Ухвала

від 04.06.2019 по справі 140/2207/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2019 року

Київ

справа №140/2207/18

адміністративне провадження №К/9901/15036/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі №140/2207/18

за позовом ОСОБА_1

до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості, Волинського обласного центру зайнятості,

про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку розміру допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Зобов`язано Волинський обласний центр зайнятості провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за періоди з 20.06.2016 по 28.08.2016, 13.09.2016 по 17.10.2016, з 03.06.2017 по 24.09.2017, з 26.02.2018 по 02.05.2018, з урахуванням виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

21 травня 2019 позивачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оскаржувані судові рішення прийнято у справі, яка належить до справ незначної складності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що зазначена справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики .

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту а пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником не наведені у касаційній скарзі, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Аналогічна правова позиція стосовно віднесення даної категорії справ до справ незначної складності викладена Верховним Судом в ухвалах від 30 липня 2018 року у справі № 803/2018/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 263/6269/18 та від 31 січня 2019 року у справі № 820/4797/18.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може будь також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Аналогічні правові позиції викладені в ухвалах Верховного Суду у справі № 0940/1790/18 від 14 травня 2019 року, у справі № 804/455/15 від 15 травня 2019 року, у справі № 2340/4593/18 від 16 травня 2019 року, у справі № 0940/1759/18 від 17 травня 2019 року.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмового апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 140/2207/18 за позовом ОСОБА_1 до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості, Волинського обласного центру зайнятості про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.В. Желєзний

Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко

Судді Верховного Суду