Постанова

від 26.12.2018 по справі 182/1668/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1108/18 Справа № 182/1668/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Рибакова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Чубіна А.В.,

сторони:

позивач: Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Нікопольської міської ради на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року, яка постановлена суддею Рибаковою В.В. у місті Нікополі Дніпропетровської області , -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, в обґрунтування якої вказано, що про існування ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 року про забезпечення позову вона дізналася 23.07.2018 року.

Зазначає, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 06.07.2015 року позовну заяву було задоволено. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 року зазначене рішення було залишено без змін.

Вважає, що строк заходу забезпечення позову закінчився в травні 2016 року.

Заходи забезпечення позову у разі задоволення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів. Зміст рішення суду не передбачає можливість його примусового виконання, тому виконавчий лист не видавався, виконавче провадження не відкривалось.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила суд скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 31.03.2015 року, у вигляді накладення арешту на 1/2 частку будівлі Т , яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вулиця Героїв Чорнобиля, будинок 102/2, та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 24.02.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 128.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Знято арешт, накладений на 1/2 частку будівлі Т , що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вулиця Героїв Чорнобиля, будинок 102/2, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 24.02.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 128.

В апеляційній скарзі Нікопольська міська рада просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неврахування судом першої інстанції того, що у ОСОБА_1 відсутнє право власності на 1/2 частку будівлі Т , що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вулиця Героїв Чорнобиля, будинок 102/2, оскільки договір дарування від 24.02.2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстрований в реєстрі за № 128, визнано судом недійсним.

Крім того, заява ОСОБА_1, відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України, не вмотивована належним чином.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в провадженні Нікопольського міськрайонного суду знаходилась цивільна справа № 182/1668/15-ц за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - Приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ПП Нікопольська приватна пивоварня , про визнання договору дарування недійсним.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 року (а.с.23-25) була частково задоволена заява Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради про забезпечення позову та накладено арешт на 1/2 частку будівлі Т , що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вулиця Героїв Чорнобиля, будинок 102/2, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 24.02.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 128.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року позов Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - Приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ПП Нікопольська приватна пивоварня , про визнання договору дарування недійсним задоволено.

Визнано недійсним договір дарування ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5 1/2 частки будівлі „Т» за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, будинок 102/2, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 24.02.2014 року за № 128; стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 121 грн.80 коп., з кожного.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 року заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2017 року заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 року залишено без змін.

Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що після набрання рішенням суду законної сили минуло більше дев'яноста днів, та з того, що виконавче провадження з виконання вказаного рішення не відкривалось.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано поняття і порядок забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють протягом строку, встановленого процесуальним законом (частини 7-10 статті 158 ЦПК України). Водночас, підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а відповідно до п.10 вказаної Постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в задоволенні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 року (а.с.23-25) було накладено арешт на 1/2 частку будівлі Т , що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вулиця Героїв Чорнобиля, будинок 102/2, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 24.02.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 128.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2017 року, визнано недійсним договір дарування ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5 1/2 частки будівлі „Т» за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, будинок 102/2, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 24.02.2014 року за № 128.

Зважаючи на те, що у ОСОБА_1 відсутнє право власності на 1/2 частку будівлі Т , що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вулиця Героїв Чорнобиля, будинок 102/2, тому відповідно відсутнє право на звернення до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1, яка не наділена процесуальним правом на звернення з такою заявою, задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Нікопольської міської ради заслуговують на увагу.

При цьому, настання обставини, визначеної ч.7 ст.158 ЦПК України, а саме сплив більше дев'яноста днів після набрання рішенням суду законної сили, в даному випадку не може бути визнано підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки матеріали справи та заява ОСОБА_1 не містять належних та допустимих доказів того, що за заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року не було відкрито виконавче провадження.

Слід зауважити, що частиною 7 ст. 158 ЦПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч.8 ст. 158 ЦПК України, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що аналіз доказів по справі та наведених норм права дають підстави для висновку про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення постанови про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської міської ради - задовольнити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року скасувати .

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2018 року.

Головуючий:

Судді: