Ухвала

від 28.12.2018 по справі 815/5677/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

28 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5677/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченко К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «Південь-Агро-Ком» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2018 року Головне управління ДФС в Одеській області повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення, яким адміністративний позов ТОВ “Південь-Агро-Ком” задоволено, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року апеляційна скарга залишена без руху з метою усунення недоліків, а саме обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору.

28 грудня 2018 року до суду надійшло клопотання апелянта, в якому ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого апелянт зазначає про відсутність коштів на сплату судового збору як при першому зверненні з апеляційною скаргою так і на даний час.

Судова колегія вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Апелянт не надає суду докази на підтвердження своїх доводів щодо відсутньої можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у період з 26.12.2017 (дата першого звернення до суду із апеляційною скаргою) по 28.12.2018, як-то залишки коштів на рахунку протягом вказаного періоду тощо. В обґрунтування клопотання апелянт посилається на численні листи Казначейства щодо безспірного списання коштів та накладення арешту на рахунки, що не є належним доказом неможливості сплатити судовий збір у строк, визначений чинним законодавством.

Так, на спростування доводів апелянта щодо відсутності коштів на сплату судового збору, свідчить і той факт, що на протязі 2018 року ГУ ДФС неодноразово сплачувало судовий збір за подачу апеляційних скарг, зокрема по справам № 815/2324/18, № 420/5425/18 тощо.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2018 року по справі № 820/402/16.

Крім того, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, щодо відсутності обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Судова колегія також звертає увагу, що на час повторного звернення з апеляційною скаргою апелянтом не сплачений судовий збір за її подачу, а заявлене клопотання про відстрочення судового збору. Разом з тим, за відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, клопотання про відстрочення сплати судового збору, не розглядається.

Відповідно п.4 ч.1 ст.299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 295, 299, 321 КАС України, судова колегія –

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року.

Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «Південь-Агро-Ком» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

          Ухвала підписана колегією суддів 28 грудня 2018 року.

Головуючий:                                                                                 Н.В.Вербицька

          Суддя:                                                                                 О.В.Джабурія

          Суддя:                                                                                          К.В.Кравченко