Постанова

від 18.12.2018 по справі 904/407/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 року м.Дніпро Справа № 904/407/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

секретар судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від прокуратури Дніпропетровської області: Колесніченко В.І., посвідчення № 036402 від 27.11.2015 р., прокурор;

від позивача-3: Воронюк Є.Ю., довіреність №02-10/11/52 від 03.12.2018 р., представник;

від позивача-2: Кропова Н.Р., довіреність № 1-50-707/0/290-18 від 07.05.2018 р., представник;

від третьої особи: Мулик А.Є., довіреність № 79673/10/04-36-10-06-07 від 17.12.2018 р., представник;

від відповідача: Шпакова О.С., ордер серія ДП № 1273/046 від 13.12.2018 р., адвокат;

представник позивача-1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 , ухвалене суддею Назаренко Н.Г., повний текст якого підписаний 24.05.2018, у справі №904/407/18

за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі:

Позивача - 1 : Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

Позивача - 2: Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

Позивача - 3: Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 78 347, 02 грн. за договором оренди землі від 08.04.2010, розірвання договору оренди землі від 08.04.2010 та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Позивача - 1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Позивача - 2: Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та Позивача - 3: Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" орендну плату за землю у сумі 78 347,02 грн. за договором оренди землі від 08.04.2010;

- розірвати договір оренди землі площею 47,9435 га, укладений 08.04.2010 між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:06:017:0101, що знаходиться за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району, який 23.04.2010 зареєстровано Дніпропетровським відділом ДРФ ДЗК у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 041012000373;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" передати Дніпропетровській обласній державній адміністрації земельну ділянку, загальною площею 47,9435 га, кадастровий номер 1221455800:06:017:0101, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду, шляхом підписання акту приймання - передачі земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 08.04.2010 в частині сплати встановленої орендної плати за період з листопада 2016 року по грудень 2017 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" на користь Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області заборгованість з орендної плати у розмірі 78 347,02 грн.

Розірвано договір оренди землі площею 47,9435 га, укладений 08.04.2010 між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:06:017:0101, що знаходиться за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району, який 23.04.2010 зареєстровано Дніпропетровським відділом ДРФ ДЗК у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 041012000373.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" передати Дніпропетровській обласній державній адміністрації земельну ділянку, загальною площею 47,9435 га, кадастровий номер 1221455800:06:017:0101, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду, шляхом підписання акту приймання - передачі земельної ділянки.

ТОВ "Фірма "ВВ", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 у справі №904/407/18 скасувати та відмовити в задоволені позову.

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до п. 12 Договору зміна розміру орендної плати можлива лише один раз на рік та при наявності однієї з підстав, визначених Договором оренди.

З причини відсутності представника Відповідача у судовому засіданні по даній справі, а тому неможливості надання доказів по справі, господарський суд не проаналізував суму заборгованості за договором оренди, а зробив висновки лише на підставі одного доказу, наданого Позивачем: з інформаційної довідки Дніпровської ОДПІ, згідно якої "відповідачем податкові декларації з орендної плати за землю за 2016, 2017 роки до Дніпровської ОДПІ не подано, орендна плата за вказаний період не сплачена, сума недоотриманої орендної плати за землю за 2016 рік складає 59 528,85 грн., 2017 рік 63 100,58 грн.".

В той же час, господарський суд не врахував, що Відповідачем відповідно до квитанції №КП-459/1 від 29.12.2016 року в рахунок оренді плати за землю за період з 01.01.2016 року по 01.01.2017 року було сплачено 40 000,00 грн., а відповідно до квитанції №КП-65/1 від 10.01.2017 року в рахунок орендної плати за землю за січень - березень 2017 року було сплачено 8 314,94 грн.

Копії даних квитанцій долучено до апеляційної скарги.

Прокуратура Дніпропетровської області у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що твердження заявника апеляційної скарги про неврахування при розрахунку заборгованості сплаченої відповідачем орендної плати 29.12.2016 - у розмірі 40 000 грн. та 10.01.2017 - у розмірі 8 314.94 грн., не відповідає матеріалам справи, оскільки при розрахунку заборгованості відповідача враховано сплачені кошти у вищезазначених розмірах.

Наголошує на тому, що станом на 11.01.2018 в інтегрованій картці платника податків (ІКПП) по коду платежу 18010600 (орендна плата за землю) обліковується переплата у сумі 44 282,41 грн., у зв'язку з неподанням ТОВ "Фірма "ВВ" податкових декларацій з орендної плати за землю за 2016-2017 роки.

При цьому згідно з роздрукованими картками рахунка платника податків ТОВ "ФІРМА "ВВ" за 2016, 2017 роки, які долучено до вказаної інформації (а.с. 42-43, т.1), обліковано суми сплачені ТОВ "Фірма ВВ": 29.12.2016 - 40 000 грн., 10.01.2017 - 8314,94 грн. Однак, вказані суми є значно меншими від визначеного договором розміру орендної плати за землю.

Отже, сума несплаченої орендної плати за 2016, 2017 роки, що підлягає стягненню у судовому порядку становить:

59 528,85 грн. + 63 100,58 грн. - 44 282,41 грн. = 78 347,02 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 року (головуючий суддя - Чимбар Л.О., судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.) відповідачу відновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд справи призначено на 15.08.2018; зупинено дію оскаржуваного рішення.

Ухвалою від 15.08.2018 розгляд апеляційної скарги відкладений на 05.09.2018.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.09.2018 року у зв'язку із перебуванням суддів Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П. у відпустці призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Автоматизованою системою документообігу визначено для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чимбар Л.О. (доповідач), судді - Іванов О.Г., Антонік С.Г.

Ухвалою суду від 05.09.2018 розгляд апеляційної скарги відкладений на 24.09.2018

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.09.2018 року у зв'язку з відставкою судді-доповідача Чимбар Л.О. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Автоматизованою системою документообігу визначено для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дармін М.О. (доповідач), судді - Іванов О.Г., Антонік С.Г. та ухвалою суду від 25.09.2018 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів; судове засідання призначено на 23.10.2018.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 року припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до частин 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 904/407/18 з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2018 для розгляду справи № 904/407/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 року у справі № 904/407/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Іванов О.Г., суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г., розгляд справи призначено на 05.11.2018 року.

У судовому засіданні 05.11.2018 оголошено перерву до 12.11.2018.

Через відпустку судді - члена колегії суддів Дарміна М.О. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді судове засідання, призначене на 12.11.2018, не відбулося, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2018 розгляд справи призначено на 04.12.2018.

У судовому засіданні 04.12.2018 оголошено перерву до 13.12.2018.

У судовому засіданні 13.12.2018 оголошено перерву до 18.12.2018.

В судовому засіданні 18.12.2018 року Центральним апеляційним господарським

судом була оголошена вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

08.04.2010 між Дніпропетровською районною державною адміністрацією, яка в подальшому змінила назву на Дніпровську районну державну адміністрацію (далі - Позивач - 2, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ" (далі - Відповідач, Орендар) укладено договір оренди землі, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстрований в реєстрі за № 845 та у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23.04.2010 вчинено запис № 041012000373 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для: рибогосподарських потреб (розпорядження Дніпропетровської райдержадміністрації від 08.07.2009 року № 2905-р), яка знаходиться за межами населеного пункті на території Ювілейної селищної ради.

В оренду передається земельна (кадастровий номер 1221455800-06-017-0101) загальною площею 47,9435 га, у тому числі: 38,9898 га - під ставками, 1,7454 га - під каналами, 7,2083 га - під прибережною захисною смугою, з них: 4,2848 га - під гідротехнічними спорудами, 2 9235 га - під низинними болотами, за рахунок земель загального користування (вода та інші відкриті землі) (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 3. Договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: відсутні, а також інші об'єкти інфраструктури: відсутні.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 332 597,41 грн. (п. 5 Договору).

Договір укладено на 15 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культури згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 332 597,41 х 10% = 33 259,74 грн., без ПДВ в рік.

Згідно п. 10 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця в сумі 2 771,64 грн. на р/р 33215812700082 в Управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 13050200, отримувач: відділення Державного казначейства України у Дніпропетровському районі. Код ЄДРПОУ 24237481.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 11 Договору).

У відповідності до п. 12 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у січні у разі: зміни умов господарювання, передбаченим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, змін коефіцієнтів індексації, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; після введення в експлуатацію об'єктів будівництва.

Пунктом 14. Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб.

Цільове призначення земельної ділянки код УКЦВЗ 2.1 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 15. Договору).

Згідно п. 16 Договору умови збереження стану об'єкта оренди виконання умов земельного законодавства, зміна цільового призначення земельної ділянки за даним договором не допускається.

У відповідності до п. 17. Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробкою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Підставою розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду є: розпорядження голови районної державної адміністрації № 2336-р від 04.09.2007 року. Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки й витрати пов'язані з цим, покладаються на орендаря.

Пунктом 19 Договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий (строк) після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.

Після припинення договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим в якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку (п. 20. Договору).

Орендодавець зобов'язаний передати орендарю по акту приймання - передачі у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору, у визначених та межах та придатну для використання за цільовим призначенням (п.п. 28.1. Договору).

Орендар зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до мети, визначеної у пункті 1 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного й екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил використання землі, а також не допускати заростання бур'яном орендованої земельної ділянки. Своєчасно носити орендну плату. Після закінчення дії цього договору повернути орендодавцю земельну ділянку у попередньому стані (п.п. 30., 30.1.-30.3. Договору).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення (п. 36 Договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної рецензії. За згодою сторін може бути нотаріально засвідчено (п. 42 Договору).

Згідно Акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі наданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" від 08.04.2018 передано спірну земельну ділянку в оренду (а.с.147).

За доводами Позивача, в порушення обов'язків, визначених договором та законодавством, Відповідач в період з листопада 2016 по грудень 2017 не сплачував орендну плату.

Згідно з інформаційною довідкою Дніпровської ОДПІ, Відповідачем податкові декларації з орендної плати за землю за 2016, 2017 роки до Дніпровської ОДПІ не подано, орендна плата за вказаний період не сплачена, сума недоотриманої орендної плати за землю за 2016 рік складає 59 528,85 грн., за 2017 рік - 63 100,58 грн. Так, річна орендна плата за 2016 рік становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до договору з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2016 - 595 288,50 грн. - а саме: 10% х 595 288,50 грн. = 59 528,85 грн.

Сума річної орендної плати за 2017 рік становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до договору з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2017 - 631 005,81 грн. - а саме: 10% х 631 005,81 грн. = 63 100,58 грн.

У позовній заяві зазначено, що станом на 11.01.2018 в ІКПП по коду платежу 18010600 (орендна плата за землю) обліковується переплата у сумі 44 282,41 грн., у зв'язку з неподанням ТОВ "Фірма "ВВ" податкових декларацій з орендної плати за землю за 2016-2017 роки.

Отже, за доводами позивача, сума несплаченої орендної плати за 2016, 2017 роки, що підлягає стягненню становить 78 347,02 грн. (59 528,85 грн. + 63 100,58 грн. - 44 282,41 грн.).

Згідно з листом Дніпровської райдержадміністрації № 1-28-1858/0/290-17 від 06.12.2017 Дніпровською райдержадміністрацією направлено претензію відповідачеві про неналежне виконання умов договору (а.с. 54, 55, 56, т.1).

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не оплатив.

Станом на дату звернення прокурора з позовом до суду відповідач заборгованість з орендної плати не погасив, Договір оренди землі не розірваний, що і стало причиною спору.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що доказів погашення заборгованості з орендної плати у розмірі 78 347,02 грн. Відповідач на час розгляду справи суду не надав. Оскільки наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, суд також задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку позивачу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору оренди, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

А тому, до спірних правовідносин першочергово застосовуються положення Закону України "Про оренду землі", зокрема, і стосовно сплати орендних платежів.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у вигляді постанови № 6 від 18.05.2011 р. у п. 2.23 якої зазначається, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як вже було зазначено вище, згідно з інформаційною довідкою Дніпровської ОДПІ, Відповідачем податкові декларації з орендної плати за землю за 2016, 2017 роки до Дніпровської ОДПІ не подано, орендна плата за вказаний період не сплачена, сума недоотриманої орендної плати за землю за 2016 рік складає 59 528,85 грн., за 2017 рік - 63 100,58 грн. (а.с. 39-45).

Колегія суддів погоджується з доводами прокуратури, що розрахунок заборгованості з орендної плати за землю, яка підлягає стягненню у судовому порядку необхідно здійснювати наступним чином.

Договір оренди укладено 08.04.2010. В пункті 5 договору оренди визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 332 597,41 грн.

Відповідно до п. 11 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів інфляції.

Відповідно до листів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16 та від 12.01.2017 №6-28-0.22-442/2-7 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель" коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: за 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06 (а.с. 74-76, т.1).

Таким чином, нормативна грошова оцінка, зазначена в договорі оренди, індексується на вказані коефіцієнти індексації і становить:

- на 01.01.2016 - 332 597,41 грн. *1,0*1,0*1,0*1.0*1,249*1,433 = 595 288,50 грн.;

- на 01.01.2017 - 332 597,41 грн. *1.0*1,0*1,0*1,0*1.249*1,433*1.06 = 631005.81 грн.

Таким чином, річна орендна плата за 2016 рік становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до договору з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2016 - 595 288,50 грн. - а саме: 10% х 595 288.50 грн. = 59 528,85 грн. Розмір щомісячних платежів становить 4 940,74 грн. (59 528,85 грн. / 12).

Сума річної орендної плати за 2017 рік становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до договору з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2017 - 631 005.81 грн. а саме: 10% х 631 005,81 грн. = 63 100,58 грн. Розмір щомісячних платежів становить 5 258,38 грн. (63 100,58 грн. / 12).

Разом з тим, станом на 11.01.2018 в інтегрованій картці платника податків (ІКПП) по коду платежу 18010600 (орендна плата за землю) обліковувалась переплата у сумі 44 282,41 грн., у зв'язку з неподанням ТОВ "Фірма "ВВ" податкових декларацій з орендної плати за землю за 2016-2017 роки.

Отже, сума несплаченої орендної плати за 2016, 2017 роки, що підлягає стягненню у судовому порядку становить:

59 528,85 грн. + 63100.58 - 44282,41 = 78 347,02 грн. (15 місяців, тобто за період з жовтня 2016 по грудень 2017).

При цьому, згідно з роздрукованими картками рахунка платника податків ТОВ "ФІРМА "ВВ" за 2016, 2017 роки, які долучено до вказаної інформації (а.с. 42-43), обліковано суми сплачені ТОВ "Фірма "ВВ":

- відповідно до квитанції №КП-459/1 від 29.12.2016 року в рахунок оренді плати за землю за період з 01.01.2016 року по 01.01.2017 року - 40 000,00 грн.,

- відповідно до квитанції №КП-65/1 від 10.01.2017 року в рахунок орендної плати за землю за січень - березень 2017 року - 8 314,94 грн.

Вищенаведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про неврахування при розрахунку заборгованості сплаченої відповідачем орендної плати 29.12.2016 - у розмірі 40 000 грн. та 10.01.2017 - у розмірі 8 314,94 грн., оскільки такі доводи не відповідають фактичним матеріалам справи.

Крім того, згідно з інформацією ГУ ДФС №9470/09/04-36-53-43 від 10.12.2018 ТОВ "ФІРМА "ВВ" надало податкові декларації по орендній платі за землю за 2016 рік - 21.05.2018, за 2017 рік - 20.06.2018 (а.с. 77-80, т.1).

Наданими деклараціями ТОВ "ФІРМА "ВВ" задекларовано податкові зобов'язання по орендній платі за землю у сумі: за 2016 рік у розмірі 59 528, 86 грн., за 2017 рік у розмірі 63 100,60 грн., що відповідає сумам заявленим прокурором та встановленим господарським судом.

Колегія суддів констатує, що грошові кошти, які відповідно до інтегрованої картки платника податків (ІКПП) ТОВ "Фірма "ВВ" по коду платежу 18010600 (орендна плата за землю) списано 19.01.2017 року з рахунку Відповідача, зараховано податковим органом в рахунок погашення зобов'язань ТОВ "Фірма "ВВ" з оплати орендної плати за 2015 рік, про що чітко зазначено в графі "опис операція" - "Декларація № 1500007758 від 24.02.2015".

При цьому, відповідач ані у суді першої інстанції, ані в апеляційній скарги не оспорював правомірність віднесення цих списаних 19.01.2017 року коштів на зобов'язання саме 2015 року.

Таким чином, оскільки неврахування господарським судом цих списаних сум, при розрахунку розміру заборгованості з орендної плати не було серед доводів апеляційної скарги, тому відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги.

Станом на час винесення оскаржуваного рішення заборгованість зі сплати задекларованих сум орендної плати за землю не погашена, Відповідачем доводи позивача щодо систематичної несплати орендних платежів у визначеному Договором розмірі, не спростовано, у зв'язку з чим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 78 347,02 грн.

Таким чином, в порушення обов'язків, визначених Договором, п. в ч. 1 ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 288 Податкового кодексу України Відповідач тривалий час свої зобов'язання не виконує, орендну плату за землю не сплачує, декларації з плати за землю до уповноваженого органу подає несвоєчасно, що стало підставою для стягнення орендної плати за землю у судовому порядку.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. д ст. 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільного кодексу України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Вказані норми узгоджуються з положеннями ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, яка визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 36 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 30.2 Договору, орендар, з поміж іншого зобов'язаний своєчасно і повному обсязі вносити орендну плату.

Отже, зі змісту вищевказаних положень чинного законодавства України та Договору можна дійти висновку, що систематична несплата коштів за користування земельною ділянкою є істотним порушенням умов договору оренди та має наслідком припинення договору оренди шляхом його розірвання на вимогу орендаря.

Крім того, в постанові Верховного суду України від 28.09.2016 у справі № 6-977пс16 надано роз'яснення, що під систематичною несплатою орендної плати, передбаченою договором оренди землі, треба розуміти два та більше випадки, як підстави для розірвання договору оренди, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 №6-І46цс12.

Отже, систематична недоплата Орендарем орендної плати за Договором підтверджується як розрахунком заборгованості, наданим до суду позивачем, а також інформацією податкового органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У відповідності і ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо сплати орендних платежів у розмірі, визначеному Договором, не надав.

Колегія суддів констатує, що відповідач належним чином повідомлявся господарським судом про судові засідання у справі, однак своїм правом участі у судових засіданнях та подачі доказів у суді першої інстанції не скористався, надаючи лише клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів на підставі ст. 207 ГПК України залишає без розгляду клопотання представника Відповідача про витребування нових доказів, надані у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, як такі, що без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Також суд апеляційної інстанції на підставі ч.2 ст.118 ГПК України залишає без розгляду клопотання Відповідача про призначення у справі бухгалтерської експертизи, подане до суду апеляційної інстанції 18.12.2018, як подане з порушенням строку, встановленого для вчинення такої дії, оскільки дану справу колегією суддів прийнято до свого провадження ухвалою від 22.10.2018, а сторонам був наданий строк п`ять днів з моменту отримання ухвали для подання заяв, клопотань, додаткових доказів. Вказана ухвала, адресована скаржнику, до суду апеляційної інстанції повернулась 05.11.2018, у зв`язку з неврученням адресу, за закінченням терміну зберігання. Отже, строк в який відповідач міг надати суду заяви та клопотання сплив, 12.11.2018.

Таким чином, господарським судом правильно встановлено, що відповідачем в порушення вимог законодавства та договору систематично не сплачується орендна плата за земельну ділянку, що стало підставою для стягнення недоплаченої орендної плати за землю за 2016, 2017 роки у сумі 78 347,02 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку у судовому порядку.

Отже, оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області є правомірним, а подана апеляційна скарга необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 року у справі № 904/407/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 року у справі № 904/407/18 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.12.2018.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік