Рішення

від 26.12.2018 по справі 140/2207/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2207/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Нововолинської міської філії ОСОБА_1 обласного центру зайнятості, ОСОБА_1 обласного центру зайнятості про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2Я.) звернувся з позовом до Нововолинської міської філії ОСОБА_1 обласного центру зайнятості (далі - відповідач1, Нововолинська міська філія ОСОБА_1 ОЦЗ) про визнання неправомірною відмови у проведенні перерахунку розміру допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - Закон №1533-III) та зобов'язання провести перерахунок і виплату (з урахуванням виплачених сум) допомоги по безробіттю за періоди з 20.06.2016 по 28.08.2016, з 13.09.2016 по 17.10.2016, з 03.06.2017 по 24.09.2017, з 26.02.2018 по 02.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.05.2016 позивач на підставі частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) був звільнений з ДП Шахта №1 Нововолинська . 25.05.2016 ОСОБА_2 звернувся вперше до Нововолинського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, яка виплачувалася в періоди з 20.06.2016 по 28.08.2016, з 13.09.2016 по 17.10.2016, з 03.06.2017 по 24.09.2017, з 26.02.2018 по 02.05.2018.

На звернення позивача від 11.09.2018 про проведення перерахунку допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону №1533-III, Нововолинська міська філія ОСОБА_1 ОЦЗ листом від 25.09.2018 №1390/26/08-18 відмовила позивачу у перерахунку зазначеної допомоги з тих підстав, що страховий стаж позивача протягом 12 місяців, які передують реєстрації в центрі зайнятості, становить 1 місяць. Дані про сплату роботодавцем ДП Шахта №1 Нововолинська страхових внесків за розрахунковий період травень 2015 - квітень 2016 відсутні.

Позивач вважає відмову відповідача неправомірною, оскільки він має загальний трудовий стаж, в тому числі і страховий, на день звільнення з Шахти №1 більше 10 років. При цьому вказує, що відповідно до листа ДП Шахта №1 Нововолинська від 18.10.2018 підприємство за період травень 2015 - квітень 2016 повністю сплатило єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З огляду на вказані підстави позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 21.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1).

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (а.с.59-60) позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав та просить відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що згідно з даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж позивача за останні 12 місяців, розрахунковий період травень 2015 - квітень 2016 року, що передували реєстрації в центрі зайнятості, становив 1 місяців, оскільки ДП Шахта №1 Нововолинська не сплачено єдиний соціальний внесок за вказаний період. Тому наказами від 01.06.2016 №НТ 160601, 04.04.2017 №НТ 1700404, 26.02.2018 №НТ 180226 на підставі частин другої, четвертої статті 22, частини третьої статті 23 Закону №1533-III та пунктів 3 та 9 розділу ІІ Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 №613 (далі - Порядок №613), прийняті рішення про призначення ОСОБА_2 допомоги по безробіттю як застрахованій особі без врахування страхового стажу в розмірі 544 грн. Крім того, згідно листа ДП Шахта №1 Нововолинська вбачається, що за період з травня 2015 - квітень 2016 року підприємством сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в повному обсязі, але так як існує заборгованість за попередні періоди, контролюючим органом ці кошти були зараховані на погашення штрафних санкцій та пені, а тому не можуть вважатися сплатою ЄСВ за період червень 2015 - квітень 2016. При цьому зазначає, що перерахунок допомоги по безробіттю буде здійснено після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру. З огляду на вказані підстави відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю та залишити без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.

Ухвалою суду від 21.11.2018 витребувано від Державного підприємства Шахта №1 Нововолинська та Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Нововолинсько-Іваничівське ОУПФУ) інформацію про суми нарахованої та виплаченої ДП Шахта №1 Нововолинська заробітної плати ОСОБА_2 та здійснених з нього відрахувань за період травень 2015 по травень 2018 року, а також інформацію про нарахування, обчислення та сплату ДП Шахта №1 Нововолинська єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаний період та індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 відповідно (а.с.35-36).

Крім того, тією ж ухвалою витребувано у Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ) інформацію про те, чи був ОСОБА_2 протягом періоду з травня 2015 по травень 2018 року включений до поданої ДП Шахта №1 Нововолинська звітності Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а також чи сплачені страхові внески ДП Шахта №1 Нововолинська по ОСОБА_2 за вказаний період (а.с.35-36).

На виконання вимог вказаної ухвали від 21.11.2018 ДП Шахта №1 Нововолинська , Нововолинсько-Іваничівським ОУПФУ та Володимир-Волинською ОДПІ надано витребувані судом докази (а.с.44-47, 49-58).

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13.12.2018 задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання у справі на 11:00 26.12.2018 (а.с.89-90).

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 26.12.2018 залучено до участі у справі другого відповідача ОСОБА_1 обласний центр зайнятості (далі -відповідач2, ОСОБА_1 ОЦЗ).

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 26.12.2018 в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просила відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 19.05.2016 ОСОБА_2 було звільнено з роботи на ДП Шахта №1 Нововолинська відповідно до пункту першого статті 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі місячного середнього заробітку, що підтверджується записом №11 у трудовій книжці АА №029045 (а.с.13-14).

25.05.2016 позивач звернувся до Нововолинського міського центру зайнятості (далі - Нововолинський МЦЗ) із заявою про надання статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати по безробіттю (а.с.64), на підставі якої ОСОБА_2 відповідно до наказу від 31.05.2016 №НТ 160531 надано статус безробітного (а.с.81-82).

01.06.2016 Нововолинський МЦЗ наказом №НТ 160601 призначив позивачу, як застрахованій особі без урахування страхового стажу, відповідно до частин другої, четвертої статті 22, частини третьої статті 23 Закону №1533-III допомогу по безробіттю протягом 360 календарних днів з 01.06.2016 по 26.05.2017.

Відповідно до наказів від 01.06.2016 №НТ 160601 відкладено виплату допомоги по безробіттю з 01.06.2016 по 19.06.2016 у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні; від 21.06.2016 №НТ 160621 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 20.06.2016; від 30.08.2016 № 160830 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до пп.5 п.5 ст.31 Закону України Про зайнятість населення з 29.08.2016 по 12.09.2016; від 13.09.2016 №НТ 160913 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 13.09.2016; від 16.09.2016 №НТ 160916 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до пп.5 п.5 ст.31 Закону України Про зайнятість населення з 15.09.2016 по 14.10.2016; від 15.11.2016 №НТ 161115 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до пп.5 п.5 ст.31 Закону України Про зайнятість населення з 18.10.2016; від 29.11.2016 №НТ 161129 припинено виплату безробітному у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 пп.2 п. 37 Порядку з 29.11.2016, що підтверджується витягом із наказів про прийняті рішення по особі ПК №035116052400008, рішеннями, прийнятими територіальним органом щодо зареєстрованого безробітного (а.с.70, 81-82).

Відповідно до наказів від 04.04.2017 №НТ 1700404 поновлено виплату допомоги по безробіттю з 04.04.2017 по 29.11.2017; від 04.04.2017 №НТ 1700404 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до пп.5 п.5 ст.31 Закону України Про зайнятість населення з 04.04.2017 по 03.05.2017, пп.6 п.5 ст.31 Закону України Про зайнятість населення з 04.05.2017 по 02.06.2017; від 06.06.2017 №НТ 170606 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 03.06.2017; від 25.09.2017 №НТ 170925 припинено виплату безробітному відповідно до пп.17 п.1 ст.31 Закону України Про зайнятість населення , абзацу 17 пп.1 п. 37 Порядку з 25.09.2017, що підтверджується рішеннями, прийнятими територіальним органом щодо зареєстрованого безробітного (а.с.71).

Відповідно до наказів від 26.02.2018 №НТ 180226 поновлено виплату допомоги по безробіттю з 26.02.2018 по 02.05.2018; від 26.02.2018 №НТ 180226 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 26.02.2018; від 03.05.2018 №НТ 180503 припинено виплату безробітному відповідно до пп.12 п.1 ст.31 Закону України Про зайнятість населення , абзацу 17 пп.1 п. 37 Порядку з 03.05.2018, що підтверджується рішеннями, прийнятими територіальним органом щодо зареєстрованого безробітного (а.с.72).

Отже, виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_2 проводилась в періоди з 20.06.2016 по 28.08.2016, з 13.09.2016 по 17.10.2016, з 03.06.2017 по 24.09.2017, з 26.02.2018 по 02.05.2018.

11.09.2018 позивач звернувся до Нововолинської міської філії ОСОБА_1 ОЦЗ із заявою, в якій просив надати інформацію щодо підстави нарахування мінімального розміру допомоги по безробіттю та провести відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття перерахунок допомоги по безробіттю за періоди: з 20.06.2016 по 28.08.2016, з 13.09.2016 по 17.10.2016, з 03.06.2017 по 24.09.2017, з 26.02.2018 по 02.05.2018 (а.с.83).

Листом від 25.09.2018 №1390/26/08-18 Нововолинська міська філія ОСОБА_1 ОЦЗ повідомила, що допомога по безробіттю призначена позивачу на підставі його заяв та відповідно до Закону №1533-III і Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 №613 (далі - Порядок №613), а розрахунок проведено відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 22, частини третьої статті 23 Закону №1533-III та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2011 №1266. За даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж протягом 12 місяців, які передували реєстрації в центрі зайнятості, становить 1 місяць. Дані про сплату ДП шахта №1 Нововолинська єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування за розрахунковий період відсутні. Перерахунок отриманої допомоги по безробіттю буде здійснено після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру (а.с.6-7).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із преамбулою Закону №1533-III цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

За приписами статті 1 Закону №1533-III у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем);

страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.

Терміни застрахована особа , страхувальники та роботодавці вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Пунктами 1, 10 статті 1 Закону №2464-VI визначено значення термінів, зокрема:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1533-ІІІ страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Частиною першою статті 6 Закону №1533-ІІІ встановлено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним із видів такого забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності (абзац другий частини першої статті 7 Закону №1533-ІІІ).

Згідно з частиною першою статті 22 Закону №1533-III право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону №1533-III застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Частиною першою статті 23 Закону №1533-ІІІ встановлено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати )доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Обчислення страхового стажу регламентовано статтею 21 Закону №1533-ІІІ, відповідно до частини першої якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

З цим правом кореспондується обов'язок такого платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI), який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону №2464-V).

Як передбачено частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 9 Закону №2464-V єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону №2464-V за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з пунктами 1, 9 розділу II Порядку №613 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. Якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру, для військовослужбовців - після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи або за рішенням суду.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Положення №10-1 дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі, зокрема, звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови відповідача1 у проведенні перерахунку допомоги по безробіттю у зв'язку із не зарахуванням до страхового стажу для перерахунку такої допомоги періоду роботи позивача з травня 2015 року по квітень 2016 року через відсутність даних про сплату страхових внесків.

Разом з тим, позивачу за період роботи з травня 2015 року по квітень 2016 року була нарахована та виплачена заробітна плата, що підтверджується довідками ДП Шахта №1 Нововолинська від 10.12.2018 №925, №926 (а.с.57-58), а ОСОБА_5 за період з травня 2015 року по квітень 2016 року був включений до поданої ДП Шахта №1 Нововолинська звітності Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , про що зазначено у листі Нововолинського управління Володимир-Волинської ОДПІ (а.с.50).

При цьому, відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків обумовлена тим, що у ДП Шахта №1 Нововолинська наявний борг по єдиному внеску, тому зарахування поточних платежів відбувалося в рахунок погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця роботодавцем сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що з травня 2015 року по квітень 2016 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, протягом періоду з травня 2015 року по квітень 2016 року ОСОБА_2 був включений до поданої ДП Шахта №1 Нововолинська звітності Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача період його роботи з травня 2015 року по квітень 2016 року та не проводити перерахунок призначеної позивачу допомоги по безробіттю за періоди з 20.06.2016 по 28.08.2016, з 13.09.2016 по 17.10.2016, з 03.06.2017 по 24.09.2017, з 26.02.2018 по 02.05.2018 відповідно до частини першої статті 23 Закону №1533-ІІІ.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі - Нововолинська міська філія ОСОБА_1 ОЦЗ, ОСОБА_1 ОЦЗ як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що відмова від 25.09.2018 №1390/26/08-18 прийнята на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для її прийняття.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, взаємопов'язані позовні вимоги про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача1 щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону №1533-ІІІ та про зобов'язання відповідача2 здійснити перерахунок і виплату позивачу допомоги по безробіттю за періоди з 20.06.2016 по 28.08.2016, з 13.09.2016 по 17.10.2016, з 03.06.2017 по 24.09.2017, з 26.02.2018 по 02.05.2018 відповідно до частини першої статті 23 Закону №1533-ІІІ, з урахуванням виплачених сум.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №33 від 02.11.2018 (а.с.2).

При вирішенні клопотання позивача, зазначеного у прохальній частині позовної заяви про стягнення з відповідача на його користь 2500,00 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Як передбачено частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну допомогу адвоката позивачем до позовної заяви долучено договір про надання професійної правничої допомоги від 03.09.2018 (а.с.16), квитанцію до прибуткового касового ордера від 26.10.2018 серія АС №3 у сумі 2500,00 грн. та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (а.с.18-19).

Як вбачається з наданого договору від 03.09.2018, адвокат ОСОБА_3 приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси клієнта ОСОБА_2 в суді та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами даного договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільними процесуальним кодексом України (пункт 1.2 даного договору).

Таким чином, договір не містить жодного посилання про надання повноважень представнику здійснювати представництво інтересів позивача в адміністративному процесі та надання правничої допомоги щодо розгляду саме адміністративної справи, в межах якої заявлені витрати до відшкодування. Водночас допуск адвоката ОСОБА_3 до представництва інтересів позивача в суді здійснено на підставі ордеру про надання правової допомоги серії ВЛ №000,052162 від 03.09.2018 (а.с.15).

Відповідно до розрахунку витрат на професійну правничу допомогу вказана допомога складається з: вивчення законодавства, що регулює спірні правовідносини та судової практики - 100 грн.; надання консультації - 100 грн.; написання та надіслання адвокатських запитів та звернень - 300 грн., підготовка адміністративного позову - 2000 грн., всього в грошовому виразі - 2500,00 грн.

Проте будь-яких доказів, що адвокатом були надіслані та написані адвокатські запити та звернення, суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач посилається на висновки суду, викладені у рішенні ОСОБА_1 окружного адміністративного суду у справі №803/2018/17, яке набрало законної сили, та зі змісту позовної заяви вбачається, що по суті позов містить обґрунтування та аргументацію вже вирішеної адміністративної справи.

Таким чином, досліджуючи вищезазначені документи, суд вважає, що розмір витрат не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (послуг) та обсягом наданих послуг (робіт), а також, що надані суду документи підтверджують понесені витрати на правничу допомогу саме у вказаній адміністративній справі.

За вищенаведених обставин суд дійшов висновку, що витрати, понесені на професійну правничу допомогу адвоката, на користь позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Нововолинської міської філії ОСОБА_1 обласного центру зайнятості щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку розміру допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Зобов'язати ОСОБА_1 обласний центр зайнятості (43025, Волинська область, місто Луцьк, вул.Б.Хмельницького, 3а, ідентифікаційний код юридичної особи 05427482) провести перерахунок і виплату ОСОБА_2 (45400, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за періоди з 20 червня 2016 по 28 серпня 2016, з 13 вересня 2016 по 17 жовтня 2016, з 03 червня 2017 по 24 вересня 2017, з 26 лютого 2018 по 02 травня 2018, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 обласного центру зайнятості (43025, Волинська область, місто Луцьк, вул.Б.Хмельницького, 3а, ідентифікаційний код юридичної особи 05427482) на користь ОСОБА_2 (45400, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_6Плахтій

Повне судове рішення складено 28 грудня 2018 року.