Рішення

від 18.12.2018 по справі 444/1726/17

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/1726/17

Провадження № 2/444/87/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мікула В. Є.,

секретар судового засідання Луців І..І., ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-тя особа : Жовківська міська рада про демонтаж самочинно збудованої вбиральні,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить зобов язати відповідача - ОСОБА_4 знести своїми силами та за свій власний рахунок самочинно збудовану вбиральню за межі належної позивачу земельної ділянки, яка розташована по вул. Й. Сліпого 42-А у м. Жовкві Львівської області, будівництвом якої порушуються його законні права інтереси.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що проживає у будинку 42 а по вулиці Й. Сліпого у м. Жовква Львівської області, який належить на праві спільної сумісної власності. В будинку № 45 по вулиці В. Великого у м. Жовкві Львівської області проживає відповідач ОСОБА_4, який є власником даного житлового будинку. Належний позивачу та відповідачу житлові будинки розташовані на вказаних вулицях паралельно одна до одної на належних їм земельних ділянках.

Зазначає, що відповідач на земельній ділянці, яка належить відповідачу - Жовківській міській раді та розташована між належними сторонам житловими будинками і господарськими спорудами, впритул до межі належної позивачу земельної ділянки самочинно збудував вбиральню без дозвільних документів, з порушенням будівельних, санітарних норм і правил.

Крім цього зазначає, що спорудження відповідачем вбиральні на земельній ділянці, яка належить громаді м. Жовква, членом якої також є і позивач, порушуються його законні права та інтереси. Більше того, вбиральня споруджена відповідачем з порушенням пунктів ДБН України.

Вказує, що відповідач при наявності централізованої каналізації, яка знаходиться по вулиці В. Великого, зобов язаний був збудувати вбиральню в місці розташування централізованої каналізації, а не на межі належної позивачу земельної ділянки.

Крім цього вказує, що сам та його родина люблять відпочивати у належному їм садку, котрий прилягає до цієї ж межі з сторони позивача, а тепер не знають як відпочивати біля вбиральні, де чути неприємні запахи.

Наголошує, що існують порушення з боку відповідача, яким суттєво порушуються його законні права та інтереси, у зв язку з чим він змушений звернутись до суду загальної юрисдикції.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог підтримали повністю, просять такі задоволити в повному об ємі.

Відповідач в судовому засіданні щодо позовних вимог позивача заперечив, вважає такі безпідставними, просить відмовити в позові.

Заслухавши пояснення сторін, представника, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про те, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до правил ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 264 ч. 1 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проживає у будинку 42 а по вулиці Й. Сліпого у м. Жовква Львівської області, який належить на праві спільної сумісної власності. В будинку № 45 по вулиці В. Великого у м. Жовкві Львівської області проживає відповідач ОСОБА_4, який є власником даного житлового будинку. Належний позивачу та відповідачу житлові будинки розташовані на вказаних вулицях паралельно одна до одної на належних їм земельних ділянках.

Як вбачається із акту про перевірку фактів наведених гр. ОСОБА_5 та на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 року, перевіркою встановлено, що зі сторони вулиці В. Великого м. Жовкви до господарства гр. ОСОБА_3 примикає господарство гр. ОСОБА_4, будинок якого зареєстровано під № 45. Господарські будівля гр. ОСОБА_4 знаходяться на віддалі 1м від огорожі, яка розподіляє обидва господарства. До огорожі зі сторони господарства гр. ОСОБА_3 прилягає земельна ділянка останнього засаджена садом, житловий будинок ОСОБА_6 знаходиться на значній віддалі від господарських будівель гр. ОСОБА_4

Комісією також встановленого, що біля самої огорожі, впритул до господарської будівлі на земельній ділянці господарства гр. ОСОБА_4 зведена дерев яна вбиральна (без фундаменту). Під час ретельного огляду земельної ділянки під садом, належної гр. ОСОБА_3 поблизу зазначеної дерев яної вбиральні слідів витоків нечистот та каналізаційних відходів, а також стороннього запаху і антисанітарії не виявлено. За огорожею, яка розділяє зазначених вище обидва господарства розташовані і інші господарські будівлі на земельній ділянці, якою користується гр. ОСОБА_4

Зі слів ОСОБА_3 дана дерев яна вбиральня перешкоджає його відпочинку в саді, а тому просить перевірити законність її будівництва та користування нею. Віддаль від дерев яної літньої вбиральні до житлових будівель гр. ОСОБА_3 становить більше 25 м.

Комісією при огляді господарства гр. ОСОБА_3 фактів самозахоплення землі та порушення земельних меж діями гр. ОСОБА_4 не виявлено, про що оголошено гр. ОСОБА_3, тобто фактів порушення його прав не встановлено. Комісія вважає перевірку фактів, наведених в заяві гр.ОСОБА_3В закінченою, про що йому було оголошено на місці.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позивачем не представлено будь-яких належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх тверджень про те, що згадана вище вбиральня вважається самочинним будівництвом. Разом з тим суд враховує, і те, що дана вбиральна як вбачається з матеріалів справи зведена на земельній ділянці, яка належить Жовківській міській раді, а тому приходить до висновку, що законні права та інтереси позивача в данному випадку не порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України , передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними та необґрунтованими.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.

Керуючись ст. 12, 13, 23, 76, 268, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-тя особа : Жовківська міська рада про демонтаж самочинно збудованої вбиральні - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з врахуванням п. 15.5 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України .

Суддя Мікула В. Є.

Повний текст рішення виготовлено 22.12.2018 року.