Постанова

від 14.04.2021 по справі 629/1853/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 629/1853/16-ц

провадження № 61-2535св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Панютинська селищна рада міста Лозова Харківської області ,

третя особа - управління Держгеокадастру в Лозівському районі Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області, третя особа - управління Держгеокадастру в Лозівському районі Харківської області, про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на землю.

Позов мотивовано тим, що 22 грудня 2007 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 житловий будинок з прибудовами за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, площа якої не обміряна. При цьому будинку є надвірні будівлі: сараї літ. В, Д , погріб літ. П , вбиральня літ. Г , огорожа літ. № 1 , літня кухня літ. Б .

07 лютого 2008 року позивач зареєстрував право власності на цей житловий будинок з надвірними будівлями.

У технічному паспорті на житловий будинок по

АДРЕСА_1 абрис земельної ділянки з нанесенням усіх наявних будинків, господарських будівель і споруд, меж та угідь з невідомих причин відсутній, хоча відповідно до вимог чинного законодавства мав бути.

Згідно рішення виконкому Панютинської селищної Ради депутатів трудящих № 9 від 28 травня 1964 року забудовнику ОСОБА_4 - першому господарю цього будинку - відведено земельну ділянку шириною від ділянки по

АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 - АДРЕСА_4 . На сьогоднішній час відсутнє рішення селищної ради, яке б скасувало дію рішення виконкому № 9.

Восени 2015 року ОСОБА_1 вирішив поставити паркан на межі своєї земельної ділянки та суміжної по АДРЕСА_5 . Під час вимірювання земельної ділянки чоловік ОСОБА_5 повідомив, що відповідач приватизувала свою земельну ділянку по АДРЕСА_5 . При цьому вона прихопила декілька метрів його земельної ділянки, на яку він має право користування, придбавши житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

10 листопада 2015 року комісією селищної ради було проведено обстеження та замір земельної ділянки та встановлено, що фактична ширина земельної ділянки від ділянки по АДРЕСА_2 становить 21,40 м. замість 25 м. Ширина земельної ділянки від ділянки по АДРЕСА_6 , замість 25 м згідно плану, складеному Лозівським МБТІ 20 липня 1969 року.

Для приватизації своєї земельної ділянки відповідач погоджувала межі земельної ділянки по АДРЕСА_5 ; за актом встановлення та погодження меж земельної ділянки від 05 липня 2010 року у графі представник власника або користувача суміжної земельної ділянки від В до Г земельна ділянка по АДРЕСА_1 розписалася замість нього неуповноважена ним особа - квартальна комітету № 3 ОСОБА_6 .

Також йому повідомлено, що рішенням Панютинської селищної ради від

29 вересня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1649 га по

АДРЕСА_5 для ведення особистого селянського господарства зі зміною категорії житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення. ОСОБА_5 отримала право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯК № 173923, виданого 22 березня 2012 року.

Між тим, у Панютинської селищної ради відсутня інформація щодо вилучення з його користування частини земельної ділянки.

ОСОБА_1 просив визнати недійсним рішення Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області від 29 вересня 2010 року № 729 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на землю серія ЯК № 173923, виданий 22 березня 2012 року ОСОБА_5 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6311045400:05:012:0059, розташованої за адресою:

АДРЕСА_5 , яка зареєстрована за ОСОБА_5 в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, що рішення Панютинської селищної ради, на підставі якого було видано ОСОБА_5 . Державний акт на земельну ділянку, прийнято з порушенням чинного законодавства.

Постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня

2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнано недійсним рішення Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області від 29 вересня 2010 року № 729 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку по АДРЕСА_5 .

Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на землю серія ЯК № 173923, виданий 22 березня 2012 року на ім`я ОСОБА_5 , кадастровий номер земельної ділянки 6311045400:05:012:0059.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6311045400:05:012:0059, розташованої за адресою:

АДРЕСА_5 , яка зареєстрована за ОСОБА_5 в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.

Стягнуто з ОСОБА_2 та Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 378,00 грн по 689,00 грн з кожного.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що під час визначення меж земельної ділянки ОСОБА_5 та складанні акту встановлення та погодження меж земельної ділянки, розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання її ОСОБА_5 не було дотримано вимоги чинного законодавства.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

28 січня 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що механізм скасування Державної реєстрації земельної ділянки на підставі рішення суду шляхом скасування кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру чинним законодавством не передбачено.

Доводи інших учасників справи

12 квітня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить закрити касаційне провадження у справі № 629/1853/156-ц за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 396 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області, третя особа - управління Держгеокадастру в Лозівському районі Харківської області, про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на землювідмовлено.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Зупинено дію постанови Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

08 квітня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року в частині позовних вимог

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області, третя особа - управління Держгеокадастру в Лозівському районі Харківської області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Касаційна скарга не містить аргументів щодо незгоди з постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області, третя особа - управління Держгеокадастру в Лозівському районі Харківської області, про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на землю, а тому згідно правил частини першої статті 400 ЦПК України постанова Харківського апеляційного суду від

26 грудня 2018 року в цій частині судом касаційної інстанції не перевіряється.

Фактичні обставини справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 22 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач набув у власність житловий будинок з прибудовами за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, площа якої не обміряна. Договір купівлі - продажу посвідчено приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області та зареєстровано в реєстрі за № 7154.

Будинок належав ОСОБА_3 на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 жовтня 2007 року, яким визнано за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення ухвалено на підставі договору купівлі - продажу від 04 червня 1970 року, відповідно до якого ОСОБА_9 продала ОСОБА_7 належний їй будинок, що розташований на земельній ділянці площею 875 кв.м; технічного паспорту, складеного 24 травня 1988 року, де у відомостях експлікація земельної ділянки зазначено, що загальна площа земельної ділянки по документам (відповідно нормі) становить 875 кв.м, фактично (за фактичним використанням) 710,6 кв.м.; технічного паспорту на житловий будинок, виготовлений станом на 17 вересня 2007 року, в якому зазначено, що земельна ділянка не обміряна; висновку про можливість подальшої експлуатації, реконструкції житлового будинку, в якому на ескізі зазначені розміри земельної ділянки, а саме 21,6 м х 32,9 м та 21,6 м

х 32,95 м відповідно, що за розрахунком суду становить приблизну площу 710-711 кв.м.

Рішенням № 729 Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області від 29 вересня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1649 га по АДРЕСА_5 для ведення особистого селянського господарства зі зміною категорії житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення.

Актом про встановлення та погодження меж земельної ділянки від 05 липня 2010 року визначено межі земельної ділянки по

АДРЕСА_5 (будинок відповідача) та погоджено межі з власниками або користувачами суміжних земельних ділянок, в тому числі зазначено, що межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 (будинок позивача) погоджено квартальною квартала № 3 ОСОБА_10

19 березня 2012 року ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1649 га, у межах згідно з планом з кадастровим номером 6311045400:05:012:0059 для ведення особистого селянського господарства.

З інвентарної справи № 750 на домоволодіння по АДРЕСА_5 вбачається, що власником житлового будинку по АДРЕСА_5 була ОСОБА_11 відповідно до договору купівлі-продажу від 14 червня

1990 року. Перший зовнішній обмір вказаного домоволодіння проведено

12 вересня 1989 року, де в журналі зовнішніх обмірів зазначено, що загальна площа земельної ділянки становить 1658,80 кв.м. В генеральному плані на садибну ділянку АДРЕСА_5 станом на 12 вересня 1989 року зазначено, що зареєстрована площа земельної ділянки становить 1273,5 кв.м, в тому числі надлишок 385,30 кв.м. Аналогічна площа земельної ділянки зазначена в довідках щодо характеристики житлового будинку (домоволодіння), наданих Лозівським бюро технічної інвентаризації.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Спадщину прийняв її син

ОСОБА_2 .

Скасовуючи державну реєстрацію спірної земельної ділянки, апеляційний суд виходив із того, що під час визначенні меж земельної ділянки ОСОБА_5 та складанні акту встановлення та погодження меж земельної ділянки, розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання її ОСОБА_5 не було дотримано вимоги чинного законодавства.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в оскаржуваній частині відповідає.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України Про Державний земельний кадастр , ту і далі в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного судового рішення, (далі - Закон № 3613-VI) державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно із статтею 11 Закону № 3613-VI відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам.

Пунктом е) частини першої статті 13 Закону № 3613-VI визначено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах): відомості про угіддя адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер); контури угідь; площа; інформація про документи, на підставі яких визначено угіддя; інформація про якісні характеристики угідь.

За правилами частини першої статті 15 Закону № 3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера (частини перша, друга, шоста статті 16 Закону № 3613-VI).

Згідно частини десятої статті 24 Закону № 3613-VI державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об`єднання земельних ділянок; 2) якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Вказаний перелік є вичерпним.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що порядок скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно передбачений Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.

Так, відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1952 записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1952 у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п.п. а п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому п.п. а п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Вирішуючи спір та скасовуючи запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим № 6311045400:05:012:0059, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , яка зареєстрована за ОСОБА_5 в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав, апеляційний суд врахував наведене та зробив правильний висновок про задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.

За наведених вище обставин, колегія суддів констатує, що аргументи, наведені у касаційній скарзі не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляд справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду від

26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області, третя особа - управління Держгеокадастру в Лозівському районі Харківської області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки- без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення в цій частині відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Панютинської селищної ради міста Лозова Харківської області, третя особа - управління Держгеокадастру в Лозівському районі Харківської області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки залишити без змін.

Поновити дію постанови Харківського апеляційного суду від 26 грудня

2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М. Коротун