Ухвала

від 14.02.2019 по справі 904/407/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

14.02.2019 м.Дніпро Справа № 904/407/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іванова О.Г.(доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

секретар : Логвіненко І.Г.

за участю:

від прокуратури Дніпропетровської обл.: ОСОБА_1, довіреність № 05/2-2098вих18 від 12.12.2018 р., прокурор;

від апелянта: ОСОБА_2, ордер ДП № 2333/013 від 21.12.2018 р., адвокат;

від відповідача: ОСОБА_3, ордер ДП № 1273/046 від 13.12.2018 р., адвокат;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", м.Нікополь

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 , ухвалене суддею Назаренко Н.Г., повний текст якого підписаний 24.05.2018, у справі №904/407/18

за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі:

Позивача - 1 : Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

Позивача - 2: Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

Позивача - 3: Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 78 347, 02 грн. за договором оренди землі від 08.04.2010, розірвання договору оренди землі від 08.04.2010 та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Позивача-2: Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та Позивача-3: Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" орендну плату за землю у сумі 78 347,02 грн. за договором оренди землі від 08.04.2010;

- розірвати договір оренди землі площею 47,9435 га, укладений 08.04.2010 між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:06:017:0101, що знаходиться за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району, який 23.04.2010 зареєстровано Дніпропетровським відділом ДРФ ДЗК у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 041012000373;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" передати Дніпропетровській обласній державній адміністрації земельну ділянку, загальною площею 47,9435 га, кадастровий номер 1221455800:06:017:0101, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду, шляхом підписання акту приймання - передачі земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 08.04.2010 в частині сплати встановленої орендної плати за період з листопада 2016 року по грудень 2017 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" на користь Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області заборгованість з орендної плати у розмірі 78 347,02 грн.

Розірвано договір оренди землі площею 47,9435 га, укладений 08.04.2010 між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:06:017:0101, що знаходиться за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району, який 23.04.2010 зареєстровано Дніпропетровським відділом ДРФ ДЗК у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 041012000373.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" передати Дніпропетровській обласній державній адміністрації земельну ділянку, загальною площею 47,9435 га, кадастровий номер 1221455800:06:017:0101, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду, шляхом підписання акту приймання - передачі земельної ділянки.

ТОВ "Фірма "ВВ", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 у справі №904/407/18 скасувати та відмовити в задоволені позову.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у цій справі апеляційну скаргу ТОВ "Фірма "ВВ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 у справі № 904/407/18 - залишено без змін.

Також, не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 у цій справі, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", м.Нікополь, яке з посиланням на порушення вказаним рішенням прав апелянта та його можливих фінансових втрат, що обґрунтоване укладенням вищезазначеним підприємством з Відповідачем - ТОВ "Фірма "ВВ", 03.03.2018 договору про спільну діяльність стосовно розведення риби у водоймах, що розміщені на спірній земельній ділянці, порушенням судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, покладення в основу рішення неналежного та недопустимого доказу, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду від 21.05.2018 скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Зокрема, по суті апеляційної скарги, скаржник, вказує, що однією із суттєвих умов договору оренди є розмір орендної плати, який за п.9 договору оренди від 08.04.2010, укладеного між Дніпропетровською районною державною адміністрацією (позивачем-2) та Відповідачем, становить 33 259,74 грн, без ПДВ; зміна розміру орендної плати передбачена п.12 та п.35 договору, та можлива за умови укладення відповідного письмового додатку до договору, який має бути підписаний обома сторонами; в період 2015-2018 років жодних додаткових угод до договору оренди щодо внесення змін до орендної плати укладено не було, отже, на думку скаржника, орендна плата має обраховуватись із розміру, передбаченого п.9 договору.

Також скаржник вважає, що, посилаючись на приписи Податкового кодексу України, прокурор та позивачі залишили поза увагою той факт, що між Департаментом міського господарства та відповідачем у справі існують договірні відносини, а не контролюючі, та не навели доказів у підтвердження того, що у відповідача, згідно умов договору, існує обов"язок самостійно розраховувати та сплачувати орендну плату з врахуванням нової нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміну розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі. З аналізу поданого у матеріали справи розрахунку заборгованості відповідача та доказів сплати орендної плати, скаржник вважає, що у відповідача відсутня будь-яка заборгованість щодо сплати орендної плати, оскільки без внесення змін до договору оренди, відповідач не набув обов"язку сплачувати таку орендну плату у збільшеному розмірі, з огляду на що несплата такого збільшеного розміру орендної плати не може бути підставою для виникнення у відповідача заборгованості з орендної плати, стягнення якої вимагається позовом у даній справі. Скаржник наполягає на неправильності визначення розміру заборгованості, що є підставою для відмови в позові щодо стягнення заборгованості з орендної плати, та, відповідно, вимоги щодо розірвання договору.

З урахуванням протиріч, що містяться у довідці податкового органу, скаржник вважає неможливим використання такого доказу у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач-3 - Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону, обставинам справи, вказує, що посилання апелянта на не доведення прокурором та позивачами суду виникнення у відповідача обов'язку сплачувати орендну плату за землю у розмірі, який встановив позивач відповідно до вимог Податкового кодексу України, без відповідного внесення змін щодо розміру такої орендної плати до Договору оренди землі, як це вимагається умовами Договору оренди землі та приписами чинного законодавства, суперечить умовам самого договору, зокрема п. 11 Договору, яким встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції ; обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; відповідно до положень статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до листів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16 та від 12.01.2017 №6-28-0.22-442/2 7 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель" коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: за 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06. Таким чином, річна орендна плата за 2016 рік становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до договору з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2016 - 595 288,50 грн. - а саме: 10% х 595 288.50 грн. = 59 528,85 грн. Розмір щомісячних платежів становить 4 940,74 грн. (59 528,85 грн. / 12).

ОСОБА_4 з інформацією ГУ ДФС №9470/09/04-36-53-43 від 10.12.2018 ТОВ "ФІРМА "ВВ" надало податкові декларації по орендній платі за землю за 2016 рік - 21.05.2018, за 2017 рік - 20.06.2018. Наданими деклараціями ТОВ "ФІРМА "ВВ" задекларовано податкові зобов'язання по орендній платі за землю у сумі: за 2016 рік у розмірі 59 528, 86 грн., за 2017 рік у розмірі 63 100,60 грн., що відповідає сумам заявленим прокурором та встановленим господарським судом. Таким чином, Відповідач шляхом декларування податкових зобов'язань по орендній платі за землю у вищезазначеній сумі знав та визнав збільшення орендної плати за землю внаслідок індексації нормативної грошової оцінки, та вказаним спростовуються доводи апелянта про відсутність систематичної несплати Відповідачем орендної плати та відсутності заборгованості за договором оренди землі.

У відзиві на апеляційну скаргу керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 проти її задоволення також заперечив, зазначив, що згідно договору оренди земельної ділянки на вказаній ділянці відсутнє нерухоме майно, належне Відповідачу на праві власності, крім того, вказана інформація (про наявність нерухомого майна) не підтверджена даними, що містяться у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна. При цьому, керівник прокуратури зазначає, що апелянт, з метою поновлення строків на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 у справі №904/407/18 та прийняття апеляційної скарги до розгляду, вказує, що між ТОВ "Фірма "ВВ" та Державним підприємством "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" 03.03.2018 укладено договір про спільну діяльність, проте, будь-яких документальних підтверджень щодо виконання вказаного договору, постановления на облік у податкових органах, як це передбачено п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України, сплати податків за вказаним договором, та взагалі існування вказаного договору не надає, що викликає сумнів у його дійсності, зокрема: вказаний договір укладений вже після подачі позовної заяви Дніпропетровською місцевою прокуратурою №3 та відкриття провадження господарським судом Дніпропетровської області; відповідно до інформації Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області, договір від 03.03.2018, укладений між ТОВ "Фірма "ВВ" та Державним підприємством "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" в органах державної податкової служби не реєструвався; при розгляді справи №904/407/18 у суді першої інстанції та апеляційної інстанції Відповідачем - ТОВ "Фірма "ВВ" жодного разу не згадувалось про існування вищевказаного договору; Державним підприємством "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" до апеляційної скарги не надано будь яких доказів виконання вказаного договору, в тому числі податкову звітність.

Також прокурор зазначив, що не відповідають дійсності твердження апелянта стосовно порушення при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин справи, зокрема, розмір та наявність заборгованості встановлювалась та досліджувалась судами обох інстанцій та підтверджена матеріалами справи, крім того, наявність заборгованості підтверджена інформацією ГУ ДФС №9470/09/04-36-53-43 від 10.12.2018, що міститься у справі, відповідно до якої ТОВ "ФІРМА "ВВ" за податковими деклараціями по орендній платі за землю, поданими за 2016 рік - 21.05.2018, за 2017 рік - 20.06.2018, задекларовано податкові зобов'язання по орендній платі за землю у сумі: за 2016 рік - 59528, 86 грн., за 2017 рік - 63100,60 грн., що відповідає сумам заявленим прокурором у позові; систематична несплата орендної плати та наявність заборгованості за нормами чинного законодавства у сфері земельних відносин є підставою для розірвання договору оренди та, відповідно, повернення земельної ділянки.

Прокурор зауважує, що вказані обставини вже були предметом розгляду в апеляційній інстанції, при розгляді апеляційної скарги ТОВ "ФІРМА "ВВ", яку постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 у справі №904/407/18 - без змін. Вказане свідчить про зловживання процесуальними правами, оскільки подання апеляційної скарги спрямоване на безпідставне затягування виконання судового рішення.

Інші учасники судового процесу, правом, передбаченим ст.263 ГПК України стосовно надання відзиву на апеляційну скаргу, не скористались, відзивів не надали. Про час та місце судового засідання учасники провадження у справі повідомлялись належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 скаржнику відновлено строк для подання апеляційної скарги, з метою встановлення обставин порушення прав, інтересів та обов"язків особи, яку не було залучено до участі у справі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", м.Нікополь; судове засідання призначене на 13.02.2019.

В судовому засіданні 13.02.2019 оголошено перерву до 14.02.2019; при цьому ухвалою суду від 13.02.2019 відмовлено в задоволенні клопотання апелянта про відкладення судового засідання.

14.02.2019 апелянтом в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду подано заяву про витребування доказів, зокрема, апелянт просив витребувати у Головного управління Державної фіскальної служби Дніпропетровської області наступні відомості: детальний, розгорнутий розрахунок виплат орендної плати ТОВ "Фірма "ВВ" за весь період з моменту підписання договору 08.04.10 року до винесення оскаржуваного рішення; розгорнутий розрахунок переплати ТОВ "Фірма "ВВ" станом на 01.01.2015, станом на 12.12.2016 та станом на 19.01.2017 та обґрунтовані пояснення щодо причин зменшення переплати на 40 000 грн.; витребувати у Дніпровської районної державної адміністрації: детальний, розгорнутий розрахунок виплат орендної плати ТОВ "Фірма"ВВ" за весь період з моменту підписання договору 08.04.10 року до винесення оскаржуваного рішення; належним чином засвідчену копію додаткової угоди про зміну орендної плати за земельну ділянку, а також будь-яке листування, що стосується збільшення суми оплати.

У задоволенні вказаного клопотання відмовлено, з огляду на те, що питання наявності заборгованості з орендної плати та дослідження відповідних доказів вже було предметом розгляду під час перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду від 21.05.2018 за апеляційною скаргою ТОВ "Фірма "ВВ".

У судовому засіданні 14.02.2019 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття апеляційного провадження у цій справі.

Заслухавши пояснення прокурора, представників скаржника, відповідача, позивача-1 (в судовому засіданні 13.02.2019), присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційне провадження слід закрити з наступних підстав.

Частиною 1 статті 254 ГПК України регламентовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За приписами ч.1, 3, 4, 5 ст.272 Господарського процесуального кодексу України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що застосуванню статті 272 ГПК України передує з`ясування дійсного порушення прав особи, що подала апеляційну скаргу, оскаржуваним рішенням.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", м.Нікополь права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Верховним Судом у постанові у справі № 911/2635/17 від 11.07.2018 року викладено наступну правову позицію щодо розгляду апеляційної скарги, поданою особою, яка не брала участі у справі.

Так, Верховний суд вказав, що у відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Судами обох інстанцій з`ясовано, що 08.04.2010 між Дніпропетровською районною державною адміністрацією, яка в подальшому змінила назву на Дніпровську районну державну адміністрацію (далі - Позивач - 2, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ" (далі - Відповідач, Орендар) укладено договір оренди землі, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 845 та у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23.04.2010 вчинено запис № 041012000373 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для: рибогосподарських потреб (розпорядження Дніпропетровської райдержадміністрації від 08.07.2009 року № 2905-р), яка знаходиться за межами населеного пункті на території Ювілейної селищної ради.

В оренду передається земельна (кадастровий номер 1221455800-06-017-0101) загальною площею 47,9435 га, у тому числі: 38,9898 га - під ставками, 1,7454 га - під каналами, 7,2083 га - під прибережною захисною смугою, з них: 4,2848 га - під гідротехнічними спорудами, 2 9235 га - під низинними болотами, за рахунок земель загального користування (вода та інші відкриті землі) (п. 2 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 332 597,41 грн. (п. 5 Договору).

Договір укладено на 15 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культури згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 332 597,41 х 10% = 33 259,74 грн., без ПДВ в рік.

ОСОБА_4 п. 10 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця в сумі 2 771,64 грн. на р/р 33215812700082 в Управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 13050200, отримувач: відділення Державного казначейства України у Дніпропетровському районі. Код ЄДРПОУ 24237481.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 11 Договору).

У відповідності до п. 12 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у січні у разі: зміни умов господарювання, передбаченим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, змін коефіцієнтів індексації, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; після введення в експлуатацію об'єктів будівництва.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення (п. 36 Договору).

ОСОБА_4 про передачу та прийом земельної ділянки в натурі наданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" від 08.04.2018 передано спірну земельну ділянку в оренду (а.с.147).

З інформаційної довідки Дніпровської ОДПІ встановлено, що Відповідачем податкові декларації з орендної плати за землю за 2016, 2017 роки до Дніпровської ОДПІ не подано, орендна плата за вказаний період не сплачена, сума недоотриманої орендної плати за землю за 2016 рік складає 59 528,85 грн., за 2017 рік - 63 100,58 грн. Так, річна орендна плата за 2016 рік становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до договору з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2016 - 595 288,50 грн. - а саме: 10% х 595 288,50 грн. = 59 528,85 грн.

Сума річної орендної плати за 2017 рік становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до договору з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2017 - 631 005,81 грн. - а саме: 10% х 631 005,81 грн. = 63 100,58 грн.

Листами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16 та від 12.01.2017 №6-28-0.22-442/2-7 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель" підтверджено, що коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: за 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06 (а.с. 74-76, т.1).

Таким чином, нормативна грошова оцінка, зазначена в договорі оренди, індексується на вказані коефіцієнти індексації і становить:

- на 01.01.2016 - 332 597,41 грн. *1,0*1,0*1,0*1.0*1,249*1,433 = 595 288,50 грн.;

- на 01.01.2017 - 332 597,41 грн. *1.0*1,0*1,0*1,0*1.249*1,433*1.06 = 631005.81 грн.

Отже, річна орендна плата за 2016 рік становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до договору з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2016 - 595 288,50 грн. - а саме: 10% х 595 288.50 грн. = 59 528,85 грн. Розмір щомісячних платежів становить 4 940,74 грн. (59 528,85 грн. / 12).

Сума річної орендної плати за 2017 рік становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до договору з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2017 - 631 005.81 грн. а саме: 10% х 631 005,81 грн. = 63 100,58 грн. Розмір щомісячних платежів становить 5 258,38 грн. (63 100,58 грн. / 12).

Разом з тим, станом на 11.01.2018 в інтегрованій картці платника податків (ІКПП) по коду платежу 18010600 (орендна плата за землю) обліковувалась переплата у сумі 44 282,41 грн., у зв'язку з неподанням ТОВ "Фірма "ВВ" податкових декларацій з орендної плати за землю за 2016-2017 роки.

Отже, сума несплаченої орендної плати за 2016, 2017 роки, що підлягає стягненню у судовому порядку становить:

59 528,85 грн. + 63100.58 - 44282,41 = 78 347,02 грн. (15 місяців, тобто за період з жовтня 2016 по грудень 2017).

Крім того, згідно з інформацією ГУ ДФС №9470/09/04-36-53-43 від 10.12.2018 ТОВ "ФІРМА "ВВ" надало податкові декларації по орендній платі за землю за 2016 рік - 21.05.2018, за 2017 рік - 20.06.2018 (а.с. 77-80, т.1).

Наданими деклараціями ТОВ "ФІРМА "ВВ" задекларовано податкові зобов'язання по орендній платі за землю у сумі: за 2016 рік у розмірі 59 528, 86 грн., за 2017 рік у розмірі 63 100,60 грн., що відповідає сумам заявленим прокурором та встановленим господарським судом.

Станом на час винесення оскаржуваного рішення заборгованість зі сплати задекларованих сум орендної плати за землю не погашена, Відповідачем доводи позивача щодо систематичної несплати орендних платежів у визначеному Договором розмірі, не спростовано, у зв'язку з чим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 78 347,02 грн.

Також, господарським судом правильно встановлено, що відповідачем в порушення вимог законодавства та договору систематично не сплачується орендна плата за земельну ділянку, що стало підставою для стягнення недоплаченої орендної плати за землю за 2016, 2017 роки у сумі 78 347,02 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку у судовому порядку.

З цих підстав оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області визнано правомірним, таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному з`ясуванні обставин справи.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, ні його мотивувальна частина, ні його резолютивна частина не містять жодних висновків щодо Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", м.Нікополь, про зобов`язання вказаної особи вчинити будь-які юридично значимі дії або утримання від їх вчинення щодо жодної із сторін, предмету спору, зокрема, оскаржуваним рішенням не покладено на вказане підприємство обов`язок щодо відшкодування орендних платежів, не зобов`язано повернути земельну ділянку, крім того, матеріали справи не містять й інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника; учасником спірних правовідносин (договору оренди) вказане підприємство також не є.

Судом, при розгляді справи, до того ж не з`ясовано обставин, за якими для участі у справі слід залучити будь-яку особу, зокрема і скаржника, та що оскаржуване рішення вплине на права або обов`язки такої особи.

Як правильно наголосив прокурор у відзиві на цю апеляційну скаргу, жодних клопотань, заяв з цього приводу і самим відповідачем під час розгляду справи заявлено не було.

Стосовно посилань скаржника на порушення оскаржуваним рішенням прав апелянта та його можливих фінансових втрат, що обґрунтоване укладенням вищезазначеним підприємством з Відповідачем - ТОВ "Фірма "ВВ", 03.03.2018 договору про спільну діяльність стосовно розведення риби у водоймах, що розміщені на спірній земельній ділянці, то вони не беруться колегією суддів до уваги, оскільки, як зазначалось вище, будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги при дослідженні питання про наявність порушеного права особи, не залученої до участі у справі, оскаржуваним рішенням у якій вирішено питання про права, інтереси та обов"язки такої особи.

При цьому колегія суддів зазначає наступне.

В якості додатку до апеляційної скарги скаржником наданий договір від 03.03.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" (сторона-1 за договором, відповідач по справі) та Державним підприємством "Дніпровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" (сторона-2 за договором, апелянт), відповідно до предмету якого сторони домовились спільними зусиллями, на умовах та в порядку, визначеними даним договором, зайнятись розведенням риби, на території орендованих стороною-1 водойм (п.1.1 р.1 договору (а.с.147-149, т.2).

Пунктом 1.2 р.1 договору передбачено, що з метою виконання умов даного договору сторони зобов`язуються виконати наступні умови:

сторона-1 зобов`язується надати для риборозведення наступні орендовані території: земельну ділянку для господарських потреб, яка розташована на території Ювілейної селищної ради, кадастровий номер 1221455800:06:017:0101, загальною площею 47,9435 га, з яких 38,9898 га під ставками, 1,7454 га під каналами, 7,2083 га - під прибережною захисною смугою, 4,2848 під технічними спорудами, 2,9235 га - під захисними болотами;

сторона-2 зоов`язується протягом березня-травня 2018 року за власний кошт придбати та передати стороні-1 для подальшого поміщення до орендованих водойм з метою розведення мальків наступних видів риб: короп, у погодженій сторонами кількості;

сторона-1 зобов`язується забезпечити належні умови для розведення риб, забезпечити усі передбачені вимогами чинного законодавства дозволи та документи необхідні для здійснення діяльності з риборозведення та для оренди земельних ділянок необхідної для здійснення діяльності з риборозведення;

сторона-1 зоов`язується виконувати умови договорів оренди землі, постачання електроенергії належним чином та у строк, передбачений чинним законодавством, з мето ю забезпечення здійснення умов даного договору;

сторони домовились здійснювати вилов риби відповідно до технологічних умов розведення риби, дохід розподілити пропорційно витраченим сторонами грошовими коштами на закупівлю мальків, кормів та утримання риби.

Розділом 7 договору сторони узгодили, що:

сторони усвідомлюють, що їх спільна діяльність здійснюється в складних умовах нестабільного ринку, що підвищує ступінь ризику їх бізнесу. У зв`язку з цим сторони залишають за собою право на дострокове розірвання цього договору у зв`язку зі зміною економічної ситуації в країні, безперспективністю і недоцільністю здійснення спільного господарювання, а також в разі неможливості здійснення своєї діяльності на принципах самоокуповування і самофінансування. В даному випадку сторона - ініціатор зобов`язана письмово повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 2 тижні (п.7.1).

Взаємостосунки сторін припиняються шляхом складання окремої угоди або акту про дострокове припинення дії цього договору (п.7.2).

В разі припинення дії цього договору, після відшкодування сторонами в установленому порядку боргів, грошові кошти і майно, що залишилися, розподіляються між сторонами пропорційно їх паям (часткам) (п.7.3)

Дія цього договору може бути припинена за заявою однієї із сторін в разі невиконання другою стороною своїх зобов`язань . В даному випадку всі невигідні наслідки розірвання полягають на винну сторону (п.7.4).

За порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, зокрема, втрачену вигоду, в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п.7.5).

Всі суперечки між сторонами, по яких не було досягнуто згоди, вирішуються відповідно до законодавства України в господарському суді (п.7.6).

Сторони визначають, що всі можливі претензії за даною угодою повинні бути розглянуті сторонами протягом 7 днів з моменту отримання претензії (п.7.7).

Пунктом 8.3 договору визначено, що договір укладений в двох оригінальних примірниках, поодинці для кожної сторони. Термін дії договору до 30.03.2019, якщо сторони за місяць до припинення строку дії договору не ініціювали його припинення договір є продовженим на наступний рік.

Таким чином, між сторонами був укладений договір про спільну діяльність, вже після пред"явлення Відповідачу позову.

Відповідно до ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Пунктом 4 ч.1 ст.1141 ЦК України встановлено, що договір простого товариства припиняється у разі, зокрема, відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

ОСОБА_4 ст.ст.42, 43 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (ст.44 ГК України).

За приписами ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів констатує, що вказаний договір спільної діяльності укладений між Відповідачем та апелянтом 03.03.2018, вже після подання прокурором та позивачами позову до ТОВ "Фірма "ВВ", предметом якого було стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, та після відкриття господарським судом провадження у цій справі. Отже, відповідач, укладаючи договір про спільну діяльність, вкладом до якої було, в тому числі надання для користування спірної земельної ділянки, чітко усвідомлював можливі негативні наслідки розгляду спору у цій справі, наслідком якого могло стати розірвання договору оренди та необхідність повернення орендованої земельної ділянки.

Колегія суддів наголошує, що прийняте судом першої інстанції рішення жодним чином не зачіпає прав апелянта, оскільки договір, укладений між сторонами, є частиною звичайної господарської діяльності товариств, яка ведеться на власний ризик, крім того, нормами законодавства апелянт захищений можливістю розірвання договору спільної діяльності, а самими умовами договору передбачена відповідальність винної сторони (в даному випадку Відповідача) за порушення умов договору (п.7.5 договору), що може мати місце при невиконанні взятих на себе зобов`язань, у вигляді відшкодування збитків іншій стороні.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось.

Оскільки колегією суддів з`ясовано, що оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", м.Нікополь щодо жодної із сторін та відносно предмету спору, то апеляційне провадження підлягає закриттю.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги про розмір заборгованості та докази, на яких вона побудована, колегія суддів зауважує, що питання розміру заборгованості досліджувалось судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги Відповідача та досліджувались відповідні докази, якими ця заборгованість підтверджується, що унеможливлює повторний розгляд справи, після вже здійсненого апеляційного перегляду.

Керуючись ст.ст. 234, 235, п.3 ч.1 ст.264, п.3 ч.1 ст.287, ст.288 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження по апеляційній скарзі Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", м.Нікополь на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 року у справі № 904/407/18 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.02.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін