Постанова

від 26.12.2018 по справі 629/1853/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №629/1853/16-ц

Провадження № 22-ц/818/152/18

26 грудня 2018 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Дашковської Н.К.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1, представник ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

відповідач ОСОБА_4 селищна рада міста Лозова Харківської області,

третя особа Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2018 року у складі судді Ткаченко О.А. по справі №629/1853/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 селищної ради міста Лозова Харківської області, третьої особи Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_3, ОСОБА_4 селищної ради міста Лозова Харківської області, третьої особи Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю.

В обґрунтування позову зазначає, що 22 грудня 2007 року він придбав у ОСОБА_6 житловий будинок з прибудовами за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул. Молодіжна, буд.56, розташований на земельній ділянці, площа якої не обміряна. При цьому будинку є надвірні будівлі: сараї літ. В,Д , погріб літ. П , вбиральня літ. Г , огорожа літ. №1 , літня кухня літ. Б .

07 лютого 2008 року він зареєстрував право власності на цей житловий будинок з надвірними будівлями.

У технічному паспорті на житловий будинок по вул. Молодіжна, 56, смт. Панютине м.Лозова абрис земельної ділянки з нанесеням усіх наявних будинків, господарських будівель і споруд, меж та угідь з невідомих причин відсутній, хоча відповідно до вимог чинного законодавства мав бути.

Згідно рішення виконкому ОСОБА_4 селищної Ради депутатів трудящих №9 від 28 травня 1964 року забудовнику ОСОБА_7 - першому господарю цього будинку - відведено земельну ділянку шириною від ділянки по вул.Молодіжна, 54 - 25 м, по вул.Молодіжна, 58 - 25м. На сьогоднішній час відсутнє рішення селищної ради, яке б скасувало дію рішення виконкому №9.

Восени 2015 року він вирішив поставити паркан на межі своєї земельної ділянки та суміжної по вулиці Шевченко, 55. Під час вимірювання земельної ділянки чоловік ОСОБА_5 повідомив, що відповідач приватизувала свою земельну ділянку по вул.Шевченко,55. При цьому вона прихопила декілька метрів його земельної ділянки, на яку він має право користування, придбавши житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

10 листопада 2015 року комісією селищної ради було проведено обстеження та замір земельної ділянки та встановлено, що фактична ширина земельної ділянки від ділянки по вул.Молодіжна,54 становить 21,40 м. замість 25 м. Ширина земельної ділянки від ділянки по вул.Молодіжна,58 становить 18,40 м, замість 25 м згідно плану, складеному Лозівським МБТІ 20 липня 1969 року.

Для приватизації своєї земельної ділянки відповідач погоджувала межі земельної ділянки по вул.Шевченка,55 смт.Панютине м.Лозова; за актом встановлення та погодження меж земельної ділянки від 05 липня 2010 року у графі представник власника або користувача суміжної земельної ділянки від В до Г земельна ділянка по вул.Молодіжна,56 розписалася замість нього неуповноважена ним особа - квартальна комітету №3 ОСОБА_8

Також йому повідомлено, що рішенням ОСОБА_4 селищної ради від 29 вересня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 1649 га по вул.Шевченка,55 с.м.т. Панютине м.Лозова для ведення особистого селянського господарства зі зміною категорії житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення. ОСОБА_5 отримала право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯК №173923, виданого 22 березня 2012 року.

Між тим, у ОСОБА_4 селищної ради відсутня інформація щодо вилучення з його користування частини земельної ділянки.

Просить визнати недійсним рішення ОСОБА_4 селищної ради міста Лозова Харківської області від 29 вересня 2010 року №729 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на землю серія ЯК №173923, виданий 22 березня 2012 року ОСОБА_5; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6311045400:05:012:0059, розташованої за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Шевченка,55, яка зареєстрована за ОСОБА_5 в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав. В 1990 році його сім'я придбала дачу за адресою: м.Лозова, смт.Панютине, вул.Шевченка,55. На час купівлі земельна ділянка була огороджена парканом, який з того часу ніхто не переміщав. Зараз земельна ділянка оформлена належним чином з присвоєнням кадастрового номеру, власником земельної ділянки є саме він, відповідно до свідоцтва про право на спадщину.

Представник відповідача ОСОБА_4 селищної ради позовні вимоги не визнав. Земельна ділянка площею 0,1649 кв.м була надана ОСОБА_5 на підставі рішення ОСОБА_4 селищної ради №668 від 18 травня 2010 року. Обміри земельної ділянки проводилися в межах її подвір'я за документами радянських часів та видано Державний акт на право власності на земельну ділянку. На час видачі державного акту будинок ОСОБА_1 стояв порожнім, земельна ділянка ОСОБА_1 і сьогодні не приватизована та перебуває у комунальній власності ОСОБА_4 селищної ради. В документах загальна площа земельної ділянки могла бути вказана більшою, а фактично є меншою, але про це зазначалося в документах, оскільки земельні ділянки перед розподілом в той час ніхто не вимірював. На сьогоднішній день фактична площа земельної ділянки за адресою вул.Молодіжна, 56 смт.Панютине за фактичним використанням становить 710,6 кв.м.

Представник третьої особи Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання не заявився.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, що рішення ОСОБА_4 селищної ради, на підставі якого було видано ОСОБА_5 Державний акт на земельну ділянку, прийнято з порушенням чинного законодавства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвали нове, яким задовольнити позов.

Житловий будинок придбано у ОСОБА_9, яка набула житловий будинок за рішенням суду, яке ухвалено на підставі договіру купівлі - продажу від 04 червня 1970 року, відповідно до якого ОСОБА_10 продала ОСОБА_11 належний їй будинок з надвірними будовами в сел. Панютине, Лозівського району по вул.Молодіжна, 56 та розташований на земельній ділянці площею 875 кв.м (а.с.18 справа №2-1542 від 26 червня 2007 року).

Також, у договорі дарування від 01 червня 1967 року зазначено площу земельної ділянки у розмірі 875 кв.м.

Під час погодження між земельної ділянки по вул. Шевченка, 55 в смт. Панютине м. Лозова ОСОБА_5 належним чином не погодила з ним межі, що призвело до безпідставного зменшення розміру його земельної ділянки.

З інвентарної справи №750 на домоволодіння по вул.Шевченка,55 смт.Панютине вбачається, що перший зовнішній обмір був проведений 12 вересня 1989 року, де в журналі зовнішніх обмірів зазначено, що загальна площа земельної ділянки становить 1658,80 кв.м. В генеральному плані станом на 12 вересня 1989 року зазначено, що зареєстрована площа земельної ділянки становить 1273,5 кв.м. з зазначенням в примітках, в тому числі надлишок 385,30 кв.м. Судом проігноровано появу надлишку землі в розмірі 385,30 кв.м у відповідача і не надано цьому оцінки.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 22 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач набув у власність житловий будинок з прибудовами за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Молодіжна, буд.56, розташований на земельній ділянці, площа якої не обміряна. Договір купівлі - продажу посвідчено приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області та зареєстровано в реєстрі за №7154.

Будинок належав ОСОБА_6 на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 жовтня 2007 року, яким визнано за ОСОБА_6 право власності на домоволодіння, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11, який помер 28.11.1978 року та після смерті ОСОБА_12, яка померла 07.01.2007 року.

Рішення ухвалено на підставі договору купівлі - продажу від 04 червня 1970 року, відповідно до якого ОСОБА_10 продала ОСОБА_11 належний їй будинок, що розташований на земельній ділянці площею 875 кв.м (а.с.18 справа №2-1542 від 26 червня 2007 року); технічного паспорту, складеного 24 травня 1988 року, де у відомостях експлікація земельної ділянки зазначено, що загальна площа земельної ділянки по документам (відповідно нормі) становить 875 кв.м, фактично (за фактичним використанням) 710,6 кв.м.; технічного паспорту на житловий будинок, виготовлений станом на 17 вересня 2007 року, в якому зазначено, що земельна ділянка не обміряна; висновку про можливість подальшої експлуатації, реконструкції житлового будинку, в якому на ескізі зазначені розміри земельної ділянки, а саме 21,6 мх32,9 м та 21,6 мх32,95 м відповідно, що за розрахунком суду становить приблизну площу710-711 кв.м.

Рішенням №729 ОСОБА_4 селищної ради міста Лозова Харківської області від 29 вересня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1649 га по вул.Шевченка,55 смт.Панютине для ведення особистого селянського господарства зі зміною категорії житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення.

Актом про встановлення та погодження меж земельної ділянки від 05 липня 2010 року визначено межі земельної ділянки по вул.Шевченка,55 смт.Панютине(будинок відповідача) та погоджено межі з власниками або користувачами суміжних земельних ділянок, в тому числі зазначено, що межі земельної ділянки по вул. Молодіжна,56(будинок позивача) погоджено квартальною квартала №3 ОСОБА_13

19 березня 2012 року ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1649 га, у межах згідно з планом з кадастровим номером 6311045400:05:012:0059 для ведення особистого селянського господарства.

З інвентарної справи №750 на домоволодіння по вул.Шевченка,55 смт.Панютине вбачається, що власником житлового будинку по вул. Шевченка,55 була ОСОБА_14 відповідно до договору купівлі-продажу від 14 червня 1990 року. Перший зовнішній обмір вказаного домоволодіння проведено 12 вересня 1989 року, де в журналі зовнішніх обмірів зазначено, що загальна площа земельної ділянки становить 1658,80 кв.м. В генеральному плані на садибну ділянку №55 по вул.Шевченка станом на 12 вереснч 1989 року зазначено, що зареєстрована площа земельної ділянки становить 1273,5 кв.м., в тому числі надлишок 385,30 кв.м. Аналогічна площа земельної ділянки зазначена в довідках щодо характеристики житлового будинку (домоволодіння), наданих Лозівським бюро технічної інвентаризації.

05 жовтня 2016 року ОСОБА_5 померла. Спадщину прийняв її син ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивачем не надано доказів, що рішення ОСОБА_4 селищної ради, на підставі якого було видано ОСОБА_5 Державний акт на земельну ділянку, прийнято з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст.116 ч.1 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог ст.118 ч.6 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу . Відповідно до ст.122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст.81 Земельного Кодексу України, (в редакції, яка була чинною на час видачі спірного державного акту) право власності на землю виникає на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки( паю).

Згідно ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчуються державним актом( стаття 126 Земельного Кодексу України).

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього кодексу .

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, а також повноваження органів виконавчої влади у частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачені у статтях 186 , 186-1 ЗК України .

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно .п. 1.2, 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18 травня 2010 року встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розроблених та затверджених відповідно до статті 186 Земельного кодексу України:

технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі коли власнику (користувачу) земельної ділянки видано документ, що посвідчує право на земельну ділянку, без виносу меж такої ділянки в натуру (на місцевість) та закріплення їх межовими знаками;

технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, у тому числі при поділі чи об'єднанні земельних ділянок (частини перша та друга статті 56 Закону України "Про землеустрій") або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (частина третя статті 56 Закону України "Про землеустрій") - при передачі земельної ділянки у власність (користування) із земель державної та комунальної власності, а також із земель приватної власності у разі зміни її меж або цільового призначення при поділі чи об'єднанні земельних ділянок перед заповненням бланка державного акта на право власності на земельну ділянку або бланка державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натур (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Отже, погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

З акту встановлення та погодження меж земельної ділянки від 05 липня 2010 року вбачається, що відризки межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами - від В до Г - земельна ділянка по вул. Молодежна №56 -ділянка позивача- погоджено квартальною квартала №3 Работникова Наталья Анатоліївна .

Позивач категорично заперечує факт погодження меж та зазначає, що цей акт підписано невідомою йому особою, згоду на погодження меж він не надавав та ОСОБА_15 не уповноважував на вчинення таких дій.

Відповідачем дані обставини не спростовано. Матеріали справи не містять даних щодо належного повідомлення позивача про час визначення та встановлення меж земельної ділянки в натурі або надання оголошення у пресі.

Посилання відповідача, що у будинку ніхто не проживав, а тому такі дії проведені за відсутності власника суміжної земельної ділянки чи його уповноваженого представника - безпідставне.

В суді апеляційної інстанції відповідач не заперечував, що згоди на визначення меж від позивача чи його матері отримано не було, акт не містить їх підписи. Зазначав, що мати позивача -ОСОБА_16 проживає в цьому ж мікрорайоні в смт. Панютино, її бачили за місцем проживання та згоди на визначення меж вона не надавала. Пояснити, хто така ОСОБА_13 та чому саме нею підписано цей акт ОСОБА_3 не міг.

За таких обставин вважати, що при визначенні меж земельної ділянки ОСОБА_5 та складанні акту встановлення та погодження меж земельної ділянки, розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання її ОСОБА_5 дотримано вимоги чинного законодавства- не можна.

Доказів у відповідності ст. 81 ЦПК України щодо дотримання законодаства про погодження меж у акті від 05 липня 2010 року відповідачем не надано.

Враховуючи, що внаслідок таких дій порушуються права позивача -суміжного землекористувача на оформлення у власність (користування) його земельної ділянки, позовні вимоги про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та недійсним державного акту підлягають задоволенню.

Рішення суду підлягає скасуванню з ухвалення нового про задоволення позову.

Судові витрати підлягають перерозподілу згідно ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 селищної ради міста Лозова Харківської області, третьої особи Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю - задовольнити.

Визнати недійсним рішення ОСОБА_4 селищної ради міста Лозова Харківської області від 29 вересня 2010 року №729 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку по вул. Шевченко, 55 в смт. Панютино м. Лозова Харківської області.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на землю серія ЯК №173923, виданий 22 березня 2012 року на ім'я ОСОБА_5, кадастровий номер земельної ділянки 6311045400:05:012:0059.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6311045400:05:012:0059, розташованої за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Шевченка,55, яка зареєстрована за ОСОБА_5 в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.

Стягнути з ОСОБА_3(зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_4 селищної ради міста Лозова Харківської області(Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Заводська, буд.11, код ЄДРПОУ 04399795) на користь ОСОБА_1(зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у сумі 1378 грн. по 689(шістсот вісімдесят дев'ять) грн. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2018 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

ОСОБА_17