Рішення

від 18.12.2018 по справі 0240/3338/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 грудня 2018 р. Справа № 0240/3338/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

представників відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за відсутності представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фермерського господарства Лан-П

до: Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось фермерське господарство "Лан-П" (далі - позивач, ФГ "Лан-П") до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки ФГ "Лан-П" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.02.2015 по 31.01.2018 з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.01.2018 року, було складено на підставі акту №1401/03731276 від 23.05.2018 року податкове повідомлення-рішення №0031531306 від 02.07.2018, яким збільшено ФГ "Лан-П" суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 94942,30 грн.

Позивач в позовній заяві зазначає, що оскаржуване рішення було прийняті в супереч вимогам чинного законодавства, а відтак вважає прийняте податкове повідомлення - рішення протиправним та просить скасувати.

Ухвалою суду від 01.10.2018 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

24.10.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив згідно якого Головне управління ДФС у Вінницькій області заперечує проти позовних вимог. Вказано, що оскаржуване рішення прийнято законно, оскільки доходи фермерського господарства не є дивідендами та оподатковуються податком з доходів фізичних осіб як інший дохід за ставкою 18%. За результатами проведеної перевірки встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 54252,74 грн. За підсумками наведено, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.11.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх. №57693 від 14.12.2018).

Представники відповідача щодо позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Суд встановив, що ФГ "Лан-П" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.07.1997 року за №59 та перебуває на обліку в Погребищенському відділенні Калинівської ОДПІ.

На підставі направлень від 29.03.2018 року №749-751, виданих Головним управлінням ДФС у Вінницькій області ОСОБА_4 - головним державним ревізором - інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Калинівської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Вінницькій області; ОСОБА_5 - головним державним ревізором відділу фактичних перевірок, контролю за розрахунковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Вінницькій області; ОСОБА_1 - головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб з фізичних осіб ГУ ДФС у Вінницькій області відповідно до ст. 20, п.п. 77.2 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI згідно наказу ГУ ДФС у Вінницькій області №1330 від 13.03.2018 року, проведена документальна планова виїзна перевірка фермерського господарства "Лан-П" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2015 по 31.01.2018 з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.01.2018. За результатами вказаної перевірки було складено Акт №1401/03731276 від 23.05.2018 року.

Вказаною перевіркою встановлено, зокрема, наступне порушення:

- пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ №2755-VI від 02 грудня 2010 року при нарахування та виплаті дивідендів в 2017 році та в січні 2018 року занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 54252,74 грн.

Так, на підставі акту №1401/03731276 від 23.05.2018 року складено податкового повідомлення-рішення №0031531306 від 02.07.2018, яким збільшено ФГ "Лан-П" суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 94942,30 грн. з них за основним платежем 54252,74 грн. та за штрафними санкціями в сумі 40689,56 грн.

Визначаючись щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Положеннями ст. 21 ПК України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т.ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.

За змістом пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, її предметом є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться - на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 1 Закону № 973 встановлено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно зі ст. 57 Господарського кодексу статут суб'єкта господарювання крім інших відомостей повинен містити відомості про розмір та порядок утворення статутного капіталу й інших фондів, порядок розподілу прибутків.

Також частиною четвертою ст. 1 Закону № 973 встановлено необхідність зазначення у статуті фермерського господарства, зокрема, порядку формування майна (складеного капіталу).

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом (ст. 20 Закону № 973).

Згідно зі статтями 1 та 3 цього Закону фермерське господарство може бути створено одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його статуту.

Перевіркою встановлено, що позивачем при заповненні звіту ф.1 ДФ за 2-4 квартали 2017 року не відображеного доходи, а саме нараховані та виплачені дивіденди на суми утриманого з них податку: 2 кв. 2017 року ОСОБА_6 - 31910,60 грн., ОСОБА_7 - 12782,14 грн., 3 кв. 2017 року ОСОБА_6 - 231351,92 грн., ОСОБА_7- 92670,39 грн., 4 кв. 2017 ОСОБА_6 - 112165,79 грн., ОСОБА_7- 44929,17 грн.

Згідно пп. 14.1.49. п. 14.1 ст. 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Суд зауважує, що згідно з п.п. 14.1.90 ПК України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Так, однією з обов'язкових умов для придбання корпоративних прав є майновий або грошовий внесок у статутний капітал. Право на членство у фермерському господарстві не прив'язане до майнового або грошового внеску в статутний капітал. Член фермерського господарства може взагалі нічого не вносити до складеного капіталу господарства відповідно до п.4 ст.1 ЗУ "Про фермерські господарства".

Більше того, дохід, який виплачується членам фермерського господарства, згідно з Статутом можуть розподіляти не лише пропорційно їх внескам у складений капітал фермерського господарства, але й рівними частками між усіма членами, а також з урахуванням їх трудового вкладу.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вищезазначені способи розподілу прибутку не мають нічого спільного з дивідендами, які належать власникам корпоративних прав. Крім того, власники корпоративних прав обов'язково беруть участь в управлінні підприємством. Відповідно, право на членство у фермерських господарствах є лише у родичів засновників (членів сім'ї).

Таким чином, суд, дійшов висновку, що доходи отримані засновниками фермерського господарства не є дивідендами, як вважає позивач, а відтак підстави для задоволення адміністративного позову - відсутні.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні заявлених позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Дослідивши оскаржуване рішення в розумінні рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що останнє відповідає вимогам визначених Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути вчинено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України. «На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Визначаючись щодо заявлених вимог, судом також враховано, що ч. 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З аналізу даних норм слідує, що під час розгляду справи суд бере до уваги лише належні докази, тобто ті, що стосуються конкретної справи та містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, на виконання свого обов'язку відповідачем доведено правомірність прийняття свого рішення, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до с. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову фермерського господарства Лан-П (22232, Вінницька область, Погребищенський район, с. Дзюньків, код ЄДРПОУ03731276 ) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович