06.2018 (вх. №П-55/04 від 07.06.2018), у якій просив відповідача:

- призначити з 01.06.2018 щомісячно пенсію за віком відповідно до положень статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за матеріалами пенсійної справи в сумі 8940,39 грн, з урахуванням показника середньої заробітної плати 5377,90 грн в Україні за 2016 та 2017 роки, з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 3,88239 та індивідуального коефіцієнта страхового стажу 0,42333;

призначити з 01.10.2017 щомісячну доплату до пенсії у сумі 100,00 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012.

Листом від 14.06.2018 №П-55/04 ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомило позивача, що пільгою при призначенні пенсії за віком за списком №2 є зменшення пенсійного віку і для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком не має законних підстав, так як позивач отримує даний вид пенсії. Крім того, у листі зазначено, що показник заробітної плати з 01.10.2017 осучаснено більш як у три рази, тому для продовження виплати підвищення згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012 відсутні правові підстави. Також, у листі зазначено, що заява від 05.06.2018 про перехід на пенсію за віком, яка була надіслана поштою, має подаватись особисто пенсіонером, або його законним представником.

22.06.2018 позивачем подано скаргу начальнику ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з проханням надати вичерпні відповіді з посиланням на норми діючого пенсійного законодавства України.

Крім того, 22.06.2018 позивачем особисто подано до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заяву встановленої форми про перерахунок пенсії за віком.

Рішенням ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 22.06.2018 №43, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні його з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як заявник вже отримує цей вид пенсії згідно вищевказаного Закону; відмовлено у поновленні доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012, так як даний вид перерахунку не відповідає чинному пенсійному законодавству.

Крім того, листом від 03.07.2018 №П-56/04 ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомило позивача, що 19.03.2004 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стаття 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовується при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а не за вислугу років. Також, у листі зазначено, що показник заробітної плати з 01.10.2017 осучаснено більш як у три рази, тому для продовження виплати підвищення згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012 відсутні правові підстави.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід зазначити таке.

Згідно статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

При цьому, положеннями частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Положеннями частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що з урахуванням змін, внесених Законом України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 19.03.2004 отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доводи ОСОБА_3 про те, що йому було призначено пенсію саме за вислугу років не підтверджені жодними доказами, натомість спростовуються поданими позивачем до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заявами від 19.03.2004 про призначення пенсії за віком, від 20.03.2006 про перерахунок пенсії за віком, від 11.04.2008 про перерахунок пенсії за віком, від 04.05.2011, протоколами призначення пенсії.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача щодо неможливості переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як заявник вже отримує цей вид пенсії згідно вищевказаного Закону.

Відповідно, коефіцієнти заробітної плати та стажу, які позивач просить застосувати при призначенні пенсії не підлягають застосуванню, оскільки вирахувані ОСОБА_1 після проведення перерахунку пенсії за вислугу років, яку позивач насправді не отримує.

Таким чином, суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні з 01.06.2018 пенсії за віком у розмірі 8940,39 грн згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки (5377,90 грн), із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта заробітної плати 3,88239, із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта стажу 0,42333.

З огляду на викладене, рішення відповідача від 26.06.2018 №44 в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у розмірі 8940,39 грн згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки (5377,90 грн), із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта заробітної плати 3,88239, із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта стажу 0,42333 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Позовна вимога щодо зобов'язання призначити ОСОБА_1 з 01.06.2018 пенсію за віком у розмірі 8940,39 грн передбачену статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки (5377,90 грн), із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта заробітної плати 3,88239, із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта стажу 0,42333 є похідною від першої та другої вимоги та не належить до задоволення, оскільки відсутні ознаки протиправності рішення відповідача з відмови у призначенні пенсії за віком.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті з 01.10.2017 щомісячно доплати до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення"; зобов'язання призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01.10.2017 щомісячно доплату до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення" суд зазначає наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачу до пенсії була встановлена доплата в розмірі 100,00 грн, яка виплачувалася на підставі постанови КМУ №327 від 23.04.2012, що також не заперечується сторонами.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що до пенсії позивача з 01.10.2017 не встановлюється підвищення 100,00 грн, на підставі постанови КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012 року.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" від 23.04.2012 №327 встановлено, що пенсії, призначені до 1 травня 2012 р. відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (за наявності страхового стажу у чоловіків - не менш як 25 років, у жінок - не менш як 20 років), "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей), "Про наукову і науково-технічну діяльність" та "Про пенсійне забезпечення" (одержувачам соціальних пенсій), підвищуються таким чином, щоб розмір підвищення з урахуванням перерахунку, проведеного відповідно до пункту 1 цієї постанови, становив не менш як 100 гривень, для пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у осіб, які не мають страхового стажу: чоловіки - 25 років, жінки - 20 років, - 50 гривень, для соціальних пенсій - 30 гривень.

Підвищення встановлюється до розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, і сум індексації), що склався станом на 30 квітня 2012 року.

При цьому, суд зазначає, що вказана постанова Кабінету Міністрів України не була скасована або визнана не чинною у відповідності до норм діючого законодавства, а отже у відповідача були відсутні підстави для не виплати позивачу вказаної доплати.

Таким чином, враховуючи вищевикладене відповідачем неправомірно була припинена доплата до пенсії позивача в розмірі 100,00 грн, яка виплачувалася на підставі постанови КМУ №327 від 23.04.2012.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Велікода проти України" від 03.06.2014. У зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2018 №44 в частині відмови у поновленні доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012;

- зобов'язання призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01.10.2017 щомісячно доплату до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення".

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті з 01.10.2017 щомісячно доплати до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення" суд зазначає наступне.

Листами від 14.06.2018 №П-55/04, від 03.07.2018 №П-56/04 та рішенням від 26.06.2018 №44 відповідач повідомив позивача про підстави неможливості поновлення доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012.

Таким чином, заяви ОСОБА_1 були розглянуті відповідачем по суті, строки розгляду заяв позивача ОСОБА_2 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області не порушені.

З огляду на викладене, суд не вбачає у діях ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області під час розгляду та вирішення заяв позивача щодо поновлення доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012 протиправної бездіяльності.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37400, рнокпп НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (пров. Євгена Гребінки, 13, м. Гребінки, Полтавська область, 37400, код ЄДРПОУ 22534558) про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 26.06.2018 №44 в частині відмови у поновленні доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23.04.2012.

Зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01.10.2017 щомісячно доплату до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37400, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (пров. Євгена Гребінки, 13, м. Гребінки, Полтавська область, 37400, код ЄДРПОУ 22534558).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_4