Постанова

від 18.12.2018 по справі 908/816/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 Справа № 908/816/17

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,          

суддів – Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 08.06.2018 у справі №908/816/17 (головуючий суддя – Зінченко Н.Г., судді – Горохов І.С., Ярешко О.В., повне рішення складено 15.06.2018 )

за позовом об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Незалежної України 80", м.Запоріжжя

до відповідача-1 виконавчого комітету Запорізької міської ради , м.Запоріжжя

до відповідача-2 комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради, м.Запоріжжя

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м.Запоріжжя

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Проммашспецдеталь", м.Запоріжжя

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке пусконалагоджувальне підприємство -461", м.Запоріжжя

про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №28/17 від 23.01.2017 та зобов"язати вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Запорізької області від 08.06.2018 у справі №908/816/17 позов об"єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі-ОСББ) "Незалежної України 80", з урахуванням уточненої позовної заяви від 20.04.2018, задоволено, рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №28/17 від 23.01.2017 "Про вилучення з господарського відання та передачу в управління ОСББ"Незалежної України 80" житлового будинку №80 по вул.Незалежної України"" визнано недійсним в частині невилучення з господарського відання комунального підприємства (далі-КП)"Наше місто" Запорізької міської ради нежитлових приміщень, зазначених в додатку до рішення ( нежитлове приміщення літ.А-5 загальною площею 384,40кв.м, розташовані в житловому будинку №80 по вул.Незалежної України у м.Запоріжжя), КП"Наше місто" зобов"язано передати об"єднанню нежитлове приміщення літ.А-5 площами: 128кв.м, 40.5кв.м, 61.50кв.м, 154.40кв.м загальною площею 384,40кв.м, розташовані в житловому будинку №80 по вул.Незалежної України у м.Запоріжжя;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що створення ОСББ"Незалежної України 80", яке було зареєстровано належним чином в державному реєстрі є підставою вимагати передачі йому будинку в управління з усіма допоміжними приміщеннями, з того, що висновком судової будівельно-технічної експертизи встановлено статус спірних нежитлових приміщень як допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, з того, що зазначені приміщення відносяться до неподільного майна і являються спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, а також з того, що відповідачами та третьою особою 1 не надано доказів реєстрації права комунальної власності на ці приміщення;

- не погодившись з прийнятим рішенням, КП"Наше місто" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог до підприємства;

- у поданій скарзі йдеться про те, що нежитлові приміщення загальною площею 384.40кв.м, розташовані в житловому будинку №80 по вул.Незалежної України у м.Запоріжжя на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №494 від 26.08.2016 передані підприємству в господарське відання, про те, що право господарського відання є речовим правом суб"єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника, про те, що власником спірних приміщень є територіальна громада міста в особі Запорізької міської ради, про те, що підприємством в повному обсязі виконані вимоги рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №28/17 від 23.01.2017, про те, що в процесі розгляду справи господарським судом підприємство наголошувало на виключенні його зі складу відповідачів внаслідок виконання ним вказаного рішення, про відхилення господарським судом клопотання підприємства щодо долучення до матеріалів справи копії реєстраційного посвідчення на житловий будинок №80 по вул.Незалежної України, при цьому підприємством повідомлялося про неможливість надання цього документа в установлені строки, а також про те, що копія реєстраційного посвідчення підтверджує факт здійснення відповідної реєстрації в цілому за територіальною громадою 16.11.2000;

- 18.12.2018 повноважний представник скаржника в судове засідання не з"явився, про час та місце засідання скаржник повідомлений належним чином;

- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що предметом доказування скаржника у цій справі є правомірність непередання в управління об"єднанню спірних нежитлових приміщень підвалу будинку, на те, що згідно з оспорюваним рішенням виконкому міської ради зазначені приміщення є власністю територіальної громади, а відтак не є допоміжними та не належать співвласникам будинку, на те, що такі висновки є безпідставними, оскільки спірні приміщення не мають правовстановлювального документу, не проходили реєстрацію як окремі об"єкти нерухомого майна, у зв"язку з чим, не є нежитловими приміщеннями як окремі об"єкти нерухомого майна та не можуть належати територіальній громаді, а також на те, що в порядку ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" належними доказами не доведено як первісне право власності територіальної громади так і похідне право господарського відання КП"Наше місто";

- департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (третя особа 1) у письмових поясненнях зазначає, що реєстрація житлового будинку № 80 по вул.Незалежної України за територіальною громадою м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради відбулася шляхом реєстрації будинку 16.11.2000 в реєстровій книзі №13 за №4406 на підставі розпорядження Запорізького міського голови від 30.05.2000 №524р та рішення виконавчого комітету міської ради №346 від 22.07.1999, що згідно з довідкою ТОВ"ЗМБТІ" від 07.07.2017 №7225 при проведенні технічної інвентаризації будинку встановлені факти утворення із сараїв відокремлених приміщень, тобто ще у 1996 році до моменту передачі у комунальну власність спірні нежитлові приміщення підвалу вже мали статус відокремлених приміщень з індивідуальним номером та функціональним призначенням – інше та не використовувалися як допоміжні приміщення будинку;

- у додаткових поясненнях департамент вказує на те, що робочою групою у складі представників департаменту, КП"Наше місто" та ТОВ"Запорізьке пусконалагоджувальне підприємство-461" як орендаря приміщення здійснено вихід з метою перевірки умов використання останнього та складено акт від 23.05.2018, згідно з яким комунікацій, вузлів, систем центрального опалювання, водопостачання, необхідних для забезпечення побутового обслуговування мешканців не виявлено;

- у цьому зв"язку департаментом заявлено клопотання про залучення до справи вказаного акту;

- відповідач 1 відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні представник відповідача 1 вимоги апеляційної скарги підтримує;

- відповідачем 1 заявлено клопотання про призначення по справі повторної експертизи;

- при цьому відповідачем 1 зазначено, що як вбачається із візуальних матеріалів, зроблених під час перевірки цільового використання спірних приміщень та доданих до акту використання комунального майна, в цих приміщеннях відсутні будь-які елементи вузлів та комунікацій систем життєзабезпечення житлового будинку, а саме систем центрального опалення, водопостачання, водовідведення, електропостачання, внаслідок чого, є наявність суперечності встановлених експертом під час співвставлення матеріалів справи із візуально-інструментальним оглядом фактів та змістом візуальної фіксації приміщень;

- представник третьої особи 2 в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання третя особа 2 повідомлена належними чином, в письмових поясненнях від 20.09.2018 третя особа 2 посилається на ухвалення господарським судом рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права;

- третя особа 3 відзив на апеляційну скаргу не надала, її представник в судове засідання не з"явився, про час та місце засідання третя особа 3 повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та третьої особи 1, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.07.1999 №346 "Про прийняття до комунальної власності м.Запоріжжя об"єктів загальнодержавного житлового фонду від відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"" вирішено прийняти з 01 серпня 1999 року до комунальної власності м.Запоріжжя об"єкти державного житлового фонду та обігові засоби від названого товариства згідно з додатками 1 - 5 та зобов"язати останнє в строк до 01 жовтня 1999 року здійснити заходи щодо безоплатної передачі до комунальної власності міста майна, пов"язаного з утриманням і ремонтом житлового фонду.

На підставі акту прийому-передачі від 29.02.2000 об"єктів житлово-комунального господарства від товариства до комунальної власності м.Запоріжжя прийнято об"єкт по вулиці 40 років Радянської України, 80 загальною площею 1952.53кв.м; житлова площа дорівнює 1207.38кв.м, нежитлова – 1483.33кв.м.

13.10.2016 за адресою: 69035, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 80 проведено державну реєстрацію ОСББ"Незалежної України 80".

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 28/17 від 23.01.2017 вирішено вилучити з господарського відання КП" Наше місто" Запорізької міської ради житловий будинок № 80 по вул. Незалежної України, крім нежитлових приміщень, зазначених у додатку, КП"Наше місто" Запорізької міської ради зобов"язано передати в управління ОСББ Незалежної України 80 житловий будинок № 80 по вул.Незалежної України.

Додатком до вказаного рішення виконавчого комітету визначено перелік об'єктів комунальної власності м.Запоріжжя, що не вилучаються з господарського відання КП"Наше місто" Запорізької міської ради, якими є нежитлові приміщення загальною площею 384,40 кв.м (літ.А-5), а саме: площею 128 кв.м, нежитлове приміщення площею 40,50 кв.м, нежитлове приміщення площею 61,50 кв.м, нежитлове приміщення площею 154,40 кв.м.

За актом приймання-передачі з господарського відання КП" Наше місто" Запорізької міської ради передано в управління ОСББ"Незалежної України 80" житловий будинок по вул.Незалежної України, 80 (літ. А-5). В розділі 2 даного акту приймання-передачі, в якому зазначено відомості про площу житлового будинку, вказано, що до комунальної власності належать нежитлові приміщення 4 одиниці загальною площею 384,40 кв.м.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ОСББ"Незалежної України 80" з позовом до господарського суду про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №28/1 від 23.01.2017 в частині невилучення з господарського відання КП "Наше місто" Запорізької міської ради нежитлових приміщень, зазначених в додатку до рішення (нежитлові приміщення літ.А-5, загальною площею 384,40 кв.м, розташовані в житловому будинку №80 по вул.Незалежної України в м.Запоріжжя) та про зобов'язання підприємства передати в управління ОСББ "Незалежної України 80" ці нежитлові приміщення.

В процесі розгляду справи господарським судом призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

1) чи відносяться нежитлові приміщення підвального поверху (літ. А-5) площею 128 кв.м., площею 40,50 кв.м., площею 61,50 кв.м., площею 154,40 кв.м., разом загальною площею 384,40 кв.м по вул. Незалежної України, 80 в м.Запоріжжя відповідно до діючих норм і правил в галузі будівництва до допоміжних приміщень житлового багатоквартирного будинку та яке їх функціональне призначення;

2) чи відносяться вказані нежитлові приміщення відповідно до діючих норм і правил в галузі будівництва до неподільного майна, що включає приміщення, яке забезпечує належне функціонування житлового будинку;

3) чи є вказані нежитлові приміщення спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, розташованого у місті Запоріжжя по вул. Незалежної України № 80;

4) чи знаходяться в цих нежитлових приміщеннях відповідно до діючих норм і правил в галузі будівництва вузли та комунікації системи життєзабезпечення житлового будинку, а саме: системи центрального опалювання, водопостачання, водовідведення (каналізація), електропостачання тощо;

5) чи можливо користуватись цими нежитловими приміщеннями відповідно до діючих норм і правил в галузі будівництва, як окремими ізольованими об'єктами.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.12.2017 остання проводилася методом візуального та інструментального дослідження. Під час дослідження було проведено огляд нежитлових приміщень в присутності представників ОСББ"Незалежної України 80", КП"Наше місто". При цьому проводилися візуальний огляд, контрольні заміри та фотофіксація.

У висновку зазначено, що спірні приміщення за даними первинної інвентаризації станом на 10.10.1958 при введені в експлуатацію житлової будівлі та відповідно до діючих норм і правил в галузі будівництва відносяться до допоміжних приміщень житлового багатоквартирного будинку з функціональним призначенням – для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, відносяться до неподільного майна, що включає приміщення, які забезпечують таке функціонування, являються спільним майном співвласників будинку, користуватися приміщеннями як окремими ізольованими об"єктами можливо за умови використання їх для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Ст.16 Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу .

За змістом положень наведених норм права суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно з ч.2 ст.382 Кодексу усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, приміщення загального користування (у тому числі допоміжні).

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладові, сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

На час виникнення спору віднесення приміщень до допоміжних регулювалося Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, згідно зі ст.1 якого допоміжні приміщення багатоквартирного будинку – приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення – ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.

Відповідно до п.6 ч.1 цієї статті спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Вказані норми є спеціальними відносно норм Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» щодо визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку і визначальним для правильного вирішення спору є встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку.

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення, тощо) залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (висновок Верховного Суду, викладений у постанові №916/2069/17 від 18.07.2018).

Як вбачається з матеріалів справи та експертного висновку, складеного, у тому числі, за даними первинної технічної інвентаризації відомості щодо наявності в будинку приміщень, які з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення, тощо) відсутні.

Відповідно до листів товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" (т.1, а.с.29-32, 83-90) підвальний поверх будинку складався з приміщень, до яких належали зали підігріву води, туалети, душові, майстерні та сараї. При проведенні технічної інвентаризації 11.10.2016 було встановлено факти перепланування нежитлових приміщень підвального поверху.

Вищезазначені фактичні обставини свідчать про перебування спірних приміщень у складі житлового будинку на місці розміщення підвалу.

Разом з тим, відповідачами до матеріалів справи не надано доказів перебудови підвалу у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування та проектної документації, тому дані приміщення є допоміжними та належать на праві сумісної власності власникам квартир будинку, представником яких виступає ОСББ"Незалежної України 80".

Отже, нежитлові приміщення підвального поверху (літ. А-5) площею 128 кв.м., площею 40,50кв.м., площею 61,50 кв.м., площею 154,40 кв.м., разом загальною площею 384,40 кв.м. по вул.Незалежної України, 80 в м.Запоріжжя не можуть бути відокремлені від буд. №80 по вул.Незалежної України м.Запоріжжя, є допоміжними в розумінні Законів України "Про приватизацію державного житлового фонду", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" і необхідні для забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку в цілому, а тому підлягають передачі в управління створеному ОСББ.

У цьому зв"язку рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 28/17 від 23.01.2017 "Про вилучення з господарського відання та передачу в управління ОСББ "Незалежної України 80" житлового будинку №80 по вул.Незалежної України" підлягає визнанню недійсним в частині невилучення з господарського відання КП"Наше місто" Запорізької міської ради нежитлових приміщень, зазначених в додатку до рішення (нежитлові приміщення літ.А-5, загальною площею 384,40 кв.м., розташовані в житловому будинку № 80 по вул. Незалежної України в м.Запоріжжя), як таке, що суперечить чинному законодавству України, що регулює спірні правовідносини.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 передати в управління ОСББ нежитлові приміщення літ.А-5, загальною площею 384,40 кв.м, а саме: 128 кв.м, 40,50 кв.м, 61,50 кв.м, 154,40 кв.м., що розташовані в житловому будинку № 80 по вул.Незалежної України в м.Запоріжжя, слід зазначити наступне.

Ч.5 ст.22 Господарського кодексу України передбачено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч.1 ст.133 Кодексу основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

За приписами ч.1 ст.134 Кодексу суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням положень наведених норм слід визнати наявними підстави і для задоволення позову в частині зобов'язання КП"Наше місто" передати в управління ОСББ "Незалежної України 80" нежитлові приміщення літ. А-5, загальною площею 384,40 кв.м, а саме: 128 кв.м, 40,50 кв.м, 61,50 кв.м, 154,40 кв.м.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищезазначеними встановленими обставинами по справі.

З урахуванням неоспореного сторонами та третіми особами факту перебування спірних приміщень на балансі КП"Наше місто" останні підлягають передачі позивачу безпосередньо підприємством за рішенням суду, оскільки за наявності у них статусу допоміжних перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку.

Колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні клопотання КП"Наше місто" про залучення до матеріалів справи ксерокопії реєстраційного посвідчення на житловий будинок №80 по вул.Незалежної України.

При цьому господарським судом з посиланням на положення ст.ст.91, 119 Господарського процесуального кодексу України вірно зазначено, що причини поважності неподання відповідного доказу у встановлений строк підприємством не доведені, а також, що до клопотання надана незавірена копія посвідчення.

Звертаючись з апеляційною скаргою на виконання вимог ч.3 ст.269 Кодексу, скаржник не довів обставин неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції. До апеляційної скарги також надана незавірена копія посвідчення.

Доводи скаржника, відповідача 1 та третьої особи 1 про находження спірних приміщень у комунальній власності визнані колегією суддів безпідставними, тому, що останнє не змінює правового статусу спірних приміщень, оскільки у даній справі встановлено визначений законом юридичний факт їх належності до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку.

Крім того, належні докази реєстрації права власності на спірні приміщення, як нежитлові, відповідачами та третьою особою 1 не надані.

Так, в листі ТОВ"Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" №10093 від 18.09.2017 повідомляє, що із довідки приналежності на житловий будинок, розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Незалежної України № 80 вбачається, що житловий будинок зареєстровано 16.11.2000 в реєстровій книзі №13 за №4406 за територіальною громадою м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на підставі розпорядження Запорізького міського голови від 30.05.2000 № 524р та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 346 від 22.07.1999.

Порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна у період реєстрації будинку за територіальною громадою в цілому (1999-2000 роки) було врегульовано Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998 року.

Згідно з п.1.9 Порядку до об'єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться вбудовані в житлові будинки нежитлові приміщення (як частини цих будинків).

П.2.1 Порядку встановлено, що реєстрація провадиться на підставі правовстановлювальних документів у такому порядку, в підпункті "Г" якого зазначено, що на оригіналі прововстановлювального документа робиться реєстраційний напис. Якщо на правовстановлювальному документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною такого документа .

Клопотання третьої особи 1 задоволенню не підлягає тому, що залучення до участі у справі департаменту як третьої особи здійснено на підставі ухвали господарського суду від 25.04.2018.

Вказаною ухвалою третій особі запропоновано подати до суду письмові пояснення щодо позову до 14.05.2018.

Отже третя особа не була позбавлена можливості складення акту використання орендованого майна у визначений строк. Докази протилежного третьою особою не надані.

Відсутніми є і підстави для задоволення клопотання про проведення по справі повторної експертизи.

Як зазначено вище, перепланування спірних нежитлових приміщень проведено без прийняття відповідних рішень органів місцевого самоврядування, тому не змінює їх первісного статусу як допоміжних приміщень, призначених для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 – 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Запорізької області від 08.06.2018 у справі №908/816/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 27.12.2018

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя           І.М.Кощеєв

Суддя Е.В.Орєшкіна