Постанова

від 18.12.2018 по справі 1440/1750/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 1440/1750/18

Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді – доповідача Потапчука В.О.

Суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення від 24 вересня 2018 року, прийняте Миколаївським окружним адміністративним судом за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у складі головуючого судді Гордієнко Т.О.,

у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, третя особа Управління агропромислового розвитку Очаківської РДА про визнання протиправною бездіяльність, стягнення компенсації в сумі 205000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

25 липня 2018 товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, третя особа Управління агропромислового розвитку Очаківської РДА, я кому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо не спрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов'язаннями, не взятими на облік органами Казначейства, в розмірі 205000,00 грн. за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними» для перерахування на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський»;

- стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» (код ЄДРПОУ 34337154, вул. Очаківська, 120, с. Куцуруб, Очаківський район, Миколаївська область, 57550) компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 «Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками» і не отримані ним в повному обсязі кошти в розмірі 205000,00грн., шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням від 24 вересня 2018 року, Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» частково, а саме:

- стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» (код ЄДРПОУ 34337154, вул. Очаківська, 120, с. Куцуруб, Очаківський район, Миколаївська область, 57550) компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 «Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками» і не отримані ним в повному обсязі кошти в розмірі 205000,00грн. (двісті п'ять тисяч гривень), шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24, м. Київ 1, 01001, ідентифікаційний код 37471967).

- у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо не спрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов'язаннями, не взятими на облік органами Казначейства, в розмірі 205000,00 грн. за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними» для перерахування на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» - відмовив.

- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24, м. Київ 1, 01001, ідентифікаційний код 37471967) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» (вул. Очаківська, 120, с. Куцуруб, Очаківський район, Миколаївська область, 57550, ідентифікаційний код 34337154) судовий збір у сумі 3075,00 грн. (три тисячі сімдесят п'ять гривень), сплачений платіжним дорученням № 1044 від 11.07.2018 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міністерства аграрної політики та продовольства України звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, не ґрунтується на повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а з цих підстав підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що як головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, у межах бюджетних призначень, спрямовано кошти на надання державної підтримки ТОВ «Агрофірма «Лиманський», як об'єкту господарювання, який займається виноградарством, а також вчинялися дії щодо звернення Міністерства фінансів з проханням передбачити кошти на вищезазначені цілі, отже Міністерством виконано обов'язки передбачені чинним законодавством України, а тому відсутні законні підстави для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський».

Апелянт посилається правову позицію висловлену у постанові Вищого адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 815//6030/15, позицію висловлену у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 року у справі № 810/4123/16 та зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Міністерства щодо невиплати коштів на погашення кредиторської заборгованості.

Таким чином, апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи.

10 грудня 20128 року ТОВ «Агрофірма «Лиманський» надало П'ятого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України, в якому зазначило про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

- особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

- справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

- суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Справу розглянуто відповідно ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи.

Частково задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Агрофірма «Лиманський» суд першої інстанції встановив наступні обставини справи.

ТОВ «Агрофірма «Лиманський» є суб'єктом господарювання, основним видом діяльності якого за КВЕД 01.21 є вирощування винограду.

Станом на 01.01.2013 кредиторська заборгованість КПКВК 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» перед позивачем склала 591,0 тис.грн. за КЕКВ 2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

Наказом Мінагрополітики від 16.04.2013 № 265 «Про погашення кредиторської заборгованості» за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» здійснено розподіл коштів для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась станом на 01.10.2013 року по Миколаївській області у сумі 8795 тис.грн.

Наказом Мінагрополітики від 27.12.2013 № 772 «Про розподіл коштів за бюджетною програмою» Міністерством на виконання Наказу Мінагрополітики від 16.04.2013 № 265 «Про погашення кредиторської заборгованості за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» здійснено розподіл коштів для компенсації витрат у виноградарстві та садівництві ТОВ «Агрофірма «Лиманський» в сумі 205,00 тис.грн.

Станом на 01.05.2018 року залишок кредиторської заборгованості по КЕКВ 2610 на користь позивача становить 205000,00 грн.

Наявність кредиторської заборгованості перед позивачем у розмірі 205,00 тис.грн. за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» підтверджується актом звірки взаємних розрахунків позивача з Управлінням агропромислового розвитку Очаківської районної державної адміністрації від 02.05.2018 року.

Джерела права й акти їх застосування.

Заслухавши суддю – доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються Бюджетним кодексом України.

Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірах, встановлених Податковим кодексом України, та використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» визначає Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587.

Міністерство аграрної політики та продовольства України є головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми (пункт 18 частини першої статті 1, стаття 22 Бюджетного кодексу України, пункт 3 Порядку № 587).

Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України, серед яких зокрема отримання бюджетних призначень шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); прийняття рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затвердження кошторисів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розроблення проектів порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу; розроблення та затвердження паспортів бюджетних програм і складання звітів про їх виконання, здійснення аналізу показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі.

Відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 587, бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) за певними напрямами.

Отже, відповідно пунктів 6 - 14 Порядку № 587 чітко визначено процедуру направлення/використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, яка включає в себе такі основні етапи, як утворення Мінагрополітики комісії (районної, обласної тощо) для розгляду заяв про компенсацію та документів, поданих суб'єктами господарювання, вирішення інших питань щодо виплати компенсації за рахунок бюджетних коштів, проведення такою комісією відповідної перевірки суб'єкта господарювання, за результатами якої, а також на підставі поданих суб'єктом господарювання документів, комісія визначає попередні обсяги компенсації з урахуванням фактичних витрат та нормативів витрат на 1 гектар. В подальшому на підставі затверджених остаточних обсягів компенсації Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти зокрема головному управлінню агропромислового розвитку обласної держадміністрацій, яка в свою чергу спрямовує бюджетні кошти управлінню агропромислового розвитку районної держадміністрації, а вже це управління на підставі відповідних наказів Мінагрополітики подає управлінню Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточні рахунки суб'єктів господарювання, відкриті в банках.

Частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (частина сьома статті 48 Бюджетного кодексу України).

За положеннями абзацу 2 частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

Згідно пункту 7 частини п'ятої статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Частиною четвертою статті 20 Бюджетного кодексу України передбачено, що відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Аналіз положень наведених норм, з урахуванням встановлених судом першої інстанції фактичних обставин, дає підстави для висновку, що Міністерством аграрної політики та продовольства України, як відповідальним виконавцем бюджетної програми, не вжито необхідних заходів щодо виконання своїх обов'язків з метою реалізації бюджетної програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними».

Згідно частини четвертої статті 23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України передбачено, що на кінець бюджетного періоду центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Оцінка суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» узгодженої кредиторської заборгованості за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» в сумі 205000,00 грн. за рахунок коштів головного розпорядника бюджетних коштів цієї бюджетної програми з дотриманням вимог Бюджетного Кодексу України і Порядку № 587.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Міністерство аграрної політики та продовольства України, довів, що не вчиняв протиправної бездіяльності щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» і діяв у межах вимог чинного законодавства, оскільки протягом 2013-2014 років Міністерством було спрямовано бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості ТОВ «Агрофірма «Лиманський» та вчинялись дії щодо звернення до Міністерства фінансів з проханням передбачити кошти на вищезазначені цілі (листи від 23.01.2015, 13.02.2015, 18.05.2015, 05.06.2015, 13.01.2016, 11.02.2016), також звертались протягом 2015-2017 років з бюджетними запитами за встановленою формою.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи Міністерства аграрної політики та продовольства України не спростовують висновків суду першої інстанції, відтак підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. За правилами частини другої цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 6, ст. 9, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ч. 1 ст. 325, ст. 328 КАС України –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, третя особа Управління агропромислового розвитку Очаківської РДА про визнання протиправною бездіяльність, стягнення компенсації в сумі 205000,00 грн. – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

          Повний текст рішення суду складений та підписаний колегією суддів 18 грудня 2018 року.

Головуючий:           суддя – доповідач                                                             В.О. Потапчук

Суддя:                                                                                           Г.В. Семенюк

          Суддя                                                                                           О.І.Шляхтицький