Рішення

від 21.12.2018 по справі 908/1245/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/85/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2018 Справа № 908/1245/18

м.Запоріжжя Запорізької області

м. Запоріжжя

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна сервісна фірма", (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 19-Б);

до відповідача 2: ОСОБА_1, (69124, АДРЕСА_1);

про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 352830,89 грн.

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:

головуючий суддя Зінченко Н.Г.,

судді Дроздова С.С.,

Корсун В.Л.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

Представники сторін:

від позивача - Савінський К.В., довіреність № 02-03/2804 від 18.09.2018;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - ОСОБА_4, довіреність № 852 від 03.07.2018.

До господарського суду Запорізької області 02.07.2018 надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна сервісна фірма", м. Запоріжжя та ОСОБА_1, м. Запоріжжя про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 352830,89 грн.

02.07.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2018 позовну заяву ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ до ТОВ "Професійна сервісна фірма", м. Запоріжжя та ОСОБА_1, м. Запоріжжя про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 352830,89 грн. залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2018 після усунення недоліків позовної заяви прийнято справу № 908/1245/18 до розгляду за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/85/18, призначено підготовче судове засідання на 05.09.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 24.10.2018, відкладено підготовче судове засідання на 04.10.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2018 враховуючи категорію, складність та обставини справи, ухвалено передати справу № 908/1245/18 на колегіальний розгляд.

Протоколом автоматичного визначання складу колегії суддів від 04.10.2018 справу № 908/1245/18 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді: Дроздова С.С., Корсун В.Л.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.10.2018 справу № 908/1245/18 прийнято до колегіального розгляду, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.11.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Зінченко Н.Г. з 29.10.2018 на лікарняному судове засідання, призначене на 07.11.2018, не відбулося. Сторонам поштою направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи та перенесення судового засідання на 28.11.2018.

Ухвалою суду від 28.11.2018 закрито підготовче провадження по справі № 908/1245/18, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 07.12.2018.

В судовому засіданні 07.12.2018 суд перейшов до розгляду справи по суті, заслухав пояснення представника відповідача 1 та оголосив перерву в судовому засіданні до 21.12.2018.

В судовому засіданні 21.12.2018 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимог з підстав зазначених в позовній заяві, обґрунтовуючи їх наступним. 25.07.2008 Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку УКРСОЦБАНК , який перейменовано в Публічне акціонерне товариство УКРСОЦБАНК (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Професійна сервісна фірма (позичальник) укладено додаткову угоду № 4 про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 315/29-47307-08 від 30.01.2008 (далі - кредитний договір). В порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого, станом на 12.03.2018 має заборгованість за кредитом в розмірі - 83945,18 грн., за відсотками - 225827,32 грн., інфляційні втрати за кредитом - 11668,38 грн., інфляційні втрати за відсотками - 31390,01 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю Професійна сервісна фірма , що випливають з кредитного договору , відповідно до ст. 553 ЦК України, 25.07.2008 позивач та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) уклали договір поруки № 1. Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 553, 554, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 162, 176 ГПК України, положеннями договору, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, якими є Товариство з обмеженою відповідальністю Професійна сервісна фірма та ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованість в розмірі 352830,89 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі - 83945,18 грн., заборгованість за відсотками - 225827,32 грн., інфляційних втрат за кредитом - 11668,38 грн., інфляційних втрат за відсотками - 31390,01 грн. та стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті судового збору в розмірі 5292,46 грн.

Відповідач 1 в жодне судове засідання не з'явився, своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався, відзив на позов або клопотання з обґрунтуванням причин поважності не подання відзиву у строк встановлений судом не надав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 19-Б), проте вихідна кореспонденція суду повертається з відміткою на рекомендованому повідомленні "за закінченням терміну зберігання".

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Представник відповідача 2 в судових засіданнях заперечував проти заявлених позовних вимог до ОСОБА_1, просив в задоволенні позову ПАТ Укрсоцбанк до відповідача 2 про солідарне стягнення заборгованості відмовити повністю з підстав зазначених в відзиві на позовну заяву, посилаючись на наступне. З спірного договору поруки, укладеного між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 6.1) про його дію до повного виконання зобов'язань за основним зобов'язанням не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України. У зв'язку з цим підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Сторони спірного кредитного договору визначили строки виконання зобов'язання з погашення (повернення) кредиту, який обчислюється 30 календарними днями з моменту його надання, але у будь-якому випадку, повернення кредиту повинно бути здійснено не пізніше 19.07.2009. Відповідно до розрахунку вимог банку дата виникнення простроченої заборгованості з повернення кредиту - 05.03.2009 в розмірі 88444,18 грн. Враховуючи те, що банк не пред'явив до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості за кредитним договором та/або договором поруки протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, порука надана ОСОБА_5 є припиненою.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності відповідача 1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку УКРСОЦБАНК (відповідно до підпункту 1.2.2 статуту позивача Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на Публічне акціонерне товариство УКРСОЦБАНК , далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Професійна сервісна фірма (далі - клієнт) укладено договір банківського рахунку № 3115/29-47307-08, відповідно до якого банк зобов'язується відкрити клієнту поточні рахунки № НОМЕР_1 в українських гривнях.

25.07.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку УКРСОЦБАНК (який було перейменовано на Публічне акціонерне товариство УКРСОЦБАНК , банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Професійна сервісна фірма (клієнт) укладено додаткову угоду № 4 про надання овердрафту до договору банківського рахунку № 315/29-47307-08 від 30.01.2008 (далі - додаткова угода № 4).

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди № 4 банк зобов'язується надавати клієнту овердрафт шляхом забезпечення можливості здійснення клієнтом операцій за рахунком (з використанням розрахункових документів на паперових носіях та/або електронних розрахункових документів) понад залишок власних коштів клієнта (кредитування рахунка). Овердрафт надається клієнту траншами, надалі - транш овердрафту.

Пунктом .1.2 в редакції угоди про внесення змін до додаткової угоди № 4 від 25.07.2008 року про надання овердрафту до договору банківського рахунку № 315/29-47307-08 від 30.01.2008 максимальна заборгованість клієнта за овердрафтом протягом строку дії цієї додаткової угоди не може перевищувати максимального ліміту овердрафту, що встановлюється в сумі 90 700, 00 грн. (надалі - максимальний ліміт овердрафту).

Пунктом 1.3 додаткової угоди № 4 передбачено, що ліміт овердрафту, розраховується згідно з Методикою розрахунку ліміту (максимального ліміту) овердрафту (додаток № 1 до цієї Додаткової угоди), і на момент набрання чинності цією Додатковою угодою становить 78600 грн. Визначений у цьому пункті Ліміт Овердрафту діє з моменту укладення цієї Додаткової угоди до дати, вказаної в п. 1.4, або до дати встановлення нового Ліміту Овердрафту в порядку, визначеному п. 1.3.1 цієї додаткової угоди.

Згідно пунктів 2.1- 2.3 додаткової угоди № 4 днем (моментом) надання кожного траншу овердрафту вважається день оплати з рахунку розрахункових документів клієнта на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому рахунку. Днем (моментом) погашення кожного траншу овердрафту вважається день зарахування на рахунок клієнта грошових коштів до досягнення на ньому кредитового або нульового залишку. Погашення заборгованості за овердрафтом здійснюється при кожному зарахуванні грошових коштів на рахунок. Строк користування клієнтом кожним траншем овердрафту не може перевищувати 30 (тридцяти) календарних днів від дня його надання, при цьому клієнт зобов'язаний повністю погасити заборгованість за всіма траншами овердрафту не пізніше дати настання терміну погашення, вказаного у п. 1.4 цієї додаткової угоди. У разі, якщо на 30 (тридцятий) календарний день строку користування траншем овердрафту або в день, визначений п. 1.4 цієї додаткової угоди як кінцевий термін повного погашення заборгованості за рахунком, клієнт не здійснить погашення овердрафту, заборгованість клієнта за рахунком вважається простроченою з робочого дня, наступного за днем, визначеним як день погашення траншу овердрафту/повної суми заборгованості за рахунком, і банк здійснює нарахування процентів на суму овердрафту за подвійною процентною ставкою, встановленою для строку користування овердрафтом від 1 (одного) до 30 (тридцяти) календарних днів.

Відповідно до п. 2.4 додаткової угоди № 4 (в редакції угоди про внесення змін до додаткової угоди № 4 від 25.07.2008 про надання овердрафту від 28.11.2008) за користування овердрафтом клієнт сплачує банку винагороду в наступних розмірах:

2.4.1 у випадку, якщо клієнт отримує та погашає овердрафт протягом одного операційного дня (за відсутності овердрафту на рахунку на кінець операційного дня), клієнт сплачує банку комісію в розмірі та в порядку, обумовленими тарифами за надання овердрафту;

2.4.2. у випадку, якщо клієнт користується траншем овердрафту:

2.4.2.1 строком від 1 (одного) до 7 (семи) календарних днів включно, клієнт сплачує банку проценти за користування ним в розмірі 25 (двадцять п'ять) процентів річних від суми фактичної заборгованості за овердрафтом на рахунку;

2.4.2.2 строком від 1 (одного) до 14 (чотирнадцяти) календарних днів включно, клієнт сплачує банку проценти за користування ним у розмірі 26 (двадцять шість) процентів річних від суми фактичної заборгованості за овердрафтом на рахунку;

2.4.2.3 строком від 1 (одного) до 30 (тридцяти) календарних днів включно клієнт сплачує банку проценти за користування ним у розмірі 27 (двадцять сім) процентів річних від суми фактичної заборгованості за овердрафтом на рахунку.

Нарахування процентів за користування овердрафтом здійснюється у валюті овердрафту за фактичну кількість днів користування відповідним траншем овердрафту в періоді на суму фактичної заборгованості за овердрафтом на початок операційного дня протягом періоду нарахування за методом факт /360, де факт - це кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а 360 - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу овердрафту (п. 2.5 додаткової угоди № 4).

Згідно п. 1.4 додаткової угоди № 4 кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за наданим клієнту Овердрафтом у відповідності до умов цієї Додаткової угоди - 19 липня 2009 року.

25.07.2008 між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку УКРСОЦБАНК (який змінив найменування на Публічне акціонерне товариство УКРСОЦБАНК , банк), Товариством з обмеженою відповідальністю Професійна сервісна фірма (клієнт) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 1 (далі - договір поруки).

Згідно пункту 2.1 договору поруки, змістом забезпеченого порукою зобов'язання є повернення траншів овердрафту, в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі 90 700 грн., із строком користування кожним траншем - до 30 (тридцяти) календарних днів, та кінцевим терміном повернення заборгованості за овердрафтом до 19 липня 2009 року, а також дострокове погашення овердрафту у випадках, передбачених положенням додаткової угоди про надання овердрафту. Сплата процентів за користування овердрафтом - у випадках, якщо позичальник користується траншем овердрафту.

Пунктом 6.1 договору поруки встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань, зазначених додатковою угодою про надання овердрафту і цим договором.

Предметом розгляду по даній справі є солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Професійна сервісна фірма та ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості в розмірі 352830,89 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі - 83945,18 грн., заборгованості за відсотками - 225827,32 грн., інфляційних втрат за кредитом - 11668,38 грн., інфляційних втрат за відсотками - 31390,01 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи правову природу укладеної додаткової угоди № 4 про надання овердрафту, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують кредитні правовідносини між сторонами.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За умовами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з умов додаткової угоди № 4 кінцевий термін погашення заборгованості за наданим клієнту овердрафтом є 19 липня 2009 рік, тобто є таким що настав.

Факт видачі позивачем відповідачеві 1 грошових коштів за додатковою угодою № 4 підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 05.03.2009 по 20.05.2011 та не спростовано іншими учасниками справи.

Відповідач 1 у строк, визначений додатковою угодою № 4, своєчасно кредитні платежі не сплачував, у кінцеву дату повернення кредиту - 19.07.2009, його не повернув, внаслідок чого за ним виникла заборгованість з погашення кредиту станом на 12.03.2018 в сумі 83945,18 грн., що також підтверджується детальним розрахунком заборгованості наданим позивачем.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми неповернутого кредиту підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачами, тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 225827,32 грн.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Сторонами додаткової угоди № 4 погоджено в п. 2.4, що нарахування процентів за користування овердрафтом здійснюється у валюті овердрафту за фактичну кількість днів користування відповідним траншем овердрафту в періоді на суму фактичної заборгованості за овердрафтом на початок операційного дня протягом періоду нарахування за методом факт /360, де факт - це кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а 360 - умовна кількість днів у році.

З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що позивач нараховує відповідачам відсотки в розмірі 225827,32 грн. Однак, не зрозуміло за який період він їх нараховує, оскільки в графі розрахунок заборгованості за відсотками позивач зазначає, що нараховані та не сплачені відсотки за період з 25.09.2009 по 29.04.2009 за договором овердрафту № 5 від 05.03.2009, а в графі дата закінчення розрахунку зазначено період з 01.04.2009 по 31.03.2014.

Спірним договором по справі є додаткова угода № 4 від 25.07.2008. Договір овердрафту № 5 від 05.03.2009 в матеріалах справи відсутній та не є предметом розгляду в даній справі. Представник позивача в судовому засіданні 21.12.2018 не надав обґрунтованої відповіді з цього питання.

Крім того, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Отже, позивач не може нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Аналогічна позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного суду по справі № 444/9519/12 від 28.03.2018.

Оскільки, з розрахунку позивача не вбачається єдиного періоду нарахування відсотків за користування кредитом по спірній додатковій угоді № 4 від 25.07.2008 та враховуючи, що кінцевий термін погашення заборгованості за наданим овердрафтом є 19.07.2009, позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за користування кредитом в розмірі 11668,38 грн. та інфляційних втрат за відсотками за період: з березня 2017 по лютий 2018, суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями (штрафом, пенею), а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат за користування кредитом за період з березня 2017 по лютий 2018, суд дійшов висновку, що доводи позивача про наявність заборгованості з втрат від інфляційних процесів позичальника (ТОВ Професійна сервісна фірма ) у розмірі 11668,38 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат за відсотками в розмірі 225827,32 грн. за період з березня 2017 по лютий 2018 суд відмовляє, оскільки позивачем належним чином не доведено позовні вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам.

Що стосується позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості, суд зазначає наступне.

З метою забезпечення виконання зобов'язання з повернення кредиту позичальником (ТОВ Професійна сервісна фірма ) між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк (який перейменовано в ПАТ Укрсоцбанк , банк), ТОВ Професійна сервісна фірма (клієнт) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 1 від 25.07.2008.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за Додатковою угодою № 4 про надання овердрафту від 23.06.2008 року до Договору банківського рахунку № 315/29-47307-08 від 30.01.2008 року, укладеного між кредитором та позичальником, а саме: повернення суми коштів, наданої Кредитором позичальникові шляхом забезпечення можливості проведення останнім операцій за поточним рахунком № НОМЕР_1, відкритим у ЗОФ АКБ УКРСОЦБАНК МФО 313010 понад залишок власних коштів позичальника, надалі за текстом - овердрафт, сплати відсотків за користування овердрафтом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у порядку, передбачених положеннями Додаткової угоди про надання овердрафту

Пунктом 6.1 договору поруки встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань, зазначених додатковою угодою про надання овердрафту і цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

ГПК України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20).

Тобто, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання.

Вимога про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором була заявлена у цій справі до юридичної особи за додатковою угодою № 4, а також до фізичної особи - поручителя, який за умовами договору поруки погодився розділити відповідальність із боржником за наслідки невиконання ним зобов'язання за кредитним договором.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника та поручителя разом чи окремо, в повному обсязі чи частково. Відтак, в силу солідарного обов'язку боржника з поручителем перед кредитором, останній має право вибору на звернення до боржника та поручителя разом чи до будь-кого з них окремо. Тому якщо процесуальний закон не обмежує кредитора предметним чи суб'єктним критерієм щодо розгляду спору, такий спір підлягає розгляду в порядку того судочинства, яке обрав кредитор.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 17.04.2018 по справі № 545/1014/15-ц.

ПАТ Укрсоцбанк , як кредитор, звернувся з позовними вимогами про стягнення солідарно заборгованості з ТОВ Професійна сервісна фірма (клієнт) та ОСОБА_1 (поручителя) до господарського суду, чим не порушив юрисдикцію у вирішенні даної справи.

З огляду на невиконання позичальником зобов'язання за додатковою угодою № 4, позивачем на адресу відповідача 1 та 2 направлено вимогу про усунення порушень № № 103-4, 104-4, 105-4 від 24.05.2018, в якій ПАТ Укрсоцбанк повідомляє, що умови кредитного договору № 4 від 25.07.2008, згідно якого боржником є ТОВ Професійна сервісна фірма не виконуються. Станом на 12.03.2018 загальна заборгованість становить 396936,06 грн., яка складається з суми в розмірі 83945,18 грн. - заборгованість за кредитом, 225827,32 грн. - заборгованість за відсотками, 11952,88 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 32155,29 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків, 11668,38 грн. - заборгованість по інфляційним втратам за кредитом; 31390,01 грн. - заборгованість по інфляційним втратам за відсотками. Зважаючи на положення договору та згідно чинного законодавства, ПАТ Укрсоцбанк вимагає від позичальника у строк, не пізніше 3 (трьох) днів з моменту отримання цієї вимоги, сплатити заборгованість по кредиту, нараховані проценти, комісії за користування кредитом і нараховані штраф/пеню. Дана вимога направлена засобами поштового обігу, про що свідчить витяг з відправки рекомендованої кореспонденції з відбитком поштового штемпелю від 25.05.2018 (т. 1 а.с. 30).

За даними позивача, вищезазначена вимога в установлені терміни відповідачами не виконана.

Вважаючи свої права порушеними, банк звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості в розмірі 352830,89 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі - 83945,18 грн., заборгованості за відсотками - 225827,32 грн., інфляційних втрат за кредитом - 11668,38 грн., інфляційних втрат за відсотками - 31390,01 грн.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За положенням ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів № 1 від 24.11.2014 в п. 4.1.7 роз'яснено, що умова договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки. У цьому випадку відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення, так і вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору).Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі. При цьому сама лише умова договору поруки про дію поруки до повного виконання позичальником та/або поручителем своїх зобов'язань за договором не може розглядатися судом як установлення строку дії поруки; термін має визначатися календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (наприклад, після закінчення певного строку, починаючи від дати виконання зобов'язання за кредитним договором).

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, зважаючи, що сторонами кредитного договору (додаткової угоди № 4 від 25.07.2008) ТОВ Професійна сервісна фірма та ПАТ Укрсоцбанк в п. 1.4 погоджено кінцевий термін виконання основного зобов'язання - 19 липня 2009 року, строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя повинен обчислюватись саме з моменту настання строку виконання основного зобов'язання в повному обсязі.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

При цьому, умова договору поруки, передбачена в п. 6.1, в якій зазначено, що договір поруки діє до виконання у повному обсязі зобов'язань, зазначених додатковою угодою про надання овердрафту і цим договором, не свідчить про те, що договором поруки установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України.

Отже, в даному випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої ст. 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (з 20.07.2009 по 20.01.2010) не пред'явить вимогу до поручителя.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 по справі № 6-2662цс15.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд по справі № 910/2774/17 від 22.03.2018.

Так, після настання строку виконання основного зобов'язання - 19.07.2009, у позивача виникло право протягом шести місяців пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника. Після закінчення шести місяців порука припиняється.

Однак, позивач лише 25.05.2018 пред'явив поручителю вимогу про повернення заборгованості за кредитним договором (додатковою угодою № 4 від 25.07.2008) та 27.06.2018 засобами поштового зв'язку звернувся до суду з відповідним позовом.

Тобто, позивач пред'явив вимогу поза межами строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 17.04.2018 по справі № 545/1014/15-ц.

Відтак, позовні вимоги до відповідача 2 задоволенню не підлягають, у зв'язку з припиненням поруки за зобов'язаннями викладеними в п. 1.1 договору поруки.

Заборгованість за кредитом в розмірі 83945,18 грн. та інфляційні втрати за кредитом в розмірі 11668,38 грн. підлягають стягненню лише з відповідача 1.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач 1 своїм правом подати докази та спростувати заявлені позовні вимоги не скористався.

Відповідач 2 надав всі необхідні докази в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна сервісна фірма задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна сервісна фірма (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 19-Б, код ЄДРПОУ 34718076) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за кредитом в розмірі 83945 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 18 коп. , інфляційні втрати за кредитом в розмірі 11668 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 38 коп. , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1434 (одну тисячу чотириста тридцять чотири) грн. 20 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна сервісна фірма відмовити.

4. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 відмовити повністю.

Головуючий суддя Н.Г.Зінченко

суддя Дроздова С.С.,

суддя Корсун В.Л.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України "28" грудня 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.