Постанова

від 27.02.2020 по справі 444/1726/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/1726/17 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/811/793/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області в складі судді Мікули В.Є. від 18 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Жовківська міська рада про демонтаж самочинно збудованої вбиральні, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Жовківська міська рада про демонтаж самочинно збудованої вбиральні відмовлено.

Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить рішення скасувати, постановити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги у повному об`ємі. Вказує, що не згідний з рішенням, як таким, що постановлене з порушенням норм матеріального права, що потягло за собою порушення норм процесуального права. Зазначає, що не враховував ту обставину, що вбиральня збудована відповідачем ОСОБА_2 є самочинним будівництвом, яке порушує його законні права та інтереси. Зазначає, що таке самовільне зайняття відповідачем ОСОБА_2 громадської землі порушує його право щодо цієї земельної ділянки. Відсутність відступу вбиральні від межі є грубим порушенням будівельних норм і одночасно його права на належну віддаленість сусідських споруд від його межі, однак суд і в цьому випадку не визнає порушенням норм і його права. Звертає увагу, що негерметичність вбиральні разом з її безпосередньою прилеглістю до саду призводить до забруднення ґрунту у саду та витокам із неї, а це завдає йому шкоди і порушує його інтереси. Також вказує, що суд першої інстанції при з`ясуванні обставин по справі та ухвалюючи рішення не врахував порушення відповідачем вимог п.3.26 ДБН 360-92, а саме: Відповідно до санітарних вимог….. дворові вбиральні ………. Повинні знаходитись у глибині двору………. . п.2.22 Державних санітарних норм та правил Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці …… визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. Крім того зазначає, що суд першої інстанції також необґрунтовано дійшов висновку, що якщо вбиральня зведена на землі Жовківської міської ради, то порушень його прав та інтересів бути не може.

Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, уточненої позовної заяви, апеляційної скарги, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст. 76, ст.ст. 80, 81, 89, ч.1 ст. 264 ЦПК України, та відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що ОСОБА_1 проживає у будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної сумісної власності. В будинку АДРЕСА_2 проживає відповідач ОСОБА_2 , який є власником даного житлового будинку. Належний позивачу та відповідачу житлові будинки розташовані на вказаних вулицях паралельно одна до одної на належних їм земельних ділянках.Із акту про перевірку фактів наведених гр. ОСОБА_3 та на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 року, перевіркою встановлено, що зі сторони АДРЕСА_3 В АДРЕСА_2 до господарства гр. ОСОБА_1 примикає господарство гр. ОСОБА_4 , будинок якого зареєстровано під № 45. Господарські будівля гр. ОСОБА_5 знаходяться на віддалі 1м від огорожі, яка розподіляє обидва господарства. До огорожі зі сторони господарства гр. Веги прилягає земельна ділянка останнього засаджена садом, житловий будинок ОСОБА_1 знаходиться на значній віддалі від господарських будівель гр. ОСОБА_6 також встановила, що біля самої огорожі, впритул до господарської будівлі на земельній ділянці господарства гр. ОСОБА_5 зведена дерев`яна вбиральна (без фундаменту). Під час ретельного огляду земельної ділянки під садом, належної гр. ОСОБА_7 поблизу зазначеної дерев`яної вбиральні слідів витоків нечистот та каналізаційних відходів, а також стороннього запаху і антисанітарії не виявлено. За огорожею, яка розділяє зазначених вище обидва господарства розташовані і інші господарські будівлі на земельній ділянці, якою користується гр. ОСОБА_8 Зі слів ОСОБА_1 дана дерев`яна вбиральня перешкоджає його відпочинку в саді, а тому просив перевірити законність її будівництва та користування нею. Віддаль від дерев`яної літньої вбиральні до житлових будівель гр. ОСОБА_1 становить більше 25 м.Комісією при огляді господарства гр. ОСОБА_1 фактів самозахоплення землі та порушення земельних меж діями гр. ОСОБА_5 не виявлено, про що оголошено гр. ОСОБА_7 , тобто фактів порушення його прав не встановлено. Комісія вважала перевірку фактів, наведених в заяві гр. ОСОБА_9 .В закінченою, про що йому було оголошено на місці.З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що позивачем не представлено будь-яких належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх тверджень про те, що згадана вище вбиральня вважається самочинним будівництвом. Разом з тим суд врахував, і те, що дана вбиральна як вбачається з матеріалів справи зведена на земельній ділянці, яка належить Жовківській міській раді, а тому прийшов до висновку, що законні права та інтереси позивача в даному випадку не порушені. За таких обставин суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими - не доведені.

21.07.2017р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Жовківська міська рада, у якому просив: зобов`язати відповідача знести своїми силами та за свій рахунок самочинно збудовану вбиральню на межі належної позивачу земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , будівництвом якої порушуються його законні права та інтереси.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він проживає у будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної сумісної власності. В будинку АДРЕСА_2 проживає відповідач ОСОБА_2 , який є власником даного житлового будинку. Належний позивачу та відповідачу житлові будинки розташовані на вказаних вулицях паралельно одна до одної на належних їм земельних ділянках.Зазначає, що відповідач на земельній ділянці, яка належить відповідачу - Жовківській міській раді та розташована між належними сторонам житловими будинками і господарськими спорудами, впритул до межі належної позивачу земельної ділянки самочинно збудував вбиральню без дозвільних документів, з порушенням будівельних, санітарних норм і правил.Крім цього зазначає, що спорудження відповідачем вбиральні на земельній ділянці, яка належить громаді м. Жовква, членом якої також є і позивач, порушуються його законні права та інтереси. Більше того, вбиральня споруджена відповідачем з порушенням пунктів ДБН України.Вказує, що відповідач при наявності централізованої каналізації, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , зобов`язаний був збудувати вбиральню в місці розташування централізованої каналізації, а не на межі належної позивачу земельної ділянки.Крім цього вказує, що сам та його родина люблять відпочивати у належному їм садку, котрий прилягає до цієї ж межі з сторони позивача, а тепер не знають як відпочивати біля вбиральні, де чути неприємні запахи.Наголошував, що існують порушення з боку відповідача, яким суттєво порушуються його законні права та інтереси, у зв`язку з чим він змушений звернутись до суду.

Згідно ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

За ст. 104 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Відповідно до п. 3.26 ДБН 360-92**, відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м. Господарські будівлі й гаражі допускається об`єднувати на суміжних ділянках. Садибна забудова площею ділянок менше 600 м2 повинна забезпечуватися централізованим водопроводом, а малоповерхова забудова площею приквартирних ділянок менше 300 м2 - водопроводом і каналізацією.

Із змісту п. 3.25* ДБН 360-92** вбачається, що, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Згідно п. 2.21 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03.2011 N 145, Рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об`єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.

Згідно п. 2.22 вказаних Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства . Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством. В умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м. При цьому слід враховувати напрямок схилу ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проживає у будинку АДРЕСА_1 , який належить йому на праві власності (колишня НОМЕР_1 частина будинку АДРЕСА_1 ) реєстраційне посвідчення (а.с. 7) (матеріали інвентаризаційної справи на будинок

АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 проживає відповідач ОСОБА_2

Житлові будинки сторін розташовані на вказаних вулицях паралельно одна до одної на належних їм земельних ділянках.

Так, позивачу належить земельна ділянка площею 0,1075га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:001:0095, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД №482897, відповідачу ж земельна ділянка площею 0,0300га за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4622710100:01:001:0050, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯГ№050188 (а.с. 5, 6).

Як вбачається із акту про перевірку фактів наведених гр. ОСОБА_3 та на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 року, перевіркою встановлено, що зі сторони АДРЕСА_3 В АДРЕСА_2 до господарства гр. ОСОБА_1 примикає господарство гр. ОСОБА_4 , будинок якого зареєстровано під № 45. Господарські будівля гр. ОСОБА_5 знаходяться на віддалі 1м від огорожі, яка розподіляє обидва господарства. До огорожі зі сторони господарства гр. Веги прилягає земельна ділянка останнього засаджена садом, житловий будинок ОСОБА_1 знаходиться на значній віддалі від господарських будівель гр. ОСОБА_5 Комісією також встановленого, що біля самої огорожі, впритул до господарської будівлі на земельній ділянці господарства гр. ОСОБА_5 зведена дерев?яна вбиральня (без фундаменту). Під час ретельного огляду земельної ділянки під садом, належної гр. ОСОБА_7 поблизу зазначеної дерев?яної вбиральні слідів витоків нечистот та каналізаційних відходів, а також стороннього запаху і антисанітарії не виявлено. За огорожею, яка розділяє зазначених вище обидва господарства розташовані і інші господарські будівлі на земельній ділянці, якою користується гр. ОСОБА_8

Також, як вбачається із плану земельних ділянок і споруд складених ОСОБА_1 (а.с. 8), збірного кадастрового плану земельної ділянки (а.с.9), а також листа Відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Лвівській області (а.с. 34), спірна вбиральня розташована на землях комунальної власності, що розташовані між ділянками сторін та ця ділянка ні у власності ні у користуванні сторін не перебуває.

Місце розташування вбиральні додатково підтверджується фотознімками (а.с. 36, 61).

Крім цього, як вбачається з довідки КП Жовківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства №01/19 від 16.01.2018 року, ОСОБА_2 проживаючи за адресою АДРЕСА_2 є абонентом КП Жовківське ВУВКГ і користується послугами водопостачання з 01.11.2017 року, послугами водовідведення з 01.02.2010 року.

Окрім цього, з Інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_2 , вбачається, що у господарстві відповідача спірна вбиральня не передбачена, натомість в житловому будинку відповідача передбачено два санвузли.

Так з оцінювального акту на господарські будівлі та споруди №45 від 25.03.2009 р. (а.с. 4,5 Інвентаризаційної справи) вбачається, що до господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_2 належать гараж, господарські будівлі, сарай, навіс, дві огорожі та колодязь.

З Експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку вбачається, що в будинку за адресою АДРЕСА_2 на першому поверсі розміщений санвузол площею 12,8 кв.м. та на мансардному поверсі знаходиться санвузол площею 4,8 кв.м.

Тому, з наведених доказів вбачається, що відповідачем самовільно на землях загального користування влаштовано спірну вбиральню.

Жодних рішень, актів, дозволів на будівництво чи влаштування такої споруди відповідачем не отримувалось та така не розташована в межах ділянок, що належать відповідачу, або передані в користування.

Посилання суду на те, що вбиральня зведена на земельній ділянці, яка належить Жовківській міській раді, а тому законні права та інтереси позивача в даному випадку не порушені слід вважати помилковими.

Так, слід вказати про те, що спірна вбиральня порушує права позивача, оскільки розміщена впритул до його ділянки, без відступу 1 метр від межі ділянки позивача, з порушенням правил добросусідства та державних санітарних норм і правил.

Так, нечистоти з вбиральні забруднюють ґрунт, оскільки вигрібна яма у вбиральні не є герметичною, водонепроникноюта не має щільно прилягаючої кришки, чого відповідачем не оспорювалось та не спростовано .

Позивач, також, стверджує про неприємні запахи влітку та антисанітарний стан, що відповідач не заперечував та не потребує додаткового доведення, зважаючи на відсутність герметичної вигрібної ями та використання вбиральні. Навпаки відповідач ствердив, що влаштував таку лише для використання влітку тимчасово (натоміть така вбиральня використовується з 2012 року до цього часу).

Акт про перевірку фактів наведених гр. ОСОБА_3 та на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 року, в якому вказано, що поблизу дерев`яної вбиральні слідів витоків нечистот та каналізаційних відходів, а також стороннього запаху і антисанітарії не виявлено, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такий складений взимку в лютому місяці, коли така вбиральня не використовувалася.

Зважаючи на вказане, судом встановлено, що спірна вбиральня влаштована відповідачем самовільно на земельній ділянці, що йому ні у власність ні у користування не передана та порушує права позивача, а тому доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими та таку слід задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про демонтаж самочинно збудованої вбиральні. Так, слід зобов`язати ОСОБА_2 знести своїми силами та за свій рахунок самочинно збудовану вбиральню на межі належної позивачу земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Відповідно до задоволених вимог позову та скарги слід вирішити питання стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2018 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Жовківська міська рада про демонтаж самочинно збудованої вбиральні - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 знести своїми силами та за свій рахунок самочинно збудовану вбиральню на межі належної позивачу земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Стягнути зОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 960 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду

Повний текст постанови складено 27.02.2020.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра